908/1276/21 Про звернення стягнення на грошові кошти, які належать товариству, яке має заборгованість перед боржником, в межах справи про визнання боржника банкрутом - 15.05.2024 Прийняття

1. 15.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паверсток" (далі - ТОВ "Паверсток", Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго", Споживач) укладено договір №32367-12/511 про постачання електричної енергії споживачу, за змістом якого (п. 1.1.) Постачальник зобов`язався продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а Споживач взяв на себе зобов`язання прийняти та оплати Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами даного договору.

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Центренерго" не здійснило оплати ТОВ "Паверсток" за укладеним договором №32367-12/511 від 15.12.2021 за актами приймання-передавання товарної продукції:

- №039622031 від 31.03.2022 на суму 1 528 367,34 грн. з ПДВ;

- №039622041 від 30.04.2022 на суму 2 881 740,43 грн. з ПДВ;

- №039622051 від 31.05.2022 на суму 2 788 692,92 грн. з ПДВ;

- №039622061 від 22.06.2022 на суму 1 322 251,96 грн. ПДВ,

тобто на загальну суму 8 521 052,65 грн. з ПДВ.

3. Згідно з абз. 5 п. 4.7 Договору оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок Постачальника.

4. Згідно з п. 12.31 Договору №32367-12/511 від 15.12.2021: якщо Постачальник не зареєстрував податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України (2755-17) , Споживач має право призупинити виконання своїх зобов`язань по оплаті вартості електричної енергії на суму, незареєстрованих податкових накладних (розрахунках коригування до податкових накладних), а саме - загальній сумі коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість, до моменту їх реєстрації такої податкової накладної (розрахунків коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. У пункті 12.32 Договору №32367-12/511 від 15.12.2021 сторони погодили, що у випадку відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання, в результаті чого Споживач втратить право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, Постачальник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки Споживачем відповідної вимоги Постачальнику відшкодувати Споживачу усі пов`язані з таким порушенням збитки, а Споживач зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відправки Постачальником відповідної вимоги Споживачу здійснити розрахунок з Постачальником за отриману електричну енергію у розмірі, що дорівнює вартості електричної енергії без ПДВ. У випадку здійснення попередньої оплати Постачальник зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати відправки Споживачем відповідної вимоги Постачальнику сплатити Споживачу грошові кошти в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у вказаних податкових накладних та компенсувати Споживачу усі пов`язані з таким порушенням збитки.

6. Відповідно до інформації Державної податкової служби України ТОВ "Паверсток" не задекларовані суми постачання електричної енергії за наступними актами:

- №039622031 від 31.03.2022 на суму 1 528 367,34 грн. з ПДВ;

- №039622041 від 30.04.2022 на суму 2 881 740,43 грн. з ПДВ;

- №039622051 від 31.05.2022 на суму 2 788 692,92 грн. з ПДВ;

- №039622061 від 22.06.2022 на суму 1 322 251,96 грн. з ПДВ,

7. 09.08.2022 рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/1276/21 (908/921/22) стягнуто з ТОВ "Паверсток" на користь ТОВ "Ареддітум-інвест" заборгованість за надані послуги у розмірі 21 743 796,84 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 250 000,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Паверсток" на користь Державного бюджету України 326 156,95 грн судового збору. На виконання вказаного рішення видано наказ.

8. 25.01.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області здійснено процесуальну заміну позивача - ТОВ "Ареддітум-інвест" у справі № 908/1276/21 (908/921/22) правонаступником - ТОВ "Електротрейдінг Груп".

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у виконавчому провадженні 70939762 від 06.02.2023, рішення суду виконано частково, сума яка на даний час не стягнута з Боржника, складає 21 262 493,39 грн, що підтверджується листом приватного виконавця № 5182 від 10.05.2023.

10. Під час здійснення заходів встановлення наявності грошових коштів, що належать особі, яка має заборгованість перед Боржником ТОВ "Паверсток", було отримано відповідь від "Паверсток" №22/1248 від 31.03.2023, про наявність заборгованості перед ТОВ "Паверсток". ПАТ "Центренерго" зазначило, що станом на 30.03.2023 на балансі ВП Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго" рахується спірна заборгованість перед ТОВ "Паверсток" за договором від 15.12.2021 №32367-12/511 постачання електричної енергії на власні потреби у сумі 8 521 052,65 грн, яка виникла 01.03.2022 по 30.06.2022.

Подання заяви стягувача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником

11. 16.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява стягувача - ТОВ "Електротрейдінг Груп" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником в порядку ст. 336 ГПК України.

12. Відповідно до поданої заяви заявник просить суд звернути стягнення на грошові кошти у сумі 8 521 052, 65 гривень на рахунках, що належать ПАТ "Центренерго", яке має заборгованість перед ТОВ "Паверсток", в рахунок виконання рішення суду від 09.08.2022 у справі № 908/1276/21(908/921/22) та виконавчого документу, а саме: наказ №908/1276/21 (908/921/22) від 25.01.2023, виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ "Паверсток" на користь ТОВ "АРЕДДІТУМ-ІНВЕСТ" заборгованість за надані послуги в розмірі 21 743 796, 84 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 250 000 грн, правонаступником якого є: ТОВ "Електротрейдінг Груп".

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

13. 18.07.2023 ухвалою Господарського суду Запорізької області у справі №908/1276/21 (908/921/22) заяву задоволено частково.

14. Звернуто стягнення на кошти у розмірі 7 100 877,21 грн на рахунках, що належать ПАТ "Центренерго", яке має заборгованість перед ТОВ "Паверсток", в рахунок виконання рішення суду від 09.08.2022 у справі № 908/1276/21 (908/921/22) та виконавчого документу, а саме: наказу № 908/1276/21 (908/921/22) від 25.01.2023 виданий Господарським судом Запорізької області про стягнення з ТОВ "Паверсток" на користь ТОВ "Ареддітум-інвест" заборгованості за надані послуги в розмірі 21 743 796,84 грн, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 250 000 грн, правонаступником якого є ТОВ "Електротрейдінг Груп".

15. Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявності доказів заборгованості ПАТ "Центренерго" у матеріалах справи, а саме: договору №32367-12/511 від 15.12.2021, підписаних сторонами актів приймання-передавання товарної, рахунків на оплату, листа ТОВ "ПАВЕРСТОК" та листа ПАТ "Центренерго" про наявну заборгованість, підтверджено заборгованість ПАТ "Центренерго" в розмірі 7 100 877,21 грн. без ПДВ перед ТОВ "Паверсток", на які ТОВ "Електротрейдінг Груп" може звернути стягнення в рахунок виконання рішення суду від 09.08.2022 у справі 908/1276/21(908/921/22).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

16. 08.02.2024 постановою Центрального апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 13.02.2024) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 у справі № 908/1276/21 (908/921/22) залишено без змін.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. 04.03.2024 (через систему Електронний Суд) ПАТ "Центренерго" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить: скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 у справі № 908/1276/21 (908/921/22); прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Електротрейдінг Груп" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ПАТ "Центренерго", яке має заборгованість перед ТОВ "Паверсток".

18. Підставою касаційного оскарження судових рішень у справі № 908/1276/21 (908/921/22) ПАТ "Центренерго" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

19. Враховуючи те, що ТОВ "Паверсток" не здійснював реєстрацію податкових накладних, за операціями згідно наступних актів приймання - передавання товарної продукції №039622021 від 28.02.2022, №039622031 від 31.03.2022, №039622041 від 30.04.2022, №039622051 від 31.05.2022, №039622061 від 22.06.2022, ПАТ "Центренерго" у відповідності до п. 12.31 Договору, призупинило виконання своїх зобов`язань по оплаті вартості електричної енергії на суму незареєстрованих податкових накладних, а саме на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 8 521 052,65 грн.

20. Скаржник доводить, що оскільки обставини, що зумовлювали призупинення виконання зобов`язання по оплаті вартості електроенергії тривають, то обов`язок по оплаті електроенергії у розмірі 8 521 052,65 для ПАТ "Центренерго" не настав. Отже, на думку скаржника, між ПАТ "Центренерго" та ТОВ "Паверсток" є невирішеним по суті спір щодо наявності заборгованості та її розміру по Договору №32367- 12/511 від 15.12.2021.

21. ПАТ "Центренерго" стверджує, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням статті 86 ГПК України, оскільки у скаржника відсутня заборгованість перед ТОВ "Паверсток" у розмірі 7 100 877,21 грн, а також відсутнє судове рішення яке б підтверджувало дану заборгованість та рішення передніх інстанцій прийнято без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2021 № 910/20504/16, від 17.04.2020 № 910/5300/17, від 23.07.2018 № 925/1048/17, від 11.09.2019 № 902/1260/15, від 01.08.2019 №927/313/18, від 06.02.2020 № 913/381/18.

22. Також скаржник заперечує проти розміру стягнутої суми та вказує, що судом першої інстанції, залишено поза увагою не зареєстровану податкову накладну за Актом приймання-передавання товарної продукції №039622021 від 28.02.2022 на суму 1 400 851,07 в т. ч. ПДВ 233 475,18 грн. (з урахуванням акту коригування №1 від 31.03.2022) по якій проведено повні розрахунки. Вказує, що враховуючи те, що ТОВ "Паверсток" не здійснив реєстрацію податкової накладної, у ПАТ "Центренерго" відповідно до п. 12.32 Договору, виникло право у отриманні (поверненні) грошових коштів раніше сплачених в розмірі, що дорівнює сумі ПДВ, зазначеній у податковій накладній у сумі 233 475,18 грн.

23. Крім того, скаржник зазначає про наявність законодавчих обмежень по стягненню коштів із рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника та доводить, що за Договором №32367-12/511 від 15.12.2021 стягнуті з ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" на користь ТОВ "ПАВЕРСТОК" кошти (за постачання електричної енергії споживачу) підлягають перерахуванню на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання. Водночас, стаття 75 Закону України "Про електричну енергію" забороняє перерахування таких коштів на інші рахунки і встановлює майнову відповідальність за неповернення даних коштів, у разі їх перерахування на інші рахунки, не звільняє від повернення цих коштів енергопостачальнику.

24. 28.03.2024 до Верховного Суду надійшли додаткові пояснення, в яких скаржник посилається на п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" та постанову Верховного Суду від 22.03.2024 у справі № 910/17385/19.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

25. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

27. Колегія суддів Верховного Суд відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 298 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

28. Оскільки подані скаржником додаткові пояснення за своїм змістом фактично є доповненням до касаційної скарги, однак подані 28.03.2024, тобто поза межами строку на касаційне оскарження та скаржник не просив поновити строк, Верховний Суд залишає такі пояснення без уваги.

29. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.

30. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

31. Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист.

32. Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").

33. Відповідно до частини 1 та частини 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

34. Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

36. Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №905/1642/19 зазначив, що подана в порядку ст. 336 ГПК виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.

37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі №910/7023/19 вказала, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

38. Верховний Суд зауважує, що предметом дослідження суду, у даному випадку, буде факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які виконавець просить звернути стягнення. Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17 та від 10.07.2019 у справі № 912/2199/17.

39. Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

40. При цьому за своєю правовою природою положення зазначених статей не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

41. Верховний Суд констатує, що частина 2 статті 336 Господарського процесуального кодексу України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, установивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.

42. У цій справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.12.2021 між ТОВ "Паверсток" (боржник) та ПАТ "Центренерго" (особа, яка має заборгованість перед боржником) було укладено договір №32367-12/511 про постачання електричної енергії споживачу, за яким ПАТ "Центренерго" не здійснило оплату за надані послуги за актами приймання-передавання товарної продукції від 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 22.06.2022 на загальну суму 8 521 052,65 грн. з ПДВ. При цьому, свою несплату ПАТ "Центренерго" пояснювало призупиненням оплат на підставі п. 12.31 укладеного договору, відповідно до якого, якщо постачальник (ТОВ "Паверсток") не зареєстрував податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних до закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, передбаченого Податковим кодексом України (2755-17) , споживач (ПАТ "Центренерго") має право призупинити виконання своїх зобов`язань по оплаті вартості електричної енергії на суму, незареєстрованих податкових накладних (розрахунках коригування до податкових накладних), а саме - загальній сумі коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість, до моменту їх реєстрації такої податкової накладної (розрахунків коригування до податкових накладних) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

43. Разом з тим, як встановлено судами, умовами п. 12.32 договору №32367-12/511 від 15.12.2021 визначено обов`язок здійснити розрахунок з постачальником за отриману електричну енергію у розмірі, що дорівнює вартості електричної енергії без ПДВ, у випадку відсутності реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) протягом 365 календарних днів з дати виникнення податкового зобов`язання.

44. Судами попередніх інстанцій встановлено, що строк погоджених сторонами і неоплачених актів приймання-передавання товарної продукції перевищує 365 днів, а відповідно до інформації Державної податкової служби України ТОВ "Паверсток" не задекларовані суми постачання електричної енергії за актами 31.03.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, від 22.06.2022, у зв`язку з чим, на підставі п. 12.32 договору №32367-12/511 від 15.12.2021 підлягає оплаті ПАТ "Центренерго" сума 7 100 877,21 грн, що дорівнює вартості отриманої електричної енергії без ПДВ.

45. Таким чином, встановленими судами попередніх інстанцій обставинами спростовуються доводи скаржника про відсутність заборгованості ПАТ "Центренерго" перед ТОВ "Паверсток" у розмірі 7 100 877,21 грн.

46. Відносно посилань скаржника щодо неправильного визначення розміру заборгованості, апеляційний господарський суд встановив, що судом вирахувано вказану суму з 8 521 052,65 грн загальної заборгованості за актами у період березень-червень 2022, виключивши суму ПДВ, тобто ним було враховано здійснення ПАТ "Центренерго" оплати за Актом приймання-передавання товарної продукції № 039622021 від 28.02.2022 на суму 1 400 851,07 в т.ч. ПДВ 233 475,18 грн.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

48. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

49. Верховним Судом не встановлено порушень судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо оцінки доказів у справі, натомість доводи касаційної скарги спрямовані на переоцінку доказів та встановлення обставин справи, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу положень ст. 300 ГПК України.

50. Доводи скаржника про відсутність судового рішення яке б підтверджувало дану заборгованість Верховний Суд відхиляє та вкотре звертає увагу, що під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76- 79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

51. Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України висловлена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18, від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16, на які також посилається скаржник.

52. Колегія суддів також звертає увагу на висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 22.01.2024 у справі № 917/234/21, де Суд вказав, що при розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов`язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини непропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.

53. Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення.

54. Відносно доводів скаржника про наявність законодавчих обмежень по стягненню коштів із рахунків із спеціальним режимом використання електропостачальника колегія суддів відзначає наступне.

55. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно абз. 5 п. 4.7 Договору №32367-12/511 від 15.12.2021 оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок постачальника.

56. Відповідно до положень ч. 2, 7 Закону України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) покупці електричної енергії, які купують електричну енергію в електропостачальників, вносять плату за отриману електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання електропостачальника в одному з уповноважених банків. На кошти, що знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання електропостачальників, оператора системи передачі та оператора ринку, не може бути звернено стягнення за зобов`язаннями цих учасників ринку.

57. Водночас, судом апеляційної інстанції встановлено, що кошти, які становлять собою суму заборгованості за договором №32367-12/511 від 15.12.2021, не було сплачено споживачем ПАТ "Центренерго" на спеціальний рахунок постачальника ТОВ "Паверсток", отже, ці кошти не знаходяться на поточних рахунках із спеціальним режимом використання електропостачальників.

58. Колегія судів Верховного Суду погоджується із висновком апеляційного господарського суду, що на правовідносини із звернення стягнення на грошові кошти ПАТ "Центренерго", яке має заборгованість перед ТОВ "Паверсток", на користь ТОВ "Електротрейдінг груп" в порядку ст. 336 ГПК України, зазначені обмеження, визначені Законом України "Про ринок електричної енергії" (2019-19) не розповсюджуються.

59. Враховуючи, встановлені судами обставини, з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про наявність підстав для скасування прийнятих судових рішень не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим Суд не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

60. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

61. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

63. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ПАТ "Центренерго" підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2024 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 18.07.2023 - залишенню без змін.