ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
29 жовтня 2009 р. Справа 13/29-09
( Додатково див. постанову Житомирського апеляційного господарського суду (rs11840999) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13867308) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs8211260) ) ( Додатково див. рішення господарського суду Вінницької області (rs10793433) )
за позовом : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (21050, АДРЕСА_1)
до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Магігранд" (21050, м.Вінниця, вул.Келецька,106/44; 21000, м. Вінниця, пр. Юності,43-А )
про стягнення 45 176,00 грн.
Головуючий суддя
Cекретар судового засідання
Представники
позивача : ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець;
позивача :ОСОБА_2 - за довіреністю;
відповідача : Ткачук О.В. - за довіреністю;
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою суду від 19.06.2009 р. порушено провадження по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магігранд" про стягнення 45 176,00 грн., що включає в себе 40400,00 грн. гарантійного платежу, що був сплачений позивачем на рахунок відповідача згідно до попереднього договору №002ПС/08 від 05.09.2008 р. і пені в розмірі 4776,00 грн. та призначено до слухання однак через неявку представника відповідача та неподання сторонами всіх необхідних доказів витребуваних ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.
У судове засідання 29.10.2009 р. з"явились представники позивача та представник відповідача.
Представники позивача підтримали свої вимоги, мотивуючи наступним:
05.09.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено попередній договір №002ПС/08, за яким сторони зобов"язувались не пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дати відкриття Торгівельно-сервісного комплексу, що будувався на той час, за адресою м.Вінниця, проспект Юнності,43А, укласти основний договір суборенди частини нежитлового приміщення у Торгівельно-сервісному комплексі "Магігранд", в порядку та на умовах, передбачених попереднім договором та додатками до нього.
Умовами п.2.7 попереднього договору була встановлена орієнтовна дата відкриття Торгівельно-сервісного комплексу 15 жовтня 2008 року, а саме офіційна дата початку роботи.
Згідно п.3.14 попереднього договору, було передбачено внесення грошового зобов"язання, а саме на протязі 10 днів з моменту підписання Акту прийому-передачі приміщення для проведення опоряджувальних робіт, позивач на підтвердження свого зобов"язання повинен був перерахувати на поточний рахунок відповідача гарантійний платіж.
З пояснень представників позивача на усне прохання відповідача гарантійний платіж ним в розмірі 40 400, 00 грн. було перераховано на рахунок відповідача 17.09.2008 р., однак при цьому акт-прийому передачі сторонами підписаний не був.
В зв"язку з тим, що станом на 04.02.2009 р. основний договір сторонами укладений не був, а також істотною зміною обставин у позивача, ним було направлено відповідачу пропозицію про розірвання попереднього договору №002ПС від 05.09.2008 р. Проте відповідачем була направлена відповідь про незгоду розірвання попереднього договору укладеного між сторонами та відмову повернення гарантійного платежу. Що і було підставою звернутися до суду позивачем.
Представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи наступним:
Умовами попереднього договору п.2.2 датою відкриття Торгівельно-сервісного комплексу є офіційна дата відкриття Торгівельно-сервісного комплексу "Магігранд", тобто строк виконання зобов"язання визначено вказівкою на подію.
Торгово-сервісний комплекс "Магігранд" було введено в експлуатацію 31 грудня 2008 року, про що свідчить Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкту від 31.12.2008 року, свідоцтво про право власності на комплекс та витяг з Реєстру прав власності власник отримав 27 та 28 січня 2008 року відповідно, що підтверджується свідоцтвом про право власності на комплекс №1114 від 27.12.2008 року та витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №21700920 від 28 січня 2009 року.
Умовами договору п.3.1. зазначено, що сторони визнають, що укладення основного договору є можливим після завершення будівництва Торгівельно-сервісного комплексу та об"єкту суборенди, прийняття в експлуатацію та отримання витягу з Реєстру прав власності, в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідач заперечує твердження позивача, що попереднім договором був строк для укладання основного договору: не пізніше, ніж за три календарні дні до 15 жовтня 2008 року та твердження що відповідачем було порушення умови попереднього договору щодо строків укладання основного договору не відповідають дійсності. Так як відповідачем на виконання умов попереднього договору п.3.5 було повідомлено позивача про готовність передати приміщення для проведення опоряджувальних робіт, про що був підготовлений Акт прийому-передачі приміщення для проведення опоряджувальних робіт від 15.09.2008 року. Повідомлення про готовність передати приміщення було прийняте позивачем, про що свідчить сплата гарантійного платежу на рахунок відповідача.
Згідно ст. 532 Цивільного кодексу України місцем виконання зобов"язання прийняття приміщення є місцезнаходження приміщення, а саме у Торгівельно-сервісному центрі "Магігранд". Тому таким чином позивач повинен був з"явитися до відповідача, за місцем знаходженням приміщення та прийняти його, про що підписати Акт прийому-передачі. Однак позивач до відповідача для підписання Акту прийому-передачі не з"явився, Акт не підписав, приміщення для проведення опоряджувальних робіт не прийняв, опоряджувальні роботи не провів, чим порушив умови попереднього договору.
При отриманні від позивача листа про розірвання попереднього договору відповідач ініціював проведення переговорів з позивачем, в ході яких позивачу було запропоновано змінити комерційні умови основного договору, яка останнім була відхилена.
Приміщення, що було об"єктом оренди за попереднім договором, було зарезервоване за позивачем до 10.02.2009 року.
Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, вивчивши викладені обставини, дослідивши всі наявні докази по справі, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог враховуючи наступне:
Відповідачем на виконання умов попереднього договору було направлено позивачу 10.09.2008 року лист №5, в якому відповідач повідомляє позивача про готовність передати частину нежитлового приміщення, що є суб"єктом суборенди за попереднім договором №002ПС від 05.09.2008 р., підтвердженням чого є витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції ТОВ "Магігранд". Заперечення позивача щодо неотримання зазначеного листа спростовуються її діями, які свідчать про її наміри укласти основний договір, а саме сплата коштів 17.09.2008 р. в сумі 40 400 грн., як гарантійного платежу.
Позивач в своїх твердженням посилається на те що попереднім договором було погоджено дату відкриття, а саме 15.10.2008 року, однак умовами попереднього договору сторонами було погоджено лише орієнтовну дату відкриття Торгівельно-сервісного комплексу 15.10.2008 року, на думку суду, орієнтовне погодження це не остаточне визначення дати відкриття. Разом з тим в попередньому договорі встановлено, що датою відкриття є офіційна дата початку роботи Торгівельно-сервісного комплексу "Магігранд".
Відповідачем були надані докази проведення рекламної компанії, на підтвердження того, що про дату відкриття Торгівельно-сервісного комплексу "Магігранд" було відомо широкому загалу населення, а саме договір про надання рекламних послуг від 01.11.2008 р. та договір про проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях №201108/01 від 24.12.2008 р., чим спростовуються твердження позивача, що їй було невідомо про дату відкриття Торгівельно-сервісного комплексу "Магігранд".
Умовами попереднього договору було встановлено, що позивач в односторонньому порядку не має права розірвати даний договір, лише у випадку якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін) встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення, проте відповідачем було виконано свої зобов"язання, а саме направлено позивачу зазначену пропозицію, однак яка в частині підписання акту позивачем була проігнорована.
Після чого, в порушення умов попереднього договору, позивачем було направлено відповідачу пропозицію від 04.02.2009 року про розірвання попереднього договору та повернення йому гарантійного платежу, в зв"язку з істотною зміною обставин для позивача, що не передбачено договором.
Відповідно до п.6.4. попереднього договору у випадку не підписання основного договору з вини фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, гарантійний платіж залишається у розпорядженні Товариства з обмеженою відповідальністю "Магігранд".
Як видно з матеріалів позовної заяви, правовідносини між позивачем та відповідачем склались на підставі укладеного між ними попереднього договору №002ПС/08 від 05.089.2008 року. Умови договору та відповідальність позивача обумовлена сторонами в момент укладення договору та ними погоджена.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, п.4 ст. 179 ГК України, сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов, якщо договір не суперечить вимогам законодавства.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.
Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому не підлягають задоволенню
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Керуючись 525, 526, 530 ЦК України (435-15) , ст. ст. 4-3, 4- 5, 25, 28, 30, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України
ВИРІШИВ :
1. В позові відмовити.
2. рішення направити сторонам.
Суддя
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02 листопада 2009 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (21050, АДРЕСА_1)
3 - відповідачу (21050, м.Вінниця, вул.Келецька,106/44; 21000, м. Вінниця, пр. Юності,43-А)