873/118/23 Про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації - 22.10.2024 Прийняття

представник - Прибильський В.Г., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (правонаступник Акціонерного товариства "Райффайзен Банк")

представник стягувача - не з`явився,

боржник (відповідач) - фізична особа-підприємець Ватьонкіна Наталія Іванівна - не з`явилася,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) апеляційну скаргу

приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р.

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі судді: Коробенка Г.П.

у провадженні за скаргою

фізичної особи-підприємця Ватьонкіної Наталії Іванівни

на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. під час виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023

у справі за заявою

Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу"

у третейській справі № 13/23 за позовом

Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",

до фізичної особи-підприємця Ватьонкіної Наталії Іванівни,

про стягнення заборгованості,-ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 16.01.2023 у третейській справі № 13/23 позов задоволено;

стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ватьонкіної Наталії Іванівни (далі - ФОП Ватьонкіна Н.І., заявниця) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк") заборгованість за кредитним договором № R 322904/6435/959264 від 28.12.2020 у розмірі 132 187,59 грн. заборгованості та 1 721,88 грн. третейського збору.

2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 заяву АТ "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 16.01.2023 у третейській справі № 13/23 задоволено.

2.1. Видано накази на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно - фінансового бізнесу" від 16.01.2023 у третейській справі №13/23 про:

- стягнення з ФОП Ватьонкіної Н.І. на користь АТ "Райффайзен Банк" заборгованість за Кредитним договором № R322904/6435/959264 від 28.12.2020 у розмірі 132 187,59 грн.;

- стягнення з ФОВ Ватьонкіної Н.І. на користь АТ "Райффайзен Банк" третейський збір на суму 1 721,88 грн.;

- стягнення з ФОП Ватьонкіної Н.І. на користь АТ "Райффайзен Банк" витрати по сплаті судового збору на суму 1 342,00 грн.

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (далі - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал") про заміну сторони у виконавчому документі у третейській справі №13/23 задоволено;

здійснено заміну стягувача - АТ "Райффайзен Банк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" у судових наказах у справі № 873/118/23, виданих Північним апеляційним господарським судом 26.09.2023 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 у справі № 873/118/23, яка набрала законної сили 10.07.2023.

4. 21.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ФОП Ватьонкіної Н.І. надійшла скарга на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. під час виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023, в якій заявниця просила визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р.;

скасувати арешт автомобіля "Volkswagen";

скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. від 22.04.2024 у виконавчому провадженні № 74229721 про розшук транспортного засобу (реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 ).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою від 30.07.2024 Північний апеляційний господарський суд скаргу ФОП Ватьонкіної Н.І. на дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. задоволено;

визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р.;

скасовано арешт автомобіля Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, випуск 2001 року;

скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. від 22.02.2024 у виконавчому провадженні № 74229721 про розшук майна боржника ТЗ: Volkswagen, реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

5.1. Суд зазначив, що процес звернення стягнення на майно боржника, в тому числі його арешт, відбувається у певній послідовності дій, які полягають у перевірці майнового стану боржника, виявленні майна (при цьому в першу чергу коштів, а в разі їх недостатності іншого майна) та безпосередньому арешті. При цьому, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

5.2. Також суд зазначив, що накладення арешту на грошові кошти та рухоме і нерухоме майно боржника, здійснене постановами від 21.02.2024 та від 22.02.2024 ВП № 74229721, за наявності у боржника нерухомого майна, а саме: квартири, загальною площею 74,7 кв. м., розташованої за адресою АДРЕСА_1 (вартість якої здатна покрити обсяг стягнення), що в сукупній вартості значно перевищує суму стягнення за наказом, є неправомірним та суперечить закону.

5.3. Крім того, суд звернув увагу, що матеріали справи не містять доказів попереднього здійснення перевірки майнового стану боржника, результати яких (виявлення факту того, що весь обсяг можливого для стягнення майна боржника не достатній для виконання рішення) давали б підстави виконавцю накладати арешт на все майно боржника.

5.4. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що, оскільки загальна сума на яку накладено арешт в межах ВП № 74229721 не відповідає розміру заборгованості (перевищує орієнтовно у 18 разів) за виконавчим документом, тому такі дії виконавця порушують права боржника на розпорядження власним майном.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

6. Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. засобами електронного зв`язку 30.08.2023, звернувся з апеляційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі № 873/118/23.

Рух апеляційної скарги

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 873/118/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 10.09.2024 касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. залишено без руху згідно зі статтею 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

9. 19.09.2024 від приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. надійшла заява про усунення недоліків.

10. Ухвалою Верховного Суду від 26.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 873/118/23 за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024;

повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 відбудеться 22.10.2024 о 11:15;

надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 15.10.2024;

витребувано з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 873/118/23 за заявою АТ "Райффайзен Банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" у третейській справі № 13/23;

витребувано з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" матеріали третейської справи № 13/23 за позовом АТ "Райффайзен Банк" до ФОП Ватьонкіної Н.І. про стягнення заборгованості.

11. 16.10.2024 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від представника приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. адвоката Прибильського В.Г., надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 873/118/23 в режимі відеоконференції.

12. Ухвалою від 17.10.2024 Верховний Суд задовольнив заяву представника приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. адвоката Прибильського В.Г. про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду

13. Представник приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. - адвокат Прибильський В.Г. з`явився у судове засідання 22.10.2024 в режимі відеоконференції, висловив свої доводи, пояснення та заперечення.

14. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

15. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (2630-19) від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 23.07.2024 № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX, Верховний Суд розглядає справу № 873/118/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

16. Скаржник (приватний виконавець виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р.) зазначив, що заявниця отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.02.2024 та копію постанови про розшук майна від 22.02.2024 (яку оскаржує заявниця) - 27.02.2024. Тому, враховуючи, що матеріали справи містять належний та допустимий доказ того, що скаржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про розшук майна, то саме із 27.02.2024 розпочався строк на подачу скарги, а 10 денний строк на подачу скарги сплинув 08.03.2024. Тобто, враховуючи статтю 28 Закону України "Про виконавче провадження", скарга, яка є предметом розгляду у цій справі, подана із пропуском строку, встановленим чинним законодавством. При цьому Північний апеляційний господарський суд при прийнятті скарги до розгляду не вирішив питання про поновлення строку на подачу скарги.

16.1. Скаржник аргументував, що під час відкриття виконавчого провадження на приватного виконавця покладається обов`язок накласти арешт на все майно боржника у розміри суми стягнення. В цьому випадку дії приватного виконавця Ніколаєнко I.P. є законними та вчиненими на підставі норм чинного законодавства, у приватного виконавця відсутнє право накласти чи не накласти арешт на майно після відкриття виконавчого провадження, а саме на виконавця покладається обов`язок по накладенню арештів на все майно боржника. При цьому приватним виконавцем Ніколаєнко I.P. було накладено арешт саме у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, про що зазначено у постанові про арешт майна боржника від 27.02.2024.

16.2. Представник скаржника у судовому засіданні 22.10.2024 звернув увагу, що постанова про арешт майна приватним виконавцем не реєструвалася в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Водночас при постановленні оскаржуваної ухвали судом не було взято до уваги, що у приватного виконавця відсутня можливість звернути стягнення на нерухоме майно. Наявність запису про особу в Єдиному реєстрі боржників є самостійною підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій із майном боржника, тому зняття арешту та скасування розшуку автомобіля заявниці жодним чином не поновило її право на розпорядження майном, а лише порушило право стягувача на можливість примусового виконання рішення суду за рахунок рухомого майна боржника.

16.3. Крім того, в скарзі зазначено, що в оскаржуваній ухвалі суд визнав неправомірними дії приватного виконавця, однак не зазначено які саме дії виконавця суд визнав неправомірними, що свідчить про безпідставність вимог заявниці, а судом задоволено вимоги, які суперечать нормам процесуального законодавства та не могли бути задоволені.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

17. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди" (1701-15) , якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

18. Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою, третьою цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

19. За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

20. Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

21. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а також справи в порядку контролю за виконанням судових рішень (статті 338 - 345 ГПК України).

22. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

23. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

24. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

25. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

26. Колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів скаржника, зазначених у пунктах 16 -16.3. описової частини цієї постанови.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

27. Згідно з частиною першою статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

28. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

29. Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).

30. Частиною 5 Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (1403-19) .

31. Водночас, відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

32. Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

33. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 340 ГПК України).

34. За змістом підпункту а) частини першої статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

35. Відповідно до частин другої, третьої статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

36. Частинами першою, другою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

37. Також відповідно до частини третьої статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" вищевказаної статті арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

38. Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

39. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (частина п`ята статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

40. Згідно із частиною шостою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

41. Системний аналіз зазначених норм Закону свідчить про те, що арешт майна боржника із подальшим зверненням стягнення на майно боржника повинні здійснюватися у відповідній послідовності дій, які полягають у перевірці майнового стану боржника, виявленні майна (при цьому в першу чергу коштів, а в разі їх недостатності іншого майна) та безпосередньому арешті. При цьому, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

42. Отже, арешт накладається у розмірі суми стягнення, і вибір обсягу арешту залежить саме від розміру суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця.

Щодо розгляду касаційної скарги по суті

43. Судом встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнко І.Р. від 21.02.2024 відкрито виконавче провадження ВП 74229721 з примусового виконання наказу Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №873/118/23 про стягнення з ФОП Ватьонкіної Н.І. на користь АТ "Райффайзен Банк" заборгованості за Кредитним договором № R322904/6435/959264 від 28.12.2020 у розмірі 132 187,59 грн.

44. В межах зазначеного провадження 21.02.2024 винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника та про накладення арешту на майно боржника. Також 22.02.2024 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: ТЗ Volkswagen (реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2, випуск 2001 року).

45. Отже, накладення арешту на грошові кошти та рухоме і нерухоме майно боржника, здійснене постановами від 21.02.2024 та від 22.02.2024 ВП 74229721.

46. Разом з тим, накладення арешту одразу на все рухоме та нерухоме майно в сукупній вартості значно перевищує суму стягнення за наказом є неправомірним та суперечить закону.

47. Крім того, матеріали справи не містять доказів попереднього здійснення перевірки майнового стану боржника, результати яких (виявлення факту того, що весь обсяг можливого для стягнення майна боржника не достатній для виконання рішення) давали б підстави виконавцю накладати арешт на все майно боржника.

48. З огляду на зазначене, дії приватного виконавця порушують права боржника на розпорядження власним майном, оскільки загальна сума, на яку накладено арешт в межах ВП 74229721, не відповідає розміру заборгованості (перевищує орієнтовно у 18 разів) за виконавчим документом. Зазначене спростовує доводи скаржника про те, що приватним виконавцем Ніколаєнко I.P. було накладено арешт саме у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження

49. Колегія суддів приймає до уваги доводи скаржника щодо порушення заявницею десятиденного строку на подання скарги, однак враховує, що з матеріалів справи вбачається, що у прохальній частині скарги на дії приватного виконавця заявниця просила поновити строк на подання такої скарги (а. с. 119).

50. При цьому, суд першої інстанції хоч і не зазначив в ухвалі про прийняття скарги до провадження про наявність такого клопотання, та не формалізував в оскарженій ухвалі результат розгляду цього клопотання, що формально є порушенням норм процесуального права, однак розглянув зазначену скаргу по суті у встановленому ГПК України (1798-12) порядку, що фактично свідчить про те, що клопотання про поновлення відповідного строку було задоволено судом.

51. Колегія суддів Верховного Суду вважає, що саме по собі таке порушення норм процесуального права не є достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

52. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

53. Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

54. З огляду на зазначене, у справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції, який діяв як суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення з дотриманням норм права та наданням належної оцінки доказам та доводам у їх сукупності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

55. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

56. Враховуючи наведене, Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Київської області Ніколаєнка І.Р. на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 у справі № 873/118/23 без змін як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат

57. З урахуванням положень статей 129, 344 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 24, 240, 253, 269, 270, 275, 276, 281- 284, 339 - 344 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-