36/5005/7318/2012 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - 14.02.2013 Прийняття

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2013р. (підписано 11.01.2013р.) у справі №36/5005/7318/2012 (головуючий суддя Манько Соловйова А.Є., судді Первушин Ю.Ю., Красота О.І.) з урахуванням уточнень від 23.10.2012р. задоволені позовні вимоги Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (м. Дніпропетровськ) в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (м. Дніпропетровськ), третя особа: спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби ( м. Дніпропетровськ) про внесення змін до п. 3.2. договору оренди земельної ділянки (площа 0,1709 га) від 18.07.2003 року, шляхом викладення в наступній редакції: «п.3.2. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі 37086,79 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом. Орендна плата вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 30 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року». З відповідача в дохід Державного бюджету України в особі управління Держказначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська стягнуто 85,00 грн. державного мита.

Відповідач - публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" (м. Дніпропетровськ) вважає, що вищезазначене рішення господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Запропонована прокурором і прийнята судом редакція п. 3.2 договору не відповідає вимогам ч. 1 ст. 30 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 203, ст. 651 Цивільного кодексу України. Судом не прийнято до уваги, що частина друга п. 3.2. вказує на змінну складову розміру орендної плати у залежності від нормативної грошової оцінки землі та визначає, що орендна плата обчислюється відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) . Тобто не зрозуміло, який саме розмір орендної плати необхідно сплачувати орендарю: у розмірі 37086,79 грн. чи обчислювати відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) .

Представник відповідача в судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання. (рекомендоване поштове повідомлення №03675256). Беручи до уваги, що матеріали справи є достатніми для перегляду справи по-суті, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання і його неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, справа переглядалася без участі представників відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дніпропетровський міжрайонний природоохоронний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (м. Дніпропетровськ), позивач - Дніпропетровська міська рада і третя особа - спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судовому засіданні представники повністю підтримали рішення господарського суду Дніпропетровської області.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Вислухавши прокурора, представників позивач і третьої особи, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 07.08.2002р. №137/3 між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) і акціонерним товариством «Дніпроважмаш», правонаступником, якого є публічне акціонерне товариство «Дніпроважмаш», (орендар) 18.07.2003р. був укладений договір оренди земельної ділянки. Відповідно до пунктів 1.1 і 1.3 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на умовах цього договору земельну ділянку площею 0,1709 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Ленінський район, вул. Сухий острів,3, для фактичного розміщення хімічної лабораторії, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 81361002 згідно з планом земельної ділянки, що додається. Грошова оцінка земельної ділянки складає згідно з довідкою про грошову оцінку земельної ділянки на момент укладання цього договору 709790,08 грн.

Земельна ділянка передана до 07.08.2017 року (п. 2.1 договору).

За умовами п. 2.2. договору останній 18.07.2003р. посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Чернишовим С.О. за №3201 та набув чинності після реєстрації в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі.

Пунктами 3.1 і 3.2 договору встановлено, що сума орендної плати за користування земельною ділянкою на термін дії договору складає 106468,51 грн. Орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку, вноситься на розрахунковий рахунок Держказначейства за місцем податкового звіту щомісячно (до 30 числа наступного місяця) і на майбутній період вноситься на термін не більше одного календарного року.

Сторонами визначено, що розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п. 3.3 договору).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-VI від 03.06.2008 року (309-17) в Закон України «Про оренду землі» (161-14) були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» (2535-12) ; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» (2535-12) . Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - з 04.06.2008 року.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України (2755-17) з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI) Закон України "Про плату за землю" (2535-12) втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України (2755-17) .

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки (ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

З метою приведення рішень міської ради та проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства, керуючись Земельним кодексом України (2768-14) , Податковим кодексом України (2755-17) та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (280/97-ВР) , Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 від 02.02.2011р. «Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства», яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України (2755-17) , незалежно від мети використання (п.1). Встановлено, що усі нормативні акти, які було прийнято міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Прокурор просив внести зміни до діючого договору оренди земельної ділянки, посилаючись на зміну нового розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, від якого залежить розмір земельного податку. При цьому, прокурор опирався на підготовлений Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Відповідно до витягу від 18.10.2012р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 1236226,34 грн.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормами статі 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Відповідно до положень статей 20 та 23 цього Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативно грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки землі урегульований «Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затвердженим спільним наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Українською академією аграрних наук від 27.01.2006р. за №18/15/21/11 (z0388-06) .

Пунктом 1.3 Порядку передбачено, що нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку… орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Стаття 33 Господарського кодексу України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В даному випадку вимоги прокурора про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зокрема до нормативної грошової оцінки можуть бути задоволені тільки на підставі виданого у відповідності з вимогами вищезазначеного Порядку витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Надані прокурором докази по справі, у тому числі і витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України

Приписами частин 1 і 2 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Виходячи із ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (254к/96-ВР) . Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України (2768-14) ). Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (v0006600-11) ).

Ця вимога обов'язкова як для прокурора, так і для судів при розгляді справ.

Заявлені прокурором вимоги щодо внесення змін до договору оренди враховують у повній мірі як умови прийнятого Дніпропетровською міською радою рішення, так і вимоги чинного земельного законодавства.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо нечіткого визначення умов договору у випадку внесення в нього змін, запропонованих прокурором, спростовуються текстом внесених місцевих судом змін, відповідно до яких в договорі містяться всі суттєві умови, передбачені ст.15 Закону України «Про оренду землі» і визначений порядок та умови зміни ставок орендної плати.