За позовомДержавного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", м. Біла Церква

до 1. Міністерства оборони України

2. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Біла Церква

3. Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Квартирно -експлуатаційного відділу м. Біла Церква Київського КЕУ Міністерства оборони України, м. Біла Церква

про визнання недійсним договору комісії від 11.08.2005р. №254/18-19 в частині передачі на реалізацію приміщення магазину №3 інв. №192 та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача Петренко О.В. - довіреність б/н від 12.12.2008р.;

від відповідача 1 Пилипенко Г.М., довіреність № 220/1113/д від 24.12.08;

від відповідача 2 не з'явився;

від відповідача 3 не з'явився;

від третьої особи не з'явився;

суть спору:

Позивач -державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" у травні 2007 року звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідачів: Міністерства оборони України квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква, 2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за участю третьої особи - державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" з урахуванням уточнених позовних вимог, про визнання договору комісії від 11.08.2005 р. № 254/18-19, укладеного між Міністерством оборони України з державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" та договору купівлі-продажу від 23.03.2006 р., укладеного державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук З.М., зареєстрованого в реєстрі за № 754 недійсними в частині передачі на відчуження нерухомого майна приміщення магазину № 3 інв. № 192, який належить на праві господарського віддання позивачу.

Позов обґрунтовано тим, що спірне майно не має статусу військового, а є загальнодержавною власністю та закріплене за позивачем на праві повного господарського відання, тому відчуження його у якості військового є протизаконним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.08.2007 р. здійснено заміну неналежного відповдіача-1 -квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України належним -Міністерством оборони України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.09.2007 р. залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква Київського КЕУ Міністерства оборони України -третя особа-1; залучено до участі у справі в якості відповідача-3 -державну акціонерну компанію "Національна мережа аукціонних центрів".

Рішенням господарського суду Київської області від 23.10.2007 р. (суддя Тищенко О.В.) позовні вимоги державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" задоволено повністю; визнано недійсним договір комісії на реалізацію нерухомого військового майна № 254/18-19, укладеного 11.08.2005 р. Міністерством оборони України з державною акціонерною компанію "Національна мережа аукціонних центрів", в частині передачі державній акціонерній компанії "Національна мережа аукціонних центрів" на реалізацію військового нерухомого майна -приміщення магазину № 3 (інв. № 192) за адресою: Київська область, м. Біла Церква,АДРЕСА_1; визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладеного 23.03.2006 р. державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, посвідченого 23.03.2006 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ганчук З.М. та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за № 754, в частині продажу військового нерухомого майна -приміщення магазину № 3 (інв. № 192) за адресою: Київська область, м. Біла Церква,АДРЕСА_1.

Рішення суду мотивовано тим, що спірне майно не є військовим, тому договори укладено з порушенням законодавства, і визнано їх недійсними.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.03.2008 р. (судді: Фаловська І.М. -головуючий, Агрікова О.В., Мостова Г.І.) рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суд України від 17.09.2008р. у справі №10/321-08 касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборону України "Білоцерківський військовий торг" задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 23.10.2007р. та Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.03.2008р. у справі №10/321-07 скасовано, а матеріали справи направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С., справу №10/321-07 передано на новий розгляд судді Наріжному С.Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2008 р. справу прийнято до свого провадження суддею Наріжним С.Ю. та присвоєно їй №10/321-07/13-08.

15.12.2008 р. позивач надав суду заяву про зміну предмету позову згідно якої просить суд:

1. Визнати Договір комісії від 11.08.2005 № 254/18-19 укладеним між Міністерством оборони України (м.Київ, пр-кт Повітрофлотський, 6) та Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів"(02660, м.Київ, вул. М.Раскової,15) недійсним в частині передачі на відчуження нерухомого майна будівлі магазину № 3 інв. № 192, який належить на праві господарського відання ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" 09100, Київська обл., м.Біла церква вул.Матросова 17;

2. Витребувати нерухоме майно, а саме будівлю магазину № 3 інв. № 192, який належить на праві господарського відання ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м.Біла церква вул.Матросова 17) з чужого незаконного володіння Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська обл., м.Біла церкваАДРЕСА_2) на користь ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м.Біла церква вул.Матросова 17);

Заява обґрунтована тим, що позивач - ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"у своїй позовній заяві просив окрім визнання недійсним договору комісії від 11.08.2005 року №254/18-19 в частині передачі на реалізацію приміщення магазину №3 інв. № 192 визнати недійсним договір купівлі - продажу від 23 березня 2006 року в частині продажу приміщення магазину № 3 площею 51,3 кв.м. Проте, у зв'язку з тим, що до переліку майна за договором купівлі - продажу комплексу нежитлової будівлі від 23 березня 2006 року не було включено приміщення магазину № 3 площею 51,3 кв.м. інв. № 192, а відповідач - 2 безпідставно та незаконно заволодів таким приміщенням та провадить у ньому підприємницьку діяльність, то таким чином позивач користуючись правом наданим йому відповідно до статті 22 Господарського процесуального Кодексу України змінює предмет позову (позовну вимогу) в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу від 23 березня 2006 року на позовну вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння у відповідача -2.

Судом встановлено, що заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в заяві про зміну предмету позовних вимог.

Відповідач 1 в судовому засіданні 09.02.2009 р. подав письму позицію у справі, згідно якої позов не визнав, вважає, що продане майно є військовим, а отже позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні.

Представники відповідачів 2, 3 в судове засідання не з'явився, відзиви на позов при новому розгляду справи не подали. Відповідачі 2, 3 належним чином були повідомлені про місце і час судового засідання ухвалами суду від 28.10.2008 р., 01.12.2008 р., 15.12.2008 р., 25.12.2008 р., 26.01.2009 р. що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення. Таким чином, відповідачі 2, 3 не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається без участі представників відповідача 2 та 3, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Третя особа в судове засідання 09.02.2009 р. не з'явилась, пояснень по справі не надала.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд, -

Білоцерківська Квартирно-експлуатаційна частина (КЕЧ) району в особі начальника КЕЧ Мелаша В.М., головного бухгалтера, та військового торгу № 659 в особі начальника військового торгу Рябич Л.В. на підставі рішення Міністра Оборони України від 15.07.2000 року, склали акт прийому-передачі будівлі магазину № 3 ( за генпланом № 192) АДРЕСА_3 м. Біла Церква на баланс Військового торгу № 659 від 25.05.2001 року.

20.02.2001 р. наказом Міністра оборони України "Про створення державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" №53 на основних фондах, обігових коштах та інших цінностях державного підприємства Міністерства оборони України "Управління торгівлі Північного оперативного командування", закріплених за філіалом №24 "Білоцерківський військовий торг", який виділявся з підприємства за роздільним актом (балансом), було створено державне підприємство Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг". Відповідно до п. 1 Наказу від 20.02.2001 року № 53 зазначене майно, кошти та цінності закріпити за новоствореним підприємством на праві повного господарського відання, утримувати за рахунок госпрозрахункової діяльності.

Протокольним рішенням засідання Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 р. (протокол №27) було затверджено додатковий перелік №3 нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено (до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 р. №518-р (518-2004-р) ), до якого було включено службове приміщення будівля №192 (№466 у загальному переліку).

Згідно з специфікацією нерухомості, що була передана для реалізації відповідачем-1 відповідачеві-3 (додаток №1 до договору комісії №254/18-19 ) службове приміщення №192, розташоване у Білій Церкві поАДРЕСА_3, знаходиться у додатковому переліку №3 від 08.06.2005 р. нерухомого військового майна Збройних Сил України, яке може бути відчужено. Залишкова (балансова) вартість спірного приміщення складає 63 500,00 грн.

11.08.2005 р. між відповідачем-3 та відповідачем-1 було укладено договір комісії на реалізацію нерухомого військового майна №254/18-19.

До переліку військового майна яке пропонувалося до відчуження було включено магазин № 3 за генпланом 192, який відповідно до Наказу Міністра оборони України від 20.02.2001 року за №53, на підставі рішення Міністра Оборони України від 15.07.2000 року та акту прийому передачі від 25.05.2001 року, затвердженого заступником командувача військами Північного ОК та Начальником Головного управління торгівлі тилу закріплений за Позивачем - ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"на праві повного господарського відання.

Так за договором комісії на реалізацію нерухомого військового майна № 254/18-19 від 11.08.2005 р. та додатковою угодою від 10.01.2006 р. до договору комісії, Міністерство оборони України доручило Державній акціонерній компанії "Національна мережа аукціонних центрів" реалізувати від свого імені, в інтересах Міністерства оборони та за рахунок останнього на конкурентних засадах військове нерухоме майно: будівлі № 190 (штаб), загальною площею 754 м-2, № 192 (службове приміщення), загальною площею 320 м-2, № 178 (сховище), загальною площею 930 м-2, № 183 (сховище), загальною площею 1761 м-2, № 186 (сховище), загальною площею 2366 м-2, № 40 (сховище), загальною площею 1400 м-2, № 45 (сховище), загальною площею 854 м-2, № 46 (сховище), загальною площею 930 м-2, № 47 (сховище), загальною площею 930 м-2, № 48 (сховище), загальною площею 930 м-2, № 188 (сховище), загальною площею 320 м-2, № 181 (навіс), загальною площею 145 м-2, № 199 (сховище), загальною площею 972 м-2, № 198 (пункт технічного обслуговування та ремонту), загальною площею 790 м-2, № 43 (пункт технічного обслуговування та ремонту), загальною площею 180 м-2, № 44 (сарай-насосна), загальною площею 8 м-2, № 42 (автозаправна станція), загальною площею 15 м-2, АДРЕСА_3 за адресою: м. Біла Церква, Київської обл.,АДРЕСА_3.

16.03.2006 р. державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" проведено аукціон з продажу військового нерухомого майна, що підтверджується протоколом № 1 від 16.03.2006 р. Визнано переможцем фізичну особу підприємця ОСОБА_1., яка запропонувала найвищу ціну -1693896 грн. Іншими учасниками результати аукціону чи порядок його проведення не оскаржувались.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно -це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини).

Згідно з ст. 3 вказаного Закону військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління.

Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про Збройні Сили України" забезпечення окремих видів діяльності Збройних Сил України може проводитися державними підприємствами, що створюються у встановленому порядку Міністерством оборони України.

Судом встановлено, що згідно з статутом Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", затвердженого наказом Міністра оборони України від 20.02.2001 р. №53, позивач є державним підприємством Міністерства оборони України, предметом діяльності якого є сільськогосподарська, виробнича, торгівельна, благодійна, маркетингова, представницька та посередницька діяльність (п. 2.2 статуту).

Пунктом 4.2 статуту Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" передбачено, що майно позивача є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи яке позивач володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та даному статуту.

Одним з джерел формування майна позивача є передача йому активів органами державного управління (п. 4.3 статуту позивача).

З метою забезпечення ефективного управління майном, що є у загальнодержавній власності, Декретом Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (8-92) , функції управління майном, що є у загальнодержавній власності, делеговані міністерствам та іншім підвідомчим Кабінету Міністрів України органам державної виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

У відповідності до вимог Законів України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" (1076-14) та "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) основною ознакою військової частини, закладу, установи та організації Збройних Сил України (далі - військові частини) є їх утримання за рахунок коштів Державного бюджету України, а військове майно, яке є державним майном, закріплюється за військовими частинами на праві оперативного управління.

Отже військове майно утримується за рахунок коштів державного бюджету України, а спірне майно, тобто приміщення магазину № 3 інв. № 192 площею 51,3 кв.м., утримується за рахунок госпрозрахункового підприємства.

Відповідно до Положення, затвердженого Указом Президента України від 21.08.97 №888 (888/97) (зі змінами та доповненнями), Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади та центральним органом управління Збройними Силами України. Статтею 10 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що забезпечення окремих видів діяльності Збройних Сил України може проводиться державними підприємствами, що утворюються у встановленому порядку Міністерством оборони України.

При цьому, відповідно до статті 3 вказаного Закону державні підприємства, а також їх об'єднання, які входять до сфери управління Міністерства оборони України, не є складовою частиною структури Збройних Сил України.

Отже, з моменту передачі 15.07.2000 року (з моменту складення акт прийому-передачі будівлі магазину № 3 на баланс Військторгу № 659) спірного приміщення магазину №3 (за генпланом інв. №192) військового містечка №74, у повне господарське відання Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" зазначена будівля вибула з оперативного управління Білоцерківської районної КЕЧ та втратила статус військового майна Збройних Сил України.

У зв'язку з цим норми Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) , в тому числі ст. 6 вказаного Закону щодо порядку відчуження військового майна Збройних Сил України, не можуть бути застосовані до взаємовідносин сторін.

Згідно з п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" від 12.03.1999 р. №02-5/111 (v_111800-99) відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди.

В силу ст. 37 Закону України "Про власність", чинного на момент продажу приміщення магазину №3 у складі будівлі №192 за оспорюваним договором комісії, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. При цьому, здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

У відповідності до п. 4.1. статуту ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Згідно із статутом підприємства а саме п.4.2 майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання, здійснюючи яке Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та статуту підприємства.

Відповідно до п.6.4 Статуту Керівник Підприємства самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені Статутом до компетенції Органу управління майном та інших органів управління підприємства.

Керівник підприємства несе повну відповідальність за стан та діяльність підприємства. Діє без довіреності від імені підприємства, представляє його в усіх установах та організаціях. Розпоряджається коштами та майном відповідно до чинного законодавства України. Укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки. Також, керівник несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Згідно з ч. 5 ст. Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Враховуючи, що протокольне рішення засідання Кабінету Міністрів України від 08.06.2005 р. (протокол №27), яким затверджено Додатковий перелік №3 нерухомого військового майна Збройних Сил України, в частині включення до даного переліку за порядковим номером 466 службового приміщення будівлі №192 (у якому знаходиться належне позивачу на праві повного господарського відання приміщення магазину №3) суперечить вищезазначеним вимогам законодавства, суд на підставі ч. 2 ст. 4 ГПК України не застосовує його при вирішенні спору.

Отже, Відповідачем 1 та Відповідачем 2, при укладені договору Комісії від 11.08.2005 № 254/18 - 19 та додаткової угоди до договору були порушені майнові права та законні інтереси позивача, оскільки в порушення діючого законодавства без повідомлення ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"майно, що належить позивачу на праві повного господарського відання було передано на реалізацію.

Посилання відповідача 1 в заперечення позовних вимог на п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. №1282 "Про затвердження Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил" (1282-2002-п) щодо повноважень на вилучення військового майна з оперативного управління військових частин не приймається судом до уваги оскільки судом встановлено, по-перше, що статус спірного майна не є військовим, а по-друге пункт 2 зазначеної вище Постанови встановлює, що Міноборони може прийняти рішення лише щодо безоплатної передачі військового майна та лише до сфери управління органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціяи та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.

Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 02.04.94 р. №02-5/225 захист права державної власності, повного господарського відання та оперативного управління цією власністю здійснюється господарським судом, зокрема, при вирішенні питання про відповідність укладених угод чинному законодавству.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсними оспорюваного договору комісії від 11.08.2005 р. №254/18-19, укладеного між Міністерством оборони України та ДАК "Національна мережа аукціонних центрів" в частині передачі на відчуження нерухомого майна приміщення магазину №3 (інв. №192), який належить на праві господарського відання Державному підприємству Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг", як таких, що суперечать ст. 37 Закону України "Про власність", 136 Господарського кодексу України (436-15) .

Судом також встановлено, що на підставі проведеного аукціону 23.02.2006 р. між державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежилих приміщень поАДРЕСА_1, в м. Біла Церква.

Але, з аналізу умов договору суд дійшов висновку, що до переліку майна, що було включено до договору купівлі - продажу комплексу нежитлової будівлі від 23 березня 2006 року не було включено приміщення магазину № 3 площею 51,3 кв.м. інв. № 192.

Не зважаючи на це, станом на день розгляду справи відповідач - 2 СПД ОСОБА_1. провадить підприємницьку діяльність у приміщенні магазину № 3 площею 51,3 кв.м. інв. № 192, що належить на праві повного господарського відання -ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг", а саме відповідачем - 2 у наведеному приміщенні магазину № 3 було створено кафе та продуктовий магазин, що в свою чергу порушує права та інтереси позивача.

Проте, у зв'язку з тим, що приміщення магазину № 3 площею 51,3 кв.м. інв. № 192 належить на праві повного господарського відання позивачу ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг", до переліку майна, що було включено до договору купівлі - продажу комплексу нежитлової будівлі від 23 березня 2006 року не було включено приміщення магазину № 3 площею 51,3 кв.м. інв. № 192, але відповідач - 2 СПД ОСОБА_1. безпідставно зайняв зазначене приміщення та провадить у ньому підприємницьку діяльність суд вбачає всі ознаки незаконного заволодіння зазначеним нерухомим майном з боку відповідача - 2.

У відповідності до ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом).

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Позивач - ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг"у своїй позовній заяві просив окрім визнання не дійсним договору комісії від 11.08.2005 року №254/18-19 в частині передачі на реалізацію приміщення магазину №3 інв. № 192 визнати не дійсним договір купівлі - продажу від 23 березня 2006 року в частині продажу приміщення магазину № 3 площею 51,3 кв.м.

У зв'язку з тим, що до переліку майна за договором купівлі - продажу комплексу нежитлової будівлі від 23 березня 2006 року не було включено приміщення магазину № З площею 51,3 кв.м. інв. № 192, а відповідач - 2 безпідставно та незаконно заволодів таким приміщенням та провадить у ньому підприємницьку діяльність, позивач користуючись правом наданим йому відповідно до статті 22 Господарського процесуального Кодексу України змінює предмет позову (позовну вимогу) в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу від 23 березня 2006 року на позовну вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння у відповідача -2.

За таких обставин враховуючи вищевикладене, вимога позивача про витребування із незаконного володіння відповідача 2 СПД ОСОБА_1. приміщення магазину № 3 площею 51,3 кв.м. інв. № 192. підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов про задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті державного мита за розгляд вимоги про визнання недійсної договору укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 3 покладаються пропорційно на відповідача 1 та відповідача 3. Витрати по сплаті державного мита за розгляд вимоги про витребування нерухомого майна покладаються на відповідача 2. Витрати за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір комісії на реалізацію нерухомого військового майна №254/18-19, укладений 11.08.2005 р. між Міністерством оборони України та Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів", в частині передачі Державній акціонерній компанії "Національна мережа аукціонних центрів" на реалізацію військового нерухомого майна -приміщення магазину №3 (інв. №192) за адресою: Київська область, м. Біла Церква,АДРЕСА_1.

3. Витребувати нерухоме майно, а саме будівлю магазину № 3 інв. № 192, який належить на праві господарського відання ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м.Біла церква вул.Матросова 17) з чужого незаконного володіння Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (09100, Київська обл., м.Біла церкваАДРЕСА_2) на користь ДП МОУ "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м.Біла церква вул.Матросова 17);

4. Стягнути з Міністерства оборони України на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Матросова, 17; код ЄДРПОУ 08358735; п/р 26003310100123 в Білоцерківській філії АКБ "Східноєвропейський банк", МФО 319014) 42 грн. (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 62,66 грн. (шістдесят дві гривні шістдесят шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

5. Стягнути з Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15; код ЄДРПОУ 20064284; п/р №26002301240442 в Київському відділенні ПІБ, МФО 322250, або з будь-якого її рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Матросова, 17; код ЄДРПОУ 08358735; п/р 26003310100123 в Білоцерківській філії АКБ "Східноєвропейський банк", МФО 319014) 42 грн. (сорок дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 62,66 грн. (шістдесят дві гривні шістдесят шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

6. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1на (09101, Київська обл., м.Біла Церква, АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" (09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул. Матросова, 17; код ЄДРПОУ 08358735; п/р 26003310100123 в Білоцерківській філії АКБ "Східноєвропейський банк", МФО 319014) 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 62,66 грн. (шістдесят дві гривні шістдесят шість копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.