Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом дочірнього підприємства "Луганський облавтодор"відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ

до відкритого акціонерного товариства "Успенський кар’єр", с. Волнухіне Лутугинського району Луганської області

про визнання недійсним договору

за участю представників:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Грибанова Ю.П. за дов. від 18.12.2008.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору від 17.02.2006 № 17/02/06, який укладено між сторонами за позовом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що в договорі неправильно вказано його найменування; п. 5.2. договору суперечить ст. 632 ЦК України; з боку позивача договір підписано не уповноваженою особою (заступником директора Рябоштановим О.І.).

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд

17.02.2006 між сторонами за позовом був укладений договір № 17/02/06 згідно якому, відповідач зобов’язався відвантажити позивачу щебінь, а позивач –оплатити його вартість

На виконання вказаного договору відповідач відвантажив позивачу більше 8000 м3 щебеню, за який позивач сплатив відповідачу більш ніж 700000 грн., що підтверджується накладними відповідача, які підписані повноважними представниками позивача та виписками з банківського рахунку відповідача (їх завірені копії залучені до матеріалів справи).

Пунктом 5.2. договору передбачено, що розрахунок та відвантажений товар покупець (позивач) здійснює поетапно –за підсумками місяця протягом 10 календарних днів. При цьому, якщо на момент розрахунку за відвантажений товар відбулося збільшення регіональних граничних оптових цін, затверджених для державної служби автомобільних доріг в Луганській області, то розрахунок за відвантажений товар здійснюється за цими новими граничними оптовими цінами.

У договорі вказано, що його від імені продавця (відповідача) підписав голова правління Шиш О.Ф., а від імені покупця (позивача) директор Огиря І.Ю.

У договорі найменування позивача викладено наступним чином: "ДП "Луганський облавтодор".

Позивач в позовній заяві вказав, що:

- в договорі неправильно вказано його найменування; вказано: "ДП "Луганський облавтодор", а слід було вказати: ""ДП "Луганський облавтодор"ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України";

- пункт 5.2. договору суперечить ст. 632 ЦК України;

- з боку позивача договір підписано не директором Огирєю І.Ю., а неуповноваженою особою –заступником директора Рябоштановим О.І.

На підставі вказаних доводів позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним договору від 17.02.2006 № 17/02/06.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК України).

Оспорюваний позивачем договір був неодноразово ним схвалений, що підтверджується вчиненням дій, що свідчать про прийняття його до виконання, зокрема, приймання щебеню та здійснення оплати за нього.

Таким чином, доводи позивача про підписання договору не уповноваженою особою не приймаються судом до уваги і не можуть бути підставою для визнання договору недійсним.

Доводи позивача про неправильне зазначення у договорі його найменування та про порушення ст. 632 ЦК України не приймаються судом до уваги в зв’язку з їх безпідставністю.

За таких обставин, в позові слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

1. В позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

20 січня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 21 січня 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.