0240/2808/18-а Про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру області "Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах" - 29.09.2020 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Селянського (фермерського) господарства "Перемога" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (колегія суддів: Гонтарук В.М., Біла Л.М., Граб Л.С.) у справі № 0240/2808/18-а за позовом Селянського (фермерського) господарства "Перемога" до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

Селянське (фермерське) господарство "Перемога" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 48 від 05.05.2018 "Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах" в частині внесення земельної ділянки кадастровий номер 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах;

зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили виключити земельну ділянку кадастровий номер 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, із переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 48 від 05.05.2018 року в частині внесення земельної ділянки кадастровий номер 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради Бершадського району Вінницької області, до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди яких може бути реалізовано на земельних торгах.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року скасовано. В задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що право постійного користування земельними ділянками, набуте в установленому законодавством порядку до 01 січня 2002 року, після набрання чинності статтею 92 Земельного кодексу України не скасовується та не обмежується; зі смертю голови фермерського господарства право постійного користування земельною ділянкою не припинилося, а відтак не припинилося право СФГ на використання наданої для його функціонування земельної ділянки. ГУ Держгеокадастру не обґрунтувало та не довело наявність суспільного інтересу для припинення права СФГ на користування земельною ділянкою і порушень прав держави, територіальної громади, ГУ Держгеокадастру внаслідок виникнення у СФГ такого права; наказ порушує базові гарантії захисту права мирного володіння майном, встановлені Конвенцією.

Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2019 року відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що Селянське (фермерське) господарство "Перемога" зареєстровано як юридична особа 31.01.2001 за № 11481200000000438 відповідно до Свідоцтва про Державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 108113.

Рішенням 11 сесії 3 скликання Бершадської районної ради, Бершадського району, Вінницької області від 29.08.2000 ОСОБА_2 (колишньому голові СФГ "Перемога") надано у постійне користування земельну ділянку пл. 43.2862 га для ведення Селянського (фермерського) господарства, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, серії ВН №89 від 22.01.2001 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 102.

Рішенням засновника СФГ "Перемога" ОСОБА_2, оформленого протоколом від 24.02.2012 року, внесено зміни до установчих документів СФГ "Перемога", включено до складу засновників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також створено статутний капітал в розмірі 1000 грн, який розподілено наступним чином: ОСОБА_2 - 340 грн., що становить 34 % статутного капіталу, ОСОБА_3 - 330 грн., що становить 33 % статутного капіталу, ОСОБА_4 - 330 грн., що становить 33 % статутного капіталу. Головою СФГ "Перемога" обрано - ОСОБА_3 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.08.2017 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.05.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області прийнято Наказ № 48 "Про внесення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до переліку земельних ділянок права оренди на які може бути реалізовано на земельних торгах", згідно додатку якого, земельну ділянку кадастровий номер 0520481300:03:003:0378, площею 43,2862 га, що розташована на території Голдашівської сільської ради, Бершадського району, Вінницької області, включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що смерть постійного користувача земельної ділянки не є підставою для припинення права користування земельною ділянкою СФГ "Перемога", а тому, оскільки зі смертю одного із засновників, СФГ "Перемога" не припинилося, тому не припинилося і право засновників на використання наданої для функціонування СФГ земельної ділянки, згідно дійсного Державного акту на право постійного користування землею ВН №89 від 22.01.2001 року.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд дійшов висновку, що набуття права постійного користування землею СФГ (для ведення фермерського господарства) не передбачено; земельна ділянка, яка надана у постійне користування ОСОБА_2 не залишилась на титулі постійного користування у СФГ, оскільки відповідне право користування земельною ділянкою припинилось у зв`язку зі смертю особи, яка таке право отримала; СФГ не довело наявності свого порушеного права, вимагаючи визнати недійсним наказ.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Колегія суддів зазначає, що згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб`єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Позивач у касаційній скарзі вказує, що зі смертю засновника Фермерського господарства "Перемога" ОСОБА_5, якому було видано державний акт постійного користування, право постійного користування земельною ділянкою за СФГ "Перемога" залишається.

Таким чином, скасування рішення відповідача покликане необхідністю захисту майнових прав, а саме: отримання права користування земельною ділянкою. Спір у цій справі зводиться до вирішення питання про визначення особи, якій належить право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, про що видано Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою на ім`я фізичної особи як засновника фермерського господарства.

Водночас Велика Палата у постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18 вирішила виключну правову проблему у аналогічних правовідносинах. Відповідна справа розглядалася у порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про приватноправовий характер даного спору, тому він має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтями 238, 240 КАС України. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги (стаття 354 КАС України).

Пунктом 5 частини першої статті 349 цього ж Кодексу передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, зважаючи на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності у переданому на вирішення суду спорі визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 та частини першої статті 354 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Селянського (фермерського) господарства "Перемога" задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року скасувати.

Провадження у справі № 0240/2808/18 закрити.

Роз`яснити Селянському (фермерському) господарства "Перемога", що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарського суду та що воно вправі протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.