ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" лютого 2009 р. Справа № 10/222
за позовом: Орендне підприємство санаторій "Червона калина"
до відповідача: Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Рівненській області
до відповідача Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Рівненська районна державна адміністрація
про визнання права власності
Суддя
Секретар судового засідання: Михалевська Л.В.
Представники:
Від позивача : Сергійчук Н.А. дов. в справі
від відповідача 1: Артемяк С.В. - дов. в справі
від відповідача 2: не з`явився
третя особа : не з`явився
Статті 20, 22 ГПК України сторонам роз`яснена
В судовому засіданні оголошувалась перерва.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Орендне підприємство санаторій "Червона калина" с.Жобрин, Рівненського району, звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким, з врахуванням здійснених уточнень (а.с.200-202), просить визнати за ним право власності на самочинно збудовані будівлі: танцювального майданчику з кінозалом площею 39,4 м.кв. (літера на плані земельної ділянки Я-1); складу, площею 258,6 м.кв. (літ. "І"); овочесховища площею 470,2 м.кв. (літ. "Є"), хлібокондитерського цеху, площею 128,2 м.кв. (літ."Є"), сторожки, площею 7,0 м.кв. (літ."Ю"); магазину площею 31,1 м.кв. (літ."E"); будинку на воді площею 79,4 м.кв. (літ."Щ"); свинокомплексу, площею 655.1 м.кв. (літ. "Т"), гаражів, площею 290,1 м.кв. (літ."0"); туалету пляжної зони, площею 19.7 м.кв. (літ."М"); колиби, площею 36,1 м.кв. (літ."М"); тенісного корту, площею 57,1 м.кв. (літ."Л"), пляжного будинку, площею 54,8 м.кв. (літ."К"); теплиці, площею 219,7 м.кв. (літ. "Ч").
Відповідач 1- РВ ФДМУ в Рівненській області право власності позивача на вищезазначені самочинно збудовані об`єкти не оспорює.
Відповідач 2 - ВАТ "Рівненський завод надміцних залізобетонних конструкцій" у поданій на адресу суду заяві (а.с. 197) зазначає про відсутність будь-яких претензій та майнових вимог до позивача, в зв`язку з укладенням з останнім мирової угоди.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Рівненська райдержадміністрація подала заяву (а.с.149) про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об`єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог (уточнених).
При цьому суд встановив та врахував таке.
Орендне підприємство санаторій "Червона калина" створено відповідно до рішення загальних зборів організації орендарів санаторію "Червона калина" (протокол № 2 від 23 травня 1994 року). Статут орендного підприємства зареєстрований Рівненською районною державною адміністрацією 24.05.94 р. розпорядженням № 115.
20 травня 1994 року між організацією орендарів санаторію "Червона калина" (орендар) та РВ ФДМУ в Рівненській області (орендодавець) був укладений договір оренди державного майна цілісного майнового комплексу санаторію "Червона калина" з правом викупу (далі договір оренди, а.с.5-10). Кожного послідуючого року договір оренди продовжувався додатковою угодою з розрахунком орендної плати за рік і так до 30.04.09 р.
Основними напрямами діяльності орендного підприємства санаторію "Червона калина" при використанні організацією орендарів державного майна є санаторно-курортне обслуговування громадян України; цільове оздоровлення громадян, потерпілих від аварії на ЧАЕС; вирощування лікарських рослин і використання їх для фітотерапії; розвиток підсобних промислів для зміцнення економіки санаторію; розширення та зміцнення матеріально-технічної бази санаторію з метою покращення його діяльності шляхом залучення вільних коштів інвесторів.
Як з`ясовано судом, у зв'язку із значною кількістю судових позовів та відсутності належним чином оформлених документів на земельну ділянку позивач був позбавлений можливості у встановленому законом порядку підготувати проектну документацію та розпочати здійснення будівельно-монтажних робіт по будівництву допоміжної інфраструктури.
Такі обставини в свою чергу спричинили самочинне будівництво позивачем ряду об'єктів нерухомості підсобного господарства для здешевлення вартості санаторного оздоровлення та допоміжної інфраструктури для повноцінного лікування та відпочинку громадян.
30 грудня 2003 року між Рівненською районною державною адміністрацією (орендодавець) та орендним підприємством санаторію "Червона калина" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 26,13га, в тому числі для обслуговування будівель та споруд 25,73га та технічної інфраструктури 0,4га. Вказаний договір зареєстрований у Рівненській регіональній філії Центру державного земельного кадастру 23 березня 2004 року за № 1. (далі договір оренди землі, а.с.12-15).
Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що за час оренди державного майна на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні позивача останнім без нанесення шкоди державному майну, за власні кошти були самочинно побудовані об'єкти нерухомості - танцювальний майданчик з кінозалом площею 39,4 м2 (літ. за планом "Я"); склад площею 258,6 м2 (літ.за планом "І"); продовольчий склад (овочесховище), хлібокондитерський цех площею відповідно 470,2 м2 та 128,2 м2 (літ.за планом "Є"); сторожка площею 7,0 м2 (літ. за планом "Ю"), сторожка площею 4,6 м2 (літ. за планом "Ш"); магазин площею 31,1 м2 (літ. за планом "Е"); будинок на воді площею 79,4 м2 (літ. за планом "Щ"); цех розливу мінеральної води площею 453,0 м2 (літ. за планом "Ф"); консервний цех приміщення підвалу- 79,4 м2 зі сходовою клітиною площею 84,3 м2, приміщення першого поверху площею 368,2 м2, всього по будівлі 452,5 м2 (літ. за планом "У"), тарний склад площею 234,0 м2 (літ.за планом "С"); овочесховище (картоплесховище) площею 275,1 м2 (літ.за планом "Р"); свинокомплекс площею 655,1 м2 (літ. за планом "Т"); м’ясопереробний цех площею 174,2 м2 (літ. за планом "П"); гаражі площею 290,1 м 2 (літ.за планом "О"); туалет пляжної зони площею 19,7м2 (літ.за планом "Н"); об’єкт громадського харчування "Колиба" площею 36,1 м2 (літ.за планом "М"); тенісний корт площею 57,1 м2 (літ. за планом "Л"); пляжний будинок площею 54,8 м2 (літ. за планом "К"); теплиця площею 219,7 м2 (літ.за планом "Ч").
На вказані об'єкти нерухомості КП Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації були виготовлено технічні паспорти.
Як встановлено судом, і в свою чергу не оспорюється відповідачем 1, вищезазначені об’єкти нерухомості побудовані після укладання договору оренди за кошти орендного підприємства санаторію "Червона калина"і, відповідно, державних коштів у будівництво зазначених вище об’єктів не використано.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
В свою чергу, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (ч.3 ст. 375 ЦК України).
Натомість, здійснені позивачем вищезазначені будівництва є самочинними, оскільки вони збудовані без належного дозволу (ч.1 ст. 376 ЦК України).
При цьому особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч.2 ст. 376 ЦК України).
В той же час, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч.3 ст. 376 ЦК України).
Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В даному випадку, право інших осіб-суміжних користувачів ніяким чином не порушується, оскільки здійснене позивачем самочинне будівництво здійснене в межах земельної ділянки, яка знаходиться в його користуванні.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, серед інших способів захисту права є визнання такого права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи викладене та зважаючи, що на момент вирішення спору по суті санаторієм були відчуджені окремі об’єкти, зокрема, згідно договору купівлі-продажу від 06.06.2006 р. реєстровий № 2735 був проданий цех розливу мінеральної води (літ."Ф"); 25.10.2006р. згідно договору купівлі-продажу за реєстровим №5609 був відчуджений консервний цех (літ."У") і тарний склад (літ. "С"); 08.02.2007 р. згідно договору купівлі-продажу за реєстровим №319 була відчуджена будівля м’ясопереробного цеху (літ. "П"), а за наслідками проведеної аудиторської перевірки розмежоване майно цілісного майнового комплексу санаторію на державну частку та майно, набуте колективом орендарів за час оренди, в результаті чого будівлі сторожки, площею 4.6 кв.м. (літ. "Ш") і овочесховища, площею 275,1 кв.м. (літ."Р") віднесені до державної власності, суд вбачає достатньо правових підстав для задоволення уточнених позовних вимог.
Судові витрати, передбачені ст. 44 ГПК України і понесені позивачем в зв’язку з зверненням до суду за його згодою лишається за ним.
Керуючись ст.ст. 49, 78, 80 п.4, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Визнати за орендним підприємством санаторій "Червона калина"Рівненська область, Рівненський район, с.Жобрин, вул.Лісова,1 право колективної власності на самочинно збудовані будівлі: танцювального майданчику з кінозалом площею 39,4 м.кв., (літера на плані земельної ділянки Я-1); складу, площею 258,6 м.кв. (літ."І"); овочесховища площею 470,2 м.кв. (літ."Є"), хлібокондитерського цеху, площею 128,2 м.кв. (літ."Є"), сторожки, площею 7,0 м.кв. (літ. "Ю"); магазину площею 31,1 м.кв. (літ. "E"); будинку на воді площею 79,4 м.кв. (літ."Щ"); свинокомплексу, площею 655.1 м.кв. (літ."Т"), гаражів, площею 290,1 м.кв. (літ."0"); туалету пляжної зони, площею 19.7 м.кв. (літ. "М"); колиби, площею 36,1 м.кв.(літ "М"); тенісного корту, площею 57,1 м.кв. (літ. "Л"), пляжного будинку, площею 54,8 м.кв. (літ."К"); теплиці, площею 219,7 м.кв. (літ."Ч").
В частині визнання права власності на самочинно збудовані будівлі: сторожки, площею 4,6 м.кв. (позначені на плані земельної ділянки літ."Ш"); цеху по розливу мінеральної води, площею 453,0 м. кв. (літ."Ф"); консервованого цеху, площею 452,5 кв.м. (літ."У"); тарного складу, площею 234,0 кв.м. (літ."С"); овочесховище (картоплесховище) площею 275,1 кв.м. (літ."Р"); м’ясопереробного цеху, площею 174,2 кв.м. (літ."П") - провадження у справі припинити.
Суддя
Рішення підписане "26" лютого 2009 року