Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Павловій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка

до відповідача Горлівської міської ради

третя особа КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" м.Горлівка

про визнання права власності на будинок крамниці (літера А-1) площею 79,4кв.м. з ганком (літера а), розташований за адресою: АДРЕСА_2

В присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність

від відповідача: не з"явився

від третьої особи: не з"явився

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1, м. Горлівка звернувся із позовом до Горлівської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" м.Горлівка про визнання права власності на будинок крамниці (літера А-1) площею 79,4кв.м. з ганком (літера а), розташований за адресою: АДРЕСА_2

В обґрунтування вимог позивач посилається на договір купівлі –продажу об’єкту незавершеного будівництва, договір оренди земельної ділянки, а також на те, що будівництво спірних об’єктів не порушує інтересів і третіх осіб і тому відповідно до ст. 376 ЦК України просить визнати за ним право власності на зазначені об’єкти в судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не з"явився, однак надав відзив, в якому зазначив, що проти позовних вимог не заперечує і просить розглянути справу за відсутністю його представника.

Третя особа в судове засідання не з"явилась, надала клопотання розглянути справу без участі свого представника і зазначила, що заперечень по даній справі не має.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.

30 серпня 2007року між гр.. ОСОБА_4 та позивачем був укладений договір купівлі – продажу об’єкту незавершеного будівництва, на підставі якого позивачем був придбаний недобудований будинок А-І, готовністю 45%, розташований за адресою: АДРЕСА_2

16 вересня 2008р. між позивачем (Орендар) та Горлівською міською радою (Орендодавцем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку згідно рішення Горлівської міської ради від 25.07.08р. №V/34-21, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, Донецька область. Відповідно до п.8 Договору, земельна ділянка надається строком на дев’ять років. Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування крамниці (п.15 Договору).

На вказаній земельній ділянці позивач здійснив будівництво будинку крамниці (літера А-1) площею 79,4кв.м. з ганком (літера а).

В липні 2009р. КП "Горлівське міське Бюро технічної інвентаризації" було встановлено, що у позивача відсутній дозвіл на будівництво та проектно-кошторисна документація на будівництво будинку магазину А-І та виявлені відхилення від затвердженого проекту будівництва житлового будинку при переобладнанні будинку 9лист від 23.07.09р. №655).

З урахуванням зазначеного, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спірні об’єкти.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів (ст. 328 ЦК України).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону чи незаконність виникнення права власності не встановлена судом.

Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самостійно збудоване на ній, якщо це не порушує право інших осіб.

Статтею 3 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що планування територій здійснюється на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

Планування та забудова окремих земельних ділянок, що належать на праві власності чи праві користування, здійснюється їх власниками чи користувачами у встановленому законодавством порядку.

рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань забудови та іншого використання територій, прийняті в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Відповідно до ст.23 Закону планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Як вже зазначалось, земельна ділянка позивачу була виділена для будівництва крамниці. На момент укладання договору оренди землі на орендованій земельній ділянці вже знаходилась недобудована будівля магазину. Відповідач не ставив питання щодо розірвання договору оренди землі з підстав її нецільового використання або звільнення земельної ділянки із знесенням збудованих об’єктів і не заперечував поти визнання права власності на ці будівлі та споруди за позивачем.

При розгляді справи було встановлено, що право власності на спірні об’єкти не оспорюється третіми особами, відповідач позов визнав і не заперечує проти визнання права власності за позивачем, що є підставою для задоволення позовних вимог. Суд також враховує ту обставину, що спірні приміщення були збудовані позивачем для використання їх в господарській діяльності.

Крім того, господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій" у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта. З матеріалів справи убачається, що позивачу в оренду була надана земельна ділянка по АДРЕСА_2 для будівництва крамниці на підставі рішення Горлівської міської ради і надана земельна ділянка була використана за її призначенням, що також не заперечує відповідач, отже позивач здійснив будівництво спірних приміщень з урахуванням чинного законодавства, не порушуючи при цьому інтереси третіх осіб.

Згідно технічного висновку спірні об’єкти відповідають будівельним нормам та правилам, знаходяться в задовільному стані і придатні для експлуатації.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на позивача, оскільки з його вини виник спір.

Керуючись ст. 328, 376 Цивільного кодексу України, ст. 33, 43, 49, 82, 85 ГПК України, господарський суд:

Позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Горлівка до Горлівської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача КП "Горлівське міське бюро технічної інвентаризації" м. Горлівка про визнання права власності на будинок крамниці (літера А-1) площею 79,4кв.м. з ганком (літера а), розташований за адресою: АДРЕСА_2 - задовольнити.

Визнати за Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) право власності на будинок крамниці (літера А-1) площею 79,4кв.м. з ганком (літера а), розташований за адресою: АДРЕСА_2

Судові витрати у справі покласти на позивача.

рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.