ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.09 Справа № 10/47/08
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs6510922) ) ( Додатково див. постанову Запорізького апеляційного господарського суду (rs6416783) )
Суддя Алейникова Т.Г.
За позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Торговий Дім" (69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 4, код ЄДРПОУ 23881368)
ціна позову: 1 000 000 млн. грн.
Суддя Алейникова Т.Г.
Представники:
Позивача: ОСОБА_3, дов. від 16.07.2007 р., № 378517
Відповідача: Никоненко О.О, дов. від 16.03.2009 р., № 341
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, з урахуванням збільшення їх розміру в процесі розгляду справи, про зобов’язання ТОВ "Компанія Торговий Дім" привести у відповідність вартість основних фондів (матеріальних необоротних активів) у бухгалтерському обліку підприємства до реальної справедливої вартості станом на 21.10.2006 року, з урахуванням дооцінки основних фондів, та стягнення з ТОВ "Компанія Торговий Дім" на користь ОСОБА_1 вартості частини майна, пропорційну його частці 29,2 % у статутному капіталі ТОВ "Компанія Торговий Дім", яка складає 1 000 000 млн. грн.
В судовому засіданні 30.05.08 р. представник позивача заявив клопотання про призначення комплексної судової експертизи: будівельно-технічної і судово-економічної, мотивуючи його тим, що оцінка вартості основних фондів (матеріальних необоротних активів) у бухгалтерському обліку підприємства відповідача є заниженою та не відповідає їх реальній ринковій вартості.
Представник відповідача (довіреність від 24.12.2007 р. за підписом директора Кондратенко С.І., видана терміном до 31.12.2008 р.) проти призначення експертизи не заперечував.
Ухвалою від 30.05.08 р. було призначено комплексну судову експертизу: будівельно-технічну і судово-економічну, у зв’язку з чим провадження у справі було зупинено.
Ухвалою від 02.03.09 р. провадження по справі поновлено у зв’язку з закінченням комплексної судової експертизи та надходження її висновку до господарського суду Запорізької області.
16.03.09 р. сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи.
В судовому засіданні 30.03.2009 р. експертами, які провели комплексну судову експертизу: будівельно-технічну і судово-економічну, було надано суду пояснення з приводу питань, які виникли під час дослідження та оцінки судом висновку експертів до 31.03.09 р.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 30.03.2009 р.
Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що згідно змін до статуту ТОВ "Компанія Торговий Дім" (третя редакція) від 07.04.06 р. частка позивача у статутному капіталі цього товариства складала 29,2 %.
21 жовтня 2006 року рішенням загальних зборів відповідача, які відображені в протоколі № 18, позивача було виключено зі складу засновників ТОВ "Компанія Торговий Дім". На підставі цього рішення від 21.10.2006 р. до статуту відповідача було внесено відповідні зміни, що були зареєстровані в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Статтею 64 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.
Згідно статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Аналогічні положення передбачені також статтею 148 ЦК України.
З огляду на зазначене, у позивача виникло право на отримання вартості частини майна ТОВ "Компанія Торговий Дім", пропорційної його частці (29,2 %) у статутному капіталі цього товариства за показниками звіту (балансу) за 2006 рік, а у ТОВ "Компанія Торговий Дім"відповідний обов’язок по виплаті такої суми позивачу.
Відповідач повідомив позивача довідкою № 23/08 від 23.08.2007 року, що згідно розрахунку відповідача вартість майна ТОВ "Компанія Торговий Дім"станом на 31.12.2006 р. дорівнює 60,9 тис. грн., статутний капітал товариства складає 150,00 тис. грн., а частка позивача (29,2%) складає 43 800 грн. Ця грошова сума, в розмірі 43 800 грн. 22 жовтня 2007 р. була внесена відповідачем приватному нотаріусу Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 на депозит для передачі позивачу, про що свідчить квитанція № 1.
Позивач не погодився з такою оцінкою відповідачем вартості майна ТОВ "Компанія Торговий Дім", а відповідно і вартості частини майна цього товариства, на отримання якої він має право, що і стало приводом для звернення до суду.
Таким чином, між учасником (позивачем) та товариством (відповідачем) виник спір з приводу визначення розміру грошової суми - вартості частини майна товариства, пропорційної частці позивача, яка підлягає виплаті йому.
Згідно частини 3 статті 148 ЦК України спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом, а відповідно до ч.4 ст. 12 ГПК України цей спір підвідомчий господарському суду.
На думку позивача, невірне визначення вартості частки, що підлягає йому виплаті, сталося внаслідок невідповідності вартості основних фондів у бухгалтерському обліку відповідача їх реальній, справедливій, ринковій вартості.
Згідно позиції відповідача, яка була озвучена його представником (довіреність від 24.12.2007 р. за підписом директора Кондратенко С.І., видана терміном до 31.12.2008 р.) в судовому засіданні 30.05.08 р., вартість частки колишнього учасника повинна бути визначена з урахуванням балансовій вартості основних фондів саме у бухгалтерському обліку підприємства. Проте, така позиція не відповідає вимогам діючого законодавства.
Частиною 1 статті 90 ГК України встановлено, що облік і звітність господарських товариства здійснюються відповідно до вимог ст. 19 цього Кодексу та інших нормативно-правових актів.
Згідно п. п. 1, 2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджено Наказом Міністерства фінансів України 31.03.1999р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за №391/3684 (z0391-99) , цим Положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення (стандарту) слід застосовувати до фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі –підприємства) усіх форм власності (крім Бюджетних установ) і консолідованої фінансової звітності.
Пунктом 2 Наказу Міністерства фінансів України 27.04.2000 р. № 92 (z0288-00) встановлено, що: 2.1 Положення (стандарт) 7 набуває чинності з 1 липня 2000 року. 2.2. Інші нормативні акти Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку діють у частині, що не суперечить Положенню (стандарту) 7.
Пунктом 16 "Переоцінка основних засобів"Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 27.04.2000 р. № 92, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за № 288/4509 (z0288-00) ) передбачено:
Підприємство може переоцінювати об’єкти основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкту суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт (абзац перший пункту 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства Фінансів № 989 від 25.11.2002 р. (z0962-02) ).
Переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості. (Пункт 16 доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 989 від 25.11.2002 р. (z0962-02) ).
Пункт 19 цього Положення (стандарту) встановлює, що сума дооцінки залишкової вартості об’єкту основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки –до складу витрат, крім випадків, що наведені в п. 20 Положення (стандарту) 7.
Таким чином, зазначені норми законодавства, зобов’язують підприємства дотримуватися справедливої оцінки основних засобів на дату складання балансу .
Термін "Справедлива вартість" наведено у Наказі Міністерства фінансів України № 163 від 07.07.99 р. (z0499-99) ( зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 1999 р. за № 499/3792 (z0499-99) ) Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 –Справедлива вартість –сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Відповідно до Закону України від 28.12. 1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , справедлива ринкова ціна –це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутність –однорідних) товарів (робіт, послуг).
Таким чином, поняття "Справедлива вартість" і "Справедлива ринкова ціна" є тотожними за змістом.
Згідно наказу Мінпромполитики України від 11.09.2003 N 381 (v0381581-03) "Щодо забезпечення обліку основних засобів та інших необоротних активів" (Додаток N 1 (МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ МІНПРОМПОЛІТИКИ УКРАЇНИ "Про проведення індексації та переоцінки об'єктів основних засобів"), п.2.3) Ринкова вартість - вірогідна ціна, за яку об'єкт може бути проданий на конкурентному ринку на дату оцінки.
При вирішення даних спірних правовідносин заслуговують на увагу і принципи, встановлені пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України: справедливість, добросовісність, а також розумність (зважене вирішення питань регулювання відносин з урахуванням інтересів усіх учасників цих відносин, а також публічного інтересу).
З наведеного випливає висновок, що в разі недотримання товариством зазначених вище норм законодавства, що зобов’язують підприємства дотримуватися справедливої оцінки основних засобів на дату складання балансу, та виникнення внаслідок цього спору між товариством і колишнім учасником з приводу вартості частки останнього, необхідно виходити з справедливої ринкової ціни (вартості) основних засобів.
На це звертає увагу і Верховний Суд України в підпункті а пункту 12 постанови Пленуму ВС України від 22 грудня 1995 року (з наступними змінами та доповненнями), а саме, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості . Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Згідно ст. 85 ГК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, що не заборонені законом.
Як свідчить надана на запит суду відповідь ОП "ЗМБТІ" № 11336 від 19.12.2007 р., ТОВ "Компанія Торговий Дім" було на дату виключення позивача, а також є і на теперішній час, власником об’єкту нерухомості будівлі кафе літ. А, розташованої за адресою: вул.Новокузнецька, 4-а у м. Запоріжжі, загальною площею 225, 5 м2. Згідно Балансу ТОВ "Компанія Торговий Дім" станом на 31.12.2006 р. залишкова вартість основних засобів складає 60 900 грн.
За клопотанням позивача судом була призначена судова експертиза: будівельно-технічна і судово-економічна з метою визначення реальної вартості вказаної будівлі, за яку вона могла бути продана на момент виключення позивача, тобто ринкової ціни, а також з урахуванням цього - вартості частки позивача, що підлягає виплаті відповідачем.
Згідно висновків експертизи, проведеної експертами ТОВ "Регіональне судово-експертне бюро":
ринкова вартість об’єкту нерухомості будівлі літ. А, розташованої за адресою вул.Новокузнецька, 4-а в м. Запоріжжі, на листопад 2006 року могла становити 1 348 499, 00 грн. або 267 029 дол США;
майно ТОВ "Компанія Торговий Дім" станом на 31.12.2006 р., з урахуванням обліку ринкової вартості об’єкту нерухомості будівлі літ. А, розташованої за адресою вул.Новокузнецька, 4-а в м. Запоріжжі, на листопад 2006 р., як частка в чистих активах складає –1 399, 5 тис. грн.;
частка в майні товариства ОСОБА_1, станом на 31.12.2006 р. з урахуванням обліку ринкової вартості об’єкту ТОВ "Компанія Торговий Дім", майна –нерухомості будівлі літ. А, розташованої за адресою вул. Новокузнецька, 4-а в м. Запоріжжі, на листопад 2006 р. складає –408 654, 00 грн.
В судовому засіданні 30.03.2009 р. експерт ОСОБА_7, яким було проведено будівельно-технічну експертизу, пояснив суду з приводу викладення своєї відповіді у наведеному вище вигляді наступне. Згідно пункту 117 "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз", затвердженої наказом Мінюсту від 08.10.1998 р. № 53/5, у редакції наказу Мінюсту від 30.12.04 р. № 144/5, далі –Інструкція, головними завданням будівельно-технічної експертизи є визначення ринкової вартості нерухомого майна (різного роду будівель та споруд). Оскільки судом було призначено саме будівельно-технічну експертизу, його висновок і викладений у відповідному вигляді. Експерт ОСОБА_8 на підтвердження своєї компетенції щодо проведення економічної експертизи з поставлених судом питань надала суду для огляду оригінал свідоцтва № 891, ксерокопія якого додана до висновку експертизи, згідно якого вона має право на проведення економічної експертизи "11.2 –дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій". При цьому, Експерт ОСОБА_8 звернула увагу суду на пункт 129 Інструкції, згідно з яким головними завданнями дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій є, серед іншого, відповідно до орієнтованого переліку вирішуваних питань, визначення яка частка відповідно до статутних документів підлягає поверненню учаснику (учасникам), що вибули зі складу засновників, та на яку суму, дата виходу. Крім того, експерт-економіст пояснила суду, що серед іншого, під час проведення судово-економічної експертизи нею було встановлено, що загальна залишкова вартість ТОВ "Компанія Торговий Дім"станом на 31.12.2006 р. суттєво відрізняється, більш ніж у 22, 14 раз, від його справедливої вартості на дату складання балансу, що також зазначено в мотивувальній частині висновку експертизи.
Таким чином, під час складання балансу ТОВ "Компанія Торговий Дім" за 2006 рік відповідач проігнорував вимоги законодавства, що зобов’язують підприємства дотримуватися справедливої оцінки основних засобів на дату складання балансу.
Виходячи зі змісту наведених вище норм діючого законодавства та встановлених під час розгляду обставин, враховуючи висновки проведеної у справі комплексної судової експертизи: будівельно-технічної і судово-економічної, суд дійшов висновку, що вартість частини майна ТОВ "Компанія Торговий Дім", пропорційна частці ОСОБА_1 (29,2 %) у статутному капіталі цього товариства, що підлягає виплаті позивачу, становить 408 654, 00 грн.
43 800 грн. в рахунок виплати позивачу частки вартості майна ТОВ "Компанія Торговий Дім" було внесено відповідачем на депозит приватному нотаріусу для передачі позивачу, про що свідчить квитанція № 1 від 22.10.2007 р., що передбачено ст. 537 ЦК України.
Таким чином, сума, що залишилася невиплаченою відповідачем позивачу, у зв’язку з виключенням останнього з учасників товариства, становить 364 854, 00 грн. (408 654, 00 –43 800 = 364 854, 00 грн.), а заявлено позивачем до стягнення 1 000 000 грн., отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Прохання позивача про перерахування сум визначених експертизою, у тому числі і в доларах США на 2006 рік (ринкова вартість об’єкту нерухомості 267 029 дол. США) за курсом обміну на сьогоднішній день, не приймається судом до уваги, оскільки це не передбачене діючим законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 85, 90 ГК України, 148 ЦК України (435-15) , 54, 64 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Продовжити строк розгляду справи до 31.03.2009 року.
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Торговий Дім"(м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 4, код ЄДРПОУ 23881368) привести у відповідність вартість основних фондів (матеріальних необоротних активів) у бухгалтерському обліку підприємства до реальної справедливої вартості станом на 21.10.2006 року, з урахуванням дооцінки основних фондів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Торговий Дім"(м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 4, код ЄДРПОУ 23881368) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 364 854 (триста шістдесят чотири тисячі вісімсот п’ятдесят чотири) гривні 00 копійок вартості частини майна ТОВ "Компанія Торговий Дім", пропорційної частці 29,2 % ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Компанія Торговий Дім".
Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Торговий Дім"(м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 4, код ЄДРПОУ 23881368) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 3 648 (три тисячі шістсот сорок вісім) гривень 54 копійки державного мита.
Суддя
Т.Г. Алейнікова
рішення підписано 06.04.2009 р.