911/39/23 Про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, наказу про призначення на посаду директора та рішення єдиного учасника - 29.05.2024 Прийняття

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/39/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

позивача - Кєєр О.С., Сиротюка Р.В.,

відповідача-1 - не з`явились,

відповідача-2 - Тандира Д.В.,

відповідача-3 - не з`явились,

третьої особи-1 - не з`явились,

третьої особи-2 - не з`явились,

третьої особи-3 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 (головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.)

у справі №911/39/23

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2,

2. ОСОБА_3,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Інвест Лтд",

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталії Миколаївни,

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клімової Надії Валентинівни,

3. Державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренка Володимира Вікторовича,

про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, наказу про призначення на посаду директора та рішення єдиного учасника,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгро-Інвест Лтд" (далі також ТОВ "Украгро-Інвест Лтд") про (з урахуванням заяви про зміну предмета позову):

- визнання недійсною довіреності, посвідченої 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., що складена від імені громадянки України ОСОБА_1 на ім`я громадянина України ОСОБА_2 за реєстровим №1958;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" від 01.12.2022, який укладено між громадянкою України ОСОБА_1, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №1958, діяв громадянин України ОСОБА_2, та громадянином України ОСОБА_3, щодо відчуження належної ОСОБА_1 частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Украгро-Інвест Лтд";

- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства, посвідченого 01.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клімовою Н.В. за реєстровими №6255, №6256 та №6258, ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №1958, яким відчужено (передано) 100% частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" ОСОБА_3 ;

- визнання недійсним наказу директора ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" №02/12/2022 від 02.12.2022 про призначення директором товариства ОСОБА_3 ;

- визнання недійсним рішення №01/12/2022 єдиного учасника ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" від 01.12.2022 про затвердження нової редакції статуту, звільнення директора ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" ОСОБА_4 за власним бажанням з 01.12.2022, призначення на посаду директора ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" ОСОБА_3 з 02.12.2022, а також виключення ревізійної комісії зі складу органів управління ТОВ "Украгро-Інвест Лтд";

- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу 05.12.2022 09:35:38, 1003551070007010912, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, проведеної державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренком В.В. щодо ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" (код ЄДРПОУ 41007704);

- скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу 07.12.2022 14:45:08, 1003551070007010912, зміна кінцевого бінефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бінефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведеної державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренком В.В. щодо ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" (код ЄДРПОУ 41007704).

1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачкою не надавалась довіреність, що стала підставою наявності повноважень на вчинення від її імені спірних дій та зміни власника 100% частки ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" з позивача на ОСОБА_3 .

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. ОСОБА_1 з 2017 року володіла 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд", що в гривневому еквіваленті становить 1 773 000,00 грн.

2.2.01.12.2022 між позивачкою, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №1958, діяв ОСОБА_2, та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі відповідача-3, відповідно до якого за ціною у 2 000,00 грн відчужено (передано) 100% частки позивачки у статутному капіталі відповідачу-2.

2.3.Передача 100% частки позивачки у статутному капіталі відповідача-3 відбулась на підставі акта приймання-передачі частки у статутному капіталі відповідача-3, посвідченого 01.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клімовою Н.В. за реєстровими №6255, №6256 та №6258, який є додатком до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі від 01.12.2022.

2.4.01.12.2022 відповідачем-2 ухвалено рішення №01/12/2022 єдиного учасника відповідача-3 про затвердження нової редакції статуту, звільнення директора відповідача-3 ОСОБА_4 за власним бажанням з 01.12.2022, призначення на посаду директора відповідача-3 ОСОБА_3 з 02.12.2022, а також виключення ревізійної комісії зі складу органів управління товариством. Також, 02.12.2022 відповідачем-2 видано наказ №02/12/2022 про призначення директором товариства ОСОБА_3 .

2.5.Державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренком В.В. щодо відповідача-3 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 05.12.2022 09:35:38, 1003551070007010912, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, а також державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 07.12.2022 14:45:08, 1003551070007010912, зміна кінцевого бінефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бінефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

2.6.Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 стверджує, що всі реєстраційні дії щодо переходу права власності на частку у статутному капіталі відповідача-3 здійснені поза її волею, а довіреність, що посвідчена 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №1958, позивачкою не підписувалась і не надавалась, а, отже, наявні всі підстави для визнання усіх вчинених на її підставі правочинів, недійсними.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Рішенням Господарського суду Київської області від 27.07.2023 у справі №911/39/23 позов задоволено частково; (1) визнано недійсною довіреність, посвідчену 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М., що складена від імені громадянки України ОСОБА_1 на ім`я громадянина України ОСОБА_2 за реєстровим №1958; (2) визнано недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" від 01.12.2022, який укладено між громадянкою України ОСОБА_1, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №1958, діяв громадянин України ОСОБА_2, та громадянином України ОСОБА_3, щодо відчуження належної ОСОБА_1 частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ "Украгро-Інвест Лтд"; (3) визнано недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства, посвідчений 01.12.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клімовою Н.В. за реєстровими №6255, №6256 та №6258, ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 29.11.2022 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Н.М. за реєстровим №1958, яким відчужено (передано) 100% частки ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" ОСОБА_3 ; (4) визнано недійсним рішення №01/12/2022 єдиного учасника ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" від 01.12.2022 про затвердження нової редакції статуту, звільнення директора ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" ОСОБА_4 за власним бажанням з 01.12.2022, призначення на посаду директора ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" ОСОБА_3 з 02.12.2022, а також виключення ревізійної комісії зі складу органів управління ТОВ "Украгро-Інвест Лтд"; (5) скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 05.12.2022 09:35:38, 1003551070007010912, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, проведену державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренком В.В., щодо ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" (код в ЄДРПОУ 41007704); (6) скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 07.12.2022 14:45:08, 1003551070007010912, зміна кінцевого бінефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бінефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проведену державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренком В.В., щодо ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" (код в ЄДРПОУ 41007704). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 368,00 грн судового збору за подання позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 368,00 грн судового збору за подання позову. Стягнуто з ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" на користь ОСОБА_1 5 368,00 грн судового збору за подання позову та 894,67 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову. В іншій частині позову відмовлено.

3.2.Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції встановив, що спірна довіреність не підписувалась позивачем, тобто цей односторонній правочин укладено від його імені проти його волі, відтак, наявні підстави для визнання спірної довіреності недійсною у зв`язку з недодержанням в момент вчинення цього правочину вимог частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Крім того, місцевий господарський суд зауважив, що оспорюваний правочин вчинено відповідачем-1 фактично поза волею позивача, який є власником частки у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд", з огляду на що відповідач-1 не був наділений повноваженнями для вчинення відповідного правочину, а тому договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі цього товариства є недійсним відповідно до частини другої статті 203 ЦК. Також, враховуючи той факт, що суд раніше дійшов висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд", а також передбаченої чинним законодавством можливості реєстрації змін у складі учасників, розмірі часток у статутному капіталі на підставі лише нотаріально посвідченого акта прийому-передачі, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд", посвідченого 01.12.2022. Суд першої інстанції дійшов висновку про визнання недійсним рішення №01/12/2022 єдиного учасника ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" від 01.12.2022 у зв`язку з невідповідністю нормам чинного законодавства, з огляду на відсутність у відповідача-2 відповідних корпоративних прав на управління товариством, відтак, невідповідність волі уповноваженої особи - власника 100% частки у статутному капіталі товариства. Тож суд зазначив, що позивачем не доведено обставин про те, яким чином визнання недійсним наказу директора ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" №02/12/2022 від 02.12.2022 призведе до відновлення порушеного права позивачки, а саме права володіння часткою у статутному капіталі ТОВ "Украгро-Інвест Лтд". Оскільки суд дійшов висновку про визнання недійсними правочинів та актів, то відповідно зазначив, що підлягають скасуванню вчинені на їх підставі реєстраційні дії.

3.3.Господарський суд Київської області додатковим рішенням від 31.08.2023 у справі №911/39/23 частково задовольнив заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 28 571,43 грн витрат на правничу допомогу адвоката. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 28 571,43 грн витрат на правничу допомогу адвоката. Стягнув з ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" на користь ОСОБА_1 28 571,43 грн витрат на правничу допомогу адвоката. У задоволенні іншої частини заяви - відмовив.

3.4.Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн є реальною, обґрунтованою та пропорційною до предмета спору. Суд першої інстанції відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу на суму пропорційну до позовних вимог, у задоволенні яких було відмовлено.

3.5.Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог у справі №911/39/23 задоволено. Прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог у справі №911/39/23 про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу 05.12.2022 09:35:38, 1003551070007010912, зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, проведену державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренком В.В. щодо ТОВ "Украгро-Інвест ЛТД", а також про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу 07.12.2022 14:45:08, 1003551070007010912, зміна кінцевого бінефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бінефіціарного власника (контролера). Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведену державним реєстратором Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Макаренком В.В. щодо ТОВ "Украгро-Інвест ЛТД".

3.6.Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.12.2023 скасував рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2023 у справі №911/39/23 та ухвалив нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Скасував додаткове рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2023 у справі №911/39/23 та ухвалив нове рішення. Відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу. Матеріали справи №911/39/23 повернув до Господарського суду Київської області.

3.7.Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- у правовідносинах, які склалися між сторонами у цій справі, поновлення порушених корпоративних прав позивача, у разі здійснення їх захисту в судовому порядку, безпосередньо пов`язане зі здійсненням державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників ТОВ "Украгро-Інвест Лтд", тобто пов`язане з відносинами у сфері державної реєстрації юридичних осіб. Отже, ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості, у разі задоволення позову, поновити такі права, у цьому випадку - здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі та склад учасників ТОВ "Украгро-Інвест Лтд";

- вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону);

- з огляду на викладене, за висновком колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки наведені вимоги не відповідають належному та ефективному способу захисту порушеного права;

- оскільки постановою скасовано рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2023 у справі №911/39/23 та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу та для здійснення на підставі цієї заяви розподілу на користь позивача його судових витрат на професійну правничу допомогу.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №911/39/23 та залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 27.07.2023.

4.2.Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржниця вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ), зазначаючи:

- про неврахування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 05.08.2020 у справі №438/887/16-ц, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, щодо застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (755-15) , а саме стосовно обрання способу захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю;

- про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування способів захисту корпоративних прав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", наряду зі способами захисту, передбаченими частиною п`ятою статті 17 цього Закону.

- суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин справи, що мають значення для справи, не навів на підтвердження визначених ними обставин докази, які були б достовірні та достатні для всебічного, повного й об`єктивного вирішення спору (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).

4.3.Відповідач-2 подав клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивовано таким:

1) ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2024 відкрито провадження у справі №911/3908/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ "Украгро-Інвест Лтд" про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, стягнення частки у статутному капіталі та відновлення становища, яке існувало до порушення її прав.

Такі дії позивача та скаржника одночасно, на думку відповідача, свідчать про наступне:

- скаржник, має право захисту оспореного, невизнаного або порушеного права поза межами провадження у справі №911/39/23, так як провадження у справі №911/3908/24 на сьогоднішній день триває і не зупинено;

- таке звернення скаржника із новим позовом, вимоги якого в повній мірі відповідають висновкам апеляційного суду в частині способу захисту порушеного права, фактично самостійно спростовують доводи касаційної скарги, що позбавляє її будь-якого правового змісту;

2) позивачка в суді апеляційної інстанції відмовилася від вимог, щодо визнання державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, внаслідок чого на розгляді апеляційного суду залишились вимоги, задоволення яких не може бути правовою підставою для проведення реєстраційних дій в частині зміни часток учасників товариства, відповідно таке судове рішення в повній мірі не захищає порушений інтерес позивачки, що по своїй суті повністю нівелює принципи та завдання господарського судочинства;

3) висновки, про неврахування яких скаржниця вказує у касаційній скарзі, не стосуються правовідносин реєстрації змін часток в статутному капіталі товариства, і відповідно не можуть вважатися релативними та застосовуватися в цій ситуації.

4.4.09.04.2024 від скаржниці надійшли письмові пояснення, в яких обґрунтовуючи посилання на те, що обраний спосіб захисту порушених прав позивачки у спірних правовідносинах є належним та ефективним, остання посилається, зокрема, на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19.09.2023 у справі №910/19669/21.

4.5.09.04.2024 від представника ОСОБА_3 - адвоката Тандира Д.В. також надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній, посилаючись на правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 08.08.2022 у справі №911/2780/20, від 01.08.2022 у справі №907/166/21, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20, вказує, що практика застосування норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (755-15) стосовно обрання способу захисту порушених прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю є сформованою у спірних правовідносинах.

4.6.У судових засіданнях, що відбулися 27.03.2024, 10.04.2024 колегія суддів дійшла висновків про необхідність в оголошенні перерви.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Верховний Суд зауважує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

5.2.Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

5.3.З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

5.4.Відповідно до статті 236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.5.У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

5.6.Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

5.7.За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.8.У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003).

5.9.Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, пункт 30, від 27.09.2001).

5.10.Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не встановив фактичних обставин, які мають значення для справи, не навів на підтвердження визначених ними обставин докази, які були б достовірні та достатні для всебічного, повного й об`єктивного вирішення спору; у порушення вимог ГПК (1798-12) , практики Європейського суду з прав людини, прийняв постанову яка не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідних правовідносинах.

5.11.Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, єдиною підставою для відмови у позові апеляційний суд зазначив те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, пославшись при цьому на практику Верховного Суду, яка сформована до неподібних правовідносин з тими, які виникли між сторонами у справі №911/39/23.

5.12.Так, у постановах від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 03.11.2020 у справі №922/88/20, Велика Палата Верховного Суду аналізувала приписи Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (755-15) з метою формування висновків про визначення юрисдикції спору про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії державного реєстратора, тим самим вказуючи на те, яким має бути суб`єктний склад спірних правовідносин (що відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі). За наслідками перевірки таких обставин у вказаних справах Велика Палата Верховного Суду висновувала суд якої юрисдикції має розглядати відповідний спір. Водночас Велика Палата Верховного Суд у вказаних справах не вирішувала спір по суті та не формувала правовий висновок щодо ефективності/неефективності такої вимоги як визнання правочину недійсним у спірних правовідносинах.

5.13.Посилання апеляційного суду на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.09.2020 у справі №916/667/19, колегія суддів не вважає слушним, оскільки така постанова відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

5.14.У постанові від 02.02.2022 у справі №911/803/20, на яку також послався суд апеляційної інстанції, Верховний Суд, зокрема, зазначив:

"Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 Цивільного кодексу України.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. При цьому, зазначені норми є загальними, стосуються майна в цілому, тобто регулюють правовідносини щодо і рухомого, і нерухомого майна. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18".

5.15.Колегія суддів зазначає, що наведений у вказаній постанові Верховного Суду висновок стосується питання застосування положень статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у спорах де існували обставини неодноразового перепродажу частки після її вибуття із володіння власника, тобто де існував ланцюжок правочинів, які були укладені після правочину, за яким майно вибуло від власника, і у зв`язку з існуванням саме таких обставин Верховний Суд зазначив, що порушене право позивача підлягає захисту у спосіб витребування частки, а також те, що при розгляді такого спору мають бути перевірені обставини добросовісності набуття майна його останнім набувачем та наявність/відсутність підстав для його витребування позивачем.

5.16.У цій же справі №911/39/23 предметом спору є, зокрема, вимоги про визнання недійсною довіреності, виданої від імені ОСОБА_1, визнання недійсним правочину, який було укладено безпосередньо від імені позивачки, та за обставин, коли не відбулося подальшого відчуження майнових прав на користь третіх осіб. Позивачка зазначала, що нинішній власник частки - ОСОБА_3, з яким було укладено оспорюваний договір від імені ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою разом із іншими особами, у період часу з 29.11.2022 по 06.12.2022, використовуючи завідомо підроблені документи, незаконно заволодів часткою статутного капіталу ТОВ "Украгро-Інвест ЛТД" у розмірі 100%. Отже, у такому спорі оцінка законності набуття частки ОСОБА_3 полягає у перевірці обставин правомірності укладення оспорюваного договору, який у силу статті 204 ЦК є правомірним поки судом не буде встановлено інше. Тобто, у справі №911/39/23 перевірка добросовісності набуття майна відповідачем-2 полягає саме у з`ясуванні обставин дотримання вимог законодавства при вчиненні оспорюваного правочину з позивачкою. При цьому оцінка таких обставин має надаватися у спорі про визнання договору недійсними.

5.17.Відповідно повернення частки у таких правовідносинах, фактично, є наслідком визнання недійсним оспорюваного правочину, який (наслідок) безпосередньо зумовлює зобов`язання для відповідача згідно з нормою абзацу другого частини першої статті 216 ЦК. Тому вимога про визнання правочину недійсним є належним способом захисту прав у таких відносинах.

5.18.Частинами першою та другою статті 216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

5.19.Отже, в силу приписів частин першої, другої статті 216 ЦК наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином та відшкодування збитків, якщо такі завдано. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину, яка застосовується виключно до сторін правочину та не може бути проігнорована сторонами.

5.20.Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову (такі висновки сформульовано в постановах Верховного Суду від 19.09.2023 у справі №910/19669/21, від 28.02.2024 у справі №906/43/22, від 01.02.2024 у справі №914/3630/21).

5.21.Зазначене помилково не було враховано судом апеляційної інстанції, у зв`язку з чим, відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд послався на практику Верховного Суду, яка не є релевантною до спірних правовідносин, водночас залишив без будь-якої оцінки питання щодо належності та ефективності обраного позивачкою способу захисту в контексті застосування положень статей 215, 216 ЦК, які у разі задоволення позовних вимог про визнання правочину недійсним є підставою для виникнення у кожної із сторін такого правочину зобов`язання повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

5.22.Відповідно суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам позивачки про те, що на підставі судового рішення про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, рішення засновників товариства права останньої повертаються у попередній стан. Тобто, що визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, рішення засновників товариства є достатнім способом захисту порушених прав позивачки та правовою підставою для внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру в силу приписів статті 216 ЦК та статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відповідно до пункту 2 частини першої якої державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

5.23.Посилання ОСОБА_3 на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 26.10.2022 у справі №912/2620/21, від 25.01.2024 у справі №917/1732/22, від 02.11.2021 у справі №917/1338/18, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20, від 08.08.2023 у справі №911/2780/20, від 01.08.2022 у справі №907/166/21, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у вказаних справах обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом, а також заявлені позовні вимоги є відмінними від тих, що мають місце у справі №911/39/23. Зокрема у вказаних справах досліджувалось питання ефективності позовної вимоги про визнання недійсним рішення юридичної особи, як першочергової підстави для вибуття частки позивача, яке (рішення), фактично вичерпало свою дію фактом його реалізації.

5.24.Указане порушення норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що в сукупності із неврахуванням висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 19.09.2023 у справі №910/19669/21, від 28.02.2024 у справі №906/43/22, від 01.02.2024 у справі №914/3630/21, є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судового збору

6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2.Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6.3.За змістом частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

6.4.Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до апеляційного суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано ці судові рішення.

6.5.Відповідно до статті 129 ГПК у зв`язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судових витрат у справі, у тому числі й судового збору, сплаченого за подання касаційних скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі №911/39/23 скасувати та передати справу на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

В.І. Студенець