17/17-352 Про стягнення збитків за створення несанкціонованого сміттєзвалища, що призвело до засмічення земельної ділянки та завдало шкоди навколишньому природному середовищу - 07.04.2009 Прийняття

Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області 26.02.2009р. з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, до Тернопільської міської ради, м. Тернопіль, про стягнення 10543,50 грн. збитків, заподіяних порушенням правил складування, розміщення та утилізації відходів.

Позов обґрунтовується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.10.2008р.; приписом №2-1/2578 від 10.10.2008р.; претензією № 1-1/2653 від 20.10.2008р.; розрахунком розміру відшкодування збитків; протоколом № 001626 від 10.10.2008р. про адміністративне правопорушення; постановою № 001626 від 10.10.2008р. про накладення адміністративного стягнення; іншими матеріалами.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позовній заяві. Окрім того, позивачем на вимогу суду надано додатково витребувані документи.

Відповідач в судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позов від 07.04.2009р. просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши таке.

Тернопільською міською радою здійснюється контроль по дотриманню природоохоронного законодавства, виявленню та ліквідації стихійних сміттєзвалищ.

У відповідності до затвердженої Тернопільською міською радою "Програми збереження довкілля та повноцінного життєвого середовища в м. Тернополі на 2006-2010 роки", впродовж трьох кварталів 2008 року за кошти місцевого бюджету було ліквідовано вісім стихійних сміттєзвалищ на території міста Тернополя та п'ять сміттєзвалищ на території РЛП "Загребелля". Представниками житлово-комунального управління та екології Тернопільської міської ради проводяться систематичні перевірки території міста на предмет дотримання природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами.

Проблема утворення несанкціонованого місця накопичення побутових відходів в районі автомобільного моста через річку Серет на вул. Шептицького в м. Тернополі неодноразово відмічалася працівниками управління житлово-комунального господарства та екології під час обстежень; його визначено як потенційне стихійне сміттєзвалище, у зв'язку з чим заплановано статтю витрат з фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік для ліквідації цих недоліків та погоджено з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області.

З метою підтримки належного стану даної ділянки в кошторисі витрат з фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік було заплановано статтю витрат в сумі 49,5 тис. грн. на виконання робіт для покращення санітарно-технічного стану та благоустрою р. Серет та кошти на проведення рекультивації земель, порушених внаслідок несанкціонованого складування відходів, ліквідацію стихійних сміттєзвалищ в сумі 19,9 тис. грн.

На виконання припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дзюби В.Б. від 10.10.2008р. №2-1/2578, на підставі запланованих управлінням житлово-комунального господарства та екології заходів виявлене стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів на вул. Шептицького ліквідовано 30.10.2008р. силами КП "ТМ ШЕД", із залученням спеціалізованої техніки.

Окрім того, відповідач вважає, що Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 року № 171 (z0285-98) , встановлений порядок розрахунку розміру відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, однак відповідно до ст. 8 Господарського кодексу України держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання, відповідно розмір заподіяних збитків не може визначатися згідно даної Методики (z0285-98) .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та думку прокурора, заперечення відповідача, оцінивши додатково представлені докази в сукупності, судом встановлено .

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом (1789-12) . Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

08 жовтня 2008 року працівниками Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в присутності начальника відділу екологічної безпеки управління житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради Гринчишиної Л.Г., головного спеціаліста цього відділу Молодецької С.Я. проведено вибіркову позапланову перевірку на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства на території прибережних захисних смуг у м. Тернополі, за результатами якої складено Акт перевірки.

На підставі даного акту 08.10.2008 р. складено протокол № 001626 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про встановлення порушення пункту "и"ч. 1 статті 21 Закону України "Про відходи".

Як випливає з акту перевірки, на території міста Тернополя виявлено несанкціоноване стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів, розміром 20м х 30м, площею 600 м.кв., об’ємом 90 м.куб., яке розміщене біля моста через річку Серет по вул. Шептицького, на відстані 15-45 м. від урізу води.

Згідно припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища №2-1/2578 від 10.10.2008р. Тернопільську міську раду, зокрема, зобов’язано в місячний термін (до 10.11.2008р.) ліквідувати виявлене стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів (п. и) ч.1 ст. 21 Закону України "Про відходи").

10 жовтня 2008 року державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Дзюбою В.Б. винесено постанову за № 001626 та притягнуто начальника відділу екологічної безпеки управління житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради Гринчишину Л.Г. до адміністративної відповідальності на підставі статей 82, 242-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу в розмірі 85,00 грн.

Прокурор зазначає, що внаслідок влаштування несанкціонованого сміттєзвалища твердих побутових відходів на території міста забруднено землю, що призвело до завдання шкоди навколишньому природному середовищу.

Визначення розміру заподіяної шкоди здійснено в порядку, передбаченому "Методикою визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997р. № 171, (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689 (z0422-07) ).

Відповідно до проведеного позивачем на підставі даної Методики (z0422-07) розрахунку, розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення відповідачем земель, складає 10543,50 грн. У відповіді на претензію № 1-1/2653 від 20.10.08р. відповідач заперечив вимоги щодо відшкодування збитків.

Правове обґрунтування позову полягає в порушенні вимог ст.ст. 42, 43 Закону України "Про відходи", ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"

Згідно положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом (1264-12) та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Аналогічні приписи містить Закон України "Про відходи" (187/98-ВР) , зокрема статті 42, 43, де зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків; самовільне розміщення чи видалення відходів (пункти "а" та "б" частини першої ст. 42 закону).

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (стаття 43 Закону).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об’єктивному дослідженню всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову прокурора, виходячи з такого.

Згідно з частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи зі змісту цієї норми підставою цивільно-правової відповідальності за завдання майнової шкоди є склад цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка заподіювача (дії чи бездіяльність), причинний зв’язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

Тому, відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України прокурор повинен довести факт протиправної поведінки відповідача, настання шкоди (її розмір) та причинний зв’язок між протиправною поведінкою відповідача та настанням шкоди, а відповідач повинен довести відсутність своєї вини у завданні майнової шкоди.

Як зазначено відповідачем у відзиві на позов та випливає з матеріалів справи, міською радою вчинялися заходи щодо здійснення контролю по виявленню стихійних несанкціонованих сміттєзвалищ. Наведене підтверджується наданим суду актом обстеження санітарного стану території м. Тернополя на предмет виявлення несанкціонованих сміттєзвалищ від 16.06.2008р., згідно якого зафіксовано та відмічено ряд ділянок з очевидним порушенням природоохоронного законодавства, зокрема Закону України "Про відходи" (187/98-ВР) .

До даного переліку включено територію міста по вул. Шептицького (район АЗС). Комісією прийнято рішення про першочергову ліквідацію сміттієзвалища по вул. Шептицького за кошти місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища; попереджено відповідальних осіб за земельні ділянки, на яких виникли несанкціоновані сміттєзвалища про необхідність їх належного санітарного утримання, посилено контроль за своєчасною ліквідацією виявлених порушень, доручено спеціалізованим організаціям виконання робіт з ліквідації виявлених стихійних сміттєзвалищ.

Крім того, відповідачем на виконання припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дзюби В.Б. від 10.10.2008р. №2-1/2578, та з урахуванням запланованих управлінням житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради заходів виявлене стихійне сміттєзвалище твердих побутових відходів на вул. Шептицького ліквідовано силами КП "ТМ ШЕД", із залученням спеціалізованої техніки 30.10.2008р., тобто у строк, зазначений в приписі №2-1/2578. Наведене підтверджується актом обстеження санітарного стану водоохоронної зони від 30.10.2008р., складеного посадовими особами відділу екологічної безпеки управління житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Також, 15.12.2008р. між управлінням житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради (Замовник) та КП "ТМШЕД"(Підрядник) укладено договір за №480 на виконання підрядних робіт, у відповідності до якого замовником доручено, а підрядником прийнято на себе зобов’язання по виконанню робіт щодо рекультивації земель, порушених внаслідок несанкціонованого складування відходів (капітальний ремонт на вул. Шептицького).

Матеріалами справи, зокрема кошторисом витрат міського фонду охорони навколишнього природного середовища на 2008 рік (з урахуванням змін до нього); актами приймання виконаних робіт №275 від 17.12.2008р., №276 за грудень 2008 року; зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва підтверджується здійснення ряду заходів, пов’язаних з ліквідацією несанкціонованого сміттєзвалища, що розміщене в місті Тернополі по вул. Шептицького. Відповідач зазначив, що його витрати на ліквідацію несанкціонованого сміттєзвалища в 2008 році склали понад 50 тис. грн..

Окрім того, як вбачається з наданих суду листів-звернень управління житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради №2239/07 від 04.09.2008р., №2261/07 від 09.09.2008р., №2710/07 від 20.10.2008р. відповідачем на виконання приписів ст. 21 Закону України "Про відходи'як до проведення позивачем перевірки так і після її проведення вживалися заходи по виявленню несанкціонованих звалищ на території м. Тернополя та на вул. Шептицького зокрема, а також повідомлялися відповідні контролюючі органи, в тому числі правоохоронні.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування здійснюють контроль за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтями 30, 40 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів, в тому числі формування систем та вимог поводження з відходами, а також здійснення контролю у сфері поводження з відходами, здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

У відповідності до приписів статті 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" виконавчі та розпорядчі органи місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища в межах своєї компетенції організують збір, переробку, утилізацію і захоронення відходів на своїй території.

Згідно з ст. 9 Закону України "Про відходи" територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об’єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи), а в силу вимог статті 21 цього Закону органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території, ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Надані відповідачем докази та встановлені судом обставини справи в сукупності підтверджують факт здійснення відповідачем контролю щодо поводження з відходами на території м. Тернополя, запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я людей, вжиття відповідачем заходів, направлених на запобігання, зменшення обсягів утворення несанкціонованих звалищ відходів, їх ліквідації та відвернення негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини на території м. Тернополя, в тому числі стосовно виявленого сміттєзвалища, що знаходилось по вул. Шептицького, також відсутність вини відповідача у виникненні виявленого несанкціонованого звалища твердих побутових відходів.

Отже, суд вважає, що в даному випадку відсутня протиправна поведінка (протиправні дії чи бездіяльність) відповідача та його вина у виникненні несанкціонованого звалища, відтак, відсутній склад цивільного правопорушення, як підстава для відшкодування відповідачем шкоди, а тому позовні вимоги прокурора не підлягають до задоволення оскільки є безпідставними, необґрунтованими, такими, що спростовуються поданими суду доказами.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що позивачем проведено перевірку з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, статті 6, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (877-16) (із змінами) від 05.04.2007р., що набрав чинності з 27.12.07р., державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст.1 Закону № 877). Частиною 1 ст.6 Закону № 877 передбачено перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а частиною 2 та 3 означеної статті Закону № 877 (877-16) встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Частинами 1, 2, 5 статті 7 Закону № 877 визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.

Згідно п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2001р. № 1520 (1520-2001-п) (із змінами), Державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2.11.06р. № 1524 (1524-2006-п) (із змінами), Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Однак, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області перевірка проводилась позапланова, що вбачається із змісту самого акту від 08.10.2008 р., без письмового повідомлення органу державного нагляду (контролю) про проведення перевірки, без видачі наказу на здійснення перевірки, без оформлення посвідчення (направлення) на перевірку, тобто без дотримання вищенаведених вимог Закону № 877 (877-16) , про що також свідчать матеріали справи, а відтак, Державна екологічна інспекція не мала права здійснювати перевірку.

З урахуванням вищевикладеного, позов як необґрунтований до задоволення не підлягає.

Державне мито, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягненню не підлягає, оскільки позов заявлено прокурором, який у відповідності до ст.4 Декрету України "Про державне мито", користується пільгами щодо сплати державного мита при зверненні до господарського суду з позовною заявою.

В судовому засіданні 07.04.2009 р. за згодою представників сторін та прокурора у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

З огляду на наведене, керуючись Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , Законом України "Про відходи" (187/98-ВР) , ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 20, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 81-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В задоволенні позовних вимог відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "_15_"_квітня__ 2009р., через місцевий господарський суд.