803/1219/17 Про визнання протиправними та скасування рішень Головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в області - 22.10.2020 Прийняття

1. У вересні 2017 року Луцька міська рада звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Маркевича С. Б., в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 16 червня 2017 року № 52 про скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів від 06 березня 2017 року; рішення від 16 червня 2017 року № 53 про скасування дії припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2017 року та рішення від 16 червня 2017 року № 54 про скасування дії протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2017 року.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що за результатами проведеної планової перевірки на об`єкті будівництва "Реконструкція прохідної, нове будівництво виробничого приміщення та навісів на вул. Мамсурова, 21 в м. Луцьку", було виявлено, що на даному об`єкті генпроектувальником Малим підприємством фірма "Локо" (далі - МПФ "Локо") розроблено та передано замовнику проектну документацію, яка не відповідає вимогам законодавства, а саме запроектовано будівництво навісів № 5, № 6 (по ГП) та реконструкцію прохідної в межах червоних ліній вул. Мамсурова. У зв`язку з цим інспектором відділу ДАБК відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (553-2011-п) (далі - Порядок № 553 ) був складений акт перевірки, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2017 року. Після звернення МПФ "Локо" із скаргою від 24 березня 2017 року до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - УДАБІ у Волинській області), оспорюваними рішеннями головного інспектора будівельного нагляду Маркевич С.Б. протиправно були скасовані припис, акт перевірки та протокол.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року позов задоволено повністю.

4. Приймаючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що спірні рішення були прийняті відповідачем протиправно та за відсутністю визначених законом повноважень.

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні адміністративного позову Луцької міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Маркевича С. Б. про визнання протиправним та скасування рішень - відмовлено.

6. Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції не з`ясував всіх обставин у справі та обмежився колом осіб, які були зазначені Луцькою міською радою. Отже, в порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) суд першої інстанції не врахував та розглянув справу без залучення МПФ "ЛOKO", на права і обов`язки якої може вплинути ухвалене у справі рішення. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що спірні правовідносини, які є предметом розгляду у даному публічно-правовому спорі, виникли між Відділом державного архітектурно-будівельного контролю та інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Волинській області, а отже Луцька міська рада не є учасником таких правовідносин. За таких обставин Луцька міська рада є неналежним позивачем у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 13 липня 2018 року Луцька міська рада звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2018 року та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судом не враховано, що позовні вимоги стосуються оскарження рішень Головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Маркевича С. Б. про скасування дії акту перевірки, протоколу і припису, які були прийняті Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради. Перевірка правомірності оскаржуваних рішень під час розгляду цієї справи надавалась судом в частині дотримання процедури під час проведення перевірки об`єкта будівництва та не може стосуватись оцінки складу та змісту виявленого порушення у сфері містобудівної діяльності, вчиненого МПФ "ЛОКО", оскільки відповідач таку оцінку під час нагляду не надав. Поряд з цим, наразі існує судовий спір (справа № 161/5239/17) між МПФ "ЛОКО" та Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради щодо правомірності проведення планової перевірки на об`єкті будівництва та притягнення фірми до відповідальності. За таких обставин, МПФ "ЛОКО" не була позбавлена захисту своїх прав і інтересів у судовому порядку, а постанова Волинського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року не вплинула на її права та обов`язки. Також, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що Луцька міська рада є неналежним позивачем у справі, оскільки Відділ державного архітектурно-будівельного контролю не є юридичною особою (входить в структуру виконавчих органів Луцької міської ради) і в розумінні ч. 3 ст. 48 КАС України не має адміністративної процесуальної дієздатності, у зв`язку з чим правом на звернення до суду наділена Луцька міська рада.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 липня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М. І., судді: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю., справу передано головуючому судді.

10. Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відкрито провадження за касаційною скаргою Луцької міської ради.

11. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року № 731/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Шарапи В. М., Тацій Л. В.

12. 04 жовтня 2018 року Головним інспектором будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Маркевичем С. Б. до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

13. Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 22 жовтня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі наказу від 27 грудня 2016 року № 88 заступника начальника відділу державного архітектурного-будівельного контролю Луцької міської ради Маслюка Ю. було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил МПФ "ЛОКО".

15. В ході проведеної перевірки встановлено, що на об`єкті "Реконструкція прохідної, нове будівництво виробничого приміщення та навісів на вул. Мамсурова, 21 в м. Луцьку" генпроектувальником (МПФ "ЛОКО") розроблено та передано замовнику проектну документацію, яка не відповідає вимогам законодавства, а саме запроектовано будівництво навісів № 5, № 6 (по ГП) та реконструкцію прохідної в межах червоних ліній вулиці Мамсурова, чим порушено вимоги примітки п.1.3 ДБН В.2.3-5-2001 "Вулиці та дороги населених пунктів": розміщення і будівництво наземних об`єктів житлово-цивільного, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об`єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг забороняється; будівництво навісів № 5 та № 6 (по ГП) та реконструкцію прохідної запроектовано в охоронній зоні навколо інженерних комунікацій (водопроводу, кабелю зв`язку); п. 4 та п. 7 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 262 -21-16 (м) від 07 липня 2016 року, виданих управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради; п. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

16. За результатами проведеної перевірки, 06 березня 2017 року інспектором відділу ДАБК Літвіцьким С. І. був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

17. За результатами розгляду матеріалів перевірки, приписом від 10 березня 2017 року було зобов`язано МПФ "ЛОКО" привести проектну документацію відповідно до вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних, будівельних норм, державних стандартів і правил до 10 вересня 2017 року та постановою від 10 березня 2017 року підприємство було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 144 000 грн.

18. 24 березня 2017 року МПФ "ЛОКО" звернулось із скаргою до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції на протиправність проведення відділом ДАБК перевірки та винесення рішень.

19. Рішеннями головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Маркевича С. Б. від 16 червня 2017 року № 52, № 53 та № 54 було скасовано акт перевірки від 06 березня 2017 року, протокол від 10 березня 2017 року та припис від 10 березня 2017 року, відповідно.

20. Вважаючи вказані рішення протиправними та необґрунтованими, Луцька міська рада звернулась до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

22. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

24. Отже, суди попередніх інстанцій мали перевірити, чи були оскаржувані рішення Головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Маркевича С. Б. прийняті, зокрема, у межах повноважень, відповідно до закону та з дотриманням встановленої процедури, а також на законних підставах, розумно та пропорційно.

25. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (далі - Закон № 3038-VI (3038-17) ), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

26. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 цього Закону, управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.

27. За приписами ч. 1-4, 8 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

28. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

29. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

30. Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

31. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

32. Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до суду.

33. Відповідно до ч. 11, 12 Закону № 3038-VI (3038-17) з метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

34. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

35. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (698-2015-п) (далі - Порядок № 698).

36. Згідно зі п. 2, 3 Порядку № 698 нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

37. Основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

38. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (суб`єкт нагляду) з метою перевірки дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, іншими органами (об`єкт нагляду), що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Тобто, правовідносини, що виникають між суб`єктом та об`єктом нагляду носять публічно-владний характер.

39. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 813/2243/17.

40. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області проведено перевірку Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради та виявлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки від 07 червня 2016 року.

41. 40. Згідно зі ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

41. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

42. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

43. Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про що суд повідомляє третю особу.

44. Згідно з підп. 1.2, 1.3, 1.4 п. 1 Положення про відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, затвердженого рішенням Луцької міської ради від 28 жовтня 2015 року № 80/14 (далі - Положення № 80/14) Відділ державного архітектурно - будівельного контролю Луцької міської ради (далі - Відділ) є виконавчим органом Луцької міської ради. Відділ підконтрольний та підзвітний Луцькій міській раді, підпорядкований її виконавчому комітеті, міському голові, заступнику міського голови, згідно з розподілом обов`язків. Відділ є підконтрольним Держархбудінспекції України в межах, визначених законодавством.

45. Відділ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінрегіону та Держархбудінспекції, розпорядженнями міського голови, рішеннями Луцької міської ради і виконавчого комітету, стандартами ISO 9001, даним Положенням та іншими нормативно-правовими актами. З питань організації ведення правової роботи Відділ керується рекомендаціями Міністерства юстиції України.

46. Відповідно до п. 4.2 Положення № 80/14 Відділ відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації щодо об`єктів, розташованих у межах відповідних населених пунктів; здійснює інші повноваження, визначені законом.

47. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" система місцевого самоврядування включає, зокрема, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.

48. Отже, відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради належить до системи органів місцевого самоврядування, діє як самостійне управління та реалізує, зокрема, повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю в інтересах територіальної громади м. Луцька.

49. У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 71 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

50. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що спірні правовідносини, які є предметом розгляду у даному публічно-правовому спорі, виникли між відділом державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради та Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, отже Луцька міська рада не є учасником таких правовідносин, а тому є неналежним позивачем у даній справі.

51. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

52. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом оскарження у даній справі є рішення відповідача від 16 червня 2017 року № 52 про скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів від 06 березня 2017 року; рішення від 16 червня 2017 року № 53 про скасування дії припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 березня 2017 року та рішення від 16 червня 2017 року № 54 про скасування дії протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 березня 2017 року. Оскаржувані рішення складено відносно МПФ "Локо".

53. За приписами ст. 47 КАС України (в редакції чинній на момент ухвалення судом першої інстанції рішення) особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

54. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

55. Питання про вступ до участі у справі третіх осіб вирішується ухвалою. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

56. Отже, враховуючи наведене, саме суду першої інстанції процесуальним законом надано повноваження за наявності підстав залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

57. Така правова позиція узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2020 року у справі № 9901/381/18 та у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 522/16032/16-а.

58. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що Волинський окружний адміністративний суд розглянув позов та прийняв рішення у даній справі з порушенням норм процесуального права, оскільки не залучив МПФ "ЛOKO" до участі у справі, на права і обов`язки якої може вплинути ухвалене у справі рішення.

59. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

60. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

61. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

62. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

63. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

64. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).