?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6185/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т.Є. - головуючого, Булгакової І.В., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Іщука В.В.

представників учасників справи:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Етг Солар 1" (далі - ТОВ "Етг Солар 1", позивач) - ОСОБА_1,

відповідача Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", підприємство, відповідач) - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на:

рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 (суддя Павленко Є.В.);

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (головуючий - суддя Козир Т.П., судді: Коробенко Г.П., Тищенко А.І.);

у справі за позовом ТОВ "Етг Солар 1"

до ДП "Гарантований покупець"

про стягнення 38 204 871, 22 грн,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ТОВ "Етг Солар 1" звернулося в суд з позовом до ДП "Гарантований покупець" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 38 204 871,22 грн. заборгованості, з яких 35 476 915,41 грн сума основного боргу, 535 765,75 грн - 3% річних, 2 192 190,06 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовувало неналежним виконанням зобов`язань за договором у частині здійснення повної та своєчасної оплати за отриману електроенергію.

Під час розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 1 565 395,62 грн у зв`язку з відсутністю предмета спору, та клопотання про зменшення розміру неустойки, 3% річних та інфляційних втрат до 1% відсотка від заявленої суми.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023, позов задоволено частково, стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Етг Солар 1" 33 911 519,79 грн основної заборгованості, 535 765,75 грн 3% річних, 2 192 190,06 грн інфляційних втрат та 550 966,49 грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення з ДП "Гарантований покупець" 1 565 395,62 грн основного боргу закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДП "Гарантований покупець" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ). Просило скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Етг Солар 1".

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ДП "Гарантований покупець" зазначило, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 1.1, 1.3 Наказу Міністерства енергетики України (далі - Міненерго) від 28.03.2022 № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" (далі - Наказ № 140) та пунктів 2, 3 Наказу Міненерго від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" (далі - Наказ № 206), зокрема, у відносинах між ДП "Гарантований покупець" та виробниками електричної енергії при здійсненні розрахунків за "зеленим" тарифом в умовах особливого періоду (воєнного стану). Названими наказами Міненерго встановлені коефіцієнти (відсоткові значення), на підставі яких здійснюється оплата вартості переданої електричної енергії з метою виконання зобов`язання. Правомірність Наказу № 206 встановлена Окружним адміністративним судом у справі № 640/10894/22. Неврахування положень наказів, на думку скаржника, порушує правовий порядок в умовах воєнного стану та покладає додатковий фінансовий тягар на відповідача, як у вигляді стягнення суми боргу, так і неустойки, 3% річних та інфляційних втрат за такі порушення.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Етг Солар 1" вказує, що зміни до Договору № 15051/01 про постачання електричної енергії, укладеного між сторонами, внесено не було, відповідач не надав розрахунків й доказів відсутності на поточному рахунку коштів для оплати повної вартості продукції, як це передбачено Наказами Міненерго № 140 та № 206. Названі обставини свідчать про відсутність підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 1.1, 1.3 Наказу № 140, у зв`язку із втратою чинності цим наказом, та пунктів 2, 3 Наказу № 206, який було видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану. Зазначеними наказами встановлено процентне співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом та обов`язок сплати коштів за отриману електроенергію відповідно до вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641). ДП "Гарантований покупець" зобов`язаний був здійснити оплату ще до моменту введення воєнного стану (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17). Посилаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 12.04.2017 у справі № 913/869/14 та від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22, просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

18.03.2024 до Касаційного господарського суду ДП "Гарантований покупець" надіслало додаткові пояснення, у яких, посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі № 910/14417/22, вказує, що склалась суперечлива судова практика при розгляді справ за позовами виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом до Гарантованого покупця про стягнення грошових коштів за періоди з жовтня 2021, лютий - серпень 2022 та наголошує, що проведення Гарантованим покупцем розрахунків з виробниками електричної енергії на період дії воєнного стану в Україні за умовами, визначеними Наказами № 140 та № 206, є належним виконанням умов Договору. Типовий договір, затверджений постановою НКРЕКП містить розділ 5 "Обставини непереборної сили", а пункт 5.2 цього розділу передбачає, що при настанні обставин непереборної сили Сторони договору звільняються від зобов`язань за цим Договором. До обставин непереборної сили, зокрема відноситься: збройний конфлікт, включаючи атаки, військові дії.

ТОВ "Етг Солар 1" 19.03.2024 надіслало до Касаційного господарського суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що доводи, наведені ДП "Гарантований покупець" у додаткових поясненнях, є необґрунтованими та зводяться фактично до незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій. Вважають, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.01.2023 у справі № 910/14417/22 та від 01.02.2024 у справі № 640/10894/22 не можуть враховуватись Судом при розгляді касаційної скарги у даній справі. Не заперечують необхідність виконання відповідачем вимог Наказів Міненерго № 140 та № 206, та не ставлять під сумнів повноваження Міненерго. Крім того, ураховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, якими визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру та повинні оцінюватись судом з урахуванням конкретних обставин справи в сукупності з іншими доказами, зокрема за наявності відповідного сертифікату Торгово-промислової палати, яким засвідчуються форс-мажорні обставини за зверненням суб`єкта господарювання. Доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання ним зобов`язань належним чином, вважає спробою ухилення від виконання зобов`язань у встановлений Договором строк. Просить касаційну скаргу ДП "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.04.2018 між Державним підприємством (далі - ДП) "Енергоринок" та ТОВ "Етг Солар 1" було укладено договір № 15051/01, згідно з п. 1.1 якого позивач зобов`язувався продавати, а ДП "Енергоринок" купувати електричну енергію, вироблену ТОВ "Етг Солар 1" та здійснювати її оплату відповідно до умов договору. 30.06.2019 між ДП "Енергоринок", ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Етг Солар 1" укладено додаткову угоду № 291/01 до вказаного вище договору, якою сторони узгодили заміну в преамбулі договору слова "ДП "Енергоринок" на ДП "Гарантований покупець" та статей 1 - 10 статтями 1 - 8 у новій редакції. 20.03.2020 між ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Етг Солар 1" укладено додаткову угоду № 556/01/20, згідно з якою пункти 1 - 7 зазначеного договору викладено в новій редакції. Вказані Договір та додаткові угоди підписані уповноваженими представниками їх сторін та скріплені печатками цих суб`єктів господарювання.

Згідно з п. 1.1 Договору (у редакції від 20.03.2020) позивач зобов`язувався продавати, а ДП "Гарантований покупець" купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку № 641 або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804.

Розмір вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом, наданої відповідачу за період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року, НКРЕКП затвердила постановами: від 9.09.2022 № 1117, від 31.05.2022 № 557, від 20.09.2022 № 1190 та від 14.03.2022 № 473, відповідно до яких: у жовтні 2021 року - 2 280 276 616,66 грн (без ПДВ), у листопаді 2021 року - 911 245 991,10 (без ПДВ), у грудні 2021 року - 181 990 876,48 грн (без ПДВ), у січні 2022 року - 664 843 785,62 грн (без ПДВ), у лютому 2022 року - 420 516 248,42 грн (без ПДВ); у березні 2022 року - 27 402 871,09 грн (без ПДВ); у квітні 2022 року - 1 103 193 902,09 грн (без ПДВ); у травні 2022 року - 1 297 969 675,72 грн (без ПДВ); у червні 2022 року - 1 337 753 069, 24 грн (без ПДВ), у липні 2022 року - 1 561 428 605,39 грн (без ПДВ); у серпні 2022 року - 1 172 168 724,57 грн (без ПДВ).

Відповідно до актів купівлі-продажу електроенергії з актами коригування до них, сторони підтвердили й зафіксували обсяг виробленої електричної енергії: за жовтень 2021 року - на суму 9 151 097,13 грн з ПДВ, за листопад 2021 року - на суму 4 242 359,60 грн з ПДВ, за грудень 2021 року - на суму 585 866,33 грн з ПДВ, за січень 2022 року - на суму 2 025 893,58 грн з ПДВ, за лютий 2022 року - на суму 4 559 682,51 грн з ПДВ, за березень 2022 року - на суму 4 556 555,58 грн з ПДВ, за квітень 2022 року - на суму 5 808 739,72 грн з ПДВ, за травень 2022 року - на суму 7 691 364,43 грн з ПДВ, за червень 2022 року - на суму 7 973 619,71 грн з ПДВ, за липень 2022 року - на суму 11 188 965,12 грн з ПДВ та за серпень 2022 року - на суму 10 126 402,22 грн з ПДВ.

Після звернення ТОВ "Етг Солар 1" до суду з даним позовом придбана ДП "Гарантованим покупцем" у спірному періоді енергія за "зеленим" тарифом була оплачена в повному обсязі лише за листопад 2021 року та грудень 2021 року, а загальний розмір заборгованості відповідача становив 35 476 915,41 грн, з яких: 796 964,87 грн - за жовтень 2021 року, 23 534,64 грн - за січень 2022 року, 887 628,38 грн - за лютий 2022 року, 3 769 556,10 грн - за березень 2022 року, 4 506 621,16 грн - за квітень 2022 року, 6 362 090,35 грн - за травень 2022 року, 5 970 420,93 грн - за червень 2022 року, 7 711 736,94 грн - за липень 2022 року та 5 448 362,04 грн - за серпень 2022 року.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог ТОВ "Етг Солар 1" просив стягнути з відповідача 35 476 915,41 грн основного богу, 535 765,75 грн 3% річних, 2 192 190,06 грн інфляційних втрат.

Під час розгляду справи ДП "Гарантований покупець" частково сплатило суму основної заборгованості за квітень 2022 року в загальному розмірі 1 563 395,62 грн, що підтверджується наявними копіями платіжних інструкцій.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги є доведеними й обґрунтованими. Доводи відповідача щодо наявності підстав для звільнення його від відповідальності внаслідок настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану), а також щодо відсутності у нього заборгованості відповідно до положень Наказів Міненерго № 140 та № 206, суд відхилив.

З наведеними висновками погодився й апеляційний господарський суд.

Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань, регулюються нормами Цивільного Кодексу України (435-15) (далі ЦК України (435-15) ) та Господарського кодексу України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ), Закону України (далі - ЗУ) "Про ринок електричної енергії" та відповідними підзаконними нормативними актами.

Так, згідно вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Статтею 62 ЗУ "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належить забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на гарантованого покупця.

Відповідно до частини другої статті 65 цього Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу, або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

За умовами п. 3.3 укладеного між сторонами у справі Договору (у редакції від 20.03.2020), оплата електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку № 641 або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що зазначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями Товариства.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця Підприємство здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями позивача.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку після отримання від виробника акту купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з виробником із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Отже, оплату ДП "Гарантований покупець" зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Постановами НКРЕКП від 14.03.2022 № 473, від 31.05.2022 № 557, від 9.09.2022 № 1117, від 20.09.2022 № 1190 було затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом у період з жовтня 2021 року по серпень 2022 року.

У матеріалах справи наявні описи вкладення у цінні листи та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які підтверджують факт направлення відповідачу та отримання ним актів купівлі-продажу електричної енергії за кожний з місяців періоду з жовтня 2021 року по серпень 2022 року.

Ураховуючи вимоги статті 65 ЗУ "Про ринок електричної енергії", статті 530 ЦК України, п. 10.4 Порядку, п. 3.3 Договору ДП "Гарантований покупець" зобов`язаний здійснити оплату за придбану ним електричну енергію в обсязі 100% протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг та отримання акту.

ДП "Гарантований покупець" умови договору не виконав, отриману електричну енергію оплатив частково, посилаючись на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану).

Відповідно до вимог частини другої статті 11 ЗУ "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 ЗУ "Про оборону України", покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

На виконання вимог частини восьмої статті 16 ЗУ "Про ринок електричної енергії" Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України видало Накази від 28.03.2022 року "Про розрахунки на ринку електричної енергії" № 140 та від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом" №206.

Наказ № 140 було видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП "Гарантований покупець" забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", із дотриманням Порядку № 641.

Наказом було встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець", в такому порядку:

П.п. 1.1.1. Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;

П.п. 1.3. За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.

Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено саме на ДП "Гарантований покупець" та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, у Наказі № 140:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";

- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

З 05.07.2022 року Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206.

Метою Наказу № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 Наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства "Гарантований покупець") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього наказу (п. 3).

Отже, у Наказі № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";

- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару.;

- наказ не змінює обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" було покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

ДП "Гарантований покупець" не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.

Верховний Суд ще раз звертає увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.

Суд наголошує, що згідно ЗУ "Про правотворчу діяльність" правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.

Законодавство України - це взаємопов`язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України (254к/96-ВР) та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України (254к/96-ВР) та (або) законом.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (995_004) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи із змісту принципу пропорційності як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.

Враховуючи викладене, а також обставини встановлені судами попередніх інстанцій щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, Суд доходить висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого НКРЕКП.

За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Зобов`язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до наведених положень чинного законодавства.

Посилання скаржника на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) не свідчить про поважність причин неналежного виконання зобов`язання та є необґрунтованими з огляду на частину другу статті 218 ГК України, відповідно до якої, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.

Отже, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 1.10.2020 у справі №904/5610/19.

Крім того, частиною першою статті 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України (далі - ТППУ) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Зазначений сертифікат є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

У порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав відповідного документа.

Суди дійшли правильного висновку, що надане ДП "Гарантований покупець" повідомлення ТППУ від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили.

Суд відхиляє посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 910/14417/22, виходячи з того, що названою ухвалою Верховного Суду було закрито касаційне провадження, отже відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування вищевказаних наказів Міненерго.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У справі, що розглядається, судом повно з`ясовано обставини справи, спірним правовідносинам надана правильна правова оцінка, досліджено та надано оцінку всім належним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням чого відхилені аргументи відповідача.

Зважаючи на викладене, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень попередніх інстанцій з такої підстави.

Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Булгакова

Суддя: І. Колос