ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.04.09 Справа№ 11/51
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs4988854) )
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Легуцькому І.Б.
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Золочівське АТП 14661", м.Золочів Львівської області
До відповідача: Приватного підприємства "Дельфін –БАЗ", м.Львів
Про стягнення заборгованості в розмірі 31068,30грн.
Представники:
Від позивача –Назар - предст. доручення № 21 від 10.03.2009року, Сіногач-предст. довіреність № 31 від 23.10.2008року
Від відповідача - Барна - предст. доручення б/н від 24.03.2009року.
Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством "Золочівське АТП 14661" про стягнення із Приватного підприємства "Дельфін –БАЗ" 31068,30грн.
Ухвалою господарського суду від 09.03.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 26.03.2009року.
Для надання сторонам можливості долучення додаткових доказів по суті спору, судом оголошувалась перерва в судовому засіданні до 14.04.2009року.
14.04.2009року розгляд справи було відкладено за клопотанням позивача до 28.04.2009року.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
17 травня 2007року між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу № 04-Б/07 нового автобуса виробництва ЗАТ "Бориславський автозавод" малого класу Еталон А079-14 (міський) в кількості однієї одиниці.
Вартість автобуса складає 189000,00грн.
Пунктом 4.2 договору визначено, що продавець надає покупцю гарантію на автобус, що передається, 12 місяців, з моменту передачі або 20000,00км. пробігу, в залежності від того, що настане раніше.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те що, автобус на підприємстві попрацював три дні (з 21 по 23 травня 2007року) на пасажирському маршруті Золочів-Броди (загальний пробіг 1350,00км.), після чого вийшов з ладу паливний насос (24.05.2007року).
Несправний автобус було відбуксировано ТОВ "Автомобільна транспортна компанія "Еталон" в м.Тернополів по вул. Гайовій, 8, яке уповноважене виконувати технічне обслуговування та гарантійний ремонт автобусів "Еталон" виробництва ЗАТ "Бориспільський автозавод" як це передбачено п.4.3 договору і відповідно до сервісної книжки на автобус.
Однак, дане підприємство відмовило в обслуговуванні та виконанні будь-яких робіт щодо виявлення причин та усунення несправностей без будь-якої мотивації такого рішення, після чого паливний насос було знято та доставлено на фірму "Bosch" в місті Києві.
18 червня 2007року зі складу ЗАТ "Бориспільський автозавод" (с.м.т. Проліски) позивач отримав насос відповідно до накладної № 5939 по довіреності серії ЯЛМ № 428965 від 18.06.2007року вартістю 16101,12грн.
Позивач, за даний насос не розрахувався вважаючи що його заміна входить в гарантійні умови договору.
Однак, рішенням господарського суду Львівської області від 27.11.2008року № 6/193 було стягнуто із ВАТ "Золочівського АТП-14611" 16101грн.12коп вартості отриманого ним товару (насосу). Крім цього, стягнуто 284,53грн. річних та 2682,65грн. інфляційних втрат (загальна сума 19068,30грн.).
З огляду на викладене, позивач звернувся до суду із позовом про повернення Приватним підприємством "Дельфін-БАЗ" коштів за несправний насос розмірі 19068,30грн.(як встановлено за рішенням суду).
Крім цього, позивач просить суд стягнути із відповідача вартість транспортування автобуса до м.Тернополя і назад, що складає 12000,00грн.
Таким чином, загальна сума позову складає 31068,20грн.
Розглянувши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне:
На підставі укладеного між сторонами договору № 04-Б/07 від 17.05.2007року позивач придбав у відповідача новий автобус виробництва ЗАТ "Бориспільський автозавод" малого класу Еталон А079-14 (міський) в кількості однієї одиниці.
Пунктом 4.2 договору визначено, що продавець надає покупцю гарантію на автобус, що передається, 12 місяців, з моменту передачі або 20000,00км. пробігу, в залежності від того, що настане раніше.
Однак, після трьохденної експлуатації автобуса (пробіг склав 1350км.) у автобуса вийшов із ладу паливний насос вартість якого складає 16101,12грн.
Дану суму із врахуванням річних в розмірі 284,53грн. та інфляційних в розмірі 2682,65грн. рішенням господарського суду № 6/193 від 27.11.2008року стягнуто із позивача на користь ЗАТ "Бориспільського автозаводу" як продавця насоса.
Із врахуванням того, що автобус куплений позивачем у відповідача знаходився на гарантійному обслуговуванні, позивач не повинен нести жодних витрат щодо несправностей автобуса не з його вини.
Відповідно до ст. 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) гарантійний строк - це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов’язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв’язку із введенням її в обіг.
При цьому ст. 7 цього закону зазначає, що гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
В даному випадку, договором передбачений гарантійний строк, що складає 12 місяців або 20000,00км. пробігу, в залежності від того що настане швидше.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк. (ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів").
В результаті поломки паливного насоса позивач зобов’язаний був сплатити самостійно вартість нового насоса, що складає 16101,12грн., що підтверджується відповідними доказами та викладені у рішенні господарського суду від 27.11.2008року.
Як вбачається із ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки рішенням господарського суду Львівської області від 27.11.2008року № 6/193 було стягнуто із ВАТ "Золочівського АТП-14611" 16101грн.12коп вартості отриманого товару (насосу) та 284,53грн. річних та 2682,65грн. інфляційних втрат нараховані внаслідок зволікання в оплаті (загальна сума 19068,30грн.), то дана сума підлягає відшкодуванню відповідачем.
Твердження відповідача про те, що він не відповідає за якість товару, а повну відповідальність несе виробник суд вважає необґрунтованим, оскільки позивач здійснював покупку у продавця а не у виробника, уклавши при цього договір купівлі-продажу із продавцем товару. І відповідно до умов укладеного договору продавець зобов’язався надати покупцю гарантію на автобус, що передається.
Згідно частини 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.
Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин.
Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином
Щодо відшкодування вартості транспортування автобуса до м.Тернополя, то дані факти суд вважає не підтвердженими позивачем, а тому такими, що не можуть бути взятими судом до уваги та задоволені як позовні вимоги.
Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
В даному випадку, в частині стягнення 12000,00грн. суд залишає позовну заяву без розгляду, оскільки позивачем не подано на вимогу суду необхідні для вирішення спору матеріали.
Судові витрати покласти на відповідача попорційно задоволеним вимогам, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, п.5 ст. 81, ст. ст. 82- 84, 116 ГПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Дельфін-БАЗ", м.Львів, вул. Трильовського, 29/94 (код ЄДРПОУ 34306917) на користь Відкритого акціонерного товариства "Золочівське АТП 14611", Львівська область Золочів, вул. Львівська, 54 (код ЄДРПОУ 22330887) 19068,30грн. боргу основного боргу, 189,51грн. державного мита та 72,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
В рештій частині позову провадження у справі залишити без розгляду.
Суддя