ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 909/516/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - не з`явились,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 (головуючий суддя - Якімець Г.Г., судді: Бойко С.М., Бонк Т.Б.) та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2023 (суддя Фанда О.М.)
у справі №909/516/23
за позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Максвелтрейд",
2. ОСОБА_2
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів, оформленого протоколом загальних зборів №2 від 16.08.2018; визнання недійсним та скасування акта передачі-приймання нерухомого майна від 16.08.2018; припинення та повернення речового права у стан, що існував до державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи
1.1.29.05.2023 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Максвелтрейд" (далі - ТОВ "Максвелтрейд") та ОСОБА_2 про:
- визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ТОВ "Максвелтрейд", оформленого протоколом загальних зборів від 16.08.2018 №2, про внесення до статутного капіталу ТОВ "Максвелтрейд" земельної ділянки кадастровий номер 2625281801:07:001:0001, площею 0,7928 га, об`єкт нерухомого майна №1624749626252 та незавершеного будівництва приватної школи образотворчого мистецтва "Талант", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1197106226252;
- визнання недійсним та скасування Акта передачі-приймання нерухомого майна в статутний капітал ТОВ "Максвелтрейд" від 16.08.2018, за яким до статутного капіталу ТОВ "Максвелтрейд" прийнято земельну ділянку кадастровий номер 2625281801:07:001:0001, площею 0,7928 га, об`єкт нерухомого майна №1624749626252 та незавершене будівництво приватної школи образотворчого мистецтва "Талант", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1197106226252;
- припинення речового права ТОВ "Максвелтрейд" на земельну ділянку кадастровий номер 2625281801:07:001:0001, площею 0,7928 га, об`єкт нерухомого майна №1624749626252 та незавершене будівництво приватної школи образотворчого мистецтва "Талант", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1197106226252, повернувши у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін.
1.2.Позов мотивовано тим, що чоловік позивачки - ОСОБА_2, будучи учасником ТОВ "Максвелтрейд", вніс до статутного капіталу вказаного товариства нерухоме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, без згоди позивачки.
1.3.Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 08.08.2023 у справі №909/516/23, яку Західний апеляційний господарський суд постановою від 16.10.2023 залишив без змін, закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК.
1.4.Судові рішення мотивовані тим, що позивачка у цій справі звернулася до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ТОВ "Максвелтрейд", оформленого протоколом загальних зборів, який підтверджує факт передачі її чоловіком без згоди позивачки майна, яке належало подружжю на праві спільної сумісної власності, що на думку позивачки не відповідає нормам статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та частини третьої статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК). Суди вказали, що, заявляючи позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та про зміну записів в реєстрі, позивачка прагне захистити право спільної сумісної власності на майно подружжя, з метою відновлення становища, яке існувало до передачі її чоловіком майна у статутний капітал товариства. Суди зазначили, що у цій справі існує спір між подружжям про визнання права спільної сумісної власності, водночас позивачка не оскаржує відчуження частки у статутному капіталі товариства, а оскаржує передачу чоловіком без її згоди до статутного капіталу товариства майна, що належало подружжю на праві спільної сумісної власності. Відтак, зважаючи на характер правовідносин у цій справі, суди дійшли висновків, що спір у цій справі не є спором про оскарження правочину щодо відчуження частки у статутному капіталі товариства, а фактично є спором між подружжям про право власності на спільне майно, який належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
2.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2023 і направити цю справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2.2.Скаржниця підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ). Вказує, що її права було порушено правочином, яким було передано майно до статутного капіталу товариства, а вже підстави, з яких позивачка вважає такий правочин недійсним, врегульовані нормами цивільного та сімейного права. Отже вважає, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки щодо юрисдикції цього спору. Крім того скаржниця вказує, що Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 07.02.2023 закрив провадження у цивільній справі №351/1972/21 в частині позовних вимог про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів ТОВ "Максвелтрейд", оформленого протоколом загальних зборів від 16.08.2018 №2, та роз`яснив позивачці, що розгляд таких вимог віднесений до юрисдикції господарського суду. З огляду на викладене вище, скаржниця вказує, що прийняті у справі судові рішення фактично позбавляють позивачку можливості захистити свої права в судовому порядку.
2.3.Відповідач не скористався правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
2.4.У судовому засіданні, що відбулося 20.12.2023, колегія суддів дійшла висновку про необхідність в оголошенні перерви.
3.Позиція Верховного Суду
3.1.Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
3.2.Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
3.3.Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК, пунктом 4 частини першої якої визначено, що до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.
3.4.З позовної заяви вбачається, що позивачка оскаржує рішення загальних зборів ТОВ "Максвелтрейд", оформлене протоколом загальних зборів від 16.08.2018 №2, про внесення до статутного капіталу ТОВ "Максвелтрейд" земельної ділянки та об`єкту нерухомого майна незавершеного будівництва, акт передачі-приймання цього нерухомого майна в статутний капітал ТОВ "Максвелтрейд" від 16.08.2018, за яким до статутного капіталу ТОВ "Максвелтрейд" прийнято земельну ділянку, та просить про припинення речового права ТОВ "Максвелтрейд" на зазначене майно, посилаючись на норми статей 3, 92, 203, 215, 368, 369 ЦК, частини третьої статті 60, статей 61, 63, 65 Сімейного кодексу України (далі - СК), статей 17, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
3.5.Згідно із частиною першою статті 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
3.6.Відповідно до статті 113 ЦК господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
3.7.Частиною третьою статті 80 Господарського кодексу України встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
3.8.Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства (частини перша та друга статті 12 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
3.9.У цій справі позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Максвелтрейд" та акта передачі-приймання нерухомого майна, як правочину, яким сформовано частку ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "Максвелтрейд".
3.10.Аналізуючи положення пункту 4 частини першої статті 20 ГПК, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 03.11.2020 у справі №922/88/20 дійшла висновку, що справи в спорах щодо правочинів незалежно від їх суб`єктного складу, що стосуються акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав у юридичній особі, підлягають розгляду господарськими судами. Винятком є спори щодо таких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення сімейних і спадкових прав та обов`язків, які мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
3.11.Відповідно до частини першої статті 2 СК цей Кодекс регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
3.12.Згідно із частиною першою статті 9 СК подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.
3.13.Відповідно до частин перших статті 14 та 15 СК сімейні права є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.
3.14.Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що ознакою сімейних прав і обов`язків є їх тісний зв`язок з відповідним носієм, що зумовлює неможливість їх передання (перекладення) іншій особі. Тобто носії таких прав та/або обов`язків можуть врегулювати свої відносини, пов`язані з їх реалізацією та/або виконанням, за домовленістю, зокрема шляхом укладення договору, про який йдеться в статті 9 СК, однак передати та/або перекласти зазначені права та/або обов`язки на іншу особу їх носії не можуть.
3.15.Отже зазначені норми права визначають правочин у сімейних правовідносинах як домовленість, зокрема, між подружжям, батьками та дітьми про врегулювання належних їм сімейних прав та обов`язків, які тісно пов`язані з їх особами та не можуть бути передані та/або перекладені на інших осіб.
3.16.Як вбачається з матеріалів справи, спірним правочином регулюються права та обов`язки між ТОВ "Максвелтрейд" та ОСОБА_2, однак не регулюються сімейні права та обов`язки між подружжям, батьками та дітьми, а тому цей правочин не є правочином у сімейних правовідносинах.
3.17.Посилання позивачки на невідповідність рішення та акта як правочину нормам статей 60, 61, 63 СК не свідчить про його укладення в сімейних правовідносинах. Норми зазначених статей регулюють відносини реалізації подружжям права спільної сумісної власності, яке передбачене статтями 368- 372 ЦК. Право власності не належить до сімейних прав, а суб`єктами права власності можуть бути фізичні особи, у тому числі ті, які не перебувають у сімейних правовідносинах, юридичні особи, держава, територіальні громади тощо (наведена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 8.10, 8.11 постанови від 29.06.2021 у справі №916/2813/18).
3.18.З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про те, що вимоги позивачки підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
4.1.Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції (частини перша, третя, четверта статті 304 ГПК).
4.2.За змістом пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
4.3.Згідно з частиною шостою статті 310 ГПК підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
4.4.З огляду на викладене вище, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі та прийнята за наслідком її перегляду постанова суду апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4.5.Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК).
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2.Постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2023 у справі №909/516/23 скасувати.
3.Справу №909/516/23 передати для продовження розгляду до Господарського суду Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець