ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"27" квітня 2009 р. Справа № 10/1009
|
Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:
позивача –Башутіної Т.В., за довіреністю,
відповідача –Короля В.Л., за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно"
про стягнення 100 994,37 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 19 637,43 грн. пені, 68780,84 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 12576,10 грн. –3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.
Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у відзиві на позов, його представник у засіданні суду проти позову заперечили, просять суд позов залишити без розгляду. Мотиви заперечень відповідача полягають у тому, що позивач не звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, тому строк виконання зобов’язання не настав.
Крім того, згідно договору сторін встановлено, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути при виконанні цього договору або у зв’язку з ним, будуть вирішуватись сторонами шляхом проведення переговорів та консультацій, а в разі неможливості досягнення згоди сторін в процесі переговорів, такий спір передається на вирішення до господарського суду. За висновком відповідача, звернення позивача з позовом до суду зробило неможливим досудове врегулювання спору сторін, передбачене договором.
Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких мотивів.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач довів, а відповідач не спростував того, що на підставі договору № 06/07-1184 БО-36 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, укладеного сторонами 01.10.2007 р. позивач впродовж жовтня –грудня 2007 року, березня –вересня 2008 р., поставив, а відповідач прийняв природний газ, вартість якого становить 3 802 325,51 грн. Це підтверджено копіями вказаного договору, додаткових угод до нього, актів приймання-передачі газу, щомісячним розрахунком суми боргу, та не спростовано відповідачем.
За позовною заявою та розрахунками, поданими суду позивачем, відповідач сплатив вартість поставленого йому газу повністю, але не у встановлені договором строки, чим порушив умови договору та взяті на себе грошові зобов’язання.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі цих положень позивачем нараховані та підлягають стягненню з відповідача 68 780,84 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 12 576,10 грн. ? 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов’язання.
Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996 р. (543/96-ВР)
, з п. 7.2 договору сторін на постачання природного газу позивачем нарахована та підлягає стягненню пеня в розмірі 19 637,43 грн.
Заперечення відповідача проти позову не відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи, тому не можуть бути враховані судом. Звернення позивача з позовом до суду не є перешкодою для вирішення сторонами спору чи розбіжностей, які виникли при виконанні договору, у позасудовому порядку. Твердження відповідача, про те, що позивач не звернувся до нього з вимогою про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних, то строк виконання зобов’язання не настав, не можуть бути враховані судом, так як подання позову до суду є пред’явленням вимоги.
Спір виник з вини відповідача, тому згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на нього.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Черкаське хімволокно", м. Черкаси, пр-т Хіміків, 74, код ЄДРПОУ 00204033, на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827, 19 637,43 грн. пені, 68 780,84 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 12 576,10 грн. –3% річних, 1010,00 грн. відшкодування сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.