Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Курило Г.Є.

Суддів Попкова Д.О.

Новікової Р.Г.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв, код ЄДРПОУ 13863642

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк, код ЄДРПОУ 32628342

Про стягнення 377983грн.66коп.

Представники:

Від позивача: Кочубей О.В. на підставі довіреності №01/1250 від 17.11.2008 р.,

Прудкий С.В.- керівник.

Від відповідача: Чуприна Р.В. на підставі довіреності від 01.09.2008 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 377983грн.66коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу (поставки) №Р-2/1 від 01.12.2007р., видаткові накладні №РНП-002563 від 21.03.2008р., №РНП-002737 від 27.03.2008р., №РНП-003363 від 14.04.2008р., №РНП-003575 від 18.04.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОР №844986 від 21.03.2008р., акт приймання-передачі товару №РНП-002737 від 27.03.2008р., товарно-транспортну накладну №2906 001-АV/0-13186 від 27.03.2008р., претензію б/н та дати, відповідь на претензію №1 від 07.10.2008р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.01.2009р. було порушено провадження по справі №28/142 та призначено її розгляд на 21.01.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №б/н та дати, відповідно з яким проти позовних вимог заперечує, посилаючись на їх необґрунтованість та недоведеність в зв’язку з тим, що поставка по накладним, зазначеним в позовній заяві, здійснювалась не в рамках договору № Р-2/1 від 01.12.2007р., крім того, відповідач зазначив, що рахунки від позивача не отримував.

09.02.2009р. позивачем надане клопотання про уточнення позовних вимог №26 від 20.01.2009р., відповідно з яким останній зазначає, що відповідачем частково погашена сума основного боргу, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 200000грн.00коп.

Суд приймає до уваги вказану заяву.

Крім того, сторонами надане клопотання б/н від 23.02.2009р. про продовження строку розгляду справи на два тижні.

Дане клопотання судом задоволене та ухвалою від 23.02.2009р. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи продовжено до 19.03.2009р.

3 18.03.2009р. відповідно до розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області розгляд справи №28/142 здійснювався колегіально у складі головуючого судді Курило Г.Є., суддів Попкова Д.О. та Новикової Р.Г.

10.03.2009р. та 14.04.2009р. від відповідача надійшли до господарського суду Донецької області клопотання про зупинення провадження по справі.

Сторони неодноразово направляли на адресу суду пояснення по суті спору.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

01.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк укладений договір купівлі-продажу (поставки) №Р-2/1 від 01.12.2007р. (договір), відповідно з яким в порядку та на умовах, визначених даним договором, продавець (позивач) зобов`язується передавати (постачати), а покупець (відповідач) зобов`язується приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого визначаються сторонами в специфікаціях, які є додатками до договору та складають його невід`ємну частину (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2. ціна може бути змінена тільки за згодою сторін, шляхом підписання специфікацій. Загальна вартість договору визначається шляхом складення вартості кожної партії товару по всім специфікаціям до договору (п.2.2.договору).

Згідно з п. 4.1. договору підставою для здійснення відвантаження товару є Специфікація, погоджена та підписана уповноваженими представниками сторін.

Засоби доставки товару погоджуються сторонами в специфікації (п. 4.4.1 договору).

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 427983грн.66коп., що підтверджується видатковими накладними №РНП-002563 від 21.03.2008р., №РНП-002737 від 27.03.2008р., №РНП-003363 від 14.04.2008р., №РНП-003575 від 18.04.2008р. та відповідними податковими накладними до вказаних видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі "отримав(ла)", скріпленою печаткою та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОР №844986 від 21.03.2008р.

Також суду надані податкові накладні № 106729 від 14.04.2008р., 106946 від 18.04.2008р., № 105821 від 27.03.2008р., № 105658 від 21.03.2008р., які виписані на підставі зазначених видаткових накладних.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, який визначений в даному договорі, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання покупцем рахунку.

Позивач надав рахунки-фактури №Р-00029592 від 21.03.2008р., №Р-00029879 від 27.03.2008р., №Р-00030831 від 14.04.2008р., №Р-00031155 від 17.04.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, доказів направлення (вручення) зазначених рахунків-фактур відповідачу суду не представлено.

Позивач в позовній заяві зазначив, що факсимильним зв’язком відповідачу направлялись претензії без номерів та дат щодо оплати поставленої продукції на суму 427983 грн. 66 коп. та на суму 377983 грн. 66 коп.

У відповідь на претензію на суму 377983 грн. 66 коп. відповідач направив позивачу лист, в якому зазначив, що він згодний з вказаною сумою, та зобов’язується задовольнити вимоги позивача в повному обсязі, після вирішення фінансових питань з контрагентами.

За твердженням позивача відповідач частково погасив заборгованість, але на дату подачі позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складала 377983 грн. 66 коп.

Крім того, позивач у клопотанні від 20.01.2009р. про уточнення позовних вимог зазначив, що відповідач 30.12.2008 р. та 06.01.2009 р. здійснив часткову оплату боргу в зв’язку з чим сума заборгованості складає 200000 грн. 00 коп. Відповідні платіжні доручення наявні в матеріалах справи.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України (435-15) .

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173- 175 Господарського кодексу України.

В свою чергу, договір, як підстава для виникнення кореспондуючих прав та обов’язків його сторін, може бути кваліфікований як такий за умов його укладання у розумінні ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України - досягнення у встановленій формі згоди щодо всіх істотних умов.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, зміст договору становлять умови, що визначені угодою сторін, яка спрямована, зокрема, на встановлення зобов'язань, і договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Судом встановлено, що істотні умови договору купівлі продажу (поставки) № Р-2/1 від 01.12.2007р. повинні були бути узгоджені в специфікаціях к договору, але відповідно до пояснень позивача від 27.04.2009р. № 06/224 та пояснень відповідача від 30.04.2009р. специфікації до договору купівлі-продажу № Р-2/1 від 01.12.2007 р. не укладались.

Таким чином, сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору купівлі-продажу № Р-2/1 від 01.12.2007р., а саме в договорі не зазначені загальна кількість товару, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість товару та інші істотні умови договору.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо неукладенності – відсутності як юридичного факту –договору № Р-2/1 від 01.12.2007р.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень ( стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено господарським судом, позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів фактичної поставки товару відповідно до умов договору N Р-2/1 від 01.12.2007р.

Накладна –це первинний бухгалтерський документ, який оформлює операції по відпусканню та прийманню товарно-матеріальних цінностей, і відповідно до п.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" повинен містити, зокрема, зміст та обсяг господарської операції.

Однак, в наданих позивачем накладних не міститься жодної вказівки на те, що поставка товару за ними відбувалася саме на виконання умов договору N Р-2/1 від 01.12.2007р.

Відсутні такі вказівки і в наданих позивачем податкових накладних, рахунках-фактурах, довіреностях на отримання ТМЦ, платіжних дорученнях на оплату поставленого товару.

Посилання позивача на лист відповідача від 07.10.2008р. № 1, в якому відповідач погодився з заборгованістю в розмірі 377983 грн. 66 коп. судом до уваги не приймається на підставі того, що по-перше лист відповідача не є первинним документом, що фіксує та підтверджує господарські операції, по-друге судом встановлене, що виходячи зі змісту даного листа відповідач погодився саме з сумою заборгованості, а не з тим, що поставка здійснювалась в рамках договору № р-2/1 від 01.12.2007р.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що позивач не довів в розумінні ст. 33 Господарського процесуального кодексу України факт поставки товару та виникнення у відповідача заборгованості саме по договору купівлі-продажу (поставки) №Р-2/1 від 01.12.2007р., який він посилається як на підставу виникнення спору.

Враховуючи вищевикладені обставини господарський суд відмовляє позивачу в заявлених вимогах у зв"язку з недоведеністю.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Судом були отримані клопотання відповідача щодо зупинення провадження по справі від 10.03.2009р. та 14.04.2009р. .

За приписом ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Оскільки суду не надані докази порушення провадження по справі, яка пов'язана з цією справою, суд відмовляє в задоволенні цього клопотання.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 69, 77, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 15.05.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 15.05.2009р.