ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.09 Справа № 15/120(8/586)
за позовом
Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго"Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Виконавчий комітет Рубіжанської міської ради Луганської області, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 2 636 696 грн. 09 коп.
Колегія у складі судді:
Пономаренко Є.Ю. - головуючого,
Яресько Б.В., Мінська Т.М.
За участю представників:
від позивача - Мацегорін А.О., представник за довіреністю № 197/10 від 26.12.08;від відповідача - Тоцький О.І., юрисконсульт, довіреність б/н від 29.02.08;;
від третьої особи –представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4- 4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем первісно за позовною заявою заявлено вимоги про стягнення з відповідача:
- заборгованості за поставлений природний газ у сумі 2137537 грн. 21 коп.,
- пені у сумі 173 333 грн. 97 коп.,
- інфляційних нарахувань у сумі 256 253 грн. 04 коп.,
- 3% річних у сумі 24889 грн. 48 коп.
(всього 2 592 013 грн. 70 коп.) на підставі договору на постачання газу №06/05-2035 ТЕ-20 від 30.12.2005.
В поясненні від 05.02.2008 р. №31/10-1195 позивачем наведено уточнені розрахунки пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, за якими розміри вказаних сум є більшими у порівнянні з розмірами позовних вимог. Проте, в даному поясненні чітко не визначено, що позивач просить суд стягнути саме суми наведені у вказаному поясненні, тобто з даних пояснень чітко не слідувало, що позивач заявив про збільшення розміру позовних вимог.
При первісному розглядові спору у справі вказане пояснення не приймалося судом до провадження саме як заява про збільшення розміру позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву, за якою просить вважати пояснення від 05.02.2008 р. №31/10-1195 як заяву про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача:
- борг за поставлений природний газ у сумі 2 137 537 грн. 21 коп.,
- пеню в сумі 183 330 грн. 88 коп.,
- інфляційні нарахування у сумі 257 247 грн. 20 коп.,
- 3% річних у сумі 58 581 грн. 28 коп.
Копія вказаної заяви була вручена представнику відповідача.
Представник відповідача не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому часу для представлення суду додаткових заперечень за збільшеними вимогами. Відповідачем здійснювалися контррозрахунки та надавалися заперечення з урахуванням уточнених розрахунків позивача, наведених в поясненні від 05.02.2008 р. №31/10-1195.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у спорі збільшити розмір позовних вимог.
Тому, заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги у збільшеному розмірі підтримав у повному обсязі.
Відповідач заперечував проти позову частково, зокрема вказуючи, що на момент подання позивачем позову термін виконання зобов'язання зі сплати 2137537,21 грн. за поставлений в 2006 році газ не настав, оскільки сторони визначили розмір та строки розрахунків з позивачем шляхом реструктуризації цієї суми заборгованості за спожитий природний газ за договором № 06/05-2035 ТЕ-20 від 30.12.2005, що є предметом позовних вимог, згідно графіку, затвердженого протокольним рішенням Ради директорів Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" від 08.06.2007 № 28.
Вимоги по стягненню пені, інфляційних нарахувань та 3% річних відповідач вважає обґрунтованими частково, надавши свої контррозрахунки, та зокрема вказує на те, що ці вимоги мають нараховуватися до дати розстрочення суми заборгованості.
На час прийняття даного рішення відповідачем заявлена до стягнення сума основного боргу сплачена у повному обсязі. Так, згідно довідки про наявність заборгованості станом на 29.08.2008 р., підписаної обопільно представниками сторін, розмір боргу відповідача перед позивачем за договором на постачання газу №06/05-2035 ТЕ-20 від 30.12.2005. складає 1 183 178 грн. 21 коп. Згідно платіжних доручень від 25.09.2008 р. №1 на суму 1 183 178 грн. 00 коп. та від 01.10.2008 р. №359 на суму 00 грн. 21 коп.
Представник відповідача подав заяву про зменшення розміру пені, де просить зменшити розмір пені на 90 %, визначивши до стягнення 235 грн. 15 коп.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між Дочірньою компанією "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як постачальником, та Комунальним спеціалізованим теплозабезпечуючим підприємством "Рубіжнетеплокомуненерго"Рубіжанської міської ради Луганської області, як покупцем, 30.12.05 було укладено договір на постачання газу №06/05-2035 ТЕ-20 (далі - договір) (т. 1 а.с.9-14).
Предмет договору викладено у п. 1.1., відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність покупцю у 2006 році природний газ, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що газ, який постачається за даним договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Відповідно до п. 2.1. договору Постачальник передає Покупцю у період з 01 січня 2006 року по 30 квітня 2006 року газ в обсязі 22000,00 тис.куб.м.
Приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання - передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу (п.3.3 договору). Згідно п. 3.4 договору встановлено, що не пізніше 5 числа місяця наступного за місяцем поставки газу, Покупець зобов'язується надати Постачальнику два примірника акту приймання - передачі газу, підписані та скріплені печаткою Покупця та погоджені газорозподільною або газотранспортною організацією. Акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що ціна за 1000,00 куб.м газу на момент укладення даного договору, без врахування транспортування газу на територію України, для платників ПДВ становить 206,40 грн., крім того, цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 4,128 грн., крім того, ПДВ - 0%; вартість транспортування газу на територію України становить 47,50 грн., крім того, ПДВ 20% - 9,50 грн.; разом до сплати за 1000 куб. м газу -267,528 грн., з врахуванням ПДВ на вартість транспортування територією України.
Пункт 5.1.1 договору передбачає, що ціна за 1000 куб.м газу, без врахування вартості транспортування газу територією України, для неплатників ПДВ становить 206,25 грн. Крім того, цільова надбавка до тарифу на газ (2%) становить 4,125 грн., крім того, ПДВ за ставкою 20% - 42,075 грн.; вартість транспортування газу територією України становить 47,50 грн., крім того, ПДВ 20% - 9,50 грн.; Разом до сплати за 1000 куб.м газу - 309,45 грн., з врахуванням ПДВ.
Крім того, 15.03.05 між позивачем та відповідачем підписана додаткова угода №1 до договору на постачання газу №06/05-2035 ТЕ-20, згідно якої були внесені зміни до умов договору (т. 1 а.с. 5).
Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1 сторони домовилися викласти п.5.1.2 договору у наступній редакції: "В разі поставок газу згідно п.1.4 даного договору, отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000 куб.м газу, без врахування вартості транспортування газу територією України для платників ПДВ становить 206,25 грн., крім того, цільова надбавка до тарифу (2%) становить 4,125 грн., крім того, ПДВ за ставкою 20% - 42,075 грн.; вартість транспортування газу територією України становить 47,50 грн., крім того, ПДВ за ставкою 20% - 9,50 грн.". Разом до сплати за 1000 куб.м газу - 309,45 грн. з врахуванням ПДВ.
Згідно п.4 Додаткової угоди №1 - дана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2006 року і діє протягом дії договору.
Також, 13.10.05 між позивачем та відповідачем підписана додаткова угода №2 до договору на постачання газу №06/05-2035 ТЕ-20, згідно якої були внесені зміни до умов договору (т. 1 а.с. 16).
Пункт 2.1 договору доповнено п.п.2.1.1: "Постачальник передає Покупцю у період з 01 жовтня 2006 року по 31 жовтня 2006 року газ у обсязі до 2540 тис. куб.м (п.1 Додаткової угоди №2)".
Пункт 5.1. договору викладено у такій редакції: "З 01 жовтня 2006 року у разі поставки газу, отриманого на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000,00 куб.м газу, без врахування транспортування газу на територію України, для платників ПДВ, з урахуванням цільової надбавки до тарифу на газ (2%) становить 501,60 грн., крім того, ПДВ - 0%; - вартість транспортування газу на територію України становить 70,00 грн., крім того, ПДВ 20%. Разом до сплати за 1000 куб. м газу -867,00 грн., з врахуванням ПДВ"(п.2 Додаткової угоди №2).
Пункт 5.1.1 викладено у такій редакції: "З 01 жовтня 2006 року ціна за 1000 куб.м газу, без врахування вартості транспортування газу територією України, для неплатників ПДВ становить 491,83 грн., крім того, цільова надбавка до тарифу на газ (2%), крім того, ПДВ за ставкою 20%; вартість транспортування газу територією України становить 70,00 грн., крім того, ПДВ 20%. Разом до сплати за 1000 куб. м газу - 686,00 грн., з врахуванням ПДВ (п.3 Додаткової угоди №2)".
Доповнено п.5.1.2 у такій редакції: "З 01 жовтня 2006 року в разі поставки газу згідно п. 1.4 даного договору, отриманого не на виконання міжнародних договорів України, ціна за 1000 куб.м газу, без врахування вартості транспортування газу територією України для платників ПДВ становить 491,83 грн., крім того, цільова надбавка до тарифу (2%), крім того, ПДВ за ставкою 20%; вартість транспортування газу територією України становить 70,00 грн., крім того, ПДВ за ставкою 20%.
Разом до сплати за 1000 куб. м газу -686,00 грн., з врахуванням ПДВ."(п.4 Додаткової угоди №2).
Пункт 11. договору викладено у наступній редакції: "Даний договір набирає чинності з 01 січня 2006 року і діє до 31 жовтня 2006 року (включно). Закінчення строку дії або розірвання даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань, які виникли під час його дії"(п.5 Додаткової угоди №2).
Відповідно до п.6 додаткової угоди №1 - дана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що склалися між: сторонами з 01 січня 2006 року і діє протягом дії договору.
Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами (п.7 Додаткової угоди №2).
Згідно додаткової угоди №3 від 23.10.06 до договору на постачання газу №06/05-2035 ТЕ-20 сторони домовились доповнити договір п.2.1.2: "Постачальник передає Покупцю у період з 01 листопада 2006 року по 30 листопада 2006 року газ в обсязі 5120,00 тис.куб.м"(п.1 Додаткової угоди №3), а п.11.1 договору виклали у такій редакції: "11.1.Даний договір набирає чинності з 01 січня 2006 року і діє до 30 листопада 2006 року (включно). Закінчення строку дії або розірвання даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань, які виникли під час його дії"(п.2 Додаткової угоди №3).
Відповідно до п.3 Додаткової угоди №3 - решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.
Згідно додаткової угоди №4 від 24.11.06, укладеної між позивачем та відповідачем до договору на постачання газу №06/05-2035 ТЕ-20 пункт 2.1 договору доповнено п.2.1.3: "Постачальник передає Покупцю у період з 01 грудня 2006 року по 31 грудня 2006 року газ у обсязі до 6440,00 куб. м."(п.1 Додаткової угоди №4), а п.11.1 договору викладено у наступній редакції: "Даний договір набирає чинності з 01 січня 2006 року і діє до 31 грудня 2006 року (включно). Закінчення строку дії або розірвання даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань, які виникли під час його дії"(п.2 Додаткової угоди №4).
Відповідно до п.5.3 договору сторони домовилися, що ціна на газ, змінена у відповідності до п.5.2 даного договору, є обов'язковою для сторін за даним договором з моменту введення її в дію. У разі зміни ціни на газ сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами.
Загальна сума даного договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4 договору).
Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:
- перша оплата у розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно п.6.6 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу Покупцем по акту приймання - передачі протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Вказана звірка оформляється актом звірки.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені п.6.1 даного договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім сум заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 7.5 договору передбачено, що неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
Сторони домовилися, що строк позовної давності по даному договору та стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки (п.10.6 договору).
Поставки газу позивачем у загальній кількості 25940,481 тис.куб.м за період з 01 січня по 31 грудня 2006 року на загальну суму 111167623 грн. 10 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме: актами приймання - передачі природного газу: від 31.01.06 року №3202-55, згідно якому Постачальник відпустив, а Покупець отримав 6171,116 куб.м газу на суму 1650946,32 грн. (т. 1 а.с.19); від 28.02.06 року №7202-55, згідно якому Постачальник відпустив, а Покупець отримав 6171,116 куб.м газу на суму 1909651,85 грн. (т. 1 а.с.20); від 28.02.06 року №7202-55, згідно якому Постачальник відпустив, а Покупець отримав 5986,463 куб.м газу на суму 1852510,97 грн. (т. 1 а.с.21); від 31.03.06 року №7202-55, згідно якому Постачальник відпустив, а Покупець отримав 4645,155 куб.м газу на суму 1437443,21 грн. (т. 1 а.с.22); від 30.04.06 року №7202-55, згідно якому Постачальник відпустив, а Покупець отримав 933,044 куб.м газу на суму 288730,47 грн. (т. 1 а.с.23); від 30.10.06 року №б/н, згідно якому Постачальник відпустив, а Покупець отримав 630,398 куб.м газу на суму 432452,97 грн. (т. 1 а.с.24); від 30.11.06 року №7202-55, згідно якому Постачальник відпустив, а Покупець отримав 2974,258 куб.м газу на суму 2040340,75 грн. (т.1 а.с.25); від 31.12.06 року №б/н, згідно якому Постачальник відпустив, а Покупець отримав 4600,047 куб.м газу на суму 3155631,88 грн. (т.1 а.с.26), які підписані сторонами без зауважень, і це не заперечуються відповідачем.
Позивач у позові вказав, що відповідачем було частково сплачено вартість газу, поставленого у період з січня по квітень та у жовтні - листопаді 2006 року всього на суму 8979224 грн. 89 коп., а непогашеним, станом на 20.11.07, залишився борг на суму 2137537 грн. 21 коп. Заявлена до стягнення сума утворилася за поставку газу у грудні 2006р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 11.12.07 №1543 (т.1 а.с.53) пояснив, що 08.06.07 позивач узгодив графік реструктуризації заборгованості КСП "Рубіжнетеплокомуненерго"у сумі 2140086,23 грн. за спожитий природний газ за договором від 30.12.05 №06/05-2035ТЕ-20 терміном розрахунків з 1 листопада 2007 року до кінця 2008 року (а.с.90), і тому, на думку відповідача, сторони досягли згоди щодо зміни терміну розрахунку за поставлений в 2006 році природний газ та встановили нові терміни розрахунку із щомісячною оплатою відповідно графіка.
Так, відповідачем складено та направлено позивачу графік реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ по договору від 30.12.05 №06/05-2035ТЕ-20.
Відповідно до вказаної пропозиції сума боргу за вказаним договором підлягає сплаті відповідачем у період з листопада 2007 р. по грудень 2008 р.
Згідно протоколу №28 засідання Ради директорів ДК "Газ України" від 08.06.2007р. ухвалено рішення затвердити графік реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ по договору від 30.12.05 №06/05-2035ТЕ-20 терміном розрахунку з 1 листопада 2007 року по кінець 2008 р.
Дане рішення прийнято керівним органом компанії позивача одноголосним голосуванням.
За результатами розгляду пропозиції відповідача щодо зміни строків оплати за договором позивач направив відповідачу листа від 25.06.2007 р. №31/15-6295 (т.1 а.с. 55), яким повідомляється про акцептування наведених у графіку пропозицій.
На час прийняття даного рішення відповідачем заявлена до стягнення сума основного боргу сплачена у повному обсязі. Так, згідно довідки про наявність заборгованості станом на 29.08.2008 р., підписаної обопільно представниками сторін, розмір боргу відповідача перед позивачем за договором на постачання газу №06/05-2035 ТЕ-20 від 30.12.2005. складає 1 183 178 грн. 21 коп. Згідно платіжних доручень від 25.09.2008 р. №1 на суму 1 183 178 грн. та від 01.10.2008 р. №359 на суму 00 грн. 21 коп.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Договір, на підставі якого заявлено позовні вимоги, укладено між сторонами у простій письмовій формі.
Відповідачем складено та направлено позивачу графік реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ по договору від 30.12.05 №06/05-2035ТЕ-20.
При цьому, позивачу була здійснена пропозиція, за якою сума боргу за вказаним договором підлягає сплаті відповідачем у період з листопада 2007 р. по грудень 2008 р.
Зазначена пропозиція відповідача, оформлена графіком реструктуризації заборгованості, була розглянута компанією позивача, а саме на засіданні органу управління компанії –ради директорів.
Згідно протоколу №28 засідання Ради директорів ДК "Газ України" від 08.06.2007р. ухвалено рішення затвердити графік реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ по договору від 30.12.05 №06/05-2035ТЕ-20 терміном розрахунку з 1 листопада 2007 року по кінець 2008 р.
Дане рішення прийнято органом управління компанії позивача одноголосним голосуванням.
Вказаний протокол підписано Головою ради директорів ДК "Газ України" - Зубовим С.Є. та секретарем засідання Панасюком Н.С., а також скріплено печаткою компанії позивача.
Згідно п. 6.2. Статуту Дочірньої компанії "Газ України"НАК "Нафтогаз України"управління компанією здійснює голова ради директорів та рада директорів.
Відповідно до п.п. "б", "в"п. 6.8. Статуту позивача голова ради директорів діє без довіреності від імені Компанії та самостійно укладає від імені компанії всі угоди, за винятком випадків, передбачених п. 6.9. статуту.
Ситуація, що відбулась не відносить до виняткових випадків, передбачених п. 6.9. статуту.
З метою прийняття виваженого рішення питання щодо розстрочення сплати за поставлений газ відповідачем у справі було винесено на розгляд Ради директорів компанії позивача.
Оскільки рішення Ради директорів прийнято одноголосним голосуванням (тобто Голова ради директорів голосував теж "За") слід вважати, що на прийняття пропозиції відповідача було волевиявлення як голови ради директорів, так і колегіального органу - ради директорів.
Більше того, за результатами розгляду пропозиції відповідача щодо зміни строків оплати (розстрочення) за договором позивач направив відповідачу листа від 25.06.2007 р. №31/15-6295 (т.1 а.с. 55), яким повідомляється про акцептування наведених у графіку пропозицій.
Так, позиція компанії була письмово доведена до відома контрагента.
Тому, враховуючи всі наведені обставини в сукупності, доводи позивача про те, що прийняття пропозиції відповідача відбулось не уповноваженими особами позивача, є безпідставними та розцінюються як спроба ухилитися від дотримання свого ж рішення.
Згідно ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У даному випадку зміст правочину щодо розстрочення боргу зафіксований у кількох документах, якими обмінялися сторони, а саме: графіку реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ по договору від 30.12.05 №06/05-2035ТЕ-20; протоколі №28 засідання Ради директорів ДК "Газ України"від 08.06.2007р., та листі позивача від 25.06.2007р. №31/15-6295 направленого відповідачу.
Договір укладено в простій письмовій формі, правочин щодо розстрочення виконання зобов’язання теж вчинено в письмовій формі.
За наведених обставин прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань зі сплати за поставлений газ у грудні 2006 р. мало місце з 11.01.2007 р. до 08.06.2007р. (дата прийняття пропозицій відповідача позивачем - складення протоколу №28 засідання Ради директорів ДК "Газ України").
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.
На підставі вказаної норми позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 257 247 грн. 20 коп. Обґрунтований розмір інфляційних нарахувань за період до розстрочення виконання зобов’язання складає 52 109 грн. 69 коп.
Тому, підлягає задоволенню вимога по стягненню інфляційних нарахувань у сумі 52 109 грн. 69 коп.
Вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 58 581 грн. 28 коп. підлягають задоволенню частково.
Обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягає стягненню за вказаний період є 27 902 грн. 77 коп.
На підставі п. 7.5 договору позивачем нараховано пеню в сумі 183 330 грн. 63 коп. Обґрунтований розмір пені за період з 15.05.07 до 08.06.2007р. складає 23511 грн. 63 коп.
Тому, підлягає задоволенню вимога по стягненню пені у заявленій позивачем сумі –23 511 грн. 63 коп.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню пеня у сумі 23 511 грн. 63 коп., інфляційні втрати у сумі 52109 грн. 69 коп. та 3% річних у сумі 27 902 грн. 77 коп. В частині вимог по стягненню боргу у сумі 2 137 537 грн. 21 коп. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору у зв’язку зі сплатою після подачі позову до суду. У задоволенні решти позовних вимог по стягненню пені, інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 1 002 грн. 15 коп. державного мита, а також 04 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду відхилено.
Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано належних доказів існування обставин, що можуть бути підставами зменшення розміру штрафних санкцій та відстрочення виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Рубіжнетеплокомуненерго"Рубіжанської міської ради, м. Рубіжне Луганської області, вул. Іванова, б. 157, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33515421, на користь Дочірньої компанії "Газ України"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31301827: пеню у сумі 23 511 грн. 63 коп., інфляційні втрати у сумі 52 109 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 27 902 грн. 77 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 1 002 грн. 15 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 04 грн. 63 коп. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В частині вимог по стягненню боргу у сумі 2 137 537 грн. 21 коп. провадження у справі припинити.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 27.01.2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Судді
Є.Ю. Пономаренко
Т.М. Мінська
Б.В. Яресько