Господарський суд міста Києва в складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Зв’язківець –3"до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"про визнання договору укладеним за участю представників позивача –Яковенко С.В., довіреність без номера від 07.05.2008 року, відповідача –Бондаря Д.В., довіреність № 551 від 28.08.2009 року,

У червні 2008 року Житлово-будівельний кооператив "Зв’язківець–3"звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про визнання договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 03.04.2008 року укладеним в редакції абонента.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.08.2008 року (суддя Паламар П.І.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2008 року справу № 42/302 прийнято суддею Чебикіною С.О. до свого провадження та призначено до розгляду на 12.09.2008 року.

У судових засіданнях 12.09.2008 року, 26.09.2008 року, 10.12.2008 року, 14.01.2009 року, 18.02.2009 року, 25.03.2009 року, 29.04.2009 року, 03.06.2009 року та 16.09.2009 року оголошувались перерви відповідно на 26.09.2008 року, 21.11.2008 року, 14.01.2009 року, 18.02.2009 року, 04.03.2009 року, 29.04.2009 року, 03.06.2009 року, 16.09.2009 року та 25.09.2009 року.

В судовому засіданні 25.09.2009 року представник позивача надав письмові пояснення до позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву, який подано в судовому засіданні 25.09.2009 року відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача і просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Житлово-будівельний кооператив "Зв’язківець-3"03.04.2008 року звернувся до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з пропозицією укласти договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі для ЖБК "Зв’язківець-3"від 03.04.2008 року.

Проте, відповідачем не було протягом 20 днів розглянуто проект договору, замість протоколу розбіжностей до договору від 03.04.2008 року відповідачем було надіслано протокол розбіжностей до договору від 21.11.2007 року, який ЖБК "Зв’язківець-3"був розглянутий, про що свідчить лист ЖБК "Зв’язківець-3" від 27.12.2007 року, зареєстрований Розрахунковим департаментом відповідача 27.12.2007р. вх. № 13262.

Статтею 641 Цивільного кодексу України передбачено, що пропозицію укласти договір може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Відповідно ч.3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його

умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї

статті і повертає один примірник договору другій стороні або

надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк

після одержання договору.

В ч.4 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і не господарюючими суб’єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Відповідно до ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого

самоврядування.

Ч.6 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв’язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках передбачених законом, також інші суб’єкти зобов’язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно ст. 7 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"Держава гарантує захист прав споживачів у сфері питної води та питного водопостачання шляхом:

- забезпечення кожної людини питною водою нормативної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання залежно від району та умов проживання;

- державної підтримки, регулювання та нагляду у сфері питного водопостачання і водовідведення відповідно до цього Закону (2918-14) ;

- задоволення потреб населення у питній воді шляхом пріоритетного розвитку систем централізованого питного водопостачання та водовідведення, створення резервних систем питного водопостачання;

- встановлення екологічної броні питного водопостачання.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"громадяни мають право на безпечну питну воду.

Статтею 18 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"встановлено, що органи виконавчої влади, місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити жителів міст та інших населених пунктів питною водою, кількість та якість якої повинні відповідати вимогам санітарних норм і державного стандарту. Виробничий контроль за якістю питної води в процесі її добування, обробки та у розподільних мережах здійснюють підприємства водопостачання.

Проте, відповідачем в порушення норм ст. 181 Господарського кодексу України, протягом 20 днів не було надано позивачу заперечення у формі протоколу розбіжностей, не було передано до суду вирішення питання про неврегульовані розбіжності.

Протокол розбіжностей до проекту договору не було надано відповідачем і на вимогу суду.

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" є монополістом на ринку надання послуг з водовідведення та водопостачання і обов’язковість укладання договору на постачання питної води та водовідведення встановлена вищенаведеними нормами, те, що позивачем було складено і надано відповідачеві усі документи необхідні для підписання між сторонами договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 03.04.2008 року в редакції абонента з дотриманням чинного законодавства, і те, що відповідач протягом тривалого часу здійснює фактичні дії щодо надання позивачу послуг з водовідведення та водопостачання, тому позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу "Зв’язківець-3"про визнання договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі від 03.04.2008р. в редакції абонента є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у ній доказами.

Державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати позивача за зустрічним позовом на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд

Визнати договір на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі від 03.04.2008р. укладеним в редакції абонента (ЖБК "Зв’язківець-3").

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

У зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.