ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" грудня 2009 р. Справа № 37/56-09 вх. № 1348/4-37
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Шпунт В.В., довіренність № 3 від 02.01.2009 року; 3-ї особи - не з"явився; відповідача - Крячко О.В., довіренність від 22.12.2008 року
розглянувши справу за позовом Виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків
3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Харківська обласна рада, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків
про стягнення 290635,73 грн.,-
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків
до Виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків;
3-я особа на стороні відповідача за зустрічним позовом, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Харківська обласна рада, м. Харків.
про звільнення від сплати частини орендної плати в сумі 143052,13 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Виробничо - експлуатаційне підприємство "Держпром" (позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (відповідач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" на користь Виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром" - 290635,73 грн.
Господарським судом було залучено до участі у справі за первісним позовом в якості 3-ї особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Харківську обласну раду.
Ухвалою господарського суду від 27.03.2009 р. по справі № 37/56-09 було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" для спільного розгляду з первісним позовом та залучено до участі у справі як третю особу на стороні відповідача за зустрічним позовом, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Харківську обласну раду.
Згідно зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" просить господарський суд звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" від сплати частини орендної плати за договором оренди № 20 Н від 01.08.2007 р. на користь Виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром" в сумі 143052,13 грн.
До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
В судовому засіданні 02.12.2009 року представник позивача по первісному позову підтримує позов у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечує посилаючись на те, що використаний позивачем за зустрічним позовом період нарахувань не відповідає періоду, на який посилається ВЕП "Держпром", а також на необґрунтованість та недоведеність тверджень ТОВ "Високі енергетичні технології" про неможливість користування окремими приміщеннями.
В судовому засіданні представник позивача за зустрічним позовом підтримує зустрічний позов у повному обсязі, проти первісного позову заперечує.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.
01 серпня 2007 року між Харківською обласною радою та ТОВ "Високі енергетичні технології" було укладено договір оренди комунального майна № 20Н нежитлових приміщень, балансоутримувачем яких є позивач - ВЕП "Держпром", згідно з яким орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування нежитлові окремо розташовані одноповерхові будівлі за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54 з метою розміщення виробничої бази.
Згідно пунктів 3.1, 3.3, 3.4 договору стартова орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженої рішенням Харківської обласної ради VIII сесії V скликання від 15.12.2006 р № 130-V.
Орендна плата згідно конкурсних пропозицій становить за рік 753725,00 грн. без урахування ПДВ та індексів інфляції.
Орендна плата за перший місяць оренди – серпень 2007 року становить 64569,11 грн., без урахування ПДВ та індексів інфляції за липень та серпень 2007 року, які враховуються при сплаті. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.
Орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним: - 70% до обласного бюджету; 30% - балансоутримувачу.
Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об’єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Разом з тим суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) (далі - Закон) регулює, відповідно до статті 1, організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів.
За частиною 2 статті 2 та статті 3 Закону, державну політику у сфері оренди здійснюють органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 3 статті 184 ГК України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
За частиною 2 статті 10 Закону, укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Типовий договір оренди майна комунальної власності у Харківській області затверджено як Додаток 1 до Положення про порядок здійснення деяких операцій з майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад області, затвердженого рішенням Харківської обласної ради від 15 грудня 2006 р. № 130-V (VІІІ сесія V скликання). Це положення діяло на момент укладення договору оренди комунального майна № 20Н від 01.08.2007 року (нове положення прийнято 06.09.2007 року).
Відповідно до пункту 1 глави 1.2 Положення, воно визначає порядок передачі в оренду і укладання договорів оренди цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів, нерухомого майна, а також встановлює порядок і умови надання дозволів комунальним підприємствам, установам та організаціям (які знаходяться в управлінні обласної ради) на укладання договорів оренди індивідуально визначеного майна (Типовий договір оренди майна додається).
За пунктом 2 глави 3.5 Положення договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір оренди комунального майна № 20Н від 1.08.2007 року, згідно з п.10.1, укладено строком на 2 роки 11 місяців, тобто відповідно до правил, встановлених органом місцевого самоврядування, уповноваженим виконувати правомочності власника щодо цього майна, він мав бути посвідчений нотаріально та зареєстрований.
Відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Момент недійсності правочину встановлює стаття 236 Цивільного кодексу України, а саме: нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позовні вимоги сторін ґрунтуються на договорі, який не було укладено з дотриманням вимог законодавства. За таких обставин, суд вважає, що відсутність нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору є підставою для визнання договору оренди комунального майна № 20Н від 01.08.2007 року неукладеним та доходить переконливого висновку про необґрунтованість та безпідставність як первинного, так і зустрічного позовів.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивачів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 220, 236, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 184 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44- 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Суддя