912/300/23 Про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною - 06.08.2024 Прийняття

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Даллас" (далі - ТОВ "Даллас") звернулося до Соколівської сільської ради із позовом про визнання додаткової угоди про продовження договору оренди землі від 04.02.2008 зареєстрованого у Кіровоградському районному відділі КРФ ДП "Центр ДЗК кадастру при Держкомземі України" за № 040837200009 від 07.04.2008 укладеною.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не дотримано встановлений законом строк розгляду листа від 26.10.2022 про продовження договору оренди землі від 04.02.2008. Сільський голова, підписуючи лист від 11.11.2022, перебрала на себе повноваження сесії сільської ради та розглянула відповідне питання одноособово в порушення приписів Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) . У листі-повідомленні від 11.11.2022 не згадувались жодні рішення Соколівської сільської ради. З урахуванням приписів частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", прийняте орендодавцем рішення направляється у відповідь на надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, а не з підстав "самостійної ініціативи" власника земельної ділянки повідомити орендаря про своє небажання продовжувати договір.

20.02.2023 позивачем отримано рішення двадцять дев`ятої сесії дев`ятого скликання Сільської ради від 29.11.2022 № 2446 "Про відмову в продовженні терміну дії договору оренди землі ТОВ "Даллас". За твердженням позивача, зазначене рішення не містить: (1) обґрунтування та правових підстав його прийняття; (2) мотивів відмови у подовженні Договору; (3) посилань на невідповідність проекту додаткової угоди вимогам закону; (4) пропозицій щодо узгодження редакції істотних умов Договору. Окрім того наявність у відповідача заперечень щодо продовження Договору з посиланням на невиконання п. 31 Договору не звільняє відповідача від обов`язку дотримуватись процедури, визначеної ст. 33 Закону.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 04.02.2008 між Кіровоградською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даллас" (Орендар) було укладено Договір оренди землі № б/н ("Договір").

Відповідно до пункту 1 Договору Кіровоградська районна державна адміністрація надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для будівництва комплексу житлових будинків із земель, запасу, що перебувають у державній власності на території Соколівської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області.

Згідно з пунктами 2, 3, 5 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 99000,00 кв. м, у тому числі: 99000,00 кв. м - ріллі. На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 5 943 960,00 грн.

Відповідно до умов пунктів 8, 8.1 Договору він укладений строком на 10 років починаючи з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку, на який було укладено Договір, орендар зобов`язаний повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк, не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку цього договору.

За змістом пунктів 9, 10 орендна плата вноситься орендарем у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки землі на рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації.

Згідно з пунктом 31 Договору орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі.

Відповідно до пункту 37 Договору його дія припиняється у разі:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-придбання орендарем земельної ділянки у власність;

-викупу земельної ділянки для суспільних потреб або промислового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

-ліквідації юридичної особи орендаря;

-в інших випадках передбачених законом.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Між сторонами складено та підписано Додаток № 1 до договору "Акт визначення меж земельної ділянки в натурі на місцевості", Додаток № 2 "Акт приймання-передачі об`єкта оренди".

Договір було укладено строком на 10 (десять) років (державна реєстрація Договору відбулася - 07.04.2008), тобто до 07.04.2018.

29.01.2018 між Соколівською сільською радою (далі - Орендодавець/Сільська рада/Відповідач) та позивачем укладено додаткову угоду до Договору (далі - Додаткова угода).

Згідно з преамбулою Додаткової угоди сторони замінили орендодавця - "Кіровоградська районна державна адміністрація" на "Соколівська сільська рада".

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Додаткової угоди орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва комплексу житлових будинків за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови, що перебувають у комунальній власності, яка розташована на території Соколівської сільської ради, Кіровоградського району, Кіровоградської області.

За змістом підпункту 2.1. пункту 1 Додаткової угоди в оренду передається земельна ділянка площею 9,900 га, у тому числі по угіддях: 9,9000 га - землі під житловою забудовою одно-та двоповерховою для будівництва комплексу житлових будинків, кадастровий номер земельної ділянки 3522587200:02:000:7543.

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Додаткової угоди Договір укладено на 5 (п`ять) років, починаючи з дати державної реєстрації додаткової угоди.

Згідно з підпунктом 3.2 пункту 3 Додаткової угоди для продовження терміну дії Договору, орендар зобов`язаний повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації Договору на новий строк, не пізніше ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку цього Договору.

21.02.2018 Додаткову угоду зареєстровано державним реєстратором виконавчого комітету Сільської ради на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 39892766. Тобто, Договір укладено до 21.02.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою перевірки дотримання позивачем умов Договору оренди землі, розпорядженнями відповідача від 05.11.2018 № 32-аг, від 25.06.2019 № 20-аг, від 28.08.2020 № 25-аг, від 18.11.2021 № 39-аг створювалися тимчасові комісії для обстеження земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача.

За результатами обстежень 21.11.2018, 01.07.2019, 08.09.2020, 19.11.2021 комісією складено акти обстежень земельної ділянки, відповідно до яких встановлено, що на земельній ділянці, яка перебуває в оренді позивача, з цільовим призначенням код КВЦПЗ 02.07: для будівництва комплексу житлових будинків, відсутні будь-які будівлі та не проводяться будівельні роботи, земельна ділянка використовується під городництво, орендована позивачем земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням.

27.01.2022 відповідачем прийнято рішення № 2283 "Про поділ земельної ділянки", яким вирішено після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки від 04.02.2008 поділити земельну ділянку за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 шляхом виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності.

18.10.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою від 18.10.2022 № 158-01 про продовження терміну дії Договору на тих самих умовах.

27.10.2022 позивач, керуючись статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладання Договору, у доповнення до Заяви від 18.10.2022, направив відповідачеві через Центр надання адміністративних послуг лист- повідомлення від 26.10.2022 № б/н про продовження Договору з проектом додаткової угоди. Лист від 26.10.2022 отримано та зареєстровано в ЦНАП за вх. № 308 від 27.10.2022.

27.10.2022 відповідачем прийнято рішення № 2421 "Про непродовження договору", у відповідності до якого вирішено не продовжувати Договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 у зв`язку із невиконанням Позивачем п. 31 Договору оренди землі.

22.11.2022 на засіданні постійної комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи Соколівської сільської ради вирішено рекомендувати відповідачу відмовити у задоволенні проекту рішення позивача щодо продовження дії Договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 у зв`язку з невикористанням вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Розглянувши лист-повідомлення позивача від 26.10.2022 та на підставі висновку постійної комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи від 22.11.2022, відповідачем прийнято рішення від 29.11.2022 № 2446 "Про відмову в продовженні терміну дії Договору оренди землі ТОВ "Даллас", у відповідності до якого позивачу відмовлено у продовженні Договору оренди землі за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 у зв`язку із невиконанням позивачем пункту 31 Договору оренди землі.

01.12.2022 позивачу від відповідача надійшов лист-повідомлення від 11.11.2022 № 02- 41/1447 про небажання продовжувати договір, у зв`язку з невиконанням позивачем пункту 31 договору.

23.01.2023 позивач через ЦНАП направив відповідачу лист-повідомлення від 23.01.2023 № б/н, у якому зазначив про незгоду з викладеними у листі від 11.11.2022 твердженнями, додавши до нього докази належного виконання зобов`язань, передбачених Договором.

20.02.2023 позивачем отримано рішення двадцять дев`ятої сесії дев`ятого скликання Сільської ради № 2446 від 29.11.2022 "Про відмову в продовженні терміну дії договору оренди землі ТОВ "Даллас". Згідно з Рішенням позивачу відмовлено в продовженні Договору, у зв`язку з невиконанням п. 31 Договору.

21.02.2023 на засіданні постійної комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи Соколівської сільської ради вирішено рекомендувати відповідачу відмовити у задоволенні проекту рішення позивача щодо продовження дії Договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 у зв`язку з невикористанням вказаної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Враховуючи надходження від позивача листа-повідомлення від 23.01.2023 та з урахуванням рекомендацій постійної комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи від 21.02.2023 року, відповідачем прийнято рішення від 23.02.2023 № 2515 "Про відмову в продовженні терміну дії договору оренди землі ТОВ "Даллас", у відповідності до якого позивачу відмовлено у продовженні Договору оренди землі за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 у зв`язку із невиконанням Позивачем п. 31 Договору оренди землі.

21.02.2023 дія договору оренди землі припинена, що було автоматично відображено в Державному реєстрі речових прав.

28.02.2023 на адресу позивача відповідачем направлено лист-повідомлення від 27.02.2023 № 02-41/328 "Про повернення земельної ділянки" та Акт прийому-передачі (повернення) земельної ділянки.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.05.2023 у справі №912/300/23, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024, у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з позивача на користь Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області 24 875,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу.

Рішення судів аргументовані тим, що спірна земельна ділянка передана в строкове платне користування для будівництва комплексу житлових будинків. Згідно з п. 31 Договору оренди землі орендар земельної ділянки зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору: використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 16 цього договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі. Відповідно до п. 15, 16 Договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для будівництва комплексу житлових будинків. Цільове призначення земельної ділянки - будівництво комплексу житлових будинків.

Актами обстеження земельної ділянки від 21.11.2018, від 01.07.2019, від 08.09.2020, від 19.11.2021 підтверджується, що позивач не приступив до використання земельної ділянки в цілях, які були обумовлені Договором оренди землі. Протилежного позивач суду не довів.

Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області законно скористалася своїм правом та вирішила не продовжувати Договір оренди землі в зв`язку з невиконанням орендарем його п. 31, що викладено в рішенні від 27.10.2022 № 2421. Доказів оскарження, скасування, визнання нечинним, тощо вказаного рішення до суду не надано.

Як вбачається із матеріалів справи та системного аналізу приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" як в редакції на момент укладення договору, так і редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом України "Про оренду землі" (161-14) , Товариство з обмеженою відповідальністю "Даллас" у строк, встановлений договором, звернулось до Соколівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області із заявою (18.10.2022) та листом-повідомленням (27.10.2022) про продовження терміну дії договору.

Соколівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, як орган місцевого самоврядування, через який територіальна громада реалізує своє право власності на землю, виконала свій обов`язок щодо розгляду пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Даллас" продовжити Договір оренди землі, вчасно (листом-повідомленням від 11.11.2022) повідомила позивача про небажання продовжувати строк дії договору, зазначивши причини, неодноразово підтвердила свою позицію щодо небажання продовжувати дію договору, ухваливши рішення, як до звернення позивача, так і після звернення. Таким чином власник землі висловив свої заперечення щодо продовження договору, вказавши при цьому на неналежне виконання орендарем своїх обов`язків.

Діючим на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Щодо витрат на професійну допомогу, суди зазначили, що Соколівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області (Клієнт) та адвокатом Соколовською Євгенією Володимировичем (Адвокат) 03.03.2023 укладено Договір про надання адвокатських послуг № 02/03-2023.

Відповідно до п. 4.1.-4.3. Договору № 02/03-2023 фактом виконання Адвокатом предмету даного Договору (окремої частини) є: - проведення зустрічі та первинної консультації Клієнта щодо правових підстав заявленого позову, проведення узгодження правової позиції (п. 4.1.1.); -ознайомлення із позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Даллас" до Клієнта та долученими документами, дослідження документів Клієнта по правовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "Даллас", а також підготовка належним чином обґрунтованого відзиву на позовну заяву (п. 4.1.2.); -вивчення законодавчої бази, яка регулює спірні взаємовідносини між Клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даллас", в межах заявлених позовних вимог (п. 4.1.З.); -ознайомлення із судовою практикою у подібних спірних правовідносинах в межах України та правовими висновками Верховного Суду (п. 4.1.4.); -підготовка належних процесуальних документів по справі, в тому числі письмових пояснень, клопотань, заяв тощо (п. 4.1.5.); -прийняття участі в судових засіданнях при розгляді зазначеної вище господарської справи у суді І інстанції по захисту законних прав та інтересів Клієнта, як відповідача у справі (п 4.1.б.).

Сума винагороди Адвоката складає: за надання правової допомоги, передбаченої п. 4.1.1. Договору - 2 000,00 грн; за надання правової допомоги, передбаченої п. 4.1.2. Договору - 10 000,00 грн; за надання правової допомоги, передбаченої п. 4.1.3. Договору - 3 000,00 грн; за надання правової допомоги, передбаченої п. 4.1.4. Договору - 3 000, 00 грн; за надання правової допомоги, передбаченої п. 4.1.5. Договору - 5 000, 00 грн; за надання правової допомоги, передбаченої п. 4.1.6. Договору - 6 875,00 грн. Загальна вартість винагороди Адвоката складає 29 875,00 грн. 10.04.2023 Сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до Договору № 02/03-2023 на загальну суму 24 875,00 грн. Сторони підтвердили, що послуги, визначені умовами Договору № 02/03-2023, надані в повному обсязі, сторони не мають жодних претензій одна до одної.

Проаналізувавши надані відповідачем докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням заперечень позивача та матеріалів справи, а також враховуючи положення статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), суди вважали, що позивачем у встановленому законом порядку не було доведено, що понесені відповідачем витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 24 875,00 грн (з врахуванням того факту, що в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат відповідачем зазначено 29 875,00 грн) не мають характеру необхідних, що їх розмір є нерозумним та невиправданим. Крім того, позивачем не доведено перед судом, що заявлений відповідачем розмір таких витрат є необґрунтовано високим та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги. Також позивачем не надано й доказів на підтвердження порушення критерію реальності наданих позивачу адвокатом Соколовською Є.В. послуг професійної правничої допомоги, їх неспівмірності з ціною позову та обсягом проведених адвокатом робіт.

З огляду на те, що позивачем не доведено суду належними та допустимим доказами тих обставин, які свідчать про наявність підстав для зменшення розміру адвокатських витрат, та які безпосередньо вказані у частині четвертій статті 126 ГПК України (складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі вплив вирішення справи на репутацію сторони або публічний інтерес до справи), суди дійшли висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про зменшення витрат на правову (правничу) допомогу адвоката, які були понесені відповідачем у даній справі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ).

Скаржник стверджує, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 26.10.2021 у справі № 910/9849/20, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19 щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" та принципу добросовісності, а також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 09.11.2021 у справі № 910/4790/20 щодо застосування пункту 34 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Скаржник вважає, що він належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення Орендодавця не пізніше ніж за три місці до закінчення строку дії Договору про намір його поновити, як це передбачено умовами Договору та не суперечить положенням частини другої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Судами залишено поза увагою факт порушення Відповідачем встановленого Законом строку та порядку розгляду листа від 27.10.2022. Лист від 27.10.2022 мав бути розглянутий належним чином у відповідності до встановленої Законом України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) процедури, шляхом прийняття відповідного рішення з огляду на те, що іншої процедури щодо розгляду відповідних питань чинним законодавством України не визначено.

У отриманому позивачем листі-повідомлення від 11.11.2022 № 02- 41/1447 про небажання продовжувати договір не згадувалися жодні рішення Сільської ради, прийняті за результатами розгляду звернення позивача. У свою чергу, відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" лист- повідомлення про прийняте орендодавцем рішення направляється у відповідь на надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, а не з самостійної ініціативи власника земельної ділянки повідомити орендаря про своє небажання продовжувати договір. Лист від 11.11.2022 надійшов на адресу позивача за підписом Сільського голови І. Завірюхи. Однак, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття сесією відповідного рішення. Сільський голова, підписуючи лист від 11.11.2022, перебрала на себе повноваження сесії Сільської ради та розглянула відповідне питання одноособово.

Таким чином, лист від 11.11.2022 не містив: будь-якого обґрунтування та правових підстав його прийняття, мотивів відмови у подовжені Договору, посилань на невідповідність проекту додаткової угоди, запропонованої Позивачем, вимогам закону та пропозицій щодо узгодження редакції істотних умов відповідного правочину.

Констатувавши факт дотримання відповідачем порядку розгляду надісланого позивачем листа від 27.10.2022, суди не проаналізували поведінку Сільської ради на предмет її добросовісності.

Суди першої та апеляційної інстанцій помилково виходили з доведеності Орендодавцем обставин невиконання Позивачем пункту 31 договору, позаяк договором не визначено строку будівництва об`єктів нерухомості (строку початку та завершення забудови), внаслідок чого неможливо констатувати факт порушення Товариством строків на будівництво об`єкта нерухомого майна, при цьому Сільською радою не надано доказів на підтвердження будівництва позивачем іншого об`єкта всупереч цільовому призначенню Земельної ділянки.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 26.10.2021 у справі № 910/9849/20, від 12.08.2021 у справі № 904/2166/20, № 806/5308/15 від 31.07.2019 розмежовує поняття нецільове використання земельної ділянки та невикористання орендарем земельної ділянки. Відповідачем не доведено факту вчинення позивачем дій, які б свідчили про порушення цільового використання Земельної ділянки.

Щодо оскарження стягнених витрат на правничу допомогу, скаржник посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 про те, що послуги адвоката зі здійснення пошуку і вивчення судової практики в аналогічних справах охоплюються послугою зі здійснення підготовки процесуальних документів та не можуть окремо включатись до витрат на правничу допомогу. Таким чином, на думку скаржника, витрати відповідача на правничу допомогу у частині "вивчення законодавчої бази, яка регулює спірні взаємовідносини, ознайомлення із судовою практикою у подібних спірних правовідносинах" не можуть вважатись обґрунтованими. У свою чергу, такий вид правової допомоги, як "проведення зустрічі та первинної консультації Відповідача щодо правових підстав заявленого позову, проведення узгодження правової позиції" не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 ГПК України.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін оскаржені рішення.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не були враховані висновки про застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", що викладені у подібних правовідносинах, у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц. від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Так, за змістом частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначає Закон про оренду землі.

16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) (а відповідні положення пункту 8 з урахуванням прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону про оренду землі, що регулювала спірні правовідносини, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" (161-14) доповнений абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) , у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 ЗК України.

Правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) , а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно за змістом статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України (2768-14) , ЦК України (435-15) , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1, 2 Закону України "Про оренду землі"). ЗК України (2768-14) визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема, порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Проте саме Законом про оренду землі врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами у зв`язку з передачею її в користування та володіння, у тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 зазначеного Закону).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частина шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлювала, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

За приписами частини восьмої цієї статті у попередній редакції додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення частини одинадцятої цієї статті зазначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

У пункті 38 постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зазначено, що частини п`ята та шоста статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють загальне та спеціальне правило продовження орендних правовідносин: За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону про оренду землі, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду. Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону про оренду землі, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Пункти 41 та 43 цієї ж постанови містять висновок про те, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим, а єдиний механізм оформлення продовження орендних відносин, саме шляхом укладення згаданої у частинах третій, п`ятій- восьмій, одинадцятій статті 33 Закону України "Про оренду землі" додаткової угоди підтверджує змістовну єдність усіх приписів цієї статті.

Тож статтею 33 Закону України "Про оренду землі" було визначено загальну єдину процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням). Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) істотно змінив редакцію статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер має назву "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк" та стосується лише переважного права орендаря (частини перша-п`ята статті 33 Закону України "Про оренду землі" в попередній редакції). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) у відповідності до статті 32-2 Закону України "Про оренду землі" у новій редакції тепер регулюється статтею 126-1 ЗК України.

При цьому відповідно до абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону про оренду землі правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (340-20) , а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Згідно із частиною другою статті 126-1 ЗК України, якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

Також відповідно до частини першої статті 126-1 ЗК України умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Набрання чинності відповідними законодавчими змінами означає, що вимога про укладення додаткового договору (угоди) в порядку поновлення договору не є належною, адже стаття 126-1 ЗК України передбачає для процедури поновлення інший механізм, за якого правочин щодо поновлення не укладається взагалі (натомість договір вважається поновленим, якщо жодна із сторін не заявила до реєстру про виключення відомостей про поновлення).

Разом з тим, як вже вказано вище, умова про поновлення договору взагалі не може встановлюватися в договорі оренди землі щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, визначених частиною першою статті 126-1 ЗК України. Тобто поновлення договорів оренди земель державної та комунальної власності в процедурі, зазначеній в статті 126-1 ЗК України, за загальним правилом заборонено.

З наведеного вбачається, що зміст поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу Перехідних положень Закону про оренду землі базується саме на положеннях стаття 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону про оренду землі у редакції, чинній до внесення змін Законом України від 05.12.2019 № 340-IX (340-20) , базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття "поновлення договору оренди", про яке йдеться в абзаці 4 розділу "Перехідні положення" Закону про оренду землі та поняття "поновлення договору оренди", яке містилось у Законі України "Про оренду землі" (161-14) у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 розділу "Перехідні положення" Закону про оренду землі. Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21.

5.4. Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин та звернення позивача з позовом до суду, діяла нова редакція Закону про оренду землі із внесеними змінами,

За частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з позовом у цій справі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проєкт договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проєктом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев`ята цієї ж статті).

Тобто, з урахуванням встановлених судами обставин справи, не є релевантними до спірних правовідносин висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц. від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" з огляду на відмінності правового регулювання.

Попри те, що суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення Закону України "Про оренду землі" (161-14) в редакції, чинній на момент укладання договору оренди, вказане не призвело до неправильного вирішення спору у цій справі з огляду на таке.

У справі яка переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за три місяці до закінчення строку договору оренди звернувся із заявою про продовження договору оренди з проектом додаткової угоди.

Водночас, відповідач (орендодавець) неодноразово висловлював свою позицію щодо небажання продовжувати спірний договір оренди. Зокрема:

- 27.10.2022 відповідачем прийнято рішення № 2421 "Про непродовження договору", яким вирішено не продовжувати Договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 у зв`язку із невиконанням позивачем пункту 31 Договору;

- 29.11.2022 Розглянувши лист-повідомлення позивача від 26.10.2022 та на підставі висновку постійної комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи від 22.11.2022, відповідачем прийнято рішення № 2446 "Про відмову в продовженні терміну дії Договору оренди землі ТОВ "Даллас", відповідно до якого позивачу відмовлено у продовженні Договору оренди землі за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 у зв`язку із невиконанням позивачем пункту 31 Договору;

- 23.02.2023, враховуючи надходження від позивача листа-повідомлення від 23.01.2023 та з урахуванням рекомендацій постійної комісії з питань планування території, будівництва, благоустрою, земельних відносин та охорони природи від 21.02.2023 року, відповідачем прийнято рішення № 2515 "Про відмову в продовженні терміну дії договору оренди землі ТОВ "Даллас", яким відмовлено у продовженні Договору оренди землі за кадастровим номером 3522587200:02:000:7543 у зв`язку із невиконанням позивачем пункту 31 договору.

Таким чином, відповідач однозначно висловив свою позицію про небажання продовжувати договір оренди, як до закінчення такого договору, так і відразу після закінчення строку оренди. Відповідні рішення містять обґрунтування та посилання на невиконання умов договору.

Посилання скаржника на те, що відповідач не розглянув його заяву про продовження договору в місячний строк, колегія суддів, за обставин цієї справи, з огляду на неодноразове висловлення орендодавцем позиції про відсутність наміру продовжувати оренді відносини (у межах дії договору), не розцінює як такі, що можуть бути достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

У свою чергу, Верховний Суд відхиляє доводи заявника про те, що, за змістом частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" лист- повідомлення про прийняте орендодавцем рішення направляється у відповідь на надісланий орендарем лист, оскільки зміст вказаної частини у чинній редакції передбачає, що за наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється саме лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Більше того, зі встановлених судами обставин вбачається, що і саме рішення двадцять дев`ятої сесії дев`ятого скликання Сільської ради № 2446 від 29.11.2022 "Про відмову в продовженні терміну дії договору оренди землі ТОВ "Даллас" було отримано позивачем 20.02.2023, в межах строку дії договору.

Колегія суддів вважає помилковими твердження скаржника про те, що сільський голова, підписуючи лист від 11.11.2022, перебрала на себе повноваження сесії Сільської ради та розглянула відповідне звернення позивача одноособово. Як слідує зі змісту рішення № 2421 "Про непродовження договору", ним вирішено також повідомити ТОВ "Даллас" про небажання Соколівської сільської ради продовжувати спірний договір оренди. Тобто, на виконання відповідного рішення і було надіслано лист від 11.11.2023. У свою чергу, саме звернення позивача щодо продовження договору, було розглянуто двадцять дев`ятою сесією дев`ятого скликання Соколівської сільської ради 29.11.2022.

У постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 26.10.2021 у справі № 910/9849/20, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, Суд акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпцію добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає, як констатував Верховний Суд, прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України (435-15) зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема, щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар".

Колегія суддів вважає, що позивачем у спірних правовідносинах не доведено порушення орендодавцем принципів добросовісності, справедливості та розумності. Відповідач неодноразово та однозначно висловлював свою позицію щодо неможливості продовжувати договір оренди, вказав підстави для такої відмови (невиконання пункту 31 договору). Зі встановлених судами обставин слідує, що з метою перевірки дотримання позивачем умов договору оренди землі, відповідачем створено тимчасову комісію для обстеження спірної земельної ділянки, яка встановлювала відсутність будь-яких будівель, не здійснення будівельних робіт, використання ділянки під городництво.

Таким чином, зі сторони орендодавця вчинено низку дій, які не суперечать статті 33 Закону України "Про оренду землі", є послідовними та зрозумілими у контексті орендних правовідносин. Виконання відповідачем своїх прав та обов`язків у межах спірного договору, Верховний Суд не може розцінити як такі, що суперечать принципу добросовісності.

Доводи заявника щодо ненадання доказів на підтвердження будівництва позивачем іншого об`єкта та порушення строків будівництва не спростовують ключових обставин, які є необхідними під час розгляду позовних вимог заявлених на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" у сукупності із змістом договірних правовідносин та фактами, які встановили суди попередніх інстанцій.

Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на висновки Верховного Суду щодо розмежування нецільового використання та невикористання за цільовим призначенням, викладених у постановах від 26.10.2021 у справі № 910/9849/20, від 12.08.2021 у справі № 904/2166/20, від 31.07.2019 № 806/5308/15. Так, у справі № 806/5308/15 розглядався позов в адміністративній справі про визнання припису незаконним та рішення про скасування декларації, а у справі № 904/2166/20 про розірвання договору оренди. Водночас у справі № 910/9849/20 суди задовольнили позовні вимоги з огляду на відсутність направлення Міськрадою у встановлений частинами п`ятою, шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній до 15.07.2020), однак у справі яка розглядається, суди навпаки встановили обставини прийняття рішень про відмову у продовженні договору та ознайомлення позивача про таку позицію орендодавця. Крім того, зазначене не впливає на суть спірних правовідносин, оскільки, як встановлено судами та посилається сам позивач у касаційній скарзі, орендодавець відмовляючи у продовженні договору оренди виходив з невиконання орендарем пункту 31 договору.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржником в межах підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не наведено достатніх та обґрунтованих доводів задля скасування рішень судів попередніх інстанцій щодо суті спору.

5.5. Водночас колегія суддів вважає, що заявником не доведено також підстав для скасування рішень судів в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу. Так, посилаючись на додаткову постанову Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20 що послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах, публікацій науковців, коментарів спеціалістів охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзивів на касаційні скарги, заявник не врахував, що відповідні мотиви викладені саме з урахуванням обставин конкретної справи. Як окремо зазначив у зазначеній додатковій постанові Верховний Суд, правова позиція боржника викладена у відзивах на касаційні скарги вже була сформована до касаційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається. Водночас у межах справи № 912/300/23 оцінювалися послуги, які надавалися в суді першої інстанції.

Крім того, попри те, що заявник стверджує, що такий вид правової допомоги, як "проведення зустрічі та первинної консультації Відповідача щодо правових підстав заявленого позову, проведення узгодження правової позиції" не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності, однак жодних доводів на обґрунтування такої позиції ним не наведено, як і не спростовано надання такої послуги.

Таким чином, аргументи скаржника в частині оскарження судових рішень щодо витрат на правничу допомогу не знайшли підтвердження.

5.6. Зважаючи на викладене, оскільки доводи скаржника щодо неправильного застосування судами норм права не знайшли підтвердження, колегія суддів не убачає підстав для скасування рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.05.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 912/300/23.