ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"15" жовтня 2009 р.
|
Справа № 16/85
|
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/85
за позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Новий час",
с. Фурманівка Новоукраїнського району Кіровоградської області
до відповідача: фермерського господарства "Урожай", с. Фурманівка Новоукраїнського району Кіровоградської області
про стягнення збитків в сумі 36 334,00 грн.,
Представники сторін:
від позивача - Краснощоков Є.В., довіреність № б/н від 01.12.08 р.,
від позивача - Зайченко В.В., керівник;
від відповідача - Берлов С.О., керівник,
від відповідача - Берлова Л.П., довіреність б/н від 01.07.09 р.,
від відповідача - Опольський С., довіреність б/н від 01.07.09 р.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Новий час" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків в сумі 36 334,00 грн., а також судових витрат.
Свої вимоги позивач, з посиланням на ст.ст. 147, 174, 193, 225, 226, 285 ГК України та ст.ст. 22, 779 ЦК України, обґрунтовує тим, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань та установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності позивачу заподіяні збитки, пов'язанні з пошкодженням майна в розмірі вартості витрат на відновлення його належного технічного стану, загальна сума яких склала 36334,00 грн.
В наданих до суду письмових запереченнях та поясненнях відповідач позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що проведений позивачем капітальний ремонт пташника-брудера не є збитками, а також на те, що вина відповідача не доведена. Крім того відповідач вказує на те, на момент укладення договору оренди позивач не мав права передавати в оренду пташник-брудер (а.с. 57-59, 138-139 том 1).
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
27.06.2004 р. між СТОВ "Новий час" (далі - Орендодавець) в особі директора Зайченко В.В. та СФГ "Урожай" (далі - Орендар) в особі голови правління Берлова С.О. укладено договір оренди пташника - брудера (далі - Договір, а.с. 10 том 1).
Відповідно до умов Договору Оредодавець передає в оренду пташник-брудер (п. 1.1.), Орендар зобов'язується зберігати пташник-брудер, проводити ремонт, кожен місяць вносити орендну плату в сумі 50 /п"ятдесят/ гривень в касу, а також кожен місяць розраховуватися за користування електроенергією згідно показників лічильника до першого числа слідуючого місяця (п. 1.2.).
Розділом 2 Договору сторони передбачили відповідальність сторін, згідно п. 2.1 сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору в розмірі фактичних і документально підтверджених збитків згідно чинного законодавства України.
Крім того, сторони визначили (п. 2.2.), що при не внесенні своєчасно орендної плати та плати за користування електроенергією штрафні санкції 0,5% від установленої суми за кожен день прострочки, а також розривається договір при невиконанні умов договору.
Згідно п. 3.1. Договору договір почне діяти в момент підписання його сторонами і діє до 01.09.2008 р.
Договір підписано обома сторонами, підписи представників яких скріплено круглими печатками.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Господарські договори відповідно до змісту ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих договорів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнанні такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою належить до договорів оренди, правовідносини у яких регулюються положеннями параграфу 5 Господарського кодексу України (436-15)
, а також параграфом 4 Цивільного кодексу України (435-15)
.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).
Об'єктом оренди відповідно до ч. 3 ст. 283 Господарського кодексу України можуть бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
З матеріалів справи, вбачається, що пташник-брудер за своїм змістом є приміщенням, а отже є нерухомим майном. Доказом даного факту є надане до суду позивачем свідоцтво № 269 про право власності приміщення для птиці, видане 13.10.08 р. виконкомом Фурманівської сільської ради Новоукраїнського району (а.с. 93 том 1).
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є:
- об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
- строк, на який укладається договір оренди;
- орендна плата з урахуванням її індексації;
- порядок використання амортизаційних відрахувань;
- відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Зі змісту договору оренди пташника-брудера від 27.06.2004 р. вбачається, що в Договорі відсутні визначені ст. 284 Господарського кодексу України істотні умови, необхідні для укладення договору оренди.
Так, в Договорі відсутня умова, що визначає об'єкт оренди, а саме склад і вартість майна з урахуванням її індексації. Склад пташника-брудера, який передається за Договором в оренду не визначений, як не визначена і вартість даного приміщення з урахуванням її індексації.
Крім того, в Договорі відсутні інші умови, що у відповідності до вимог чинного законодавства є істотними, а саме: порядок використання амортизаційних відрахувань та відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Орендна плата хоча і визначена сторонами в Договорі, однак без врахування її індексації, що також не відповідає вимогам ст. 284 Господарського кодексу України.
Враховуючи те, що згода щодо усіх істотних умов договору сторонами не досягнуто, у відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України, відсутні правові підстави вважати Договір укладеним, а отже договір оренди пташника-брудера від 27.06.2004 р. є неукладеним.
Оскільки Договір між сторонами є неукладеним, тому відсутні визначені цим Договором зобов'язання сторін. Якщо відсутні визначені договором господарські зобов'язання сторін, відсутня відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання цих зобов'язань.
Обгрунтовуючи позовні вимги, позивач як на підставу виникнення у відповідача господарських зобов'язань посилається саме на договір оренди пташника-брудера від 27.06.04 р.
Інших підстав виникнення у відповідача господарських зобов"язань позивачем в позові не наведено.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене позивач в супереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не довів належними доказами порушення відповідачем господарських зобов'язань, що витікають із договору, а тому виключається можливість покладення на відповідача обов'язку щодо відшкодування збитків за порушення господарських зобов"язань, що витікають із договору.
Враховуючи те, що Договір, невиконанням відповідачем якого позивач обґрунтовує свої вимоги є неукладеним, вимоги позивача з посиланням на ст.ст. 147, 193, 225, 226, 285 ГК України та ст.ст. 22, 779 ЦК України щодо стягнення з відповідача завданих збитків є безпідставними.
Безпідставними також вважає господарський суд і посилання позивача в позові на ст. 174 Господарського кодексу України, враховуючи наступне.
Як на виникнення у відповідача господарського зобов"язання позивач послався зокрема на заподіяння відповідачем шкоди. В обгрунтування цього позивач вказує, що приватним підприємством "Меркурій" на замовлення позивача були виконанні роботи по ремонту гусятника-брудера, на підтвердження чого до суду надано акт приймання виконаних робіт по ремонту від 27.04.09 р.,акти виконаних робіт, довідка про вартість робіт, рахунки та платіжні доручення, що підтверджують сплату позивачем на рахунок приватного підприємства "Меркурій" коштів на ремонтні роботи будівлі гусятника СТОВ "Новий час" на загальну суму 36 164,00 грн., а також сплачену приватному аідприємцю Гершкул О.В. вартість лічильника електроенергії в сумі 170, 00 грн. (а.с. 26-41 том 1).
Відповідно до змісту ст. 174 Господарського кодексу України господарське зобов"язання може виникати внаслідок заподіяння шкоди суб"єкту або суб"єктом господарювання. В цьому випадку настає деліктна відповідальність.
Однак, позивач в супереч вимог ст. 33 ГПК України не довів також і факт наявності підстав для застосування деліктної відповідальності.
Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.
Позивач не довів, що сплачена ним як господарюючим суб"єктом, вартість виконаних іншим господарюючим суб"єктом підрядних робіт, на підставі укладених між ними договорів підряду, є тією майновою шкодою, яку підлягає відшкодуванню.
Доводи про наявність необхідних для деліктної відповідальності складових, таких, як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, а також причиний зв"язок між шкодою та протиправною поведінкою, текст позовної заяви та надані до суду позивачем письмові пояснення не містять.
Враховуючи викладене, господарський вважає за необхідне зазначити, що позивач не виконав не довів наявність чотирьох елементів правопорушення, а саме, не довів факт протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) іншої особи, шкідливий результат такої поведінки, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, його вину.
Отже, правові підстави для задоволення вимог позивача з підстав, зазначених в позові відсутні.
Доводи відповідача господарський суд вважає також безпідставними з огляду на вищевикладене.
Враховуючи висновки господарського суду у даній справі, у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача і не стягуються.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 12.10.09 р. оголошено перерву до 12 год. 15.10.2009 р.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.