Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Донецьк", м.Донецьк, ЄДРПОУ 31709142,

про стягнення 346 828,00 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 – паспорт ВВНОМЕР_2, виданий Маріїнським РВ УМВСУ в Донецькій області,

від відповідача: Васьковський О.Є. – директор (протокол №9 від 01.11.2008р.),

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 10.11.2009р. до 11.11.2009р.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Донецьк", м.Донецьк, про стягнення заборгованості у розмірі 346 828,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні Відповідачем умов господарського договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р. з додатками до нього; накладної №57 від 11.11.2008р.; претензії №б/н від 23.09.2009р. та підтвердження її направлення Відповідачу.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача, як генеральний директор, що діє на підставі статуту підприємства, в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32- 36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оцінивши зміст господарського договору поставки №1111-01 від 11.11.2008р., з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264- 271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України (435-15) , які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України та пункту 1 договору Позивач (Постачальник) зобов’язується передати у власність Відповідача (Покупця) товар, а Покупець зобов’язується прийняти цей товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2.1 договору №1111-01 від 11.11.2008р. поставка товару здійснюється на умовах EX WORKS (Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000р.).

За приписами п.п.4.6.3 договору поставка товару вважається виконаною Постачальником в момент передачі партії товару перевізнику (першому перевізнику в разі змішаного перевезення).

Згідно з видатковою накладною №57 від 11.11.2008р. Постачальник передав товар загальною вартістю 346 828,00 грн. Покупцеві. Останнім означений товар прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на вказаній накладній. Внаслідок цього обов’язок передачі Постачальником товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов договору №1111-01 від 11.11.2008р.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надана Позивачем накладна, є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття цього товару останнім. Докази незгоди Відповідача з належністю виконання Постачальником своїх зобов’язань по договору щодо передачі товару суду не надавалися.

Виходячи з домовленостей, викладених сторонами в пункті 8 договору, Покупець має сплатити поставлений товар не пізніше 190 (сто дев’яносто) робочих днів з дати поставки товару Постачальником, у розмірі повної оплати поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника. Таким чином, право Постачальника вимагати від Покупця виконання грошового зобов’язання виникло 12.08.2009 року.

В порушення статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Постачальником на вказану суму на момент прийняття рішення суду не виконане.

Враховуючи зазначене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 346 828,00 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Крім того, позов повністю доведений Позивачем та обгрунтований матеріалами справи.

При цьому, як було зазначено вище, Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно з ч.5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання Відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

За викладених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог відносно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Донецьк", м.Донецьк, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, суми заборгованості у розмірі 346 828,00 грн.

З огляду на те, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов правочину поставки, а також норм Господарського кодексу України (436-15) та Цивільного кодексу України (435-15) , які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів поставки, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд,-

1.Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Донецьк", м.Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 346 828,00 грн. задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Донецьк" (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.50-річчя СРСР, б.143, ЄДРПОУ 31709142, п/р 26001060007707 у Донецькому РУ ПриватБанка, МФО 335496) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 у Донецькому РУ ПриватБанка, МФО 335496) 346 828,00 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот-Донецьк" (83000, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.50-річчя СРСР, б.143, ЄДРПОУ 31709142, п/р 26001060007707 у Донецькому РУ ПриватБанка, МФО 335496) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_3 у Донецькому РУ ПриватБанка, МФО 335496) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 3 468,28 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 11.11.2009р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Повний текст рішення підписано 12.11.2009 року.

7.рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.