8/102 Про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - 17.03.2009 Прийняття

суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс агентство метал" (далі –ТОВ "ТАМ",- позивач) просить стягнути з відповідача –Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод"(далі –ТДВ "Попаснянський ВРЗ", - відповідач) заборгованість у сумі 238408 грн. 65 коп., пеню за прострочення розрахунків у сумі 11642 грн. 20 коп. (за період з 13.09.08 року по 29.09.08 року – 1499,23 грн.; за період з 30.09.08 року по 21.11.08 року –3932,07 грн. та за період з 16.09.08 року по 21.11.08 року –у сумі 6210,90 грн.) 3% річних у сумі 1366 грн. 54 коп. та інфляційні нарахування у сумі 4052 грн. 95 коп., нараховані у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №ТМЛ-14, укладеного між сторонами за цим спором 05.09.08 року, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 2554 грн. 70 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118 грн. 00 коп.

Позивач, крім того, у цій же позовній заяві заявив клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться у банківській установі, у розмірі позовних вимог та судових витрат.

Ухвалою суду від 25.11.08 року це клопотання задоволено (п.4).

10.12.08 року, через канцелярію суду, від відповідача надійшла заява в порядку ст. 43-7 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК (1798-12) ) (вих. №409-ю від 10.12.08 року), в якій він просить скасувати пункт 4 вищезгаданої ухвали господарського суду.

Судом відмовлено у задоволенні цього клопотання.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 12 грудня до 25 грудня 2008 року.

Ухвалою суду від 16.12.08 року у зв’язку з надходженням від відповідача апеляційної скарги на ухвалу суду від 25.11.08 року –про накладення арешту на грошові кошти відповідача на його рахунку у банківській установі - на підставі частини 1 ст. 79 ГПК України провадження по справі зупинено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.01.09 року у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.

До господарського суду Луганської області справа надійшла 25.02.09 року.

Ухвалою суду від 26.02.09 року провадження по справі поновлено.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.09 року, представники сторін заявили клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст. 4- 4, 22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача позов визнав частково; про це також зазначено у відзиві на позов (вих. №64-ю від 16.03.09 року), - при цьому основний борг у розмірі 238408,65 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 4052,95 грн. відповідач визнав, але він не згоден з розрахунком суми пені у розмірі 11642,20 грн. та 3% річних у сумі 1366,54 грн., - оскільки, на його думку, позивач, нараховуючи пеню та 3% річних у вищеназваних сумах, керувався тривалістю 2008 року у 365 днів, в той час, як цей рік є високосним, тобто має тривалість 366 днів, а тому сума пені складе 10809,99 грн., а 3% річних –1362,43 грн. (відповідні розрахунки надано до справи).

Представник позивача повністю погодився з цими доводами представника відповідача, що підтвердив у своїй заяві на адресу суду від 17.03.09 року, при цьому будь-які зміни до позовних вимог не вніс.

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

1. 05.09.08 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір №ТМЛ-14, згідно якому продавець продає, а покупець - купує товар, найменування, асортимент та кількість якого та кожна конкретна поставка фіксуються у відповідних специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

Ціна товару на умовах постачання згідно параграфу 3, у кожному конкретному випадку наводиться у відповідній специфікації, яка є додатком та невід’ємною частиною цього договору (п.2.1).

Продавець постачає товар покупцеві на умовах, визначених у відповідних специфікаціях (п.3.1).

Оплата за поставлений товар за цим договором здійснюється покупцем у гривнях на підставі рахунку продавця (п.5.1). Умови оплати вказуються на кожну окрему партію товару у специфікаціях (додатках) до договору (п.5.2).

У випадку прострочення термінів оплати, встановлених у специфікаціях на конкретну партію товару, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення від поставленого, але неоплаченого товару (п.7.1).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.08 року або до закінчення взаємних розрахунків (п.8.4).

У всьому, що не передбачено цим договором, сторони керуються чинним законодавством України (п. 8.5).

На виконання умов договору продавець відпустив покупцеві товар –вироби з металу - на загальну суму 258408,65 грн., що підтверджується:

специфікацією №1 від 12.09.08 року на відпуск листа г/к 5,0мм розмірами 1500х6000 мм ст. 3сп/пс загальною вагою 19,685 т за ціною 5333,33 грн. (без ПДВ) за 1 т на суму 125983,92 грн. (з ПДВ); умови оплати –попередня оплата;

видатковою накладною №ТМЛ-137 від 12.09.08 року на відпуск листа г/к 5,0мм розмірами 1500х6000 мм ст. 3сп/пс загальною вагою 19,685 т за ціною 5333,33 грн. (без ПДВ) за 1 т на суму 125983,92 грн. (з ПДВ);

Довіреністю №627 від 12.09.08 року на ім’я Гарасимець І.П.;

специфікацією №2 від 15.09.08 року на відпуск: швелера 14, ст.3, 11,7 м загальною вагою 1,840 т за ціною 5975,00 грн. (без ПДВ); листа г/к 8,0мм розмірами 1500х6000 мм загальною вагою 18,630 т за ціною 5333,33 грн. за 1 т - на загальну суму 132424,73 грн. (з ПДВ); умови оплати: попередня оплата;

видатковою накладною №ТМЛ-170 від 15.09.08 року на відпуск швелера 14, ст.3, 11,7 м загальною вагою 1,840 т за ціною 5975,00 грн. (без ПДВ); листа г/к 8,0мм розмірами 1500х6000 мм загальною вагою 18,630 т за ціною 5333,33 грн. за 1 т - на загальну суму 132424,73 грн. (з ПДВ);

довіреністю №636 від 15.09.08 року на ім’я Гребенюкова О.В.

Кожен з вищеперелічених документів має докази отримання товару покупцем (підпис уповноваженої особи, скріплений печаткою організації).

З наданих позивачем до справи доказів вбачається, що покупець (відповідач), отримавши вищеперелічений товар, частково вжив заходів, спрямованих на сплату його вартості у розмірі 20000,00 грн.

Станом на час розгляду спору його предметом є: основний борг –238408,65 грн.; пеня - 10809,99 грн. (за період з 19.09.08 року по 29.09.08 року –1392,13 грн.; за період з 30.09.08 року по 21.11.08 року –3651,17 грн.; та за період з 16.09.08 року по 21.11.08 року –5766,69 грн.), 3% річних –1362,43 грн., інфляційні нарахування - 4052 грн. 95 коп., а всього 254634,02 грн., - тобто суд погоджується з контррозрахунком відповідача щодо суми пені та 3% річних.

ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують

цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків,

зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.

Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.

Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.

Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст.662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.

Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.

Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.

Такий його обов’язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При вирішенні питання про стягнення інфляційний нарахувань та 3% річних суд керується ст. 625 ЦКУ, згідно якій боржник не звільняється від відповідальності за

неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст. 44, 47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог - як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610- 612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст. 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод", ідентифікаційний код 34502350, яке знаходиться за адресою: місто Попасна, вул. Залізнична, 1 Луганської області, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс агентство метал", ідентифікаційний код 35785206, яке знаходиться за адресою: місто Алчевськ, вул. Гмирі, 12 Луганської області, - основний борг у сумі 238408 (двісті тридцять вісім тисяч чотириста вісім) грн. 65 коп.; пеню у сумі 10809 (десять тисяч вісімсот дев’ять) грн. 99 коп., 3% річних у сумі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 43 коп., інфляційні нарахування у сумі 4052 (чотири тисячі п’ятдесят дві) грн. 95 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 2546 (дві тисячі п’ятсот сорок шість) грн. 34 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 61 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Заходи забезпечення позову, вжиті господарським судом Луганської області по цій справі на підставі ухвали суду від 25.11.08 року, - залишити чинними до повного виконання рішення суду.