За позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Луганський міжгалузевий центр"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

про стягнення 54641 грн. 90 коп. та зобов'язання виконати певні дії

Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и:

від позивача - Шпак Є.А., за довіреністю від 26.12.12 № УХП-20/6097;

від відповідача - Красовська Н.В., за довіреністю від 06.02.13 № 270;

від третьої особи - Семигук Н.В., за довіреністю від 11.03.13 № 71-01/589;

Суть спору: про стягнення 54641 грн. 90 коп. штрафу та зобов'язання відповідача здійснити заміну неякісного турбокомпресора ТК41В-21(1-6ТК.00.000СПЧ) на якісний.

Ухвалою господарського суду від 16.10.12 суд залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Донецька залізниця", структурний підрозділ якого - Локомотивне депо Попасна є кінцевим отримувачем турбокомпресора ТК41В-21(1-6ТК.00.000СПЧ).

У ході розгляду справи провадження по ній зупинялось у зв'язку із призначенням судової інженерно-технічної експертизи за клопотанням позивача.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін та третьої особи, суд дійшов до наступного.

Так, судом встановлено, що 09.04.10 між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (позивачем) та Приватним акціонерним товариством "Луганський міжгалузевий центр" (відповідачем) було укладено договір поставки № ЦХП-01-00910-01 у редакції додаткової угоди від 27.05.10.

За умовами даного договору відповідач, як постачальник прийняв зобов'язання поставити та передати у власність, а позивач, як замовник - прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікації.

У відповідності до матеріалів справи у листопаді 2010 року за залізничною накладною № 33504926 (арк. справи 22) у вагоні № 24535841 на виконання умов договору поставки № ЦХП-01-00910-01 на адресу Артемівського відділу МТЗ Донецької залізниці було поставлено збірний вантаж, у т.ч. турбокомпресор ТК41В-21(1-6ТК.00.000СПЧ).

Дану поставку позивачем було здійснено на виконання умов іншого договору від 11.05.10 № ЦХП-10110-Д/НХ-10745/НЮ, укладеного між ДП "Донецька залізниця" (третя особа) та позивачем, про що зазначено у рішенні господарського суду м. Києва від 30.05.12 по справі № 5011-67/4130-2012, яке залишене без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій та набрало законної сили 11.09.12.

Так, за результатами розгляду справи № 5011-67/4130-2012 було задоволено позов ДП "Донецька залізниця" до ДП "Укрзалізничпостач" про зобов'язання відповідача здійснити заміну неякісного турбокомпресора ТК41В-21 та стягнення штрафу у сумі 54641 грн. 90 коп. за поставку неякісної продукції.

За змістом судових рішень по справі № 5011-67/4130-2012 йдеться про доведення її матеріалами факту поставки неякісної продукції на підставі акту № 1 від 06.10.11 про вихід з ладу турбокомпресора ТК41В-21 під час експлуатації у Локомотивному депо Попасна Донецької залізниці, в період гарантійного строку через збільшення радіального зазору втулки опорно-упорного підшипника та вала ротора через скриті недоліки.

Таким чином спір між сторонами виник у зв'язку з вказаними обставинами, а також тим, що відповідачем залишено без задоволення претензію позивача за листом від 19.12.11 № ЦХП-18/2318 про заміну неякісної продукції, поставленої ПАТ "Луганський міжгалузевий центр".

До господарського суду Луганської області з позовом по даній справі позивач звернувся 26.06.12.

Відповідач у відзиві за листом від 17.07.12 проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що при прибутті його представника в Локомотивне депо м. Попасна 20.10.11 з'ясувалося, що турбокомпресор знаходився в розібраному вигляді, без пломб заводу-виробника, технічний стан обладнання свідчив про таку можливу причину виходу його з ладу, як попадання стороннього предмету. Також відповідач посилається на пропуск шестимісячного строку позовної давності для звернення з позовом у справі, який закінчився 20.05.12.

Третя особа без самостійних вимог у поясненнях за листом від 25.10.12 № 6/18-1951 позов підтримує та зазначає про комісійне встановлення у передбаченому законом порядку наявності скритих недоліків турбокомпресору ТК41В-21 через неякісне виготовлення втулки опорно-упорного підшипника креслення № 4121.00.112.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та висновок судової експертизи, суд вважає позов необґрунтованим, виходячи з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 2.1 Статуту ДП "Укрзалізничпостач" дане підприємство створене з метою забезпечення залізниць, інших організацій та підприємств залізничного транспорту України матеріально-технічними ресурсами та отримання прибутку.

Як було зазначено вище, між сторонами у справі склалися правовідносини поставки за відповідними договорами:

- від 09.04.10 № ЦХП-01-00910-01, укладеним між позивачем та відповідачем на поставку продукції (запасних частин до тепловозів);

- від 11.05.10 № ЦХП-10110-Д/НХ-10745/НЮ - між позивачем та третьою особою на поставку двох турбокомпресорів ТК41В-21.

Щодо обставин виконання останнього договору, то рішенням по господарській справі № 5011-67/4130-2012 (арк. справи 80-82) встановлено факт неналежного виконання ДП "Укрзалізничпостач" умов договору у частині поставки продукції, яка відповідає вимогам по якості - турбокомпресора ТК41В-21 (заводський номер 112687).

Так, з огляду на приписи ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здіснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Також у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У зв'язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15) господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Суду з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні.

Як зазначено у п. 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 (справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) одним з основних елементів верховенства права і справедливого судового розгляду, гарантованого ст. 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтовуючи неналежну якість поставленої відповідачем продукції (турбокомпресора ТК41В-21(1-6ТК.00.000СПЧ)) позивач посилається на акт № 1 скритих недоліків від 06.10.11 та акт № 2 про фактичну якість продукції від 11.10.11.

У зв'язку з тим, що відповідачем до матеріалів справи додані акт огляду турбокомпресора від 20.10.11 та технічний акт від 20.10.11, за змістом яких йдеться про таку причину виходу з ладу турбокомпресора, як попадання стороннього предмету, суд за клопотанням позивача призначив судову інженерно-технічну експертизу, на вирішення якої поставив питання:

- чи знаходиться у технічно справному стані турбокомпресор (креслення ТК41В-21, заводський № 11687), а якщо ні, то в чому полягають його несправності ?

- яка причина несправності у разі її наявності ?

- чи відповідає заводський номер ротора турбокомпресора (креслення ТК41В-21, заводський № 11687) формуляру (паспорту) даного турбокомпресора ?

- чи мають місце дефекти, про які вказано в акті № 2 про фактичну якість продукції від 11.10.11, складеному Локомотивним депо Попасна Донецької залізниці ?

- яка причина дефектів, про які вказано в акті № 2 про фактичну якість продукції від 11.10.11 (арк. справи 56-57), якщо вони мають місце ?

За висновком судового експерта від 04.03.13 № 5484/14 надані наступні відповіді:

- наданий на дослідження турбокомпресор (креслення ТК41В-21, заводський № 11687) знаходиться в технічно несправному стані;

- встановити причину несправності наданого на дослідження турбокомпресора з технічної точки зору не виявилося можливим по причинах, викладених в дослідницькій частині висновку;

- встановити, чи відповідає заводський номер ротора турбокомпресора формуляру (паспорту) не виявилося можливим по причинах, викладених у дослідницькій частині висновку;

- в наданому на дослідження турбокомпресорі після часткового розбирання встановлені дефекти, що вказані в акті № 2 про фактичну якість продукції від 11.10.11;

- встановити з технічної точки зору причину дефектів, про які вказано в акті № 2 про фактичну якість продукції від 11.10.11, не уявляється можливим по причинах, викладених в дослідницькій частині висновку.

Таким чином висновком експерта не спростовуються висновки комісії за актом № 1 скритих недоліків від 06.10.11 (арк. справи 54-55) та актом № 2 про фактичну якість продукції від 11.10.11 (арк. справи 56-57).

У відповідності до п. 10.4 договору поставки від 09.04.10 № ЦХП-01-00910-01, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено майнову відповідальність за поставку продукції, яка не відповідає вимогам по якості, у вигляді обов'язку постачальника замінити її на продукцію належної якості, а також сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості.

Що стосується порядку прийомки продукції за якістю, то за п. 7.2. договору зроблене посилання на необхідність дотримання замовником Інструкції № П 7 (va007400-66) "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю". Однак, звертає увагу на себе той факт, що виконання даної умови договору унеможливлене через експлуатацію обладнання кінцевим замовником (структурним підрозділом залізниці), а згідно п. 2.6 договору замовник (позивач) має право проводити приймання продукції по якості у постачальника.

Таким чином складання актів приймання продукції згідно Інструкції № П 7 (va007400-66) між сторонами у справі є неможливим, а складання 20.10.11 акту огляду турбокомпресора та технічного акту, наданих відповідачем, не передбачено укладеним договором.

За таких обставин суд вважає доведеним факт поставки відповідачем неякісного турбокомпресора ТК41В-21(1-6ТК.00.000СПЧ).

З огляду на викладене суд відхиляє клопотання відповідача про призначення додаткової судової експертизи.

Розглядаючи даний спір та встановлюючи існування між сторонами у справі господарських правовідносин, суд виходить з положень Господарського кодексу України (436-15) , оскільки у відповідності зі ст. 264 даного Кодексу матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюється шляхом поставки.

Правове регулювання поставки здійснюється ст. 265 ГК України, згідно якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору поставки від 09.04.10 № ЦХП-01-00910-01 є поставка продукції (запасних частин до тепловозів), яка є за своїм призначенням виробничо-технічного характеру.

Тому посилання позивача на ст. 712 ЦК України як нормативну підставу регулювання договірних правовідносин є необгрунтованим.

Як вбачається із відзиву відповідача за листом від 17.07.12, ним заявлено про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з позовом у даній справі, передбаченого ст. 269 ГК України.

Статтею 223 ГК України передбачено, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) , якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

У відповідності до ч. 8 ст. 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

У відповідності зі ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином встановлення Цивільним кодексом України (435-15) розгорнутих правил, що стосуються позовної давності, не виключає застосування до господарських зобов'язань ч. 8 ст. 269 ГК України.

Так, позивач звернувся до суду 26.06.12 (згідно відміток пошти на конверті та опису вкладення - арк. справи 60-61), а за матеріалами даної справи строк звернення з позовом закінчився 11.04.12, враховуючи дату встановлення недоліків турбокомпресору за актом № 2 від 11.10.11.

За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат, у т.ч. по проведенню експертизи, на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 35, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

1. У задоволенні позову ДП "Укрзалізничпостач", м. Київ до ПАТ "Луганський міжгалузевий центр", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ДП "Донецька залізниця" про стягнення 54641 грн. 90 коп. штрафу та зобов'язання відповідача здійснити заміну неякісного турбокомпресора ТК41В-21(1-6ТК.00.000СПЧ) на якісний в і д м о в и т и.

2. Судові витрати покласти на позивача.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 15.04.13.