Суддя господарського суду Львівської області О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула у відкритому судовому засіданні справу :

За позовом: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Черкаси.

До відповідача: Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Львів.

Про визнання правочину недійсним та усунення перешкод в користуванні майном.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_4 (довіреність у справі)

Від відповідача : ОСОБА_5 (довіреність у матеріалах справи)

Стороні роз’яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Суть спору: Позов заявлено Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 до відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним та усунення перешкод в користуванні майном.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.06.2009 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 17.06.2009 р.

В судових засіданнях 17.06.2009р. та 14.07.2009р. розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду.

В судовому засіданні 21.07.2009р. оголошувалась перерва до 28.07.2009р.

Розпорядженням голови суду від 27.07.2009р. у зв’язку з хворобою судді Запотічняк О.Д. справу було передано для подальшого розгляду по суті судді Петрику І.Й.

28.07.2009р. розгляд справи відкладався до 25.08.2009р. у зв’язку з неявкою представника відповідача .

Розпорядженням заступника голови суду від 25.08.2009р. у зв’язку з відпусткою судді Петрика І.Й. справу було передано для подальшого розгляду по суті судді Запотічняк О.Д.

В судових засіданнях 25.08.2009р. та 08.09.2009р. оголошувалась перерва для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задоволити, а зокрема визнати недійсним договір оренди від 26.07.2007р. укладений між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3, та зобов’язати СПД ОСОБА_3 не чинити перешкод СПД ОСОБА_2 у користуванні приміщенням складу, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 у м. Львові.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що його довірителю на праві приватної власності належить приміщення складу, що знаходиться в АДРЕСА_1 у м. Львові, що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення від 21.10.2004р. серії ВВМ № 944285, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 5144.

З метою отримання прибутку від здачі в оренду даного складу, позивач звернувся до відповідача з усним проханням щоб останній уклав від його імені договір оренди приміщення. Для економії часу позивачем було видано відповідачу чисті листки паперу з відбитками своєї печатки та підписом.

Однак відповідач жодних договорів оренди з третіми особами не уклав, натомість не допускає позивача до його ж приміщень мотивуючи це тим, що згідно договору оренди від 26.07.2007р. він є орендарем приміщень що знаходиться в АДРЕСА_1 у м. Львові.

Представник стверджує, що позивач жодний договір з відповідачем не укладав і волевиявлення позивача на укладення такого договору не було.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити позивачу в їх задоволенні з підстав зазначених у відзиві та поясненнях наданих в судових засіданнях.

За письмовим клопотанням сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 на праві приватної власності належить приміщення складу, що знаходиться в АДРЕСА_1 у м. Львові, що підтверджується договором купівлі-продажу приміщення від 21.10.2004р. серії ВВМ № 944285, який посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 5144.

26 липня 2007 року між фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір на оренду нежитлового приміщення площею 286,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, АДРЕСА_1

Позивач вважає, що відповідач протизаконно володіє та користується його майном та чинить перешкоди у користуванні майном, оскільки позивач жодний договір з відповідачем не укладав і волевиявлення позивача на укладення такого договору не було.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78 року N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" (v0003700-78) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Відповідно до п. ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1,2,3,5,6 ст. 203 ЦК України

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Як вбачається з позовної заяви, вимоги про визнання договору оренди недійсним обґрунтовуються тим, що позивач жодний договір з відповідачем не укладав і волевиявлення позивача на укладення такого договору не було.

Однак суд вважає, що підстав для визнання спірного договору недійсним немає, враховуючи наступне:

В позовній заяві позивач стверджує, що з метою отримання прибутку від здачі в оренду даного складу, позивач звернувся до відповідача з усним проханням щоб останній уклав від його імені договір оренди приміщення. Для економії часу позивачем було видано відповідачу чисті листки паперу з відбитками своєї печатки та підписом.

Однак перевірити факт видачі відповідачу чистих листків паперу з відбитками печатки та підписом позивача є неможливим, оскільки в матеріалах справи міститься фотокопія договору оренди нежитлового приміщення, з якого вбачається, що договір підписаний обома сторонами та засвідчений відповідними печатками. В судових засіданнях судом оглядався оригінал спірного договору, який також містить підписи та відтиск мокрих печаток сторін договору.

Позивач не заперечує,що підпис на договорі його, немає в нього і застережень щодо печатки, однак він стверджує, що і підпис і відтиск печатки зроблено на чистому аркуші паперу, однак жодним чином це не може підтвердити.

Не заслуговують на увагу суду також твердження позивача про те, що у нього не було волевиявлення на укладення такого договору .

Позивачем не доведено суду, що підписуючи даний договір та засвідчуючи його печаткою, він діяв в результаті обману, насильства, погрози зі сторони відповідача

Щодо позовних вимог про зобов’язання СПД ОСОБА_3 не чинити перешкод СПД ОСОБА_2 у користуванні приміщенням складу, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 у м. Львові.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном. Тобто негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Як і віндикаційний позов, негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватись лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов'язальних відносин та бути поданим щодо індивідуально визначеного майна. Об'єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, яке збереглося до моменту подання позову до суду.

Власник майна має доказати факт існування перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном. Особа, яка створює перешкоди - відповідач, має довести правомірний характер своєї поведінки, а оскільки між сторонами існують договірні стосунки, тому відповідач не чинив перешкод позивачу у користуванні майном останнього.

Не заслуговує на увагу суду усне твердження позивача про порушення відповідачем ст. 795 ЦК України (435-15) , оскільки дана норма Закону регулює відносини виконання договорів, а не стосується підстав визнання правочинів недійсними.

Керуючись ст.ст. 202, 203, 215, 391, 795 –797 ЦК України (435-15) , ст. ст. 33, 43, 44, 49, 80, 82- 85 ГПК України, суд, -

1. В задоволенні позовних вимог Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди від 26.07.2007р., та зобов’язання СПД ОСОБА_3 не чинити перешкод СПД ОСОБА_2 у користуванні приміщенням складу, що знаходиться в будинку АДРЕСА_1 у м. Львові відмовити

3. рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .