18/115-09 Про визнання права власності на цілісний майновий комплекс ринку - 27.10.2009 Прийняття

Київська регіональна спілка споживчої кооперації (далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської міської ради Київської області (далі - відповідач) про визнання права власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.2009 року було порушено провадження у справі № 18/115-09.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач необґрунтовано відмовив йому у оформленні права власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку, який розташовано за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15, а відтак він позбавлений можливості реалізовувати свої повноваження власника щодо спірного майна.

Як зазначає позивач, він є належним власником спірного майна, оскільки отримав його від попереднього власника - Київської обласної спілки споживчих товариств на підстав постанови останньої №5 п. 1 від 12.03.2002 року та №6 п. 1 від 20.05.2003 року та складеного на їх підставі Акту приймання-передачі від 08.07.2003 року. Відтак, позивач вважає своє право власності на спірне майно набутим відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України.

В ході розгляду спору представник позивача позовні вимоги підтримував.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, вимоги суду не виконав, в судові засідання 26.06.2009 року, 20.08.2009 року, 08.10.2009 року без поважних причин не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

З матеріалів справи вбачається, що Вишгородський колгоспний ринок було побудовано підрядною організацією - Управлінням будівництва Чорнобильської АЕС Голов-ВРУ Міненерго СРСР БВМО "Укренергобуд" на замовлення Мінатоменерго СРСР.

В експлуатацію спірний ринок було введено в дві черги: згідно акту робочої комісії на правах державної №421 від 28.12.1989 року та остаточно в другу чергу згідно акту цієї ж комісії від 05.07.1990 року.

Разом з тим, у зв'язку з відсутністю коштів в місцевому бюджеті Виконкомом Вишгородської районної Ради народних депутатів (рішення №129 від 23.05.1989 р.) вирішено за узгодженням з облспоживспілкою затвердити дольову участь облспоживспілки в будівництві під"їздної дороги до ринку в сумі 100 тис. руб. і на виконання цього рішення Київською облспоживспілкою було перераховано кошти для здійснення фінансування капітального будівництва платіжними дорученнями від 22.03.1990 р. на суму 100 000 крб. та від 16.03.1990 р. на суму 100 000 крб. Дані платіжні доручення свідчать про фінансування саме будівництва, оскільки кошти перераховані, як до прийняття ринку в експлуатацію за актом від 05.07.1990 року.

Також, підтвердженням будівництва, ремонту та реконструкції Вишгородського ринку за рахунок коштів Київської облспоживспілки є платіжні доручення від 08.05.1990 №231 на суму 50 000 крб. та від 13.12.1990 р. №700 на суму 200 000 крб.

Після прийняття в експлуатацію вказаний ринок перебував у державній власності в тій частині, в якій його було побудовано за рахунок коштів Міненерго СРСР. Разом з тим, даний об'єкт було повністю передано на баланс Вишгородської райспоживспілки. При цьому, баланс підприємства не визначає підстав знаходження майна у власності, володінні, оскільки є формою бухгалтерського обліку. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача у володіння майна безпосередньо власником, тощо.

Зазначені обставини встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2003 у справі №102/19-02.

У подальшому, відповідно до постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств №151 від 18.09.1997 та акту приймання-передачі Вишгородського ринку від 31.03.1999 Вишгородський ринок було повернуто з підпорядкування Вишгородської райспоживспілки та передано до Київського обласного об’єднання ринків Київської облспоживспілки.

Також, постановою правління Київської облспоживспілки №208 від 15.12.1997р. "Про затвердження статутів ринків"було затверджено Статут Вишгородського ринку Київської облспоживспілки.

Відповідно до п.1.1 Статуту Вишгородського ринку Київської облспоживспілки, зареєстрованого Вишгородською районною державною адміністрацією Вишгородський ринок є власним підприємством Київської облспоживспілки і знаходиться у її підпорядкуванні.

Постановами правління Київської облспоживспілки (протокол засідання № 5, п.1) від 12.03.2002р. та (протокол засідання №6, п.1) від 20.05.2003р. прийнято рішення про передачу до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі за текстом Київська регіонспоживспілка) цілісного майнового комплексу Вишгородського ринку, розміщеного за адресою: м.. Вишгород, Київська область, вул. Шолуденка, 15.

Вищезазначений цілісний майновий комплекс був переданий до статутного фонду Київської регіонспоживспілки згідно акту передачі-приймання від 08.07.2003 року № 8.

Зазначені дії Київської облспоживспілки вказують на те, що нею здійснювались повноваження власника Вишгородського ринку (користування, володіння, розпорядження) незалежно від волі інших осіб.

У свою чергу позивач, набувши право власності внаслідок внесення спірного майно до статутного фонду, звернувся до відповідача із заявою про оформлення за собою права власності, яка була викладена у листі №01-149 від 24.05.2005 року.

Відповідач своїм рішенням від 07.07.2005 №264 відмовив позивачу задоволенні його вимог про оформлення права власності, що свідчить про не визнання відповідачем права власності позивача на спірне майно.

Відповідно до п. 6.1 Тимчасового положення про порядок оформлення права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002р. N 7/5 (z0157-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445 (z0157-02) , оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об’єктів нерухомого майна їх засновниками.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 144 Господарського кодексу України право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.

Отже, набувши право власності на спірне майно позивач, через невизнання такого факту відповідачем, був позбавлений можливості здійснювати правомочності власника за відсутності певного правового титулу, а саме свідоцтва про право власності, та провести відповідну державну реєстрацію права власності.

Також, судом приймається до уваги рішення Конституційного Суду України від 11.11.2004 №16-рп/2004 (v016p710-04) , яким встановлено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 1 статті 9, пункту 1 статті 10 Закону України "Про споживчу кооперацію", частини четвертої статті 37 Закону України "Про кооперацію"в контексті частини четвертої статті 13, частини четвертої статті 41 Конституції України і в системному зв'язку із статтею 48 Закону України "Про власність", статтею 328 Цивільного кодексу України слід розуміти так, що:

- власністю споживчої кооперації є будь-яке майно, набуте у відповідності з цілями, які випливають зі статутної діяльності організацій споживчої кооперації, на підставі норм законодавства, чинного на час придбання цього майна;

- недоторканність власності споживчої кооперації передбачає забезпечення здійснення власником володіння, користування та розпорядження майном, заборони будь-яких порушень права на його майно, неприпустимості вчинення інших дій всупереч законним інтересам власника. Примусове відчуження об'єктів власності може бути застосоване лише за умов і в порядку, визначених Конституцією (254к/96-ВР) та законами України;

- гарантії недоторканності власності споживчої кооперації реалізуються шляхом державного захисту її права власності, передусім визначенням правових засобів захисту права власності від будь-яких протиправних дій, зокрема, з боку фізичних чи юридичних осіб, забезпечення стабільності правовідносин власності, створення державою рівних умов для розвитку та захисту всіх форм власності;

- право власності споживчої кооперації, набуте незалежно від часу і на не заборонених законом підставах, охороняється законом і підлягає державному захисту нарівні з правами інших суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що дії Київської облспоживспілки щодо розпорядження спірним майном оскаржені іншими особами у установленому законом порядку, або що Київська регіонспоживспілка володіє спірним майном без законних підстав.

Суд вважає надані позивачем докази достатніми для висновку про належність спірних об’єктів нерухомості позивачу на праві власності.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно не визнає за позивачем право власності на спірні майно.

За таких обставин, позовні вимоги Київської регіональної спілки споживчої кооперації підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Київською регіональною спілкою споживчої кооперації (юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. П.Лумумби, 21, код ЄДРПОУ 31924756) право власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку, який розташований за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15 та складається з наступних об’єктів нерухомості: нежитлова будівля ринку, паркан з бетонною основою і металевою огорожею, асфальтованої ділянки площею 0,1017 га., туалет цегляний, туалет деревяний, ворота металів –2 одиниці, калитка –1 одиниця, стовп бетонний ПЕМ –1 одиниця.

3. Стягнути з Вишгородської міської ради на користь Київської регіональної спілки споживчої кооперації 12 340 грн. державного мита та 118 грн. послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.