37/276 Про стягнення заборгованості за договором поставки продукції виробничо-технічного призначення та визнання недійсними окремих умов зазначеного договору - 26.08.2009 Прийняття

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"про визнання пункту 3.5. договору № 88-05 від 17.05.05 недійсним та стягнення 293 759, 13 грн. основного боргу, 17 818, 70 грн. річних процентів та 144 235, 73 грн. інфляційних нарахувань. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що оспорюваний пункт договору, яким встановлено строк оплати продукції, не відповідає вимогам частини 6 ст. 3, ст. 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 207 Господарського кодексу України, тому підлягає визнанню недійсним. Таким чином, вважає, що строк оплати продукції настав, тому відповідач зобов’язаний сплатити 293 759, 13 грн. основного боргу за отриману продукцію, 17 818, 70 грн. трьох процентів річних та 144 235, 73 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 01.06.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/276 та призначено її розгляд на 24.06.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 24.06.2009 р. розгляд справи був відкладений на 15.07.2009 р., залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дочірню компанію "Укргазвидобування"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яку зобов’язано надати суду письмові пояснення по суті спору та довідку про стан розрахунків з Дочірнім підприємством "Укрнафтогазкомплект" НАК "Нафтогаз України" за отриману продукцію, яка була придбана відповідачем за договором № 88-05 від 17.05.2005 р.

У судовому засіданні 15.07.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 24.07.2009 р., а у судовому засіданні 24.07.2009 р. –до 29.07.2209 р. для надання можливості відповідачу надати інформацію суду про стан взаєморозрахунків між відповідачем та третьою особою.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні повідомили суду, що між ДК "Укргазвидобування"та ДП "Укрнафтогазкомплект"13.07.2009 р. була підписана заява про залік зустрічних однорідних вимог, відповідно до пункту 2 якої ДК "Укргазвидобування"зменшило кредиторську заборгованість перед ДП "Укрнафтогазкомплект", серед іншого, за договором № 626-05 від 28.12.2005 р. на суму 812 778, 62 грн.

У судовому засіданні 29.07.2009 р. на підставі ст. 77 ГПК України, для надання можливості сторонам вирішити спір шляхом укладення мирової угоди, була оголошена перерва до 10.08.2009 р.

Представники сторін у судовому засіданні 10.08.2009 р. повідомили суду, що не досягли згоди щодо вирішення позасудовим шляхом даного спору, у зв’язку з чим представник позивача подав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 293 759, 13 грн. основного боргу та 4 815, 72 грн. пені.

Розглянувши подану заяву, суд відзначає, що відмовляє позивачу в прийнятті даної заяви до розгляду, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ", з наступними змінами і доповненнями). Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Ретельно дослідивши зміст поданої заяви та оцінивши її зміст з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково, крім суми основного боргу, просить ще стягнути пеню, але зазначені вимоги позивачем раніше не заявлялись. Суд відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, а тому подана заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені судом не приймається до розгляду.

У судовому засіданні 10.08.2009 р. була оголошена перерва до 26.08.2009 р. для прийняття рішення та виготовлення його повного тексту.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Господарський суд міста Києва, -

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ"(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазкомплект"(покупець) був укладений договір № 88-05 від 17.05.2005 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, надалі –"продукцію", а покупець прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пунктів 4.6., 4.7. договору № 88-05 від 17.05.2005 р., датою поставки вважається: при поставці продукції на умовах само вивозу –дата передачі продукції покупцю в місці поставки; при поставці продукції залізничним транспортом –дата прибуття продукції на станцію вантажоотримувача, що підтверджується датою штемпеля на залізничній накладній; при поставці продукції автотранспортом –дата отримання продукції вантажоотримувачем, яка зазначається в акті про одержання продукції. У разі несвоєчасного надання постачальником документів, датою поставки вважається дата підписання акту прийому-передачі продукції. Неподання вказаних документів вважається не поставкою.

Згідно зі Специфікацією № 2 на постачання МТЦ від ТОВ "Інтерхім-БТВ"у 2006 році, яка, відповідно до пункту 1.2. договору № 88-05 від 17.05.2005 р., є невід’ємною частиною договору, замовником продукції, що має бути поставлена у першому півріччі 2006 року, є ДК "Укргазвидобування".

Позивач належним чином виконав зобов’язання щодо поставки товару, передав відповідачу продукцію на загальну суму 491 778, 93 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000396 від 03.04.2006 р., № РН-0000457 від 13.04.2006 р., № РН-0000507 від 28.04.2006 р., а також підписаними сторонами актами приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей № 1/НГК від 03.04.2006 р., № 2/НГК від 13.04.2006 р. № 3/НГК від 28.04.2006 р. (в матеріалах справи).

Відповідач зазначений товар належним чином отримав від позивача через уповноваженого представника, що підтверджується довіреностями ЯЛК № 134678 від 03.04.2006 р., ЯЛК № 134772 від 13.04.2006 р. та ЯЛК № 134820 від 20.04.2006 р. (в матеріалах справи).

У відповідності до пункту 3.3. договору № 88-05 від 17.05.2005 р., попередня оплата продукції (100% або часткова) здійснюється покупцем за кожну узгоджену до поставки партію продукції протягом 3-х банківських днів після надходження грошових коштів від споживача продукції – (ВАТ "Укртранснафта", ДК "Укргазвидобування", ДК "Укртрансгаз", які перераховуються постачальнику на підставі рахунку. Постачальник надає рахунок окремо на кожну узгоджену партію продукцію. До передплати застосовується правила завдатку Цивільного кодексу України (435-15) .

Згідно з пунктом 3.5. договору № 88-05 від 17.05.2005 р., остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі продукції на протязі 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції –(ДК "Укргазвидобування", ДК "Укртрансгаз", ВАТ "Укртранснафта").

Відповідно до пояснень представників відповідача та третьої особи, придбаний за видатковими накладними № РН-0000396 від 03.04.2006 р., № РН-0000457 від 13.04.2006 р., № РН-0000507 від 28.04.2006 р. товар Дочірнім підприємством "Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"був проданий Дочірній компанії "Укрнафтогазвидобування" за договором № 626-05 від 28.12.2005 р.

Представники сторін повідомили суду, що ДП "Укрнафтогазкомплект"за отриману продукцію позивачу сплатило частково, в сумі 198 019, 80 грн., у зв’язку з чим основний борг станом на день розгляду справи в суді становить 293 759, 13 грн.

Не заперечуючи факту наявності заборгованості перед позивачем за договором № 88-05 від 17.05.2005 р. на час розгляду справи, представник відповідача посилався на те, що станом на день звернення позивача з даним позовом (29 травня 2009 року) права останнього на одержання оплати за поставлений товар порушені не були, оскільки кошти від споживача продукції (ДК "Укргазвидобування") до нього на той час перераховані не були.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні підтвердили, що станом на час розгляду даної справи в Господарському суді міста Києва Дочірньою компанією "Укргазвидобування"проведено шляхом зарахування взаємних вимог повну оплату товару, що був придбаний відповідачем у позивача, у підтвердження чого надали суду заяву про залік зустрічних однорідних вимог від 13.07.2009 р., відповідно до пункту 2 якої ДК "Укргазвидобування"зменшило кредиторську заборгованість перед ДП "Укрнафтогазкомплект", серед іншого, за договором № 626-05 від 28.12.2005 р. на суму 812 778, 62 грн.

Приймаючи до уваги, що зобов’язання ДК "Укргазвидобування"перед ДП "Укрнафтогазкомплект"щодо оплати товару, придбаного у позивача, було припинено 13.07.2009 р., то, відповідно до пунктів 3.3., 3.5. договору № 88-05 від 17.05.2005 р., відповідач зобов’язаний був сплатити позивачу за отриманий товар заборгованість в сумі 293 759, 13 грн. протягом 3-х банківських днів після цього, тобто –до 16 липня 2009 року, проте цього безпідставно не здійснив.

Таким чином, станом на день прийняття рішення у даній справі право ТОВ "Інерхім-БТВ" на отримання грошових коштів за поставлену продукцію в сумі 293 759, 13 грн. порушено і відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України підлягає захисту.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва визнає позовні вимоги ТОВ "Інтерхім-БТВ"про стягнення 293 759, 13 грн. основного боргу обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Проте, виходячи з того, що станом на день звернення з даним позовом ДК "Укргазвидобування"не сплатило Дочірньому підприємству "Укрнафтогазкомплект"за отриманий товар, який був придбаний відповідачем у позивача, то за таких обставин Господарський суд міста Києва це враховує при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, покладаючи їх на позивача.

Що стосується позовної вимоги ТОВ "Інтерхім-БТВ"про визнання недійсним пункту 3.5. договору № 88-05 від 17.04.2005 р., то Господарський суд міста Києва у її задоволенні відмовляє, виходячи з наступного.

Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 212 ЦК України передбачено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Таким чином, сторони, користуючись принципом свободи договору, передбаченим статтею 627 Цивільного кодексу України, визначили умову договору, згідно з якою строк настання зобов’язання щодо оплати отриманого товару поставили у залежність від настання іншої події –оплати третьою особою отриманого товару, що не суперечить вимогам законодавства України.

Крім того, варто зазначити, що строк оплати відповідачем отриманого від позивача товару на день прийняття рішення у даній справі настав.

Доводи позивача щодо безоплатності договору є необґрунтованими, оскільки як п. 1.1, так і п. 3.5 договору № 88-05 від 17.05.2005 р. передбачено обов’язок відповідача здійснити оплату за одержану продукцію. Виконання обов’язку відповідачем щодо оплати продукції є зустрічним щодо обов’язку позивача її поставки, що свідчить про зустрічність зобов’язання.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання недійсним п. 3.5 договору № 88-05 від 17.05.2005 р. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та трьох річних процентів за період заборгованості до дня звернення позивача до Господарського суду міста Києва з даним позовом, то, приймаючи до уваги, що зобов’язання ДК "Укргазвидобування"перед ДП "Укрнафтогазкомплект"щодо оплати товару, придбаного у позивача, було припинено 13.07.2009 р., а відповідач зобов’язаний був сплатити позивачу за отриманий товар заборгованість в сумі 293 759, 13 грн. до 16 липня 2009 року, то підстави стягувати інфляційні нарахування та річні проценти за період до 16.07.2009 р. у Господарського суду міста Києва відсутні.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ"про стягнення з Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект"17 818, 70 грн. трьох процентів річних та 144 235, 73 грн. інфляційних нарахувань задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, Господарського кодексу України (436-15) ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Господарський суд міста Києва, –

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Укрнафтогазкомплект"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"(вул. Нагірна, 27, м. Київ, код ЄДРПОУ 30167066) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхім-БТВ"(вул. Шлюзова, 4, м. Вишгород, Київська область, 07300, код ЄДРПОУ 32837895) 293 759 (двісті дев’яносто три тисячі сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 13 коп. основного боргу.