910/5602/24 Про стягнення вартості використаної електроенергії за договором про постачання електричної енергії із альтернативних джерел генерації - 06.02.2025 Прийняття

1. Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (далі - ПрАТ "Харківенергозбут", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі- ПрАТ "Укренерго", відповідач), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення заборгованості у загальному розмірі 6 725 457,61 грн, з яких: 1 172 024,51 грн - 3% річних та 5 553 433,10 грн - інфляційні втрати.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач прострочив оплату вартості наданих в 2021-2023 роках послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за договором №0099-09021 від 01.07.2019, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з нього заборгованості, яка складається з 1 172 024,51 грн - 3% річних та 5 553 433,10 грн - інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 1 172 024, 51 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 553 433,10 грн та судовий збір у розмірі 80 705, 49 грн.

4. Рішення мотивовано тим, що оплату послуг наданих позивачем (у грудні 2021 року, у 2022 році, квітні - травні 2023 року) відповідачем здійснено з порушенням строків оплати таких послуг, а тому з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, наявні підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, перевіривши заявлені позивачем нарахування. Судом встановлено, що нарахування є правильними, а тому позов підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про відмову у позові.

6. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), відповідач зазначає, що Закон України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) є спеціальним для застосування у спірних правовідносинах, а положення Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) є загальними нормами. Скаржник зазначає, що НКРЕКП не передбачила у 2019 - 2023 роках достатні витрати відповідача на виконання спеціальних обов`язків у структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії, проте суди попередніх інстанцій не врахували цього під час вирішення спору у цій справі. Відповідач зазначає, що відсутність належного забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання спеціальних обов`язків, покладених на відповідача, виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов`язань, тому немає підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої статтями 614, 625 Цивільного кодексу України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилається на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас вказує на те, що судами у справі правильно застосовано положення законодавства, якими врегульовано правовідносини сторін у спорі, отже, позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

8. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 01.07.2019 між ПрАТ "НЕК "Укренерго" (замовник) та ПрАТ "Харківенергозбут" (постачальник) укладено договір про надання послуг забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0099-09021, у відповідності до п. 1.1 якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат постачальник послуг на виконання спеціальних обов`язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

9. Згідно п. 2.1 договору вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (надалі - Порядок №641), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

10. Пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 28.01.2021) визначено обов`язки постачальника послуг, якими, зокрема є: 1) здійснювати розрахунок вартості послуги виходячи з фактичних обсягів купівлі виробленої електричної енергії за "зеленим" тарифом відповідно до Порядку №641; 2) затверджувати вартість послуги у Регулятора відповідно до глав 12 та 13 Порядку №641; 3) на запит замовника надавати розрахунок вартості послуги проведений у розрахунковому періоді (додаток до акта приймання-передачі наданих послуг, що є додатком 1 до цього договору), та первинну документацію, на підставі якої його проведено; 6) повідомляти про вартість послуги, визначену в розрахунковому періоді; 7) надавати послугу.

11. За умовами п. 3.3 договору замовник зобов`язаний, зокрема: 1) приймати послугу, яку надає постачальник; 4) у повному обсязі здійснювати оплату послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої Регулятором; 5) повертати підписаними та належним чином оформленими акти приймання-передачі наданих послуг (додаток 2 до цього договору) протягом 5 днів з дня їх отримання; 6) проводити оплату вартості послуги виключно у грошовій формі.

12. Згідно з п. 7.1 договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою №5 від 28.12.2021, договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2022.

13. На виконання умов договору, позивач надав, а відповідач прийняв послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії:

- у грудні 2021 року на суму 797622,95 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №12/21 від 31.12.2021, згідно акту коригування від 21.02.2022 - 823055,94 грн з ПДВ);

- у лютому 2022 року на суму 3234339,52 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №02/22 від 28.02.2022, згідно акту коригування від 03.10.2022 - 3234941,42 грн, згідно акту коригування від 22.12.2022 - 3237486,61 грн з ПДВ);

- у березні 2022 року на суму 5353596,38 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №09/19 від 31.03.2022, згідно акту коригування від 03.10.2022 - 5341555,39 грн з ПДВ, згідно акту коригування від 28.11.2022 - 5411334,30 грн з ПДВ);

- у квітні 2022 року на суму 5570292,74 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №04/22 від 30.04.2022, згідно акту коригування від 03.10.2022 - 5568107,62 грн з ПДВ, згідно акту коригування від 28.11.2022 - 5819292,00 грн з ПДВ);

- у травні 2022 року на суму 8159222,88 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №05/22 від 31.05.2022, згідно акту коригування від 03.10.2022 - 8158152,65 грн з ПДВ);

- у червні 2022 року на суму 9486111,25 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №06/22 від 30.06.2022, згідно акту коригування від 22.08.2022 - 9487074,22 грн з ПДВ);

- у липні 2022 року на суму 8019855,41 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №07/22 від 31.07.2022);

- у серпні 2022 року на суму 6649586,28 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №08/22 від 31.08.2022);

- у вересні 2022 року на суму 2926862,40 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №09/22 від 30.09.2022, згідно акту коригування від 28.11.2022 - 2927864,17 грн з ПДВ, згідно акту коригування від 22.12.2022 - 3081665,50 грн з ПДВ);

- у жовтні 2022 року на суму 3563730,76 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №10/22 від 31.10.2022);

- у листопаді 2022 року на суму 1074677,51 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №11/22 від 30.11.2022, згідно акту коригування від 27.03.2023 - 1081865,27 грн з ПДВ, згідно акту коригування від 11.04.2023 - 1082602,72 грн з ПДВ);

- у грудні 2022 року на суму 780609,38 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №12/22 від 31.12.2022, згідно акту коригування від 27.03.2023 - 782375,17 грн з ПДВ);

- у лютому 2023 року на суму 2583663,19 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №02/23 від 28.02.2023);

- у квітні 2023 року на суму 7833421,03 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №04/23 від 30.04.2023);

- у травні 2023 року на суму 13468949,60 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №05/23 від 31.05.2023);

- у липні 2023 року на суму 12774885,44 грн з ПДВ (акт приймання-передачі наданих послуг №07/23 від 31.07.2023).

14. Відповідно до п. п. 13.2-13.4 Порядку №641 (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, виробники електричної енергії за "зеленим" тарифом і кандидати у такі виробники, гарантованого покупця, постачальники електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП), направляють оператору системи передачі (далі - ОСП) акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП. ОСП, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони. Протягом двох робочих днів після отримання від ОСП акта приймання-передачі, підписаного з його сторони, ПУП надає Регулятору вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для затвердження. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої ПУП у розрахунковому місяці, ОСП здійснює 100% оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.

15. У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання ОСП акта корегування ПУП надає Регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження (п. 13.5. Порядку №641).

16. Згідно постанов НКРЕКП затверджені розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг, серед інших, позивачем, за періоди грудень 2021 року, 2022 рік, січень-липень 2023 року.

17. Так, постановами НКРЕКП :

- №120 від 25.01.2022 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальної послуги ПрАТ"Харківенергозбут" у грудні 2021 року в розмірі 797622,95 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 28.01.2022. Оплату у повному обсязі було здійснено 28.01.2022.

- №330.1 від 22.02.2022 затверджено розмір послуги за січень 2022 року в розмірі 876071,10 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 28.02.2022. Оплату у повному обсязі було здійснено 24.02.2022.

- №456 від 06.05.2022 затверджено розмір послуги за лютий 2022 року в розмірі 3234339,52 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 10.05.2022. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 10.05.2022 на суму 871157,42 грн та згідно платіжного доручення від 20.05.2022 на суму 2363182,10 грн.

- №487 від 13.05.2022 затверджено розмір послуги за березень 2022 року в розмірі 5353596,38 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 25.05.2022. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 25.05.2022 на суму 1517047,33 грн.

- №559 від 31.05.2022 затверджено розмір послуги за квітень 2022 року в розмірі 5570292,74 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 24.06.2022. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 24.06.2022 на суму 1586725,11 грн.

- №652 від 28.06.2022 затверджено розмір послуги за травень 2022 року в розмірі 8159222,88 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 25.07.2022. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 25.07.2022 на суму 2331301,52 грн.

- №820 від 28.07.2022 затверджено розмір послуги за червень 2022 року в розмірі 9486111,25 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 24.08.2022. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 24.08.2022 на суму 2734659,56 грн.

- №1053 від 30.08.2022 затверджено розмір послуги за липень 2022 року в розмірі 8019855,41 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 24.09.2022. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 23.09.2022 на суму 2576093,48 грн.

- №1239 від 30.09.2022 затверджено розмір послуги за серпень 2022 року в розмірі 6649586,28 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 25.10.2022. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 25.10.2022 на суму 2433621,21 грн.

- №1354 від 25.10.2022 затверджено розмір послуги за вересень 2022 року в розмірі 2926862,40 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 24.11.2022. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 25.11.2022 на суму 1287758,03 грн.

- №345 від 21.02.2023 затверджено розмір послуги за жовтень 2022 року в розмірі 3563730,76 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 28.02.2023. Відповідачем здійснено оплату лише 03.11.2023.

- №345 від 21.02.2023 затверджено розмір послуги за листопад 2022 року в розмір 1074677,51 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 24.01.2023. Відповідачем не здійснено оплату.

- №345 від 21.02.2023 затверджено розмір послуги за грудень 2022 року в розмір 780609,38 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 24.02.2023. Відповідачем не здійснено оплату.

- №389 від 28.02.2023 затверджено розмір послуги за січень 2023 року в розмір 1774881,78 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 08.03.2023. Відповідачем здійснено оплату в повному обсязі згідно платіжного доручення від 08.03.2023 на суму 1774881,78 грн.

- №522 від 22.03.2023 затверджено розмір послуги за лютий 2023 року в розмір 2583663,19 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 29.03.2023. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 29.03.2023 на суму 1291831,59 грн.

- №761 від 25.04.2023 затверджено розмір послуги за березень 2023 року в розмір 5127057,95 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 02.05.2023. Відповідачем здійснено оплату в повному обсязі згідно платіжного доручення від 01.05.2023 на суму 5127057,95 грн.

- №958 від 23.05.2023 затверджено розмір послуги за квітень 2023 року в розмір 7833421,03 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 30.05.2023. Відповідачем здійснено оплату згідно платіжного доручення від 30.05.2023 на суму 3916710,52 грн.

- №1177 від 28.06.2023 затверджено розмір послуги за травень 2023 року в розмір 13468949,60 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 04.07.2023. Відповідачем здійснено оплату в повному обсязі згідно платіжного доручення від 03.10.2023 на суму 13468949,60 грн.

- №1590 від 29.08.2023 затверджено розмір послуги за липень 2023 року в розмір 12774885,44 грн (з ПДВ). Граничний термін оплати 04.09.2023. Відповідачем здійснено оплату в повному обсязі згідно платіжного доручення від 03.10.2023 на суму 12774885,44 грн.

18. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору прострочив оплату наданих позивачем послуг за період грудень 2021 року, лютий - грудень 2022 року, лютий - травень, липень 2023 року, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 172 024,51 грн та інфляційні втрати у розмірі 5 553 433,10 грн.

Позиція Верховного Суду

19. Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

20. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4). . Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

21. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" до ПрАТ "Укренерго" про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, з посиланням на неналежне виконання зобов`язань щодо оплати послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за договором.

22. Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

23. Згідно із частинами 1 та 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

24. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

25. Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

26. Функції, права та обов`язки оператора системи передачі - юридичної особи, яка відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії визначені статтею 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

27. Згідно із частиною 8 статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі відповідно до цього Закону виконує функції, пов`язані з покладенням на нього спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільного інтересу із збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов`язків.

Оператор системи передачі для забезпечення загальносуспільних інтересів придбаває послуги, які надаються йому на обов`язковій основі суб`єктами ринку, визначеними відповідно до цього Закону, на підставі договору про надання послуг для забезпечення загальносуспільних інтересів, типова форма якого затверджується Регулятором.

28. З метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (частина 1 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії").

29. До спеціальних обов`язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (пункт 1 частини 2 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії").

30.Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються на гарантованого покупця, постачальників універсальних послуг, оператора системи передачі на строк застосування "зеленого" тарифу, строк дії підтримки виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, які за результатами аукціону набули право на підтримку (абзац 2 частини 2 статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії").

31. Отже, відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) на ПрАТ "НЕК "Укренерго", яке є оператором системи передачі об`єднаної енергетичної системи України, та ПрАТ "Харківенергозбут", є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

32. Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 затверджено Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, який поширюється, зокрема, на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг, оператора системи передачі (пункт 1.2 глави 1 цього Порядку).

33. Згідно із постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2802 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641" Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом викладено в новій редакції, відповідно до якої змінено також назву цього Порядку: Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

34. Згідно з пунктом 13.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії від 26.04.2019 № 641 оператор системи передачі здійснює 100 % оплату постачальнику універсальних послуг вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником універсальних послуг у розрахунковому місяці.

35. У справі, що розглядається, суди встановили, що протягом грудня 2021 року, лютого - грудня 2022 року, лютого- травня, липня 2023 року позивач надав відповідачу послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на підставі договору. Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії до договору, які підписано сторонами без заперечень.

36. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

37. Крім того, пунктом 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що позивач має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оплата послуг за наведеними актами здійснювалася відповідачем з пропуском строку, встановленого для оплати, згідно з умовами договору та Порядку № 641, у зв?язку з чим, суди вказали на порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо своєчасної оплати за надані послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, та є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Отже, суди зробили висновок, що вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат з відповідача є обґрунтованими.

39. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

40. Так самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржника.

41. Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, Верховний Суд зазначає таке: Закон України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) є спеціальним для застосування у спірних правовідносинах, а положення Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) є загальними нормами. Скаржник зазначає, що НКРЕКП не передбачила у 2019- 2023 роках достатніх витрат відповідача на виконання спеціальних обов`язків у структурі тарифу на послуги з передачі електричної енергії, проте суди попередніх інстанцій не врахували цього під час вирішення спору у цій справі. ПрАТ "НЕК "Укренерго" зазначає, що відсутність належного забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання спеціальних обов`язків, покладених на відповідача, виключає наявність вини цього учасника ринку електричної енергії у простроченні виконання грошових зобов`язань, тому немає підстав для покладення на відповідача відповідальності, передбаченої статтями 614, 625 Цивільного кодексу України.

42. Зміст пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

43. При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 23.05.2023 у справі № 910/10442/21, від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.

44. Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22, від 18.05.2023 у справі № 927/1177/21, від 04.04.2023 у справі № 902/311/22.

45. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України, у цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

46. Колегія суддів зазначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач послуги, надані позивачем, у строк, установлений умовами договору, не оплатив, тому допустив порушення зобов`язання. До того ж судами встановлено, що акти приймання наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел підписані сторонами без зауважень.

48. Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

49. Як вказувалось, положеннями статті 625 Цивільного кодексу України визначено. що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

50. Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього виникає обов`язок сплатити кредитору разом із сумою основного боргу суму інфляційних втрат як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три проценти річних від простроченої суми (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21).

51. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

52. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

53. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

54. Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17.

55. Як вказувалось суди встановили порушення відповідачем грошового зобов?язання щодо оплати послуг наданих позивачем із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Суди попередніх інстанцій також урахували, що інфляційні втрати і 3 % річних за порушення грошового зобов`язання, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, та не вимагають встановлення наявності чи відсутності вини боржника за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тому доводи скарги щодо відсутності підстав для стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строку оплати послуг позивача є необґрунтованими та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається.

56. Крім того, судами обгрунтовано відхилено доводи відповідача про те, що оплата вартості послуг наданих позивачем із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за спірний період можлива лише у разі включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони НКРЕКП, як регулятора ринку електричної енергії, і зазначені об`єктивні причини унеможливили вчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором. Судам вірно зазначено, що п. 3.3. договору чітко узгоджено порядок оплати наданих послуг за відповідними актами, які складаються з урахуванням відповідного розрахунку, які були підписані сторонами без зауважень і заперечень, і які, відповідно, є належними, допустимими та достатніми доказами в підтвердження надання позивачем та прийняття відповідачем визначеного актами обсягу послуг та їх вартості, а отже, є наявними підстави виникнення у відповідача чітко обумовленого грошового зобов`язання з оплати наданих послуг у сумах.

57. Посилання скаржника в касаційній скарзі на доводи про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, відхиляються Судом, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання та не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права, Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. Близька за змістом позиція, викладена у постановах Верховного Суду 02.03.2023 у справі № 910/18611/21, від 09.03.2023 у справі № 910/18613/21, від 23.03.2023 у справі № 910/1193/22, 02.08.2023 у справі № 910/8451/21, від 03.12.2024 у cправі № 910/14554/23.

58. Водночас скаржник, не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, фактично просить суд касаційної інстанції переоцінити докази у справі, посилаючись на відсутність належного обсягу витрат на оплату послуг, передбачених договором. Судами попередніх інстанцій надано оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73- 80, 86, 300 ГПК України.

59. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є повноваженням судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів. Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц.

60. Отже, посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин норм спеціального закону, не підтвердилися та спростовуються правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.03.2024 у справі № 910/1193/22, від 05.09.2024 у справі № 910/14074/23, від 03.12.2024 у cправі № 910/14554/23. Тому колегія суддів вважає, що підстав для формування висновку щодо застосування до спірних правовідносин вказаних скаржником положень Закону України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) та норм Цивільного кодексу України (435-15) немає.

61. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, колегія суддів зазначає, що скарга, подана на підставі п. 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

63. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

64. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі №910/5602/24 необхідно залишити без змін.