812/315/16 Про визнання незаконною бездіяльність Державної податкової інспекції щодо неподання у встановлений законом строк розпоряднику бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню товариству сум сплачених податків з бюджету - 23.10.2020 Прийняття

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кларіант Україна" (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ "Кларіант Україна") звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач 1, контролюючий орган, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач 2, Управління ДКС у м. Сєвєродонецьку) про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що право Товариства на бюджетне відшкодування підтверджене контролюючим органом за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки. Також вказує, що всупереч вимогам Податкового кодексу України (2755-17) , відповідач у встановлений законом строк не подав розпоряднику бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню Товариству з бюджету.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сєвєродонецьку, що полягає у ненаданні, всупереч вимогам п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, у п`ятиденний термін після закінчення перевірки показників декларації з податку на додану вартість за грудень 2015 року № 9273785709 від 20.01.2016 органу державного казначейства висновку із зазначенням узгодженої контролюючим органом суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Кларіант Україна";

- зобов`язано ДПІ у м. Сєвєродонецьку виконати вимоги п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України та надати до Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області висновок щодо бюджетного відшкодування ТОВ "Кларіант Україна" узгодженої контролюючим органом суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за грудень 2015 року на підставі податкової декларації № 9273785709 від 20.01.2016;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у м. Сєвєродонецьку на користь ТОВ "Кларіант Україна" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 756 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за результатами проведеної контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки порушень щодо заявленого Товариством до бюджетного відшкодування податку на додану вартість не встановлено. За таких обставин, наявна протиправна бездіяльність відповідача 1, що полягає у ненаданні органу державного казначейства у встановлений Податковим кодексом України (2755-17) п`ятиденний термін після закінчення перевірки висновку із зазначенням узгодженої контролюючим органом суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Кларіант Україна".

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про відсутність законних підстав для відшкодування Товариству заявлених ним сум ПДВ з огляду на те, що узагальнена інформація щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ щодо позивача на адресу ДПІ у м. Сєвєродонецьку не надходила.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що повачем 20 січня 2016 року в порядку та формі, що передбачені пунктом 201.15 статті 201 розділу Податкового кодексу України (2755-17) та наказу Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 (z2094-13) подано до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту (а.с. 14-26).

Посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2015 року у сумі 1 627 956,00 грн.

За результатами камеральної перевірки контролюючим органом складений висновок від 12 лютого 2016 року № 245/12-14-15-03/14-31337612 про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кларіант Україна" (а.с.124).

У період 17.02.2016 по 19.02.2016 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2015 року, за результатами якої складено довідку від 24 лютого 2016 року № 312/12-14-12-02/20-31337612, згідно з висновками якої порушень щодо заявленої позивачем до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок суми ПДВ у розмірі 1 627 956 грн не встановлено (а.с.112-115).

Станом на час розгляду справи бюджетне відшкодування за грудень 2015 року Товариству не відшкодоване.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Податковий кодекс України (2755-17) (далі - ПК України (2755-17) , в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до п. 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200--1.3 статті 200--1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200--1.3 статті 200--1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 ПК України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно з п. 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (39-2011-п) , на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, контролюючий орган у п`ятиденний строк після закінчення перевірки зобов`язаний був подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню позивачу з бюджету, при цьому орган державної казначейської служби лише після отримання відповідного висновку протягом п`яти операційних днів перераховує платникові податку відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку.

Щодо доводів скаржника про відсутність законних підстав для відшкодування Товариству заявлених ним сум ПДВ з огляду на те, що на адресу відповідача 1 не надходила узагальнена інформація від органів державної податкової служби щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ відносно позивача, Верховний Суд зазначає наступне.

Так, за умови проведення перевірки заявлених до бюджетного відшкодування сум та підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, складення відповідної довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування у платника податку на додану вартість виникає безспірне право на отримання таких сум, а відтак зумовлює обов`язок податкового органу місцевого рівня здійснити дії щодо підготовки та подачі відповідних висновків.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.