908/5298/14 Про стягнення вартості використаної електроенергії за договором про постачання електричної енергії - 09.08.2024 Прийняття

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (після зміни найменування - Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі") до відповідачів: 1) Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств", 2) Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" про стягнення 117 451 739,81 грн,

Історія справи

1. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" (після зміни найменування - Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі"; далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" (далі - Підприємство, відповідач - 1) заборгованості за спожиту електричну енергію.

2. 28.01.2015 за клопотанням позивача суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі відповідачем - 2 Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (далі - Компанія) у зв`язку з тим, що на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2014 № 358 "Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств" (далі - Наказ № 358) відбулася реорганізація Підприємства і до Компанії перейшли всі його права та обов`язки.

3. 25.02.2015 Господарський суд Запорізької області ухвалив рішення, яким позов до відповідача - 1 задовольнив частково та стягнув з нього на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію за період із січня 2013 року по квітень 2014 року в розмірі 91 943 895,54 грн, заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію за період із січня 2013 року по квітень 2014 року в розмірі 2 087 596,85 грн, заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у розмірі 296 395,19 грн, пеню в розмірі 4 171 010,53 грн, 3 % річних у розмірі 3 188 518,63 грн, інфляційні нарахування в розмірі 15 512 783,25 грн; в решті позову до відповідача - 1 відмовив. У позовній вимозі до відповідача - 2 відмовив.

4. 17.01.2022 позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою, в якій просив замінити сторону виконавчого провадження, відкритого за наказом Господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 у цій справі, з Підприємства на Компанію, посилаючись на те, що за Наказом № 358 до Компанії перейшли усі права та обов`язки Підприємства.

5. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022, заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження задоволено; замінено боржника у наказі Господарського суду Запорізької області від 11.03.2015 з Підприємства на його правонаступника - Компанію.

6. Постановою від 09.02.2023 Верховний Суд скасував ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.01.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.11.2022, у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні відмовив.

7. У постанові суд касаційної інстанції взяв до уваги, що відповідно до пункту 10 Наказу № 358 Компанія є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Підприємства згідно з передавальними актами.

8. Станом на час розгляду заяви про заміну сторони правонаступником згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) Державне підприємство "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" з реєстру не виключена та перебуває в стані припинення, отже, ця юридична особа не припинилася у розумінні статті 104 Цивільного кодексу України.

9. Верховний Суд виснував, що у цій справі боржник у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення рішення по суті судом першої інстанції 25.05.2015. Тобто у заяві позивача про заміну сторони виконавчого провадження йдеться фактично про заміну відповідача - 1 на відповідача - 2 (у позові до якого вказаним рішенням було відмовлено) на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.

10. Враховуючи, що запис про припинення Підприємства як юридичної особи до Реєстру внесено не було, суд касаційної інстанції виснував, що воно на загальних підставах набуває та набувало як прав, так і обов`язків у цивільних правовідносинах, і здійснювати його заміну на відповідача - 2 у судів попередніх інстанцій не було підстав, що свідчить про порушення статей 91, 104 Цивільного кодексу України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статей 2, 11, 236, 334 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) та є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

11. Наказ Господарського суду від 11.03.2015 у справі № 908/5298/14 перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що підтверджується витягом з сайту автоматизованої системи виконавчого провадження ВП № 47462763.

12. 22.06.2023 позивач повторно звернувся до суду першої інстанції із аналогічною заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 908/5298/14, якою заявник просить суд замінити сторону виконавчого провадження, а саме: боржника - Державне підприємство Донецької обласної дирекції з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, м. Макіївка Донецької області (код ЄДРПОУ - 32442610) на його правонаступника Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглерестуктуризація" (код ЄДРПОУ 39244468) у справі № 908/5298/14.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024, заяву позивача про заміну сторони виконавчого провадження залишено без задоволення.

14. Суди першої та апеляційної інстанцій зауважили, що боржник - Підприємство у спірних правовідносинах вибув ще до моменту ухвалення рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2015, тобто у заяві йдеться фактично про заміну відповідача - 1 на відповідача - 2 (у позові до якого згаданим рішенням було відмовлено) на стадії виконання судового рішення, що не передбачено чинним процесуальним законодавством. Така заміна є зміною у непередбачений законом спосіб рішення Господарського суду Запорізької області від 25.05.2015.

15. Запис про припинення Підприємства як юридичної особи до Реєстру не внесено, тобто ця юридична особа не припинилася в розумінні наведеного припису статті 104 Цивільного кодексу України, а цивільна правоздатність юридичної особи припиняється з дня внесення до Реєстру запису про її припинення.

16. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що питання про заміну сторони у виконавчому провадженні у цій справі вирішене постановою Верховного Суду від 09.02.2023 у цій справі, що є обов`язковим при вирішенні справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

17. У лютому 2024 року позивач (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2024, задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження Підприємства на його правонаступника - Компанію.

18. Скаржник вважає неправильними та такими, що суперечать правовій позиції Верховного Суду, висновки судів попередніх інстанцій про те, що після переходу прав та обов`язків боржника до Реєстру має вноситися запис про припинення юридичної особи, а відсутність цього запису є підставою для відмови в заміні сторони його правонаступником. На обґрунтування чого наводить правові позиції, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

19. На переконання скаржника, у цій справі про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження свідчить однозначна практика суду касаційної інстанції, що суди попередніх інстанцій не врахували.

20. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

21. Компанія у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, її заперечення зводяться до висновків Верховного Суду, викладених у раніше прийнятій постанові у цій справі.

Клопотання подані до Верховного Суду та результати їх розгляду

22. Від Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" надійшла заява про визнання зловживанням процесуальними правами дій представника заявника Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", у якій заявлено прохання постановити окрему ухвалу.

23. Відповідно до положень частини першої, другої статті 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

24. Клопотання мотивовано тим, що заявник 21.06.2023 повторно звертається до суду з аналогічною за своїм змістом, підставами та обґрунтуванням заявою про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 908/5298/14, при цьому розуміючи, що рішення суду за результатами розгляду попередньої заяви про заміну сторони виконавчого провадження, поданої ним 17.01.2022 по справі № 908/5298/14, є очевидними і не викликають розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

25. Окрема ухвала суду у розумінні положень статті 246 ГПК України є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.

26. Разом з тим, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (аналогічний висновок міститься у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 171/2124/18, у пункті 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі № 521/18287/15-ц, постанова Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 906/344/21).

27. Окрім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14).

28. Колегія суддів суду касаційної інстанції також зазначає, що при розгляді касаційної скарги Товариства не було встановлено обставин зловживання скаржником процесуальними правами.

29. За наведених обставин, клопотання Компанії про необхідність постановлення окремої ухвали щодо представників Товариства - адвокатів Айдинян Анжели Василівни, Кузьмича Сергія Олександровича, Легкої Олени Юріївни підлягає залишенню без задоволення.

Позиція Верховного Суду

30. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

31. Згідно з частиною першою та другою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

32. За приписами абзацу 1 частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

33. Відповідно до частин першої та другої статті 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

34. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах

35. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

36. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

37. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

38. У зв`язку з такою заміною боржника відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним боржником провадиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 334 ГПК України саме за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник у таких правовідносинах, до якого перейшли всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й обов`язок бути стороною виконавчого провадження.

39. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

40. Згідно з частиною першою статті 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

41. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, яка діяла на дату реєстрації Компанії) злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

42. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Наказом № 358 було вирішено створити Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" та припинити, зокрема, Державне підприємство "Донвуглереструктуризація" шляхом реорганізації та приєднання до Компанії.

43. Відповідно до Наказу № 358 правонаступником Підприємства у частині прав та обов`язків, пов`язаних з його діяльністю є Компанія. У пункті 3 Наказу № 358 зазначається, що діяльність Підприємства припиняється шляхом його реорганізації - приєднання до Компанії.

44. Пунктом 10 Наказу № 358 визначено, що Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" є правонаступником усіх майнових прав та обов`язків Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" згідно з передавальними актами.

45. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" (Код ЄДРПОУ 32442610) на момент розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження перебуває в стані припинення у зв`язку з винесенням рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації та з реєстру не виключено.

46. Державне підприємство "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (код ЄДРПОУ 39244468) зареєстроване в названому Реєстрі 05.06.2014.

47. Як зазначалося раніше, Верховний Суд переглядав судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені у цій же справі, і, скасувавши їх, відмовив у задоволенні аналогічної заяви стягувача, поданої ним вперше 17.01.2022. Підставою для відмови, суд касаційної інстанції, зокрема, вказав відсутність запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення Підприємства, у зв`язку з чим, зробивши висновок, про те, що ця юридична особа не припинилася у розумінні статті 104 ЦК України, вказав, що підстави для заміни її Компанією відсутні.

48. Ухвалою від 23.02.2024 у справі № 908/5298/14 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою та ухвалив здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, а ухвалою від 25.04.2024 передав справу з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 ГПК України.

49. В ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Верховного Суду вказувала на наявність у юридичній практиці декількох підходів до вирішення протиріч у застосуванні положень статті 104 ЦК України.

50. Зокрема, в ухвалі було зазначено, що у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що інформація, відображена в Реєстрі щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації. Натомість за висновком Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.02.2023 у справі № 908/5298/14, що розглядається, при визначенні моменту припинення юридичної особи перевага надається відомостям з Реєстру.

51. Ухвалою від 22.05.2024 Велика Палата Верховного Суду справу № 908/5298/14 повернула відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

52. У вказаній ухвалі Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, від висновку якої пропонується відступити, ухвалена, у тому числі, із застосуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.

53. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що при реорганізації у формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Отже, уже з дня державної реєстрації АТ "Укрзалізниця" мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП "Донецька залізниця". З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в Реєстрі запису про припинення ДП "Донецька залізниця" свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. Державна реєстрація рішення про припинення ДП "Донецька залізниця" була здійснена 25.11.2014. Таким чином, на момент звернення до суду ДП "Донецька залізниця" знаходилося в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

54. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

55. Згідно з частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

56. Колегія суддів також зауважує, що висновки Великої Палати Верховного Суду в подібних правовідносинах мають перевагу над висновками касаційних судів у складі Верховного Суду, оскільки відповідно до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом. Таким чином, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

57. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

58. Таким чином, у даному випадку підлягає застосуванню висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17 та у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.

59. Враховуючи наведене, а також висновки об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц, та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, щодо застосування частини приписів статті 104 Цивільного кодексу України, колегія суддів у цій справі дійшла висновку про те, що факт правонаступництва Державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" всіх майнових прав та обов`язків Державного підприємства "Донвуглереструктуризація" підтверджується наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2014 року № 358. При цьому відсутність в Реєстрі запису про припинення Державного підприємства "Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств" не свідчить про те, що правонаступництво не відбулося.

60. Отже, Компанія є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків Підприємства та дата виникнення універсального правонаступництва Компанії щодо Підприємства, яке припиняється шляхом приєднання, не пов`язується з державною реєстрацією припинення Підприємства, а Компанію слід вважати правонаступником з дати видання Наказу № 358 - 15.05.2014.

61. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що боржник (Підприємство) у спірних правовідносинах вибув ще до момента ухвалення Господарським судом Запорізької області рішення від 25.05.2015.

62. Відмовляючи в задоволенні заяви позивача про заміну сторони виконавчого провадження, суди попередніх інстанції вказали про те, що у заяві фактично йдеться про заміну відповідача-1 на відповідача-2, обмежившись посиланням на постанову Верховного Суду від 09.02.2023 у цій справі, та не надали належної правової оцінки тим обставинам, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції не навів мотивів відмови у позові до відповідача-2 та мотивів задоволення позову до відповідача-1, а сторонами у справі таке рішення суду в частині стягнення суми заборгованості саме з відповідача-1, а не з відповідача-2 в апеляційному порядку не оскаржувалось.

63. Отже, суди дійшли передчасного висновку про те, що у даному випадку заміна сторони у виконавчому провадженні є заміною відповідача-1 на відповідача-2 (до якого в позові відмовлено), без дослідження обставин того, яким чином така заміна може змінити рішення суду про задоволення позову з огляду на те, що відповідач-2 є універсальним правонаступником відповідача-1.

64. Окрім того, суди попередніх інстанцій, стверджуючи про зміну рішення суду у не передбачений чинним процесуальним законодавством спосіб, залишили поза увагою те, чи не призведе невчинення дій щодо заміни відповідача-1 на його правонаступника - відповідача- 2 до неможливості виконання остаточного рішення суду, а також у який саме спосіб позивач має здійснити заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні щоб домогтись виконання рішення суду.

65. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вказівки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, суди попередніх інстанцій мали ретельно пересвідчитись про можливість фактичного виконання судового рішення та способи здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні з урахуванням універсального правонаступництва відповідача-2.

66. Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.

67. Верховний Суд звертає увагу на те, що у силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

69. З огляду на те, що попередні судові інстанції у прийнятті оскаржуваних судових рішень припустилися неправильного застосування норм матеріального права (статей 91, 104 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження") та порушення норм процесуального права (статей 2, 11, 236, 334 ГПК України), Суд вважає за можливе з огляду на повноваження, визначені статтею 310 ГПК України, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

70. Згідно із частиною четвертою статті 310 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

71. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", викладені у касаційній скарзі, є частково обґрунтованими, отже, касаційну скаргу необхідно частково задовольнити. Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.