За позовом - Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, м. Ялта

До відповідача - Кореїзської селищної ради, смт. Кореїз, м. Ялта

Про визнання недійсним пунктів рішення.

Суддя М.П.Гаврилюк

представники:

Від позивача - Руденко В.П. - представник, довіреність № 37 від 27.04.2009 року.

Від відповідача - Маслива Л.В. - предст., дов. від 20.03.2009 року.

Сутність спору:

Позивач - Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконними та скасувати пункти 1 та 3 рішення Кореїзської селищної ради від 24.06.2008 року №940 "Про скасування рішення 10 сесії Кореїзської селищної ради 24-го скликання від 28.01.2003 року №425, Рішення 47 сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 03.02.2006 року №2893".

Свої вимоги позивач мотивує тим, що спірне рішення відповідачем прийняте безпідставно та суперечить чинному законодавству.

Відповідач письмового документально обґрунтованого відзиву на позов суду не представив

Справа розглядається у відповідності зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

Рішенням 10-ї сесії Кореїзської селищної ради 24-го скликання від 28.01.2003 року №425 визначені межі парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Місхорський" площею 23,0 га.

Рішенням 44-ї сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 23.12.2005 року №2845 дозволено Державній адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення провести інвентаризацію земель об'єкта природно-заповідного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Місхорський парк".

Рішенням 47-ї сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 03.02.2006 року №2893 було внесено зміни та доповнення до рішення 44-ї сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 23.12.2005 року №2845, п.1.3. якого Державній адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки орієнтованою площею 13,0 га для обслуговування Місхорського парку

24 червня 2008 року на 40-ї сесії 5-го скликання Кореїзською селищною радою прийнято рішення № 940, пунктом 1 якого скасовані рішення 10 сесії Кореїзської селищної ради 24-го скликання від 28.01.2003 року №425 та п.1.3. рішення 47 сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 03.02.2006 року №2893 як нереалізовані та такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Пунктом 3 вказаного рішення позивача зобов’язано оформити належним чином документацію по межах Місхорського парку у відповідності з вимогами Положення про Державну адміністрацію ( зі змінами від 14.06.2005 р. № 209).

Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати пункти 1 та 3 рішення Кореїзської селищної ради від 24.06.2008 року № 940 "Про скасування рішення 10 сесії Кореїзської селищної ради 24-го скликання від 28.01.2003 року № 425, рішення 47 сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 03.02.2006 року № 2893".

Суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

У відповідності з п. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Конституційний Суд України у рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (v007p710-09) у справі за конституційним поданням Харківської міської ради вказав: "зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції (254к/96-ВР) або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції (254к/96-ВР) чи законам України).

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України (254к/96-ВР) закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3) . Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп (v001p710-97) у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання".

У виконання рішення 44-ої сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 23.12.2005 року №2845 та рішення 47 сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 03.02.2006 року № 2893 позивачем проведена інвентаризація земель об’єкту природно-заповідного фонду парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Місхорський", виконані геодезичні роботи з землеустрою та винесені в натуру межі земельної ділянки Місхорського парка-пам’ятки.

Також слід зазначити, що відповідач, скасовуючи рішення № 425 від 28.01.2003 року та п.1, 3 рішення № 2893 від 03.02.2006 року посилався на їх невідповідність діючому законодавству, при цьому ним не вказано обґрунтування такого висновку.

Крім того, п.3 рішення №940 від 24.06.2008 року Державній адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення доручено оформити належним чином документацію в межах Місхорського парку згідно з вимогами Положення про Державну адміністрацію (зі змінами від 14.06.2005 року №209).

Положення про Державну адміністрацію не є правовим документом, який регулює порядок встановлення меж земельних ділянок, а є лише актом, який визначає функції, обов'язки, права і організацію діяльності Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 та ст. 151 Земельного кодексу України межі земельної ділянки визначаються за проектом відведення, виконаного відповідною установою на підставі укладеного замовником та виконавцем договору.

Таким чином Кореїзська селищна рада скасувала власні рішення без наявності на це підстав та після виникнення у позивача правовідносин, пов’язаних з їх виконанням.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування на підставі їх невідповідності Конституції України (254к/96-ВР) або Законам України визнаються незаконними в судому порядку.

Тим самим, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконними та скасувати пункти 1 та 3 рішення Кореїзської селищної ради від 24.06.2008 року № 940 "Про скасування рішення 10 сесії Кореїзської селищної ради 24-го скликання від 28.01.2003 року № 425, рішення 47 сесії Кореїзської селищної ради 4-го скликання від 03.02. 2006 року № 2893".

3. Стягнути з Кореїзської селищної ради (м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Севастопольське шосе,27) на користь Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (м. Ялта, вул. Масандрівський парк, 40-а) державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

4. Видати наказ.