5/56 Про стягнення заборгованості з оплати за передану деревомодельну оснастку для виготовлення відливок за договором на виготовлення модельно стержневої оснастки - 16.06.2009 Прийняття

У судовому засіданні 12.06.09 оголошувалась перерва до 16 год. 00 хв. 16.06.09, про що представники сторін були ознайомлені під розписку. Після перерви представник позивача у засіданні 16.06.2009 року участі не брав.

Приватне підприємство "Віндем" (далі - ПП "Віндем") звернулося до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський завод гідравлічних машин "Цукрогідромаш" (далі - ВАТ "Цукрогідромаш") суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 29635,20 грн., трьох відсотків річних - 1344,53 грн., пені - 168,07 грн. за передану деревомодельну оснастку для виготовлення відливок згідно актів від 20.11.2008 та 10.12.2008 року.

Відповідач 24.04.2009 року подав господарському суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги не визнає.

Позивач 20.05.2009 року подав суду пояснення № 01-17/19-05 до позовної заяви.

20 травня 2009 року відповідач подав суду клопотання щодо відзиву на позовну заяву про стягнення боргу з додатковим обґрунтуванням підстав відмови у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Правилами ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Між ПП "Віндем" - постачальник, та ТОВ "Цукрогідромаш" - покупець, 22.09.2008 року укладено договір № М/22 на виготовлення модельно стрижневої оснастки (далі - договір № М/22).

Згідно п. 1.1. договору № М/22 постачальник зобов'язується виготовити та поставити покупцю технологічну деревомодельну оснастку для виготовлення відливок (далі - продукція), наступних найменувань: 1) корпус насоса 1Д1600-90; 2) кришка корпуса 1Д1600-90; 3) колесо робоче 1Д1600-90.

Пунктом 1.2. договору № М/22 встановлено, що продукція за даним договором виготовляється з матеріалів постачальника у відповідності з технічною документацією на вироби та погодженої сторонами технологічної схеми збирання ливарної форми на кожне найменування продукції.

Для виготовлення продукції покупець в обов'язковому порядку надає постачальнику технічне завдання на виготовлення деревомодельної стрижневої оснастки насоса 1Д1600-90.

Постачальник суворо керується при виготовленні продукції технічним завданням отриманим від покупця. Технічне завдання є невід'ємною частиною даного Договору.

Покупець зобов'язується прийняти і оплатити продукцію від постачальника. Приймання продукції покупцем від постачальника оформлюється в обов'язковому порядку за актом приймання-передачі і є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності до п.п. 4.1., 4.2. договору № М/22 загальна сума договору становить 57600 грн. з урахуванням ПДВ у тому числі:

1) корпус насоса 1Д1600-90 за ціною: 34560,00 грн. разом з ПДВ;

2) кришка корпуса 1Д1600-90 за ціною: 17280,00 грн. разом з ПДВ;

3) колесо робоче 1Д1600-90 за ціною: 5760,00 грн. разом з ПДВ.

Сума договору є фіксованою та не підлягає зміні.

Розрахунки за продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника у порядку:

- 50% від суми договору покупець сплачує у вигляді авансових платежів протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору;

- наступні 50% оплати від суми договору (кінцевий розрахунок) покупець здійснює постачальнику протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання модельної оснастки згідно акта приймання-передачі вказаної продукції.

На виконання умов вказаного договору відповідач 10.10.2008 року перерахував позивачу аванс 50% від суми договору, що становить 28800,00 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку.

Пунктом 2.1. договору № М/22 встановлено, що приймання продукції за кількістю, якістю здійснюється у відповідності з вимогами "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю" № П-6 від 15.06.1965 року (va006400-65) , з доповненнями та змінами та "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" № П-7 від 25.04.1966 року (va007400-66) , з доповненнями та змінами.

Пунктом 2.2. договору № М/22 встановлено, що якість продукції повинна відповідати вимогам конструкторської документації і технічного завдання, акти приймання-передачі оформляються за результатами виготовлення першого зразка готової продукції у вигляді чавунної відливки, геометрія якої відповідає технічним умовам конструкторської документації і вимогам технічного завдання. Виготовлення першого зразка готової продукції і оформлення акта приймання - передачі проводиться покупцем в 5-денний строк з моменту поставки деревомодельної оснастки покупцю.

Так, сторонами договору № М/22 20.11.2008 року та 10.12.2008 року складено та підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

№ 001 - виготовлено модельну остастку: корпус 1Д1600-90(модель 1 шт., ст. ящик - 9 шт.), кришка 1Д1600-90 (модель 1 шт., ст. ящик - 4 шт.);

№ 002 - виготовлено модельну остастку: колесо робоче (медель 1 шт., ст. ящик 2 шт.).

У цих актах №001 і № 002 зазначено, що модель прийнята та випробовування.

Тобто, із викладеного слідує, що вказана у актах продукція передана не у власність для використання за призначенням, а лише на випробовування.

В матеріалах справи містяться пояснення головного інженера ТОВ "Цукрогідромаш" Дубонос В.С. та начальника ливарного цеху Бершадського В.О. у яких зазначено, що акти були складені та підписані за умови прийняття оснастки на випробовування.

За умовами пунктів 1.3., 2.1., 2.2. договору № 22 приймання продукції покупцем від постачальника оформляється в обов'язковому порядку актами приймання-передачі.

Зазначені акти №001 і № 002 засвідчують, що позивачем були проведені роботи щодо виготовлення модельної оснастки та передачі робіт відповідачу, останній прийняв вказану оснастку лише на випробування.

У справі відсутні докази виготовлення відповідачем першого зразка готової продукції у вигляді чавунної відливки, геометрія якої відповідає технічним умовам конструкторської документації і вимогам технічного завдання.

Після випробування сторони не складали актів щодо результатів випробування оснастки, не складали акти передачі позивачем відповідачу у власність зазначеної модельної оснастки, яку відповідач прийняв би без зауважень, тобто, акти приймання - передачі продукції відповідачу у власність відсутні.

Позивач не звертався до суду з вимогою про зобов'язання відповідача прийняти виготовлену продукцію за актом приймання - передачі готової продукції відповідно п. 2.2. договору № 22.

Із довідки відповідача № 409 від 05.06.2009 р. (а.с. 83) слідує, що модельно - стержньова оснастка корпуса насоса, кришка корпуса та робоче колесо 1Д1600-90 за результатами випробування не відповідає вимогам технічного завдання на виготовлення модельно - стержньової оснастки. зазначена модельно - стержньова оснастка корпуса насоса, кришка корпуса та робоче колесо 1Д1600-90 у виробництві участі не приймає.

Позивач у позовній заяві посилається, як на підставу виникнення грошового зобов'язання у відповідача, на видаткову накладну № 49 від 10.12.2008 року на суму 57600,00 грн. за якою відповідач отримав деревомодельну оснастку: корпус насоса 1Д1600-90, кришка корпуса 1Д1600-90, колесо робоче 1Д1600-90.

Правилами п.п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Поданий позивачем оригінал видаткової накладної № 49 від 10.12.2008 року на суму 57600,00 грн. у графі "Отримав (ла)" не містить, крім нечіткого підпису, даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зокрема, відсутня довіреність, якою було уповноважено працівника ВАТ "Цукрогідромаш" на отримання виготовленої продукції. Надана позивачем копія довіреності № 242 від 10 грудня 2008р. на Брайченко Андрія Вікторовича, виготовлена із застосуванням факсу, відхиляється господарським судом, оскільки не є належним і допустимим доказом. Факт видачі відповідачем довіреності Брайченку А.В. на отримання продукції повинен бути підтверджений оригіналом, оскільки відпвоідач заперечує видачу цієї довіреності. Але оригінал зазначеної довіреності № 242 від 10 грудня 2008р. у позивача відсутній.

Окрім того, у копії цієї довіреності зазначено насос 1Д1600-90, але згідно договору № 22 позивач зобов'язався виготовити і поставити відповідачу деревомодельну стержньову оснастку для виготовлення відливок.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Вимога господарського суду про надання оригіналів документів, зокрема, може бути викликана необхідністю встановлення достовірності документа, що подається в копії.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з викладеного, позивачем не доведено факту передачі відповідачу у власність відповідно п. 2.2. договору № 22 деревомодельної оснастки для виготовлення чавунних відливок: корпус насоса 1Д1600-90, кришка корпуса 1Д1600-90, колесо робоче 1Д1600-90.

Отже, на підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Державне мито по справі в сумі 327,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.