За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ТЕХБУДЛІЗИНГ"

про стягнення 71 715,00 грн.

Суддя Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність б/н від 14.04.2009 р.)

від відповідача Яковенко Т.Ю. (довіреність б/н від 16.04.2009 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХБУДЛІЗИНГ" (далі –відповідач) 71 715,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2009 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 09.06.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті заявленого позову, підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві за вих. № 3/2009 від 07.05.2009 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги в розмірі основного боргу у сумі 70 000,00 грн.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

02.03.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання юридичних послуг № 3/2009 (далі –договір), за яким відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов’язання надати відповідачеві юридичні послуги, а саме: підготувати та подати позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик" щодо заборгованості по угоді № 80 (про інвестування будівництва) від 05.09.2005 р.

Відповідно до п. 4.1. договору вартість послуг позивача складає 70 000,00 грн.

Згідно з п. 4.3. договору здавання послуг позивачем та приймання їх результатів відповідачем оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 5-ти робочих днів після отримання відповідачем ухвали про порушення справи по поданому позову.

В порядку п. 4.4. договору підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником відповідача є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги щодо підготовки та подання до суду позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Житловик" щодо заборгованості по угоді № 80 (про інвестування будівництва) від 05.09.2005 р., що підтверджується підписаним сторонами актом прийому –передачі виконаних робіт від 01.04.2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами не визначено строк для оплати послуг позивача.

Судом встановлено, що позивачем відповідачеві 25.03.2009 р. було направлено вимогу за вих. № 3-а/2009 про оплату коштів за надані юридичні послуги за договором. Відповідач отримав вказану вимогу 25.03.2009 р., що підтверджується відміткою відповідача про прийняття за вх. № 1-а з підписом директора відповідача та печаткою останнього.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що на момент подачі позовної заяви уданій справі строк оплати послуг позивача за договором є таким, що настав.

В порушення умов договору відповідач не оплатив надані позивачем послуги.

Таким чином, станом на момент подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 70 000,00 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, пеня підлягає стягненню, якщо її розмір встановлений за згодою сторін, зокрема договором.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у роз’ясненнях № 02-5/293 від 29.04.1994 р. (v_293800-94) , відповідно до п. 2.1. яких якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", пеня стягненню не підлягає.

Як вбачається з договору, сторонами не досягнуто згоди щодо розміру пені, яка підлягає сплаті за порушення умов договору в частині прострочення відповідачем оплати послуг позивача.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 715,00 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач позовні вимоги визнав, позов визнається обґрунтованим частково та таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 700,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 305,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" та ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ТЕХБУДЛІЗИНГ" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 31; код ЄДРПОУ 25404922) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 70 000 (сімдесят тисяч) 00 коп. основного боргу, 700 (сімсот) грн. 00 коп. державного мита та 305 (триста п’ять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 09.06.2009р.