Позивач: Будівельно –конструкторська фірма "Будінтех" у вигляді ТОВ

Відповідач: Виконавчий комітет Одеської міської Ради

Третя особа, яка не заявляє самостіних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління капітального будівництва Одеської міської Ради

про визнання недійсним договору

Суддя господарського суду

Одеської області Лєсогоров В.М.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Казарновський О.Л.

від відповідача: Кіхтенко О.С.

від 3-ї особи: Воловецька О.В.

Суть спору: про визнання договору від 18.09.2006 року № 272/кс недійсним.

З відзиву на позов від 29.07.2009 року убачається, що відповідач позов не визнає з підстав викладених у відзиві. Зокрема відповідач вказує на наявність в нього повноважень надавати земельні ділянки під забудову.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав.

Представник 3-ї особи з позовом не згодна

Матеріалами справи встановлено:

18.09.2006 року за № 272/кс позивач і відповідач уклали договір, відповідно до умов якого відповідач надає позивачу право забудови земельної ділянки (тобто земельну ділянку під забудову) орієнтованою площею 5,8084 га., за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 1, для здійснення будівництва жилого комплексу…

15.03.2007 року сторони уклали додаткову угоду до вказаного договору, якою виклали п. 3.2 договору в інший редакції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст. 4 ЦК України - основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України (435-15) . Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

Відповідно до ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України –недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 236 ЦК України - нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 413 ЦК України - власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Відповідно до ст. 12 ЗК України - до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу (2768-14) .

Відповідно до ст. 83 ЗК України - землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 12 ЗУ "Про основи містобудування"- до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на їх території належить: визначення територій, вибір, вилучення (викуп) і надання земель для містобудівних потреб…

Відповідно до ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"- виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"- до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо … надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад…

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд зробив наступні висновки.

З вказаних вище законодавчих актів убачається, що лише Одеська міська Рада яка є власником земель комунальної власності м. Одеси, має право розпоряджатися землями м. Одеси і зокрема надавати їх у користування під забудову на підставі договору. Відповідач у правовідносинах надання земель у користування під забудову має повноваження лише щодо підготовки і внесення на розгляд Одеської міської Ради пропозицій щодо надання під забудову земель, що перебувають у власності територіальної громади м. Одеси.

В порушення вказаних вище законодавчих актів відповідач уклав з позивачем договір від 18.09.2006 року за № 272/кс щодо надання позивачу земельної ділянки під забудову у м. Одеса.

Оскільки договір від 18.09.2006 року за № 272/кс укладений з порушенням вказаних вище законодавчих актів, це означає, що він підлягає визнанню недійсним, що зумовлює задоволення позову.

Суд відхиляє правові позиції відповідача, в звґязку з їх невідповідністю законодавству та обставинам справи.

Зокрема суд відхиляє правову позицію відповідача про те, що відповідач має повноваження надавати земельні ділянки під забудову, оскільки ст. 413 ЦК України (який є основним актом цивільного законодавства України) надає право надавати земельні ділянки у користування під забудову лише власникам земельних ділянок. Відповідач не є власником земель комунальної власності м. Одеси. В свою чергу ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"встановлює виключну компетенцію міської ради вирішувати відповідно до закону (зокрема відповідно до ст. 413 ЦК України) питання регулювання земельних відносин.

Слід розґяснити відповідачу, що оскільки ЦК України (435-15) є основним актом цивільного законодавства України, і встановлює, що цивільні відносини регулюються однаково на всій території України, це означає, що ЦК України (435-15) зокрема в частині положень ст. 413, підлягає застосуванню у всіх випадках коли інші законодавчі акти регулюють питання надання земель у користування під забудову інакше ніж ЦК України (435-15) .

Судові витрати у справі по держмиту та за ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача в звґязку з задоволенням позову.

Відповідно до ст. 84 ГПК України - в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд,

Позов задовольнити.

Договір від 18.09.2006 року № 272/кс укладений між Будівельно – конструкторська фірма "Будінтех" у вигляді ТОВ та Виконавчий комітет Одеської міської Ради - визнати недійсним.

Стягнути з Виконавчий комітет Одеської міської Ради код 04056919 (м. Одеса, Думська площа, 1) на користь Будівельно –конструкторська фірма "Будінтех" у вигляді ТОВ код 30259942 (Одеська область, Комінтернівський район, смт. Комінтернівське, вул. Першотравнева, 56) –85 грн. по держмиту, 315 грн. за ІТЗ судового процесу.

Датою складання рішення відповідно ст. 84 ГПК України визначити 31.07.2009 року.

Рішення набуває законної сили з 11.08.2009 р.