7/7-147 Про звільнення від виконання господарського зобов'язання за кредитним договором у наслідок непереборної сили - 06.07.2009 Прийняття

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" про звільнення від виконання господарського зобов’язання передбаченого умовами кредитного договору №17.69-08/КЛ від 23.06.2008р. у зв’язку з неможливістю належного його виконання внаслідок дії непереборної сили,а саме фінансово –економічної кризи, на строк дії таких обставин,які встановлюються і скасовуються нормативно –правовим актом Верховної Ради України згідно Закону України від 31.10.2008р. (639-17) №639, змінити кредитний договір в частині строків його виконання зобов’язання передбачених Додатком до кредитного договору від 23.06.2008р.

Учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України.

Позивачем подано 11.06.2009р. клопотання про призначення у справі судово –економічної експертизи для роз’яснення питання чи перевищує своє гранично допустиме значення індекс зміни офіційного курсу гривні до долара США. В обґрунтування необхідності призначення експертизи, позивач посилається на те, що банк не визнає наявність істотної зміни обставин, які є надзвичайними і невідворотними та які вплинули на здійснення господарської діяльності підприємця .

Банк проти призначення судової експертизи заперечує посилаючись на те, що питання які просить позивач поставити перед експертом не можуть вплинути на вирішення спору по суті, оскільки відносини сторін обмежуються кредитним договором, іпотечним договором та договором поруки. Вважає, що постійний ріст чи падіння курсу долара, є станом ринкової економіки і ризик такого кризового повороту подій, цілком охоплюється поняттям підприємницького ризику.

Суд, розглянувши клопотання позивача, заслухавши доводи представників сторін, відхиляє його, оскільки наявність фінансової кризи встановлено Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (639-17) та прийнятими на виконання даного закону законодавчих та нормативних актів, в тому числі постанов Національного банку України .

В судовому засіданні з 25.06.2009р. по 06.07.2009р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалися перерви, для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування в підтвердження заявлених вимог та заперечень.

Позивач 26.06.2009р. подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить змінити строки виконання господарського зобов’язання передбаченого умовами кредитного договору №17.69-08/КЛ від 23.06.2008р. та подав прийнятний для нього графік погашення суми кредиту та відсотків із строк до 25.09.2016 року.

Позивачем, в судовому засіданні 02.07.2009р., уточнено позовні вимоги, в якій просить суд змінити умову договору щодо строку кредитування, а саме до 22.06.2016 року.

В процесі розгляду спору, судом надана можливість сторонам самостійно розглянути питання можливості зміни умови договору про продовження строку кредитування на рік.

Банк заперечує проти зміни строку кредитування посилаючись на те, що така могла бути прийнята тільки за умови забезпечення зобов’язань додатковою заставою майном, оскільки цього вимагає Відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк", так як позичальник відмовився надати таке забезпечення,тому банк не може погодитися на зміну умови договору. Просить суд врахувати, що також має зобов’язання по депозитах, а тому невиконання позивачем договірних зобов’язань тягне за собою невиконання зобов’язань банку перед його вкладниками.

Представник позивача,на заперечення банку, повідомив суду, що іншого майна не має, крім переданого в забезпечення по іпотечному договору, а саме земельна ділянка та нежитлові приміщення кафе –бару "Колиба"з готелем, з надвірними будівлями і спорудами, загальною вартістю по експертній оцінці –30 734 230 грн., а якщо врахувати ринкову вартість предмета іпотеки в еквіваленті до долара США, так банк рахує суму кредиту виходячи із офіційного курсу на даний час, а саме в межах 22 913 100 грн., то така складає 46 788 380 грн., що перевищує суму кредиту та відсотків за його користування .

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив:

- між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" в особі директора Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" ОСОБА_4 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено 23.06.2008р. договір № 17.69 -08/КЛ, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 3 000 000 (три мільйони) доларів США на здійснення господарської діяльності із сплатою 15% відсотків річних за користування кредитними коштами із строком кредитування до 22.06.2015 року, із строком вибору траншів кредиту –протягом 3-х місяців від дати підписання договору. Позичальник зобов’язався погашати суми кредиту щомісячно, рівними частинами, за схемою погашення кредиту.

Виконання зобов’язання по Договору кредитної лінії №17.69-08/КЛ від 23.06.2008р. забезпечено :

- предметом іпотеки, згідно іпотечного договору від 23.06.2008р., а саме земельна ділянка загальною площею 1,02 га, що знаходиться на території Байковецької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області, вартістю (за експертною оцінкою) 4 897 530 грн., яка належить на праві приватної власності підприємцю ; приміщення кафе –бару "Колиба"площею 324,1 кв.м., готель площею 1221,9кв.м., літнє кафе – площею 22,5 кв.м., навіс –73,5 кв.м., надвірні будівлі і споруди, що знаходиться в с. Байківці, вул. 15 Квітня,3а, Тернопільського району, Тернопільської області, ринковою вартістю – 25 836 700 грн.;

- порукою ОСОБА_5 та приватного підприємства "Термет".

Як випливає з матеріалів справи, банк на виконання умов договору, протягом з-х місяців з дати підписання договору, надав підприємцю згідно його заяв кредит в сумі - 3 000 000 (три мільйони) доларів США, що не заперечується позивачем.

Позивач звернувся до банку з клопотаннями від 24.10.2008р.,25.11.2008р. та 25.12.2008р. про зміну строків погашення кредиту та відсотків за користування ним,а саме відстрочення строку погашення сум до стабілізації фінансового і економічного стану у державі у зв’язку із форс –мажорними обставинами, якими є фінансово –економічна криза, посилаючись на те, що дія непередбачених обставин негативно вплинула на здійснення господарської діяльності підприємця, який займається готельним бізнесом та які не могли бути передбачені при укладені договору.

Станом на день прийняття рішення, сторони не погодили внести зміни в умови договору щодо строку кредитування, а тому спір розглядається за наявними матеріалами справи.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази та наведені доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. При цьому суд виходив із наступного:

- порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України (435-15) (далі ЦК України (435-15) ), Господарського кодексу України (436-15) (далі ГК України (436-15) ) та нормативними актами прийнятими Національним банком України, який є особливим центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно –правові акти з питань віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків,підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб;

- відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений . При цьому зміна обставин вважається істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились,договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

"1/ в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2/зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3/виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4/ із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона."

Обставина яка змінилася і є істотною для сторін договору, це фінансово –економічна криза .

Дана обставина визнана Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (639-17) ( далі Закон про першочергові заходи) від 31.10.2008р., який спрямований на забезпечення конституційних прав громадян, гарантування економічної безпеки держави,мінімізації можливих збитків для економіки та фінансової системи України від світової фінансової кризи, яка охопила більшу частину промислово розвинутих країн, в тому числі і Україну. Одним із заходів передбачених даним законом є здешевлення кредитування проектів малого та середнього бізнесу, зокрема таких, що впливають на підвищення рівня зайнятості населення.

З метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи та на виконання зазначеного закону (639-17) , Національним банком прийнято ряд постанов, серед них "Про додаткові заходи щодо діяльності банків"від 11.10.2008р. №413 (втратила чинність 04.12.2008р.) та "Про окремі питання діяльності банків"від 04.12.2008р. (v0413500-08) , відповідно до яких рекомендовано банкам, з метою зменшення ризиків невиконання позичальниками своїх зобов’язань за кредитами наданими у іноземній валюті, переглянути у бік зменшення процентні ставки за кредитами, здійснювати рефінансування простроченої заборгованості шляхом видачі нових кредитів, пролонгувати строк кредитування, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості та стану дохідності банку. Також рекомендовано, з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів.

При цьому,критерії оцінки фінансового стану позичальника –суб’єкта господарювання,відповідно до пп.1.11 п.1, п.4 "Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків " (z0474-00) затверджено постановою НБ України від 06.07.2000р. (далі Положення), встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями про порядок проведення кредитних операцій та методики проведення оцінки фінансового стану позичальника, розроблених та затверджених рішенням відповідного органу банку, у яких мають бути визначені грунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці. Такими основними економічними показниками діяльності позичальника, які має враховувати банк при здійсненні оцінки його фінансового стану є платоспроможність (коефіцієнти миттєвої,поточної та загальної ліквідності); фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів); обсяг реалізації; обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів ( у динаміці); собівартість продукції(у динаміці); прибутки та збитки (у динаміці); рентабельність (у динаміці); кредитна історія ( погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів). При здійсненні оцінки банки повинні визначати значення показників платоспроможності позичальника та його фінансової стійкості з урахуванням статистичних даних галузі господарства, у якій він працює і, даних про результати його діяльності. В залежності від результатів оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідного класу.

Матеріалами справи встановлено, що фінансова криза спричинила наявність всіх умов передбачених ч.2 ст. 652 ЦК України для позичальника валютного кредиту, а саме :

1/ на момент укладення кредитного договору - 23.06.2008р., встановлений НБ України офіційний курс долара США до гривні становив 4,8497 грн., який протягом липня –вересня 2008р. суттєво не змінювався і становив 4,85 грн. - 4,86 грн., що відповідало Основним засадам грошово –кредитної політики на 2008 рік, розроблених та схвалених рішенням Ради НБ України від 28.11.2007р. №18 (v0018500-07) у відповідності до ст. 9 Закону України "Про національний банк України". Так, в даних Основах визначено, що основною метою грошово –кредитної політики центрального банку на 2008 рік є утримання стабільності національної грошової одиниці, як важливої передумови фінансової і макроекономічної рівноваги та сталого розвитку країни, шляхом впливу на її курсову складову та передбачено прогнозні показники щодо обмінного курсу гривні до долара США в межах 4,95 -5,25 грн. за долар США. Отже, сторони не могли передбачити, що починаючи з жовтня 2008р., НБ України, враховуючи зміни у фінансовому середовищі викликані фінансовою кризою, скорегує прогнозовані показники у жовтні з 5.35 грн. до 5,76 грн.; у листопаді з 5,7888 грн. до 6,7418грн., а у грудні з 6,8777 грн. до 7,8788 грн..

2/ фінансова криза стала причиною неможливості подальшого виконання договору на погоджених сторонами умовах, яку позичальник, як заінтересована сторона, не міг усунути після її виникнення, про що своєчасно повідомив банк, звернувшись з клопотанням про перегляд умов договору, надавши довідки про валові доходи отримані за період з квітня по жовтень 2008р., у їх динаміці, як підприємцем так і поручителем ПП"Термет", за даними яких доходи позичальника від готельного, ресторанного бізнесу (сауна, оренда приміщень) суттєво знизилися, а саме валовий доход у вересні 2008р. склав 682500 грн., а у листопаді - 436700грн., і у січні 2009р. 254700 грн., що свідчить про зменшення попиту споживачів на даний вид послуг. Також, відбувся спад виробництва та реалізації деревини, про що свідчать дані поручителя, за якими при валових доходах у вересні 2008р. -706 900 грн., такі є нульовими у грудні 2008р., через відсутність операцій по реалізації продукції.

Змінити чи вплинути на ситуацію яка склалася в результаті фінансової кризи на ринку послуг, які надаються підприємцем, як суб’єктом малого бізнесу, останній не в змозі, що підтверджено Законом про першочергові заходи, який діє до прийняття Верховною Радою України у зв"язку із стабілізацією фінансово –економічної ситуації в Україні рішення не пізніше 01.01.2011року (п.2 розділу Прикінцеві положення). Отже, законом встановлено термін дії запроваджених єдиним органом законодавчої влади в Україні заходів, які повинні відновити економічну та фінансову стабільність в державі, від якої залежать результати господарської діяльності суб’єктів господарювання.

3/ виконання договору з боку позичальника порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило його того, на що він розраховував при укладенні договору, а саме отримавши суму кредиту із розрахунку обмінного курсу гривні до долара США - 4,84 грн., для виконання зобов"язань по кредитному договору необхідно закупити валюту із розрахунку 7,7 грн. за долар при відсутності росту доходу від підприємницької діяльності, а навпаки при його різкому зниженню . Що стосується банку, то ним не доведено які банк поніс чи понесе збитки в результаті фінансової кризи та невиконання зобов"язань позичальником на умовах укладеного договору.

Також, на вимогу суду банк не надав внутрішнього положення яким затверджено методику проведення оцінки фінансового стану позичальника, а пояснив, що при проведені оцінки керується постановами НБ України. Разом з тим, в матеріалах кредитної справи позичальника відсутні докази проведення оцінки фінансового стану позивача в порядку передбаченому Положенням, тим самим не доведено належними доказами отримання доходів позичальником які б забезпечували виконання ним договірних зобов"язань на умовах укладеного договору.

4/ відповідно до п.4.3 договору всі валютні ризики несе позичальник, разом з тим фінансова економічна криза, яка визнана державою та спричинила зміну офіційного курсу долара США, не є ризиком в розумінні ст. 42 ГК України, відповідно до якої підприємництво - це самостійна,ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб"єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Одним із принципів підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик. Позичальник укладаючи договір розраховував власний комерційний ризик з валютного коридору прогнозованого НБ У в межах 4,95 -5,25 грн. за долар США та не передбачав настання обставин які вплинуть на економіку та фінансову систему держави. Слід зазначити, що дана умова договору,в умовах фінансово –економічної кризи не може застосовуватися в односторонньому порядку, оскільки порушує загальний принцип господарювання, яким є рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання (ч.1 ст. 6 ГК України), які здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, який формується в Україні на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб’єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів,здійснення стабілізації яких встановлено Законом про невідкладні заходи до 01.01.2011року.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що фінансово - економічна криза є істотною зміною обставин, яка надає право сторонам договору переглянути його умови шляхом внесення відповідних змін.

Відповідно до ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, яка у двадцятиденний строк розглядає її та повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору або неодержання відповіді у встановлений строк з врахуванням часу поштопробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду .

Матеріалами кредитної справи позичальника встановлено, що пропозиція підприємця про зміну умови діючого договору направлена 24.10.2008р. розглядалася Тернопільською філією 19.11.2008р., про що свідчить протокол малого кредитного комітету 2-го рівня №35 –М(2) для клієнтів малого бізнесу, згідно якого кредитний комітет вирішив, затвердити зміни до кредитного договору №17.69.-28/КЛ., позичальник класу А –ОСОБА_1, в частині перенесення терміном на 6 місяців погашення тіла кредиту та розбити заборгованість рівними частинами із кінцевим погашенням 22.06.2015р. Висновком підрозділу безпеки по кредитних операціях ВАТ "ВТБ Банк"від 27.11.2008р., враховуючи позитивну кредитну історію позичальника, підтверджено можливість надання тимчасової відстрочки по кредитних платежах.

Разом з тим, про своє рішення банк не повідомив позичальника і графік погашення заборгованості до кредитного договору на нових умовах, в порядку передбаченому п.3.1 договору, згідно якого у разі зміни Графіку з будь –яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку, при цьому підписання нового Графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до договору та договорів, що забезпечують виконання зобов’язання позичальника перед банком, складений сторонами не був.

Не підтвердив банк і доводів щодо порушення позичальником графіку проведення платежів по договору, оскільки надана суду копія Графіку погашення капіталу та процентів є додатком до кредитного договору №17.69 –08/КЛ від 24.06.2008р., а не від 23.06.2008р. –дати укладення спірного договору.

Також, не обґрунтував банк підстави витребування у позичальника додаткової застави в забезпечення виконання зобов’язань для розгляду пропозиції рефінансування та надання відстрочки по сплаті кредитних коштів, не довівши наявність такого майна у позичальника та не довівши, що сума ринкової вартості предмета іпотеки (згідно висновку експертно –консультаційної фірми ринкова вартість готельного комплексу "Деканька"станом на 19.12.2007р. складала 25 836 700 грн., що еквівалентно сумі 5 116 178,2178 долара США із розрахунку курсу долара 5,0500грн., а ринкова вартість земельної ділянки за висновком експерта станом на 10.06.2008р. складала 4 897 530 грн., яка відповідає сумі –1 009 800 доларів США, із розрахунку курсу долара - 4.85 грн.) не забезпечує виконання зобов"язання по кредитному договору, враховуючи вимоги постанов НБ України та внутрішньобанківських положень.

Також, не доведено банком, що питання внесення змін до кредитного договору віднесено до компетенції кредитного комітету головного банку,який розглядає пропозиції та приймає по цьому питанню відповідне рішення, так як згідно довіреності виданої 07.03.2008р. ВАТ "ВТБ Банк"в особі голови правління банку, уповноважено директора Тернопільської філії ВАТ "ВТБ Банк"вчиняти від імені банку дії виключно з питань діяльності Тернопільської філії, в тому числі укладати (підписувати) від імені Банку, вносити зміни та розривати договори про надання кредитів на суму, що не перевищують 25 000 000 грн. або еквівалентну в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ, що діє на момент укладення договору .

Кредитний договір укладений на суму 3 000 000 доларів США, що еквівалентно сумі 14 550 000 грн., із розрахунку офіційного курсу - 4.85грн., який діяв на 23.06.2008року.

При таких обставинах, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо внесення змін в істотну умову кредитного договору про продовження строку кредитування на один рік до 22.06.2016 року, враховуючи, що нормативними актами України передбачається стабілізація економічних та фінансових процесів в державі до 01.01.2011 року, тобто через два роки, і така зміна умов договору надасть можливість позивачу здійснювати господарську діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів та зберегти робочі місця працюючому персоналу та виконати зобов’язання перед банком, а доводи банку відхиляє як не доведені належними доказами.