10/246-09 Про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нерухомого майна - 30.09.2009 Прийняття

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товарної біржі "Центральна", м. Київ;

про визнання договору недійсним

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна

фінансово-юридична академія", м. Ірпінь;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивач –товарної біржі "Центральна", м. Київ;

до Національного університету державної податкової служби

України, м. Ірпень;

про визнання договору дійсним.

За участю представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Кокарєва Є.О., довіреність від 12.01.2009р. № 8/01-12; Новошицький А.В., довіреність від 12.01.2009р. № 9/01-12.

від відповідача за первісним (позивача за зустрічним позовом): Шакірова А.Ю., довіреність № 91/01-12 від 11.09.2009р.;

від третьої особи: не з’явились.

обставини справи:

Національний університет державної податкової служби України (далі –позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія"(далі –відповідач) про визнання Договору купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 від 15.07.2008р. адміністративної будівлі загальною площею 1717,86 кв.м. у м. Житомирі по вул. Мануїльського, 18, укладеного між сторонами, недійсним.

Свої вимоги позивач за первісним позовом обґрунтовує тим, що за договором купівлі –продажу майна на відповідача покладався обов’язок щодо його нотаріального посвідчення, який він не виконав. Відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна є підставою для визнання договору недійсним.

22.09.2009р. відповідач, на підставі ст. 60 ГПК України, подав зустрічну позовну заяву про визнання Договору купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 від 15.07.2008р. дійсним.

Ухвалою від 22.09.2009р. суд прийняв зустрічний позов до сумісного розгляду з первісним позовом та відклав розгляд справи на 30.09.2009р., в звязку з неявкою у судове засідання повноважних представників відповідача та третьої особи, а також неподанням витребуваних судом доказів і необхідністю витребування нових доказів.

В судовому засіданні 30.09.2009р., на підставі ст. 22 ГПК України, представник позивача за зустрічним позовом подав доповнення до зустрічного позову від 28.09.2009р. № 94/01-12, в якому товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія"просить визнати за ним право власності на адміністративну будівлю, загальною площею 1717,86 кв.м., що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 18, та зобов’язати відповідача виконати зобов’язання за Договором купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 від 15.07.2008р. шляхом передачі нерухомого майна та підписання відповідного акту прийому –передачі.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" обґрунтовує тим, що забовязання за договором купівлі-продажу з боку товариства виконані повністю, кошти сплачені у повному обсязі, а умовами договору купівлі-продажу на товариство не покладено обов’язку щодо його нотаріального посвідчення, що є підставою для визнання договору дійсним, визнання права власності на придбане нерухоме майно за товариством та передачі майна.

Національний університет державної податкової служби України надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого майна укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Представник відповідача за первісним позовом проти позову заперечив і просив задовольнити вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві та доповненнях до нього. Проте, письмовий відзив на первісний позов не надав.

Третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначила, що спір по справі № 10/246-09 не порушує та не стосується будь-яких прав та інтересів Товарної біржі "Центральна", яка в даних правовідносинах здійснювала лише дії по реєстрації спірного правочину, тому просить розглядати справу без участі її представника.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

Національний університет державної податкової служби України та товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія" 15.07.2008р., відповідно до результатів аукціону, проведеного в м. Києві 15 липня 2008 року на Товарній біржі "Центральна"за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 1, готель "Братислава", уклали Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 15/07-08-2 адміністративної будівлі загальною площею 1717,86 кв. м., розташованою за що адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 18 (п. 1.1 договору).

Факт визнання товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія"переможцем також підтверджується протоколом проведення аукціону від 15.07.2008р. №1 1. Процедура проведення аукціону та його результати учасниками не заперечувались і не оскаржувались.

Згідно з пунктами 2.3. та 5.1. договору, товарна біржа "Центральна" зобов’язувалась організувати та забезпечити нотаріальне посвідчення договору купівлі–продажу не пізніше 15 серпня 2008 року.

Відповідно до п. 5.2. договору, ТОВ "Міжрегіональна фінансово–юридична академія" та Національний університет державної податкової служби України зобов’язувались з’явитись до нотаріуса у м. Житомирі у строк повідомлений Товарною біржею "Центральна" за фактом зібрання ним усіх необхідних документів, але не пізніше 15 серпня 2008 року та здійснити нотаріальне посвідчення договору.

Приписами статті 209 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Не погоджуючись з вимогами позивача, відповідач, в порядку статті 60 ГПК України, звернувся до суду з зустрічним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи та наданих відповідачем доказів, зустрічний позов подано з метою визнання договору дійсним, захисту права власності на придбане майно та зобов’язання позивача виконати умови договору шляхом здійснення передачі майна та підписання відповідного акту прийому передачі.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу майна № 15/07-08-2 зареєстрований на Товарній біржі "Центральна"15.07.2008 р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Стаття 631 ЦК України визначає, що договір набирає чинності з моменту його укладення .

Згідно ст. 650 ЦК України, особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

У відповідності з ч. 4 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей та цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Закон України "Про товарну біржу" (1956-12) встановлює певні особливості укладення договорів на біржах.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", біржовий контракт не підлягає нотаріальному посвідченню та вважається укладеним з моменту реєстрації його на біржі. Біржовий контракт з моменту його реєстрації на біржі є вчиненим правочином.

Приписами частини першої статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Судом встановлено, що претензій стосовно розрахунків за договором купівлі-продажу майна сторони одна до одної не мають. Укладений договір купівлі-продажу виконаний відповідачем, зокрема, сплачена вартість придбаного об’єкту, що підтверджується доданими виписками по особовому рахунку від 17.09.2008р. Вчинений сторонами правочин був укладений з дотриманням усіх вимог, які є необхідними для чинності правочину та передбачених частинами першою-третьою, п’ятою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, правочин є підставою набуття права власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим законно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупець), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем було перераховано грошові кошти в розмірі, визначеному умовами договору, що підтверджено відповідним платіжним дорученням від 17.09.2008р., доданим до матеріалів справи, та не заперечується відповідачем за зустрічним позовом.

Згідно з нормами статті 328 Цивільного кодексу України, Договір купівлі-продажу нерухомого майна № 15/07-08-2 є підставою для переходу права власності на вказане майно до ТОВ "Міжрегіональна фінансово-юридична академія".

Відповідно до розділу 2 Договору купівлі-продажу № 15/07-08-2 від 15.07.2008р., участь у його нотаріальному посвідченні забезпечували всі учасники договору, а організація та забезпечення процесу нотаріального посвідчення договору покладалась –на Товарну біржу "Центральна". У зв’язку з цим, будь-яка вина або умисел, як підстави для відповідальності, з боку відповідача за первісним позовом за порушення зобов’язань щодо нотаріального посвідчення договору відсутні.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача за первісним позовом щодо визнання спірного договору недійсним є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору, передача майна покупцю здійснюється за місцем його знаходження. Датою передачі майна є дата підписання акту прийому-передачі об’єкту продажу.

Частиною третьою та четвертою статті 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу нотаріально не посвідчувався, не з вини відповідача, останній має правові підстави для визнання його у судовому порядку дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, придбане за цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Національний університет державної податкової служби України, звернувшись до суду з первісним позовом про визнання договору купівлі-продажу майна 15/07-08-2 від 15.07.2008р недійсним, фактично оспорює право власності позивача за зустрічним позовом на товар, придбаний за вказаним договором. Таким чином, вимога позивача за зустрічним позовом про визнання права власності на товар є законною, а його право підлягає судовому захисту.

Оскільки позивач не довів суду правові підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним, тому суд дійшов висновку, що спірний договір купівлі-продажу підлягає визнанню у судовому порядку дійсним, а порушене право відповідача підлягає захисту, шляхом визнання права власності на придбане за договором купівлі-продажу майно.

Щодо вимоги відповідача про зобов’язання позивача виконати зобов’язання за договором шляхом передачі майна та підписання відповідного акту прийому-передачі, то вона не підлягає задоволенню, оскільки визнання права власності передбачає обов’язок позивача передати придбане майно, а відповідача - нести тягар його утримання та здійснювати безперешкодне розпорядження, користування і володіння ним. Доказів ухилення відповідача за зустрічним позовом від виконання свого обов’язку стосовно передачі майна та підписання відповідного акту прийому-передачі суду не надані

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Отже, виходячи з викладених обставин, вимоги зустрічної позовної заяви підлягають частковому задоволенню.

Оскільки сторони не заявляли вимоги про відшкодування судових витрат, тому відповідні суми судом не стягуються.

Беручи до уваги наведене, керуючись ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Визнати Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15 липня 2008 року № 15/07-08-2, укладений між Національним університетом державної податкової служби України та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія", дійсним.

4. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональна фінансово-юридична академія"(08201, Київська область, м. Ірпінь, вул. К.Маркса, 31; код ЄДРПОУ 32240252) право власності на нерухоме майно –адміністративну будівлю загальною площею 1717,86 кв. м., розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Мануїльського, 18.

5. В іншій частині позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.