922/3432/23 Про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі про визнання боржника банкрутом - 05.03.2024 Прийняття

1. До господарського суду Харківської області надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойче Штіль Еко" (далі - ТОВ "Дойче Штіль Еко").

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.09.2023 у справі №922/3432/23, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дойче Штіль Еко" (код ЄДРПОУ 41170909);

2.1. визнано розмір вимог ініціюючого кредитора ОСОБА_1 на суму основного боргу 1 529 335,42 грн., 26 840,00 грн. сплаченого судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі, у сумі 60 300,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)) та 107 200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;

2.2. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію;

2.3. введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Саутенко С.О. та встановлено розмір оплати послуг арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Дойче Штіль Еко" у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень;

2.4. встановлено строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів до 21.10.2023;

2.5. встановлено строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника до 26.10.2023.

3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 922/3432/23 апеляційну скаргу ТОВ "Дойче Штіль Еко" залишено без задоволення;

ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.09.2023 - залишено без змін.

4. 18.12.2023 через підсистему Електронний суд від представника ОСОБА_1 - адвоката Н.В. Кувакіної надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення, в якому він просив суд:

- долучити до матеріалів справи докази судових витрат понесених ініціюючим кредитором - ОСОБА_1 ;

- ухвалити додаткове рішення, яким розподілити судові витрати; стягнути з ТОВ "Дойче Штіль Еко" (Ідентифікаційний код 41170909) на користь ОСОБА_1 судові витрати в апеляційному провадженні, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 250,00 грн.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом

5. 10.02.2022 між ОСОБА_1 (Клієнт за Договором) і Адвокатським об`єднанням "ЛОУ УОЛВС" було укладено Договір про надання правової допомоги № 10-02, відповідно до якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання, зокрема, по наданню послуг з представництва інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

6. 16.08.2023 Адвокатським об`єднанням було змінено назву з "ЛОУ УОЛВС" на "ЛІБЕРТІ ВЕЙ".

7. 13.11.2023 між ОСОБА_1 і АО "ЛІБЕРТІ ВЕЙ" було укладено Додаткову угоду № 4 (далі - Додаткова угода), відповідно до якої Адвокатське Об`єднання бере на себе зобов`язання з написання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Дойче Штіль Еко" на ухвалу Господарського суду Харківської області у справі № 922/3432/23 від 07.09.2023 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Дойче Штіль Еко" (ідентифікаційний код 41170909), надання усних консультацій без/з вивченням документів, складання заяв, пояснень, заперечень, аналіз судової практики, участь в судових засіданнях, тощо.

8. У Східному апеляційному господарському суді представництво інтересів ОСОБА_1 та надання зазначених послуг здійснювала співробітник АО "ЛІБЕРТІ ВЕЙ", адвокат Кувакіна Н.В., що підтверджується копією ордеру серії ВІ № 1175802 від 26.10.2023.

9. На підтвердження отримання професійної правової допомоги в суді апеляційної інстанції заявник надав підписаний акт прийому-здачі наданих послуг від 18.12.2023 за Договором про надання правової допомоги № 10-02 від 10.02.2022 на суму 50 250,00 грн.

Короткий зміст додаткової постанови апеляційного суду

10. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Н.В. Кувакіної про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№15718 від 18.12.2023) відмовлено частково;

стягнуто з ТОВ "Дойче Штіль Еко" (Ідентифікаційний код 41170909) на користь ОСОБА_1 8 052,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

постановлено видати наказ.

10.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що в матеріалах справи наявний відзив на апеляційну скаргу та підтверджена участь в якості представника ініціюючого кредитора - адвоката Кувакіної Н.В. в судовому засіданні 13.12.2023.

10.2. Суд апеляційної інстанції зазначив, що правова позиція Ініціюючого кредитора не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанції, а відтак адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими Ініціюючий кредитора обґрунтовував свої заперечення на апеляційну скаргу. Отже, на час розгляду справи № 922/3432/23 в суді апеляційної інстанції правова позиції Ініціюючого кредитора була вже сформована.

10.3. Крім того, апеляційний господарський суд врахував, що заявником у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат Ініціюючого кредитора в апеляційному провадженні становить 8 052,00 грн. за написання відзиву на апеляційну скаргу.

10.4. Разом з тим, суд апеляційної інстанції встановив, що в доданому до заяви акті прийому-здачі наданих послуг від 18.12.2023 зазначено суму 50 250,00 грн. Водночас, в акті зазначено, що кількість витрачених годин на написання відзиву складає 6.5 година, а вартість цієї послуги становить 43 550,00 грн.; на участь в судовому засіданні витрачено 1 годину, а вартість цієї послуги становить 6 700,00 грн.

10.5. Суд звернув увагу, що відповідно до пункту 4.1 Договору, вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу; час, затрачений на надання послуг, визначається відповідно до Додатку до Договору, що є невід`ємною частиною Договору; ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює 50% мінімальної заробітної плати, шо визначається відповідно до закону на 01 січня року в якому надаються послуги; загальна сума наданих послуги визначається сторонами в акті наданих послуг.

10.6. Також апеляційний господарський суд встановив, що відповідно до статті 8 Закону України від 03.11.2022 № 2710-ІХ "Про державний бюджет України на 2023 рік" установлено розмір мінімальної заробітної плати 6700 гривень.

10.7. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідно до умов наданого заявником Договору про надання правової допомоги від 10.02.2022, вартість однієї години затраченого часу на надання послуги становить 3 350,00 грн., тому суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахованої заявником вартості адвокатських послуг, зазначеної в акті прийому-здачі наданих послуг від 18.12.2023.

10.8. Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що представником заявника не надано детального розрахунку вартості наданих послуг, з урахуванням будь-яких коефіцієнтів, а також взагалі необхідність їх застосування, тому суд дійшов висновку про наявність суттєвої різниці між попереднім (орієнтовним) розрахунком та сумою заявлених до стягнення адвокатських витрат. Водночас суд врахував наявні в матеріалах справи заперечення ТОВ "Дойче Штіль Еко" на заяву представника ініціюючого кредитора про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 250,00 грн.

10.9. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що заява адвокатки Н.В. Кувакіної про розподіл витрат на професійну правничу допомогу (вх.№15718 від 18.12.2023) підлягає частковому задоволенню, із стягненням з відповідача на користь заявника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 052,00 грн. (в межах попереднього (орієнтовного) розрахунку).

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11 ТОВ "Дойче Штіль Еко" 16.01.2024 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 у справі № 922/3432/23.

12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/3432/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16.01.2024.

13. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 922/3432/23 за касаційною скаргою ТОВ "Дойче Штіль Еко" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2023;

повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Дойче Штіль Еко" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 відбудеться 05.03.2024 об 11:45.

14. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

15. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (2630-19) від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2024 № 3564-IX, Верховний Суд розглядає справу № 922/3432/23 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника

(ТОВ "Дойче Штіль Еко")

16. Скаржник зазначив, що підстава касаційного оскарження передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ,) що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права (частини третя статті 233 ГПК України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 905/671/19, від 09.02.2022 у справі № 904/4380/21, від 18.11.2021 у справі № 910/4862/21. Оскільки судом апеляційної інстанції не переглядалось судове рішення місцевого господарського суду, прийняте за результатами розгляду заяви по суті, тобто розгляд справи по суті не завершений і господарським судом першої інстанції не приймалось рішення по суті заявлених вимог, а предметом апеляційного оскарження була ухвала лише в частині відкриття провадження у справі, підстави для ухвалення додаткової постанови у справі відсутні.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

17. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

20. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів, зазначених в пункті 16 описової частини цієї постанови та межах, зазначених в пункт 27 цієї Постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

21. Предметом касаційного оскарження у цій справі є додаткова постанова суду апеляційної інстанції, якою заява відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу задоволена частково, стягнуто з скаржника ТОВ "Дойче Штіль Еко" на користь ініціюючого кредитора ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 250,00 грн.

22. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

23. За змістом статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

24. Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

24.1. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

24.2. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону N 5076- VI).

24.3. Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

24.4. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

25. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

25.1. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

25.2. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

26. Згідно із статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

27. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

28. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

29. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

30. За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

31. У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

31.1. У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

32. Верховний Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від такого загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

32.1. Так, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

32.2. Водночас, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

33. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України.

34. Отже, з огляду на зазначені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята-шоста статті 126 ГПК України).

34.1. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

34.2. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Водночас в судовому рішенні суд повинен конкретно зазначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

34.3. Такі висновки, викладені, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

35. Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до статті 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

35.1. Подібні висновки викладені в пункті 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справ № 922/1964/21, а саме: що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

37. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано до суду копії: Договору про надання правової допомоги № 10-02 від 10.02.2022, Додаткової угоди № 4 від 13.11.2023, ордеру серії ВІ №1175802 від 26.10.2023, акта прийому-здачі наданих послуг від 18.12.2023 за Договором про надання правової допомоги № 10-02 від 10.02.2022 на суму 50 250,00 грн.

37.1. Також матеріалами справи підтверджується наявність відзиву на апеляційну скаргу та підтверджена участь представника ініціюючого кредитора - адвоката Н.В. Кувакіної в судовому засіданні 13.12.2023.

38. Заявником у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат Ініціюючого кредитора в апеляційному провадженні становить 8052,00 грн. за написання відзиву на апеляційну скаргу.

38.1. Разом з тим, в акті зазначено, що кількість витрачених годин на написання відзиву складає 6.5 година, а вартість цієї послуги становить 43 550,00 грн. На участь в судовому засіданні витрачено 1 годину, а вартість цієї послуги становить 6 700,00 грн.

39. Вирішуючи питання про відшкодування відповідачеві понесених ним витрат на правничу допомогу, за рахунок іншої сторони, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини справи та оцінивши надані на їх підтвердження докази, наведені позивачем заперечення, дійшов висновку, що розмір заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу на суму 50 250,00 грн є завищеним, неспівмірним із складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

39.1. Врахував, що обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у суді апеляційної інстанцій не у повній мірі відповідає критерію обґрунтованості, реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу, оскільки інтереси відповідача в суді першої та апеляційної інстанції представляв один адвокат, який у відзиві на апеляційну скаргу відобразив незмінну правову позицію ініціюючого кредитора.

39.2. Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що заявлені відповідачем вимоги про відшкодування понесених ним витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 052,00 грн.

39.3. Тобто, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції керувався критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ПК України, відповідно до яких суд з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення всі її витрати на професійну правову допомогу.

40. У контексті вирішення питання про розподіл судових витрат зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Водночас суд не втручається у договірні відносини, що склалися між адвокатом і його клієнтом, які безперечно повинні виконуватись сторонами цього договору відповідно до погоджених ними умов, у тому числі і щодо сплати погодженого розміру гонорару адвоката.

40.1. Тобто, застосування судом апеляційної інстанції норм права відбулося у відповідності з правовими висновками, викладеними у наведених позивачкою у касаційних скаргах постановах Верховного Суду, та їм не суперечить.

41. Щодо доводів позивачки про те, що оскаржена додаткова постанова суперечить висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 905/671/19, від 09.02.2022 у справі №904/4380/21, від 18.11.2021 у справі № 910/4862/21, то вони є помилковими, засновані на власному тлумаченні окремих абзаців постанови, без їх взаємозв`язку з попередніми висновками.

42. Отже, наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на переоцінку цих доказів, що, з урахуванням положень статті 300 ГПК України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами касаційного провадження

43. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

44. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Ураховуючи наведені положення законодавства та встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень відсутні, тому у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.