910/1977/24 Про стягнення переплат та санкцій за договором про постачання (закупівлю) електричної енергії - 05.08.2024 Прийняття

1. Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" (відповідач) про стягнення суми переплачених коштів, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 293 127,38 грн, за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 56 від 28.04.2023.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір № 56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023, згідно якого Товариство, як постачальник, продавав електричну енергію для забезпечення електроустановок Організації, як споживача. До вказаного договору сторонами були укладені додаткові угоди № 1 та № 2, погоджені з органом управлення позивача - Мінекономіки, які стосувались зменшення обсягів закупівлі електричної енергії та зміни ціни договору у зв`язку зі зміною регульованих цін (тарифів) та середньозважених цін на електроенергію на ринку, проте укладання додаткової угоди № 3 про зміну ціни постачання електроенергії Мінекономіки не погодило, тому сторони уклали додаткову угоду № 3 про розірвання договору з 01.10.2022. У період дії договору позивач сплатив відповідачу 1 576 344,11 грн, а фактично спожив електричної енергії на суму 1 285 950,34 грн (за цінами, встановленими договором і додатковими угодами № 1 та № 2), тобто загальна сума переплат становить 290 393,77 грн, у зв`язку із чим відповідачу була направлена претензія про повернення вказаних грошових коштів, яка залишена відповідачем без виконання.

3. 12.03.2024 до Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" подано зустрічну позовну заяву про стягнення з Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" збитків в розмірі 37 240,70 грн.

4. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до додаткової угоди № 2 до договору № 56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023 ціна електричної енергії включає в себе вартість електричної енергії - 3,28, тариф на передачу - 0,43025, тариф на розподіл - 0,58712, послуги постачальника - 0,005, податок на додану вартість - 0,869474. Товариство неодноразово і детально інформувало споживача про збільшення тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, надавало відповідне документальне підтвердження та проекти додаткових угод з пропозицією щодо збільшення вартості електроенергії за рахунок зменшення об`єму постачання, також неодноразово зверталось зі скаргами та листами до Мінекономіки щодо обґрунтованості потреби в укладанні додаткових угод, проте споживач проігнорував всі надані документи, у зв`язку із чим Товариство було змушене власним коштом оплачувати операторам різницю вартості послуг з передачі та розподілу електричної енергії, оскільки всі складові (передача, розподіл) вимагали попередньої оплати в повному обсязі, внаслідок чого вказаними діями Організації Товариству було спричинені збитки в розмірі різниці в регульованих тарифах.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" повернуто без розгляду.

6. Повертаючи зустрічну позовну заяву, суд першої інстанції, посилаючись на приписи частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), вказав, що подана Товариством позовна заява не є зустрічною позовною заявою в розумінні статті 180 ГПК України, оскільки первісний та зустрічний позови взаємно відокремлені між собою, оскільки стосуються різної природи стягнень, задоволення зустрічного позову не виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, подання такого зустрічного позову не доведе відсутності у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом, задоволення зустрічного позову не потягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково за заявлений в позові період, задоволення первісних вимог не може довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення зустрічного позову.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 скасовано, матеріали оскарження направлено до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Інжинірінг" та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

8. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що проаналізувавши зміст первісного позову позивача та зустрічного позову відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що первісний і зустрічний позов ґрунтуються на виконанні сторонами умов договору № 56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023, оскільки позивач просить стягнути суму переплати за вказаним договором, а відповідач просить стягнути збитки, завдані неналежним, за його доводами, виконанням вказаного договору позивачем. Отже, задоволення зустрічного позову може мати наслідком зарахування частини первісних позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

9. Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2024.

10. У касаційній скарзі скаржник не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, при цьому, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що апеляційним господарським судом порушено норми процесуального права та не надано належної оцінки всім наданим доводам, у той час як відповідачем при зверненні з зустрічним позовом не дотримано всіх вимог статті 180 ГПК України.

11. Також в обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/12741/23, від 29.09.2023 у справі № 905/533/23 та від 07.08.2023 у справі № 909/161/23.

Позиція інших учасників справи

12. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Позиція Верховного Суду

13. Перевіривши повноту встановлення судом апеляційної інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

14. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

15. Реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

16. Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

17. Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

18. Відповідно до статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

19. Верховний Суд звертає увагу, що висновки про наявність умов за яких зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом неодноразово викладались Верховним Судом.

20. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

21. У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

22. Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

23. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 та постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 910/3310/21, від 12.05.2022 у справі № 910/7951/21, від 17.05.2021 у справі № 910/18778/20.

24. Водночас Верховний Суд констатує, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізоване за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

25. Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, предметом первісного позову є матеріально-правові вимоги про стягнення суми переплачених коштів, з урахуванням фінансових санкцій, в розмірі 293 127,38 грн, за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії № 56 від 28.04.2023. Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що у період дії договору позивач сплатив відповідачу 1 576 344,11 грн, а фактично спожив електричної енергії на суму 1 285 950,34 грн (за цінами, встановленими договором і додатковими угодами № 1 та № 2), тобто загальна сума переплат становить 290 393,77 грн.

26. Натомість предметом зустрічного позову є вимога про стягнення з Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" збитків в розмірі 37 240,70 грн. Зазначені вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до додаткової угоди № 2 до договору № 56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023 ціна електричної енергії включає в себе вартість електричної енергії - 3,28, тариф на передачу - 0,43025, тариф на розподіл - 0,58712, послуги постачальника - 0,005, податок на додану вартість - 0,869474. Товариство неодноразово і детально інформувало споживача про збільшення тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, надавало відповідне документальне підтвердження та проекти додаткових угод з пропозицією щодо збільшення вартості електроенергії за рахунок зменшення об`єму постачання, також неодноразово зверталось зі скаргами та листами до Мінекономіки щодо обґрунтованості потреби в укладанні додаткових угод, проте споживач проігнорував всі надані документи, у зв`язку із чим Товариство було змушене власним коштом оплачувати операторам різницю вартості послуг з передачі та розподілу електричної енергії, оскільки всі складові (передача, розподіл) вимагали попередньої оплати в повному обсязі, внаслідок чого вказаними діями Організації Товариству було спричинені збитки в розмірі різниці в регульованих тарифах.

27. Звідси, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що первісний і зустрічний позов ґрунтуються на виконанні сторонами умов договору № 56 про постачання (закупівлю) електричної енергії від 28.04.2023, оскільки позивач просить стягнути суму переплати за вказаним договором, а відповідач просить стягнути збитки, завдані неналежним, за його доводами, виконанням вказаного договору позивачем. Отже, задоволення зустрічного позову може мати наслідком зарахування частини первісних позовних вимог

28. За таких обставин, висновки господарського суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для повернення зустрічної позовної заяви повністю узгоджуються з наведеними положеннями чинного процесуального законодавства та правовими позиціями Верховного Суду, наведеними вище у цій постанові.

29. Разом з цим, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/12741/23, від 29.09.2023 у справі № 905/533/23 та від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 з огляду на таке.

30. Так у кожній з вказаних справ Верховний Суд враховував особливості предмета та підстав первісного та зустрічного позовів та з`ясовував їх взаємопов`язаність і доцільність спільного розгляду, зокрема:

- у постанові від 10.01.2024 у справі № 910/12741/23 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для повернення зустрічної позовної заяви ПрАТ "НЕК "Укренерго" з огляду на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі різних договорів, а тому обидва позови безпосередньо пов`язані з цими договорами і стосуються питань виконання та тлумачення їх умов, факту доведеності неналежного виконання кожною із сторін своїх конкретних обов`язків. При цьому суди врахували, що до обох позовів долучені як різні договори, так і різні докази їх невиконання. Тому, за висновком судів, підлягають з`ясуванню, доведенню та оцінці різні обставини, що входять в предмет доказування, ступінь виконання обов`язків учасниками справи за різними договорами, що мають відмінний значний обсяг поданих сторонами доказів в обґрунтування підстав як первісного, так і зустрічного позовів.

- у постанові від 29.09.2023 у справі № 905/533/23 Верховний Суд погодився з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви зазначивши, що фактичною підставою первісного позову є Договір факторингу від 20.03.2023, укладений між АТ "ПУМБ" та ТОВ "ФК "Мустанг фінанс", відповідно до якого АТ "ПУМБ" передало ТОВ "ФК "Мустанг фінанс" право вимоги до ПрАТ "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" за іншим Договором факторингу з регресом від 15.10.2019 з оплати заборгованості за договором підряду від 01.03.2021. Натомість же ПрАТ "Інститут керамічного машинобудування "Кераммаш" обґрунтовувало свої зустрічні позовні вимоги необхідністю визнання недійсним інших правочинів (що передували укладенню Договору факторингу від 20.03.2023), а саме визнання недійсним положення статті 3 Договору факторингу з регресом від 15.10.2019 та пункту 3 реєстру від 30.11.2021 № 24, пункту 3 реєстру від 07.12.2021 № 25, пункту 3 реєстру від 30.12.2021 № 26; 2) визнання недійсними додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 7, № 8 до Договору підряду від 10.03.2021. Тобто, у поданому зустрічному позові відповідач оскаржує як положення Договору факторингу від 15.10.2019 та пунктів складених на його виконання реєстрів, так і 7 додаткових угод до договору підряду від 10.03.2021, укладених з іншими, аніж позивач, суб`єктами господарювання.

- у постанові від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 Верховний Суд погодився з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви зазначивши, що підставою звернення ТОВ "Глобал Логистик" з первісним позовом є невиконання ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 23.08.2022 № Ж2022/082 в частині оплати організації перевезень, отже доведенню підлягають обставини виконання/невиконання зобов`язань за договором. Разом з цим, підставою звернення ТОВ "Агрокомпанія Прикарпаття" з зустрічним позовом є неналежне виконання ТОВ "Глобал Логистик" вимог Податкового кодексу України (2755-17) , тому доведенню підлягають обставини дотримання/недотримання відповідачем за зустрічним позовом вимог податкового законодавства.

31. Звідси, правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 910/12741/23, від 29.09.2023 у справі № 905/533/23 та від 07.08.2023 у справі № 909/161/23 зроблені Судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

32. При цьому Верховний Суд зазначає, що викладені у касаційній скарзі доводи в цілому зводяться до незгоди скаржника з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням та суб`єктивного тлумачення скаржником обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.

33. За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

35. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.