3/133/09 Про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна - 24.07.2009 Прийняття

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство технічної інвентаризації Бердянської міської ради, Запорізька область, м. Бердянськ

про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна

Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № б/н від 16.07.2009р.

від відповідача: Жиленко Н.О., довіреність № 18/02-08 від 18.02.2008р.

від третьої особи: не з’явився

ПП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ЗАТ "Бердянський виноробний завод" про визнання договору купівлі-продажу № 11/07-1 від 11.07.2006р. дійсним, визнання об’єктом нерухомого майна незавершеного будівництва об’єкту –сторожки загальною площею 20 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та визнання права власності на нього.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 208, 209, 220, 328, 334, 392, 657 ЦК України, ст. 1, 2, 54 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.06.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/133/09, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 16.07.2009р. о 10 годині 00 хвилин. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство технічної інвентаризації Бердянської міської ради.

Ухвалою від 19.06.2009р. зобов’язано Комунальне підприємство технічної інвентаризації Бердянської міської ради провести технічну інвентаризацію незавершеного будівництва об’єкта нерухомості –сторожки загальною площею 20 кв. м., який розташований на території ЗАТ "Бердянський виноробний завод" за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою від 24.07.2009р. розгляд справи було відкладено на 24.07.2009р.

За згодою учасників судового процесу в судовому засіданні 24.07.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи учасники судового процесу вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 16.07.2009р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої на підставі проведеної технічної інвентарізації зазначеному об’єкту загальною площею 17,9 кв.м. була призначена літ. А. Також було встановлено наявність інших будівель та споруд, а саме: ганок літ. А загальною площею 2,0 кв.м., літ. Б –навіс, загальною площею 8,2 кв.м., літ. В –навіс, загальною площею 14,4 кв.м., №1 –ворота, №2, 3 –паркани, літ.І –замощення, загальною площею 426,0 кв.м., літ. ІІ –замощення, загальною площею 14,4 кв.м., №4 –бак, №5 –заправна колонка. Що усе разом складає комплекс автомобільного газозаправного пункту.

Також позивач зазначив, що розпорядженням Бердянського міського голови Запорізької області вищезазначеному об’єкту нерухомості була присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2.

У зв’язку з викладеним, позивач просить суд:

Визнати договір купівлі-продажу № 11/07-1 від 11.07.2006р. укладений між Закритим акціонерним товариством "Бердянський виноробний завод" та Приватним підприємцем ОСОБА_1 дійсним.

Визнати будівлю автомобільного газозаправного пункту визначеною під літ. А, загальною площею 17,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 –об’єктом нерухомого майна.

Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_1 право власності на об’єкт нерухомого майна –автомобільний газозаправний пункт, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з:

- літ. А –основна будівля, загальною площею 17,9 кв.м. з ганком, загальною площею 2,0 кв.м.;

- літ. Б –навіс, загальною площею 8,2 кв.м.;

- літ. В –навіс, загальною площею 14,4 кв.м.;

- І –замощення, загальною площею 426,0 кв.м.;

- ІІ –замощення, загальною площею 14,4 кв.м.;

- №1 –ворота;

- №2 –паркан;

- №3 –паркан;

- №5 –заправна колонка.

Уточнені позовні вимоги прийнято судом до розгляду, оскільки такі дії позивача не суперечать закону (ст. 22 ГПК України) і не порушують нічиї права і охоронювані законом інтереси.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що 20.12.2004р. між ПП ОСОБА_1 та ЗАТ "Бердянський виноробний завод" був укладений договір № 20/12 про спільну діяльність (простого товариства).

Згідно п. 6.1 Договору, ПП ОСОБА_1 було надано ЗАТ "Бердянський виноробний завод" право користуватися частиною земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право користування земельною ділянкою ЗАТ "Бердянський виноробний завод" підтверджується державним актом на постійне користування від 12.12.1994р.

Згідно умов договору № 20/12 від 20.12.2004р., ПП ОСОБА_1 отримала документацію, необхідну для отримання дозволу на початок робіт –рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 346 від 06.07.2006р. "Про надання дозволу на збір вихідних даних, виробництво проектно-вишукувальних робіт для розміщення, будівництва, реконструкції об’єктів та оформлення документів". На підставі зазначеного рішення ПП ОСОБА_1 було здійснено замощення для автомобільного газозаправного пункту, проведено будівництво огорожі навколо автомобільного газозаправного пункту, проведено установку обладнання автомобільного газозаправного пункту.

11.07.2006р. між позивачем та ЗАТ "Бердянський виноробний завод" був укладений договір купівлі-продажу № 11/07-1, згідно якому відповідач зобов’язується продати, а позивач зобов’язувався оплатити та прийняти на умовах, вказаних в даному договорі, наступне: будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництвом об’єкту нерухомості –сторожки загальною площею 20 кв.м., яка розташованої на території ЗАТ "Бердянський виноробний завод" по АДРЕСА_1

Ціну об’єкту –8 000,00 грн. на користь ЗАТ "Бердянський виноробний завод" за даним договором позивач сплатив у встановлений договором № 11/07-1 термін у повному обсязі, що підтверджує прибутковий касовий ордер № 56 від 12.07.2006р.

Згідно Акту приймання-передачі майна від 17.07.2006р., позивач прийняв вищезазначене майно у вигляді незавершеного будівництвом об’єкту нерухомості –сторожки загальною площею 20 кв.м., яка розташована на території ЗАТ "Бердянський виноробний завод" по АДРЕСА_1

Згідно умов Договору, відповідач зобов’язувався ввести зазначений об’єкт до експлуатації та оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна –нотаріально.

Після оплати вартості майна позивач звернувся до відповідача з вимогою про необхідність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, але відповідач відмовився від нотаріального посвідчення договору, посилаючись на відсутність фінансової можливості.

На підставі розпорядження міського голови м. Бердянськ Запорізької області від 13.07.2009р. №352Р зазначеному об’єкту була присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2.

Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд задовольнити його позов в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що ЗАТ "Бердянський виноробний завод" з серпня 2006 року находиться у процедурі банкрутства, у з’язку з цим виконати умови договору купівлі –продажу №11/07-1 від 11.07.2006р. щодо вводу об’єкту до експлуатації та оформлення договору купівлі –продажу нотаріально, підприємство не має фінансової можливості, проти позову не заперечує.

Третя особа у судове засідання не з’явилася, письмових пояснень не надала. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлена належним чином. Неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи та вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників учасників судового процесу, суд

20.12.2004р. між ПП ОСОБА_1 та ЗАТ "Бердянський виноробний завод" був укладений договір № 20/12 про спільну діяльність (простого товариства).

Відповідно до п.1.1 Договору, сторони за цим Договором зобов’язуються шляхом обєднання своїх зусиль та майна, що належить Сторонам на відповідних правових титулах (право власності, господарського відання, користування майна), спільно діяти без створення юридичної особи для отримання прибутку в сфері створення та експлуатації автомобільного газозаправного пункту.

Згідно п. 6.1 Договору, ЗАТ "Бердянський виноробний завод" надало ПП ОСОБА_1 право користуватися частиною земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Право користування земельною ділянкою ЗАТ "Бердянський виноробний завод" підтверджується державним актом на постійне користування від 12.12.1994р.

На підставі зазначеного рішення ПП ОСОБА_1 було здійснено замощення для автомобільного газозаправного пункту, проведено будівництво огорожі навколо автомобільного газозаправного пункту, проведено установку обладнання автомобільного газозаправного пункту.

11.07.2006р. між ПП ОСОБА_1 та ЗАТ "Бердянський виноробний завод" був укладений договір купівлі-продажу № 11/07-1, згідно якому ЗАТ "Бердянський виноробний завод" зобов’язується продати, а ПП ОСОБА_1 зобов’язується оплатити та прийняти на умовах, вказаних в даному договорі наступне: будівельні матеріали у вигляді незавершеного будівництвом об’єкту нерухомості –сторожки загальною площею 20 кв.м., яка розташованої на території ЗАТ "Бердянський виноробний завод" по АДРЕСА_1

Ціну об’єкту –8 000,00 грн. на користь ЗАТ "Бердянський виноробний завод" за даним договором ПП ОСОБА_1 сплатила у встановлений договором № 11/07-1 термін у повному обсязі, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 56 від 12.07.2006р.

Згідно Акту приймання-передачі майна від 17.07.2006р., ПП ОСОБА_1 прийняла вищезазначене майно у вигляді незавершеного будівництвом об’єкту нерухомості –сторожки загальною площею 20 кв.м., яка розташована на території ЗАТ "Бердянський виноробний завод" по АДРЕСА_1

Згідно умов Договору купівлі-продажу №11/07-1 від 11.07.2006р. (п.3.4), Відповідач зобов’язувався ввести зазначений об’єкт до експлуатації та оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна –нотаріально, протягом одного місяця з моменту укладення Договору.

Після оплати вартості майна, на вимогу позивача відповідач відмовився від нотаріального посвідчення договору, посилаючись на відсутність фінансової можливості.

На підставі проведеної технічної інвентарізації КПТІ Бердянської міської ради (технічний паспорт від 09.07.2009р.) була встановлена наявність наступних об’єктів: літ. А –основна будівля, загальною площею 17,9 кв.м. з ганком, загальною площею 2,0 кв.м.; літ. Б –навіс, загальною площею 8,2 кв.м.; літ. В –навіс, загальною площею 14,4 кв.м.; І –замощення, загальною площею 426,0 кв.м.; ІІ –замощення, загальною площею 14,4 кв.м.; №1 –ворота; №2 – паркан; №3 –паркан; №4 –бак; №5 –заправна колонка.

Згідно розпорядженню Бердянського міського голови Запорізької області від 13.07.2009р. №352-р зазначеному об’єкту була присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_2.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Згідно ст. 1 ГПК України, п ідприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ст. 21 ГПК України відповідачами є підприємства та організації, яким пред’явлено позовну вимогу.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено що між сторонами склалися господарсько-правові відносини та відбулося часткове виконання договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Однак, як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, договір купівлі-продажу від 11.07.2006р. №11/07-1 укладений між сторонами, нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у відповідному державному реєстрі.

Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Дослідивши Договір купівлі-продажу від 11.07.2006р. №11/07-1 укладений між сторонами, суд дійшов висновку, що його укладено з додержанням правових положень для договорів такого роду.

Неузгодженість сторонами питання щодо нотаріального посвідчення Договору перешкоджає позивачу в реалізації набутих за договором прав та охоронюваних законом інтересів, враховуючи вище викладене, суд вирішив задовольнити позовні вимоги ПП ОСОБА_1 в цій частині, та визнати дійсним договір купівлі-продажу від 11.07.2006р. №11/07-1.

Підлягають задоволенню і інші вимоги позивача.

Статтями 316, 317, 319 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписами ст. 4 Закону України "Про власність" також встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до п. 3.1 Договору купівлі-продажу від 11.07.2006р. №11/07-1 право власності на майно у покупця виникає з моменту підписання акту прийому-передачі.

Такий акт підписаний сторонами 17.07.2006р.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є належним набувачем права власності на майно за Договором купівлі-продажу від 11.07.2006р. №11/07-1.

З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати договір купівлі-продажу № 11/07-1 від 11.07.2006р. укладений між Закритим акціонерним товариством "Бердянський виноробний завод" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Орджонікідзе, 84, р/р26009208155095 в ЗРУ "Приватбанк" м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 20476035) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) дійсним.

3. Визнати будівлю автомобільного газозаправного пункту визначеною під літ. А, загальною площею 17,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 –об’єктом нерухомого майна.

4. Визнати за Приватним підприємцем ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на об’єкт нерухомого майна –автомобільний газозаправний пункт, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з: