925/1214/18 Про визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС щодо не прийняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду; зобов`язання державного виконавця поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні - 24.01.2024 Прийняття

1.1. Приватне акціонерне товариство "Азот" (далі - ПрАТ "Азот"), як стягувач, звернулося до Господарського суду Черкаської області зі скаргою від 12.12.2022 №501-06/371 на бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі -Департамент ДВС) Торбинської О.М. у виконавчому провадженні №69057193, відкритому за наказом Господарського суду Черкаської області від 24.05.2021, виданому на виконання рішення цього суду від 04.08.2020 у справі №925/1214/18, в якій просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Департаменту ДВС Торбинської О.М. щодо неприйняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69057193 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області, виданого 24.05.2021 у справі №925/1214/18;

- зобов`язати державного виконавця усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69057193, про що винести відповідну постанову.

1.2. В обґрунтування скарги ПрАТ "Азот" зазначало про те, що бездіяльність державного виконавця полягає у не вчиненні ним дій по продовженню (відновленню) примусового виконання рішення суду за клопотанням стягувача.

1.3. ПАТ "Черкасиобленерго" та відділ судової роботи та міжнародного співробітництва у Черкаській області Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції заперечували проти поданої скарги, зазначаючи про те, що наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" до об`єктів малої приватизації включено як пакет акцій в розмірі 46% статутного капіталу боржника, який належить державі в особі Міністерства енергетики України, так і пакет акцій приватного акціонерного товариства "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" в розмірі 99,6585%, який належить державі в особі Фонду державного майна України. При цьому Приватному акціонерному товариству "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" належить 25% акцій в ПрАТ "Черкасиобленерго", тому фактично державі в статутному капіталі боржника належать 46% акцій прямо і 25% акцій опосередковано через Приватне акціонерне товариство "Українська енергозберігаюча сервісна компанія", що означає про наявність підстави для зупинення вчинення виконавчих дій щодо боржника у виконавчому провадженні №69057193, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України від 28.07.2022 №2468-ІХ.

2. Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи

2.1. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.08.2021 у справі №925/1214/18, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 22.04.2021, позов ПрАТ "Азот" до ПАТ "Черкасиобленерго" задоволено частково, присуджено до стягнення з ПАТ "Черкасиобленерго" на користь ПрАТ "Азот" 62338334,09 грн надмірно сплачених грошових коштів, 22161711,58 грн інфляційних нарахувань, 5166433,48 грн 3% річних та 616700 грн витрат на сплату судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

2.2. На виконання вказаного рішення 24.05.2021 Господарським судом Черкаської області було видано відповідний наказ.

2.3. 19.05.2022 головним державним виконавцем Департаменту ДВС Торбинською О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69057193 щодо виконання судового наказу № 925/1214/18, виданого 24.05.2021 Господарським судом Черкаської області.

2.4. Головним державним виконавцем Департаменту ДВС Торбинською О.М. винесено постанову ВП № 69057193 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу у справі № 925/1214/18, виданого 24.05.2021, на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки згідно з наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" боржника - ПАТ "Черкасиобленерго" включено до об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.

2.5. Наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" затверджено переліки об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році згідно з додатками, в тому числі перелік державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності, наведений у додатку 1, до якого включено державну частку в статутному капіталі публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" в розмірі 46% його акцій, а також державну частку в статутному капіталі приватного акціонерного товариства "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" в розмірі 99,6585% його акцій.

2.6. Згідно з інформаційної довідки ПАТ "Національний депозитарій України" від 21.07.2022 №78612, сформованої станом на 20.07.2022:

- держава Україна в особі органу управління - Міністерства енергетики України є власником акцій ПАТ "Черкасиобленерго" у кількості 68260990 штук, що становить 46,000038% акцій у статутному капіталі останнього.

- приватне акціонерне товариство "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" є власником акцій ПАТ "Черкасиобленерго" у кількості у кількості 37098333 штук, що становить 25% акцій у статутному капіталі останнього.

2.7. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній станом на 12.05.2022, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

2.8. Законом України від 28.07.2022 № 2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" внесено зміни, згідно з якими виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

2.9. Стягувач звернувся до органу виконавчої служби з клопотанням про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69057193 у зв`язку із внесенням Законом України від 28.07.2022 № 2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" змін до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і усуненням підстав для зупинення вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні.

2.10. Державний виконавець за клопотанням стягувача вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69057193 не поновив, що й спричинило подання стягувачем скарги на бездіяльність державного виконавця.

2.11. Включення наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" приналежних державі Україна на праві власності 99,6585% акцій ПрАТ "Українська енергозберігаюча сервісна компанія" до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році не означає про включення до цього переліку і 25% акцій ПАТ "Черкасиобленерго", які належать на праві власності ПрАТ "Українська енергозберігаюча сервісна компанія".

2.12. При застосуванні пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону України від 28.07.2022 № 2468-ІХ до спірних правовідносин підстав для врахування 25% акцій ПАТ "Черкасиобленерго", які належать на праві власності ПрАТ "Українська енергозберігаюча сервісна компанія", немає.

3. Стислий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3.1. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 скаргу ПрАТ "Азот" на бездіяльність державного виконавця задоволено:

- визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Торбинської О.М. щодо не прийняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69057193 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 24.05.2021 у справі №925/1214/18;

- зобов`язано вказаного державного виконавця поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 69057193, про що винести відповідну постанову.

3.2. Судові рішення мотивовані тим, що з 19.08.2022, тобто з дня набрання чинності Законом України від 28.07.2022 № 2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" в частині внесення ним змін до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" правова підстава для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69057193 відпала, тому державний виконавець зобов`язаний був продовжити примусове виконання рішення за наказом Господарського суду Черкаської області від 24.05.2021 у справі №925/1214/18 у порядку, встановленому цим Законом, і винести про це відповідну постанову. Проте державний виконавець цього не зробив, в чому й проявилася його неправомірна бездіяльність.

4. Стислий зміст вимог та доводів касаційної скарги

4.1. 05.10.2023 Відділ Департаменту ДВС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 у цій справі, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні скарги.

4.2. Узагальнені доводи касаційної скарги зводяться до наступного:

- судами попередніх інстанцій було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не відповідають дійсним обставинам справи;

- після внесення змін до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у державного виконавця не було законних підстав для відновлення зупиненого виконавчого провадження;

- сукупно пакет акцій ПАТ "Черкасиобленерго", включений до переліку державних пакетів акцій, становить 71%;

- введення законодавцем нових вимог щодо підстав для зупинення вчинення виконавчих дій не може впливати на ту частину відносин боржника та органу ДВС, які вже вчинені та завершені (виконавчі дії зупинено постановою від 19.05.2022) за старими вимогами закону, бо законодавцем не вказано, що потрібно заново врегулювати правовідносини боржника і органу ДВС відповідно до нових вимог закону;

- до спірних правовідносин підлягав застосуванню принцип незворотності дії законів у часі.

5. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

5.1. ПрАТ "Азот" у відзиві заперечувало проти касаційної скарги, просило Суд залишити скаргу без задоволення, з огляду на наступне:

- ПрАТ "Азот" звернулося до державного виконавця з клопотанням про поновлення вчинення виконавчих дій, оскільки правова підстава для їх зупинення відпала. Однак державним виконавцем не було вчинено дій щодо продовження (відновлення) примусового виконання рішення суду у даній справі, що й слугувало підставою для звернення ПрАТ "Азот" до суду першої інстанції з відповідною скаргою;

- в касаційній скарзі не зазначено, на якій правовій підставі виконавче провадження № 69057193 повинно залишатися в статусі зупиненого;

- у зв`язку зі змінами, внесеними до статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" згідно з Законом України № 2468-ІХ від 28.07.2022 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави", змінилася правова форма регулювання відносин в частині зупинення виконавчих дій під час примусового виконання, а обставини, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження № 69057193 відпали, тому наявні правові підстави для винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій. Натомість виконавець з моменту отримання клопотання ПрАТ "АЗОТ" безпідставно не вчиняв дій по продовженню примусового виконання рішення суду у порядку, встановленому Законом;

- доводи касаційної скарги стосовно одночасного внесення до переліків приватизації пакетів акцій ПАТ "Черкасиобленерго" в розмірі 46% державної частки та 99,6585% частки держави в ПрАТ "Українська енергозберігаюча сервісна компанія", яка володіє 25% статутного капіталу ПАТ "Черкасиобленерго", а відтак і задіяння в процедурі приватизації сукупно (прямо чи опосередковано) 71% акцій ПАТ "Черкасиобленерго", які підлягають відчуженню державою, є помилковими та такими, що суперечать висновкам Верховного Суду, який досліджував це питання, викладеним у постанові від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494;

- невиконання судового рішення та несвоєчасне вчинення державним виконавцем передбачених законом дій порушує право ПрАТ "Азот", як стягувача за виконавчим документом.

5.2. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

6. Касаційне провадження

6.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №925/1214/18 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 10.10.2023.

6.2. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2023 касаційну скаргу Відділу Департаменту ДВС на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання Суду доказів сплати судового збору у визначеному розмірі та доказів надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення.

6.3. 14.11.2023 скаржником направлено до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, до якої додано документ про сплату (зарахування) судового збору у розмірі 2684 грн та докази надсилання копії касаційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення.

6.5. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі №925/1214/18 за касаційною скаргою Відділу Департаменту ДВС на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 04.07.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до частини 13 статті 8 та частини першої статті 301 ГПК України. Крім того, витребувано з Господарського суду Черкаської області та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №925/1214/18.

6.6. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі №925/1214/18 визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Погребняк В. Я., Пєсков В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023.

6.7. 20.12.2023 на запит Верховного Суду з Господарського суду Черкаської області надійшли матеріали справи № 925/1214/18.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

7.2. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

7.3. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

7.4. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця.

7.5. В статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

7.6. Примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) (стаття 5 Закону України "Про виконавче провадження").

7.7. Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" працівник органу державної виконавчої служби зобов`язаний сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України.

7.8. Забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців є однією із засад виконавчого провадження, встановлених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".

7.9. Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", статтею 36 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

7.10. За змістом статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

7.11. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (стаття 343 ГПК України).

7.12. Згідно з встановленими у цій справі судами попередніх інстанцій обставинами, передумовою зупинення вчинення виконавчих дій слугувало те, що наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1 "Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році" боржника - ПАТ "Черкасиобленерго" включено до об`єктів малої приватизації.

7.13. В пункті 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час прийняття постанови про зупинення вчинення виконавчих дій) передбачалось, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

7.14. За змістом частини другої вищезгаданої статті виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

7.15. Частиною п`ятою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

7.16. Законом України від 28.07.2022 №2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" (далі - Закон № 2468-ІХ) було внесено зміни до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та викладено його в наступній редакції: виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

7.17. За змістом частини сьомої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" (з урахуванням змін цієї частини, внесених Законом № 2468-ІХ) у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

7.18. Суди попередніх інстанцій встановили, що держава Україна в особі Фонду державного майна України прямо володіє пакетом акцій у статутному капіталі ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 46,000038% та опосередковано (через ПрАТ "УкрЕСКО") володіє пакетом акцій у статутному капіталі боржника ПАТ "Черкасиобленерго" у розмірі 25%, загалом 71%.

7.19. В оскаржуваній постанові апеляційний господарський суд послався на обставини, встановлені Верховним Судом у постанові від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494, а саме:

"62.1. Наказом Фонду державного майна України № 145 від 05.02.2021 року "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакету акцій ПАТ "Черкасиобленерго" прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій розміром 46% статутного капіталу ПАТ "Черкасиобленерго". Оскільки пакет акцій становить менш ніж 50% статутного капіталу ПАТ "Черкасиобленерго" його віднесено до об`єктів малої приватизації.

62.2. Наказом Фонду державного майна України від 25.04.2018 №550 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 99,6585% статутного капіталу ПрАТ "УкрЕСКО", яка володіє 25% акцій ПАТ "Черкасиобленерго".

62.3. Будь-якого рішення органу приватизації в розумінні Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" (2269-19) Фондом державного майна України про приватизацію саме вказаних 25% акцій ПАТ "Черкасиобленерго", не приймалось.

64. Враховуючи встановлене (пункт 62 цієї Постанови), колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що державний пакет акцій ПАТ "Черкасиобленерго" в розмірі 25%, якими володіє ПрАТ "УкрЕСКО", та які фактично (опосередковано) належать державі, не є об`єктом приватизації відповідно до статті 5 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", відтак, на цей час відсутні підстави для застосування положень частини 5 статті 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", які виникають у разі прийняття рішення про включення пакетів акцій ПАТ "Черкасиобленерго" 46% та 25% відповідно до переліку об`єктів приватизації".

7.20. Таким чином, у постанові від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494 Верховним Судом встановлено, що об`єктом приватизації є пакет акцій ПАТ "Черкасиобленерго", які належать державі, в розмірі 46%.

7.21. Вказані обставини, які не підлягають повторному доказуванню відповідно до положень частини четвертої статті 75 ГПК України, спростовують доводи касаційної скарги про відсутність підстав для поновлення виконавчого провадження з огляду на те, що держава Україна володіє контрольним пакетом акцій ПАТ "Черкасиобленерго", який в сукупності складає 71% в статутному капіталі боржника.

7.22. Враховуючи, що пакет акцій, які підлягають приватизації, становить менше ніж 50% статутного капіталу ПАТ "Черкасиобленерго", суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що правові підстави для зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з внесенням до вказаної норми змін Законом №2468-ІХ, відпали.

7.23. Протилежні аргументи касаційної скарги про те, що після внесення змін до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у державного виконавця не було законних підстав для відновлення зупиненого виконавчого провадження, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на нормах закону.

7.24. Як зазначалося вище, ПрАТ "Азот" (стягувач) звернувся до органу державної виконавчої служби з клопотанням про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69057193 у зв`язку із внесенням Законом України від 28.07.2022 № 2468-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" змін до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" і усуненням підстав для зупинення вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні.

7.25. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання. Проте, строки розгляду заяв та клопотань сторін зазначеним законом не встановлені.

7.26. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (частина п`ята статті 35 Закону України "Про виконавче провадження").

7.27. Невиконання судового рішення та несвоєчасне вчинення державним виконавцем передбачених законом дій безпосередньо порушує право стягувача за виконавчим документом.

7.28. Встановивши, що за клопотанням стягувача державний виконавець не поновив вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №69057193 з примусового виконання рішення суду у справі №925/1214/18, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що наведене є очевидною бездіяльністю виконавця.

7.29. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, оскільки з набранням чинності Законом України №2468-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" в частині внесення змін до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП №68877462 відсутні, а тому відповідно до частини п`ятої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець мав продовжити (відновити) примусове виконання рішення суду у справі №925/1343/18 (аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.09.2023 у справі № 925/2073/13, від 01.11.2023 у cправі №925/69/19, від 15.11.2023 у справі № 925/1387/18).

7.30. Твердження у касаційній скарзі з посиланням на нову редакцію частини сьомої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" про те, що введення законодавцем нових вимог щодо підстав для зупинення вчинення виконавчих дій не може впливати на ту частину відносин боржника та державного виконавця, які вже вчинені та завершені (тобто існує зупинення виконавчого провадження по старому закону), оскільки зміни до вимог щодо розміру пакету акцій є зміною вимог закону, а не зміною обставин для зупинення вчинення виконавчих дій, є помилковими та свідчать про довільне трактування скаржником вимог закону.

7.31. Так, частиною сьомою статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" (у новій редакції) встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

7.32. При цьому, вказані строки стосуються саме приватизації 50 і більше відсотків пакетів акції (часток) боржника, як визначено новою редакцією закону.

7.33. Тобто, дана норма не підлягає застосуванню до спірної ситуації, адже приватизації ПАТ "Черкасиобленерго" підлягає пакет акцій розміром 46%.

7.34. Цією нормою, яка передбачає дві конкретні підстави для поновлення вчинення виконавчих дій, зупинених у зв`язку із приватизацією пакета акцій боржника, частиною п`ятою статті 35 Закону "Про виконавче провадження" передбачено загальне правило, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, а саме, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

7.35. Висновки щодо застосування частини п`ятої, сьомої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" в розрізі строків та подій, до яких зупиняється вчинення виконавчих дій та підстави їх поновлення, викладені Верховним Судом у постанові від 01.11.2023 у справі № 925/69/19 у подібних правовідносинах.

7.36. Відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

7.37. Перевіряючи висновки судів попередніх інстанцій, колегія суддів вважає за необхідне застосувати положення частини четвертої статті 300 ГПК України з метою врахування правових позицій, викладених у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі № 925/69/19 щодо застосування пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами, внесеними згідно із Законом №2468-ІХ) до правовідносин, які виникли до набрання чинності відповідних змін, та щодо застосування частини п`ятої, сьомої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" в розрізі строків та подій, до яких зупиняється вчинення виконавчих дій та підстав їх поновлення, ухваленій після подання касаційної скарги.

7.38. Аргументи касаційної скарги про порушення норм статті 5 Цивільного кодексу України та неможливості поновлення вчинення виконавчих дій через незворотність дії законів у часі відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

7.39. Закріплений у статті 58 Конституції України принцип заборони зворотної дії нормативно-правових актів у часі є однією з важливих складових принципу правової визначеності. На думку Конституційного Суду України, "закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту" (рішення Конституційного Суду України від 13.06.1997 №1-зп).

7.40. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп (v001p710-97) , від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

7.41. У пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 (v001p710-99) у справі №1-рп/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

7.42. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

7.43. Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності ( рішення Конституційного Суду України від 02.07.2002 №13-рп/2002 (v013p710-02) ).

7.44. При цьому не вважається зворотною дією застосування закону або іншого нормативно-правового акту щодо триваючих правових відносин, якщо цей акт застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (це так звана безпосередня дія нормативного акту в часі).

7.45. Нормами Закону № 2468-ІХ внесено зміни в пункт 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" щодо підстав зупинення виконавчого провадження, внаслідок чого підстава, яка була передбачена у старій редакції цього Закону, відпала.

7.46. Тобто, зазначена норма права у новій редакції містить вказівку на підставу зупинення виконавчого провадження, яка є відмінною від попередньої редакції.

7.47. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій правильно застосували наведену норму до триваючих правовідносин, а саме до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, безпосередньо застосувавши нормативний акт прямої дії у часі.

7.48. Твердження в касаційній скарзі про неврахування судами попередніх інстанцій у питанні застосування пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами, внесеними згідно із Законом №2468-ІХ від 28.07.2022) висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.06.2018 у справі №820/5348/17, відхиляються колегією суддів як безпідставні.

7.49. Вищезгадана постанова, на яку міститься посилання в касаційній скарзі, ухвалена Верховним Судом у 2018 році, тоді як Закон №2468-IX прийнятий Верховною Радою України 28.07.2022 і набрав чинності 19.08.2022, тобто у наведеній скаржником постанові не йдеться про застосування у спірних правовідносинах пункту 12 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами, внесеними згідно із Законом №2468-ІХ від 28.07.2022), а тому висновки Верховного Суду, які викладені у названій постанові, не є релевантними до правовідносин, що виникли у цій справі. З аналогічних підстав підхиляється посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 01/1494(14-01/1494).

7.50. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не доводять порушення або неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права, неврахування відповідних висновків Верховного Суду, а тому підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у цій справі рішень відсутні і касаційна скарга задоволенню не підлягає.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. В частині третій статті 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

8.2. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

8.3. За результатами касаційного перегляду оскаржуваних у цій справі рішень, колегія суддів дійшла висновку про дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування цих рішень відсутні і відповідно касаційна скарга задоволенню не підлягає.