17/124 Про стягнення заборгованості за інвестиційним договором - 13.05.2009 Прийняття

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за інвестиційним договором №68-В від 09.11.2005 у розмірі 235739,00 грн., пені у розмірі 13380,55 грн. та збитків від інфляції у розмірі 10372,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув позивачеві суму позики за інвестиційним договором та додатковими угодами до нього.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю, про що надав письмовий відзив.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

Згідно з інвестиційним договором №68-В від 09.11.2005 (далі по тексту –Договір), укладеним між сторонами по справі, позивач (інвестор) зобов’язався за рахунок власних та/або позичених коштів здійснити інвестування квартири (далі – об'єкт) у будинку, що будується, що адресою: вул. С.Сосніних,4-а, з метою отримання права власності на об'єкт після введення будинку в експлуатацію, а відповідач (товариство) зобов'язався здійснювати заходи, пов’язані із створенням об’єкта та передачею його у власність інвестора.

Відповідно до п.2.3 Договору загальна вартість об’єкту на момент укладення Договору становить 235739,00 грн. з ПДВ. Позивач був зобов’язаний сплатити загальну вартість об’єкту в строк до 09.11.2006.

30.08.2006 сторонами був складений та підписаний акт прийому-передачі майнових прав, за яким відповідач передав, а позивач прийняв майнові права на одну квартиру загальною вартістю 235739,00 грн.

Платіжним дорученням №399 від 18.09.2006 позивач перерахував на користь відповідача кошти в сумі 235739,00 грн., що також підтверджується довідкою №68-В від 18.09.2006 та не заперечується представником відповідача.

21.11.2007 була укладена Додаткова угода №1 до інвестиційного договору №68-В від 09.11.2005, якою були внесені зміни до умов Договору, а саме до п.3.1.4 та п.3.2.10.

Згідно з Додатковою угодою №2 від 11.01.2008 сторони дійшли згоди достроково розірвати інвестиційний договір, в зв’язку з чим відповідач зобов'язався протягом 180 календарних днів після підписання цієї угоди (тобто до 09.07.2008 включно) повернути позивачеві грошові кошти, що були фактично проінвестовані останнім на момент розірвання Договору у розмірі 235739,00 грн. Інвестиційний договір вважається розірваним з моменту повернення коштів.

Згідно з Додатковою угодою №3 від 09.07.2008 сторони продовжили строк повернення відповідачем коштів ще на 180 календарних днів, тобто до 05.01.2009 включно.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджує, що відповідач до цього часу проінвестовані позивачем кошти в розмірі 235739,00 грн. не повернув.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що суму основного боргу визнає повністю, але в зв’язку з відсутністю коштів не має можливості сплатити вказану суму позивачеві.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов’язань за інвестиційним договором та додатковими угодами до нього не виконав і проінвестовані позивачем кошти не повернув, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 235739,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оскільки відповідач у визначений строк основний борг не сплатив, тому він на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зобов’язаний сплатити позивачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь строк прострочки (січень-лютий 2009р.), що становить 246111,52 грн. (235739,00 грн. + 10372,52 грн.),

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Судом встановлено, що відповідач прострочив повернення коштів, але позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені не підлягають задоволенню, оскільки умовами Договору не встановлено такої відповідальності, як сплата неустойки у разі прострочення товариством повернення суми інвестицій при достроковому розірванні інвестиційного договору.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню державне мито в розмірі 2461,12 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Інвест"(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 31, код 31351574, р/р не відомий), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс" (01030, м.Київ, вул. Б.Хмельницького/І.Франка, 31/27, код 32961610) 246111 (двісті сорок шість тисяч сто одинадцять) грн. 52 коп. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 2461 (дві тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 12 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.