За позовом виробничо –комерційної приватної фірми "НЕД"

до виконавчого комітету Черкаської міської ради

за участю третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог –комунального підприємства "Черкаське обласне об‘єднання бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: Кірса В.В. –за довіреністю від 10.12.2008р.;

від відповідача: Глущенко С.О. –за довіреністю від 05.05.2009р.

від третьої особи: не з’явилися.

Заявлено позов про визнання за виробничо – комерційною приватною фірмою "НЕД" права власності на вбудований салон –магазин "Антикваріат" (приміщення №1 площею 28,3 кв. м. та приміщення №2 площею 5,7 кв.м.), розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 28 та про визнання його таким, що є придатним до експлуатації.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Черкаської міської ради від 18.04.1995р. №192 йому було надано дозвіл на замовлення проектно-вишукувальних робіт на розміщення салону-магазину "Антикваріат" в житловому будинку №28 по вул. Б. Вишневецького в м. Черкаси на земельній ділянці площею 56 кв. м. На виконання цього рішення було розроблено проект та здійснено вибір земельної ділянки в натурі, а також отримано дозвіл на будівництво. Рішенням Черкаської міської ради від 21.08.1996р. №539 позивачу була виділена земельна ділянка по вул. Б. Вишневецького в м. Черкаси площею 56 кв. м., на якій і був збудований вказаний вище салон –магазин, конструктивні елементи якого згідно з відповідним висновком будівельного дослідження відповідають державним будівельним нормам і правилам України, а сама будівля салону –магазину придатна до експлуатації.

Заявою від 03.06.2009р. позивач уточнив позовні вимоги і просив господарський суд лише визнати за виробничо –комерційною приватною фірмою "НЕД" право власності на вбудований салон –магазин "Антикваріат" (приміщення №1 площею 28,3 кв. м. та приміщення №2 площею 5,7 кв.м.), розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 28, і не просив визнавати цей салон - магазин таким, що є придатним до експлуатації.

Господарський суд прийняв уточнення позивачем позовних вимог.

У засіданні суду представник позивача підтримав позов з урахуванням поданої ним заяви від 03.06.2009р.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

У засіданні суду представник відповідача проти позову заперечив, оскільки вважає будівництво салону –магазину "Антикваріат" самочинним і, що для визнання на нього права власності за позивачем немає підстав.

Третя особа звернулася до господарського суду із письмовим клопотанням про розгляд справи за відсутності її представника.

З 18 по 23 червня 2009р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

В 1995р. комісією, створеною розпорядженням виконкому Черкаської міської ради від 19.05.1993р. №127-р, був проведений вибір в натурі земельної ділянки виробничо –комерційній приватній фірмі "НЕД" для розташування магазину "Антикваріат", за результатами якої був складений відповідний акт. Згідно з цим актом комісія прийшла до висновку про доцільність відведення земельної ділянки площею 56 кв. м. по вул. Б. Вишневецького, №28 виробничо – комерційній приватній фірмі "НЕД" для забудови скрізного проходу з розташуванням магазину "Антикваріат".

18 квітня 1995р. Черкаською міською радою було прийняте рішення №192, яким виробничо –комерційній приватній фірмі "НЕД" був наданий дозвіл на замовлення проектно –вишукувальних робіт на земельній ділянці площею 56 кв. м. скрізного пішохідного проходу в житловому будинку по вул. Б. Вишневецького, 28 у м. Черкаси на розміщення салону –магазину "Антикваріат". На підставі цього рішення управлінням архітектури та містобудування виконавчого комітету Черкаської міської ради на замовлення виробничо –комерційній приватній фірмі "НЕД" було видане архітектурно-планувальне завдання на проектування салону-магазину ""Антикваріат".

21 серпня 1996р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради було прийняте рішення №539 про відведення виробничо –комерційній приватній фірмі "НЕД" земельної ділянки площею 56 кв. м. по вул. Б. Вишневецького, 28 у м. Черкаси під салон –магазин "Антикваріат" в тимчасове користування на умовах оренди строком на один рік.

Згідно з ст. 22 Земельного кодексу України від. 18.12.1990р. №561-XII, який діяв до 01.01.2002р., право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 24 Земельного кодексу України від. 18.12.1990р. №561-XII право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Форма договору і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Позивач на вимогу суду не надав як самого договору оренди земельної ділянки площею 56 кв. м. по вул. Б. Вишневецького, 28 у м. Черкаси під салон –магазин "Антикваріат", так і інших доказів, які б свідчили про укладання ним з Черкаською міською радою такого договору.

В 1996р. виробничо –комерційна приватна фірма "НЕД" звернулася до головного архітектора м. Черкаси із заявою про реєстрацію і видачу дозволу на будівництво салон –магазину "Антикваріат" по вул. Б. Вишневецького, 28 у м. Черкаси за індивідуальним проектом, розробленим проектною організацією Укооппроект м. Черкаси, вул. Кірова, 55. Ця заява позивача була підписана головним архітектором м. Черкаси.

Доказів на підтвердження здійснення позивачем будівництва салон –магазину "Антикваріат" по вул. Б. Вишневецького, 28 у м. Черкаси, прийняття його в експлуатацію та отримання документів, які засвідчують право власності на цей об’єкт, позивач суду не надав.

Статтею 376 Цивільного кодексу України встановлені такі норми:

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статті 125- 126 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. №2768-III, з урахуванням внесених до нього у подальшому змін і доповнень, передбачають такі норми:

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З огляду на приведені вище норми ст. 276 Цивільного кодексу України для здійснення особою будівництва вона зобов'язана набути у встановленому порядку право власності на землю чи право користування земельною ділянкою, одержати Державний акт на право власності на земельну ділянку чи договір оренди землі, або Державний акт на право постійного користування землею, а також визначити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Без цього будівництво будинків, будівель, споруд та інших об’єктів нерухомості вважається самочинним.

Визнання за рішенням суду права власності на самочинно збудоване нерухоме майно можливе лише за умови наданням особі земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.

У даному випадку позивач не доказав набуття ним в установленому порядку права на земельну ділянку по вул. Б.Вишневецького, 28, м. Черкаси, на якій був збудований салон –магазин "Антикваріат", як на початок його будівництва, так і під уже самочинно збудований об’єкт нерухомості.

За таких обставин позов виробничо –комерційної приватної фірми "НЕД" задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У позові відмовити повністю.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .