910/16754/21 Про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі товариства, а також двох актів прийому-передачі частки - до договору купівлі-продажу та договору дарування, витребування частини частки товариства з чужого незаконного володіння та скасування відповідних реєстраційних дій - 30.10.2023 Прийняття

2. 02.08.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу частки у розмірі 45% за 3 150 000,00 грн (номінальна вартість). Оплата мала бути здійснена у день підписання договору. Втім, у той же день сторони підписали додаткову угоду про збільшення вартості частки до 7 200 000,00 доларів США та зміну порядку оплати - встановили розстрочення оплати за частку до 01.06.2020. Сторони також підписали акт прийому-передачі частки. Відповідні зміни у складі учасників ТОВ "Еко-Буд-Трейд" були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичнихосіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) 05.08.2019.

3. 22.10.2020 ОСОБА_3 подарував частку 45% у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_2 . Сторони підписали акт прийому-передачі частки і у цей же день в ЄДР були зареєстровані зміни у складі учасників товариства.

4. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом про розірвання договору купівлі-продажу, визнання недійсними договору дарування, а також двох актів прийому-передачі - до договору купівлі-продажу та договору дарування, витребування частини частки з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та скасування відповідних реєстраційних дій, втім суди відмовили у позові, пославшись на те, що позивач не довів факт вчинення дій, спрямованих на розірвання договору (рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2021, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №910/16800/20).

5. 14.06.2021 ОСОБА_1 направив ОСОБА_3 листа про одностороннє розірвання договору купівлі-продажу у зв`язку з несплатою ОСОБА_3 за придбачну частку. У листі вимагав від покупця повернути частку у власність продавця. Лист не був вручений адресату.

6. 20.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними договору дарування, а також двох актів прийому-передачі - до договору купівлі-продажу та договору дарування, витребування частини частки з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та скасування відповідних реєстраційних дій. Мотивував це фраудаторністю правочину між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Стверджував, що договір дарування був укладений для уникнення виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу.

7. Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позов задовольнив. ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

8. Перед Верховним Судом постали такі питання:

- якими є правові наслідки розірвання договору купівлі-продажу в односторонньому порядку, чи мав право позивач вимагати повернення йому спірної частки;

- за яких умов договір дарування частини частки у статутному капіталі є фраудаторним.

9. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

10. 20.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про:

- визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" від 22.10.2020 (далі - Договір дарування), укладеного між відповідачами;

- визнання недійсним акта прийому-передачі частини частки в статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" від 02.08.2019 до договору купівлі-продажу частини частки статутного капіталу ТОВ "Еко-Буд-Трейд" від 02.08.2019 (далі - Договір купівлі-продажу) (зі змінами), укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Жуковою Ю.В. і зареєстрований за №1608;

- визнання недійсним акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" від 22.10.2020 до Договору дарування укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 частини частки у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд", що становить 45% статутного капіталу, на користь ОСОБА_1 ;

- скасування реєстраційної дії від 05.08.2019 №10701050012056184, вчиненої у ЄДР приватним нотаріусом Жуковою Ю.В.;

- скасування реєстраційної дії від 22.10.2020 №1000701070020056184, вчиненої у ЄДР приватним нотаріусом Розсохою Є.Є.

11. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю ознак, необхідних для віднесення оспорюваного Договору дарування до категорії фраудаторних правочинів та, відповідно, визнання його недійсним; грошові зобов`язання ОСОБА_3 є невиконаними в повному обсязі, відчуження ним спірної частки призвело до відсутності у боржника майна, за рахунок якого можливо погасити заборгованість; укладення Договору дарування створило негативні наслідки для позивача; повернення частки у власність позивача є наслідком невиконання ОСОБА_3 обов`язку щодо оплати отриманої частки (згідно п.3.5 Договору купівлі-продажу).

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

12. 02.08.2019 ОСОБА_1 (як продавець) та ОСОБА_3 (як покупець) уклали Договір купівлі-продажу, за умовами якого:

- продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі купівлі-продажу, передати у власність покупця частину частки в розмірі 45%, що в грошовому виразі складає 3 150 000,00 грн, від належної продавцю частки у розмірі 100% в статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд", а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у договорі купівлі-продажу, прийняти та оплатити вказану частину частки (п.1.1);

- відомості про частину частки продавця у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд", що відчужується: 3 150 000,00 грн, що становить 45% статутного капіталу ТОВ "Еко-Буд-Трейд"; належність частки підтверджується статутом ТОВ "Еко-Буд-Трейд", відомостями з ЄДР, а також свідоцтвом про оплату внеску у повному обсязі (п.1.3);

- покупець отримує частину частки статутного капіталу у розмірі 45%, що в грошовому виразі складає 3 150 000,00 грн (п.2.1);

- за домовленістю сторін ціна продажу частини частки складає 3 150 000,00 грн, які покупець сплачує продавцю в день підписання договору. Зазначену в цьому договорі ціну продажу продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов`язаний зі збігом якихось важких обставин та повністю його задовольняє (п.2.2);

- право власності на частину частки в статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" переходить до покупця з моменту державної реєстрації зміни відомостей про склад учасників ТОВ "Еко-Буд-Трейд"; одночасно з передачею частини частки покупцю переходять усі права та обов`язки, що належали продавцю як учаснику ТОВ "Еко-Буд-Трейд", в тому числі майнові права на прибуток ТОВ "Еко-Буд-Трейд" за поточний рік (п.2.3);

- у випадку порушення строків оплати ціни продажу частини частки, встановлених в п.2.2 договору, більш ніж на 10 календарних днів, продавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку шляхом направлення покупцю письмового повідомлення за місцезнаходженням, вказаним в реквізитах цього договору, у цьому випадку частина частки, вказана в п.1.1 договору, повертається у власність продавця (п.3.5);

- договір вважається розірваним на 5-й календарний день від дати отримання покупцем письмового повідомлення про розірвання договору; датою отримання повідомлення про розірвання договору вважається, зокрема, дата невручення повідомлення про розірвання договору з однієї з наступних причин: відмови адресата або його представника від одержання/закінчення терміну зберігання/за місцезнаходженням, вказаним в договорі, покупець не знаходиться та зазначена як така в повідомленні про вручення поштового відправлення чи іншому аналогічному документі, засвідченому відбитком штемпеля/штампа/печатки та підписом працівника відділення поштового зв`язку (п.3.5);

- договір набуває чинності з моменту підписання сторонами; після укладення договору купівлі-продажу до статутних документів ТОВ "Еко-Буд-Трейд" повинні бути внесені відповідні зміни, оформлені у встановленому чинним законодавством порядку (п.4.1).

13. 02.08.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписали додатковий договір до Договору купівлі-продажу, яким збільшили його ціну та змінили порядок розрахунків за ним, у зв`язку з чим внесли зміни до Договору купівлі-продажу та виклали його п.2.2 в такій редакції:

"2.2. За домовленістю сторін ціна продажу частини частки складає суму в гривнях, що еквівалентна 7 200 000,00 доларів США, які покупець сплачує продавцю в гривнях за курсом Національного банку України на день оплати в наступному порядку:

2.2.1. У строк до 31.12.2019 покупець зобов`язаний сплатити продавцю суму в гривнях, яка еквівалентна 3 000 000,00 доларів США по курсу долара США до гривні, встановленого Національним банком України на день оплати.

2.2.2. У строк до 01.06.2020 покупець зобов`язаний сплатити продавцю суму в гривнях, яка еквівалентна 4 200 000,00 доларів США по курсу долара США до гривні, встановленого Національним банком України на день оплати.

2.2.3. Зазначену в цьому договорі ціну продажу продавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов`язаний зі збігом якихось важких обставин та повністю його задовольняє".

14. 02.08.2019 за актом прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 свою частину частки у розмірі 3 150 000,00 грн, що складає 45% у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд", а ОСОБА_3 прийняв зазначену частину частки.

15. 22.10.2020 ОСОБА_3 (як дарувальник) та ОСОБА_2 (як обдарований) уклали Договір дарування, за умовами якого:

- в порядку та на умовах, визначених Договором дарування, дарувальник зобов`язується передати обдарованому у власність 45% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "Еко-Буд-Трейд", що включають правомочності на управління, отримання прибутку, активів в разі ліквідації та інші правомочності, передбачені законом та статутом, а обдарований зобов`язується прийняти частку статутного капіталу (п.1.1);

- розмір внеску дарувальника до статутного капіталу ТОВ "Еко-Буд-Трейд" у грошовому вираженні становить 3 150 000,00 грн, та складає 45% від загального розміру статутного капіталу (пункти 1.1.1, 1.1.2);

- ідентифікаційні ознаки ТОВ "Еко-Буд-Трейд", частка статутного капіталу якого відступається, станом на дату укладання договору: повне найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко-Буд-Трейд"; ідентифікаційний код: 39532133; місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18, оф. 325; номер запису в реєстрі: 10701020000056184; дата запису: 05.12.2014; розмір статутного капіталу становить: 7 000 000,00 грн;

- право власності у обдарованого на частку статутного капіталу виникає з моменту державної реєстрації зміни учасників товариства; з моменту державної реєстрації змін до відомостей про ТОВ "Еко-Буд-Трейд", пов`язаних зі зміною складу власників, до обдарованого як до правонаступника одночасно переходять усі права і обов`язки попереднього власника - дарувальника, які останній мав щодо ТОВ "Еко-Буд-Трейд"; до обдарованого переходять, у тому числі, але не виключно: право на участь в управлінні товариством, отримання частки прибутку (дивідендів) товариства, активів у разі ліквідації тощо (п.1.2);

- дарувальник гарантує, що частка статутного капіталу ТОВ "Еко-Буд-Трейд" належить йому на праві власності; дарування частки відбувається за згодою заставодержателя за договором застави корпоративних прав від 02.08.2019, ОСОБА_4, справжність підпису якого засвідчено 22.10.2020 ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №6311 (п.1.3);

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов`язань за договором або до його припинення з підстав, передбачених законодавством або договором (п.5.1).

16. 22.10.2020 за актом прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв частку у зазначеному товаристві у розмірі 3 150 000,00 грн, що дорівнює 45% статутного капіталу.

17. 14.06.2021 ОСОБА_1 направив ОСОБА_3 лист про одностороннє розірвання договору купівлі-продажу та повернення частки статутного капіталу ТОВ "Еко-Буд-Трейд" у зв`язку з несплатою ОСОБА_3 вартості частини частки. Лист не був вручений у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

18. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022, позов задовольнив.

19. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №910/16800/20, встановлено, що доказів звернення ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з повідомленням про розірвання укладеного ними Договору купівлі-продажу до матеріалів справи не надано, а, відповідно, й не доведено факту вчинення дій, спрямованих на розірвання договору;

- в матеріалах цієї справи є лист позивача від 14.06.2021, адресований ОСОБА_3 про одностороннє розірвання Договору купівлі-продажу та повернення отриманої частки у розмірі 45% у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд"; поштове відправлення №010113648587 не вручене ОСОБА_3 у зв`язку із закінченням терміну зберігання, про що проставлена відмітка 23.06.2021 на довідці про причини повернення/досилання;

- рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №910/16800/20, встановлено відсутність будь-яких доказів виконання зобов`язання щодо здійснення оплати за Договором купівлі-продажу у встановленому ним порядку;

- ОСОБА_3 не виконав свого обов`язку щодо оплати вартості частини частки у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" згідно Договору купівлі-продажу; направлення позивачем ОСОБА_3 листа про одностороннє розірвання такого договору та повернення отриманої частки у розмірі 45% у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" у встановленому договором порядку є правомірним; на 5-й календарний день від дати невручення повідомлення про розірвання договору він є розірваним (тобто з 29.06.2021);

- у зв`язку із встановленням обставини правомірного розірвання Договору купівлі-продажу вступає в силу обов`язок ОСОБА_3 в частині повернення у власність продавця частини частки; тому є підстави для задоволення вимоги, що є похідною від розірвання, про визнання недійсним акта прийому-передачі частини частки за Договором купівлі-продажу;

- оспорюваний Договір дарування не відповідає критеріям добросовісності, справедливості та недопустимості зловживання правами, оскільки право власності на частку у розмірі 45% статного капіталу ТОВ "Еко-Буд-Трейд" має бути повернуте позивачу; цей правочин є фраудаторним;

- підставою витребування спірної частки у статутному капіталі з ОСОБА_2 є не розірвання Договору купівлі-продажу, а визнання недійсним Договору дарування; оскільки Договір дарування визнано недійсним, то відпала правова підстава набуття майна ОСОБА_2 ;

- позовні вимоги про скасування реєстраційних дій мають похідний характер, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

20. 20.12.2022 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

21. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст. 287 ГПК та, зокрема, зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували:

- ст. 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2021 у справі №910/17653/19: розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання; усі правочини, які були вчиненні у період дії Договору купівлі-продажу, є правомірними;

- статті 387, 388 ЦК без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.08.2019 у справі №908/439/18, від 10.06.2021 у справі №904/1710/19, від 19.06.2019 у справі №522/7636/14-ц: порушення первісним набувачем умов укладеного договору щодо розрахунку за придбане майно не спростовує наявності волевиявлення власника на вибуття майна до іншої особи, а тому не може бути підставою для задоволення віндикаційного позову в порядку статей 387, 388 ЦК; порушення умов укладеного договору купівлі-продажу може бути підставою для захисту порушених прав продавця майна іншими цивільно-правовими способами, які випливають із зобов`язальних правовідносин сторін;

- статті 387, 388 ЦК: власник може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача; для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника (постанови Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №904/1710/19, від 19.06.2019 у справі №522/7636/14-ц);

- ст.692 ЦК без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 08.09.2020 у справі №916/667/18, та Верховного Суду, викладених у постанові від 16.12.2020 у справі №916/2475/19: якщо порушення права продавця полягає в тому, що він не отримав грошових коштів від покупця, то способу захисту, який належним чином захистить саме це право, відповідає позовна вимога про стягнення неотриманих коштів; позивач обрав неналежний та неефективний спосіб захисту його права, тому у задоволенні позову має бути відмовлено (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі 378/596/16-ц, Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №904/1710/19);

- ст.694 ЦК без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.06.2022 у справі №902/66/20: такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний з боку продавця, який передав товар (частку), і частково виконаний з боку покупця, який прийняв товар (частку), і не здійснив її оплату та в подальшому відчужив її третім особам, не направлений на відновлення порушеного майнового права продавця, оскільки повернення товару відповідно до правил ч.4 ст.694 ЦК є неможливим у зв`язку з відсутністю товару (частки) у власності покупця та, відповідно, є неналежним способом захисту;

- статті 3, 13 ЦК без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, та Верховного Суду, викладених у постановах від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, від 31.08.2021 у справі №914/2252/20: саме лише посилання на наявність у договорах ознак фраудаторних правочинів не свідчить про їх недійсність; застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору.

22. Крім того, скаржник зазначає, що:

- спрямованість волі відповідачів на укладання Договору дарування та їх вільного волевиявлення встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2021, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2021 у справі №910/16800/20;

- укладення Договору про заміну сторони в договорі застави підтверджує те, що Договір дарування був укладений не для виду ("про людське око"); відповідачі, укладаючи його, мали на меті настання правових наслідків, обумовлених Договором дарування, який є правомірним правочином, укладеним з урахуванням положень статей 6, 627 ЦК;

- позивач не надав доказів, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про заборону відчуження спірної частки у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд", а тому ОСОБА_2 набув право власності на цю частку без обмежень, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання недійсним Договору дарування;

- суди попередніх інстанцій одночасно застосували два взаємовиключні способи захисту: неефективний спосіб захисту - визнання недійсним Договору дарування та витребування майна (частки) з чужого незаконного володіння, що є очевидно незаконним.

23. Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

24. 20.02.2023 на адресу Верховного Суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022.

25. Оскільки скаржник подав письмові заперечення до Верховного Суду 20.02.2023 тобто поза межами строку на подання відзиву (до 30.01.2023) і не просив поновити чи продовжити цей строк, то вони підлягають залишенню без розгляду відповідно до положень ч.2 ст. 118 ГПК.

26. 20.02.2023 на адресу Верховного Суду також надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 у справі №910/16754/21.

27. У вказаному клопотанні ОСОБА_1 посилається на п.5 ч.1 ст. 296 ГПК та вказує, зокрема, таке:

- доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для розірвання Договору купівлі-продажу, визнання недійсним Договору дарування та похідних вимог, щодо волі ОСОБА_1 на вибуття частки у статутному капіталі та її витребування з чужого незаконного володіння, ефективності способу захисту не охоплюються підставами касаційного провадження, передбаченими п.1 ч.2 ст. 287 ГПК, а тому мають бути відхилені судом відповідно до ст. 300 ГПК;

- висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.06.2021 у справі №910/17643/19 (щодо застосування ст. 653 ЦК), не може бути застосований з огляду на відмінність фактичних обставин справи та норм, які підлягають застосуванню для регулювання спірних відносин;

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.08.2019 у справі №908/439/18, від 10.06.2021 у справі №904/1710/19, від 19.06.2019 у справі №522/7636/14-ц (щодо застосування статей 387, 388 ЦК), не можуть бути застосовані з огляду на неподібність правовідносин; вказує, що суди попередніх інстанцій у цій справі не застосовували до спірних правовідносин статті 387, 388 ЦК, а зазначили, що ОСОБА_2 має повернути частку в статутному капіталі на підставі ст. 1212 ЦК, оскільки підстава, на якій вона була набута, відпала;

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 08.09.2020 у справі №916/667/18, від 16.12.2020 у справі №916/2475/19 (щодо застосування ст. 692 ЦК) та від 06.06.2022 у справі № 902/66/20 (щодо застосування ст. 694 ЦК), не можуть бути застосовані з огляду на неподібність правовідносин; ОСОБА_1 обрав належний спосіб захисту щодо витребування частки у статутному капіталі з чужого незаконного володіння, оскільки ОСОБА_3 не виконав грошові зобов`язання за Договором купівлі-продажу, а ОСОБА_1 в односторонньому порядку розірвав цей договір, отже підстава, на якій ОСОБА_2 набув частку, відпала (ст. 1212 ЦК) (посилається на постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №913/274/19, від 02.07.2020 у справі № 910/3301/18);

- висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, від 02.06.2021 у справі №904/7905/16 та від 31.08.2021 у справі №914/2252/20 (щодо застосування статей 3, 13 ЦК), не можуть бути застосовані з огляду на неподібність правовідносин; Договір дарування містить всі ознаки, необхідні для віднесення його до категорії фраудаторних правочинів та визнання його недійсним, а саме, він укладений після настання моменту виконання грошового зобов`язання; грошові зобов`язання невиконані; відчуження частки призвело до відсутності у боржника майна, за рахунок якого можливо виконати умови Договору купівлі-продажу в частині повернення неоплаченого майна; створені негативні наслідки для ОСОБА_1 у вигляді неможливості застосування п.3.5 Договору купівлі продажу, оскільки повернення спірної частки безпосередньо залежить від дій ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (посилається на постанову Верховного від 10.02.2021 у справі №754/5841/17).

28. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 161 ГПК при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 290- 295, 298 ГПК заявами по суті справи в суді касаційної інстанції є саме касаційна скарга та відзив на касаційну скаргу (подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.01.2022 у справі №761/16124/15-ц та постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №757/13243/17).

29. Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (ч.5 ст. 161 ГПК).

30. Верховний Суд у судовому засіданні 29.03.2023 надав дозвіл учасникам справи надати пояснення щодо питань, які досліджувалися у засіданні.

31. 11.04.2023 надійшли письмові пояснення ОСОБА_1, які просить долучити до матеріалів справи та врахувати під час розгляду касаційної скарги.

32. У поясненнях ОСОБА_1 вказує:

- не бажаючи виконувати свої грошові зобов`язання, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали Договір дарування;

- заволодіння часткою у розмірі 45% статутного капіталу не надало можливості ОСОБА_2 встановити фактичний контроль за діяльністю ТОВ "Еко-Буд-Трейд";

- 10.06.2022 поза волею ОСОБА_1 частка у розмірі 55% (3 850 000,00 грн) була набута ОСОБА_6 ; в той же день за актом приймання-передачі частки в статутному капіталі ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_7 прийняв частку у статутному капіталі в розмірі 55%;

- за фактом рейдерського захоплення ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів та Міністерства юстиції України, внаслідок чого було відкрито кримінальне провадження та наказом Міністерства юстиції України від 19.09.2022 №3946/5 скасовано реєстраційні дії;

- ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_7 про переведення прав та обов`язків покупця частки у статутному капіталі (справа №910/6088/22, яка зупинена до перегляду Верховним Судом цієї справи (№910/16754/21));

- ОСОБА_7 звернувся із позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 19.09.2022 №3946/5; Господарський суд міста Києва рішенням від 26.01.2023 у справі №910/10417/22 відмовив у задоволенні позовних вимог;

- з високою ймовірністю можна стверджувати про спільну змову, яка націлена на захоплення ТОВ "Еко-Буд-Трейд"; укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Договір дарування є однією зі стадій такого захоплення.

33. 12.04.2023 надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 щодо: 1) взаємовідносин, які виникли у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо частини частки у розмірі 55%; 2) віднесення Договору дарування до фраудаторних правочинів.

34. ОСОБА_2 у поясненнях зазначає:

- з 22.10.2020 ОСОБА_2 є учасником ТОВ "Еко-Буд-Трейд" та власником спірної частки у розмірі 45% статутного капіталу;

- 10.06.2022, враховуючи судові спори з ОСОБА_2 та низку інших проблем, які виникли у товариства, позивач вирішив відчужити належну йому частку у статутному капіталі у розмірі 55% ОСОБА_6 ; цього ж дня, мабуть з метою прикриття вищезазначеної угоди, ОСОБА_6 відчужив цю частку ОСОБА_7 ;

- тільки після пред`явлення ОСОБА_2 вимог щодо переведення на нього прав та обов`язків покупця позивач почав вчиняти дії щодо перешкоджання такому переведенню (зокрема подав скаргу до Міністерства юстиції України);

- наявність наказу Міністерства юстиції України від 19.09.2022 №3946/5 підтверджує лише дефект вчинення реєстраційних дій, а не дефект правочинів від 10.06.2022;

- у межах справи №910/6088/22 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на частку ОСОБА_7 у розмірі 55% статутного капіталу товариства; ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на таке рішення;

- на підставі підробленої ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2022 у справі №910/6088/22, вчинено реєстраційну дію, якою незаконно скасовано арешт та заборони щодо частки у розмірі 55% статутного капіталу;

- у разі скасування арешту та заборон, частка у розмірі 55% буде ще не раз відчужена іншим особам та/або передана у заставу;

- позивач вчиняє дії щодо перешкоджання переведенню на ОСОБА_2 прав та обов`язків покупця частки у розмірі 55%, зокрема заднім числом передає таку частку у заставу під неіснуючий борг у сумі 3 000 000,00 грн.

- метою укладання Договору купівлі-продажу для позивача було отримання коштів за спірну частку, а для ОСОБА_3 - отримання дивідендів від господарської діяльності;

- незважаючи на те, що ОСОБА_3 не оплатив позивачу (зі слів останнього) вартість частки, позивач з 02.08.2019 (дата укладання Договору купівлі-продажу) жодних дій щодо стягнення вартості частки та її повернення не вчиняв; звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом лише після того, як йому стало відомо, що більш ніж через 1 рік і 3 місяці ОСОБА_3 подарував частку ОСОБА_2 ; з письмовим повідомлення про розірвання Договору купівлі-продажу позивач звернувся тільки 14.06.2021;

- укладення Договору дарування не могло бути спрямоване на ухилення від виконання зобов`язання щодо оплати вартості частки за Договором купівлі-продажу;

- на момент укладання Договору дарування спірна частка не приносила жодного економічного зиску та фактично не була нікому потрібна, оскільки впливу на діяльність та управління ТОВ "Еко-Буд-Трейд" не мала; ОСОБА_3 також передав корпоративні права у заставу ОСОБА_4 у якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики;

- у свою чергу ОСОБА_2 мав певні плани щодо діяльності ТОВ "Еко-Буд-Трейд", наміри домовитися з позивачем про подальшу спільну діяльність; після укладення Договору дарування було укладено договір про заміну сторони в договорі застави, чим фактично ОСОБА_2 взяв на себе борг ОСОБА_3 за договором позики.

35. 29.05.2023 надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу, які за змістом не відрізняються від письмових заперечень від 20.02.2023.

36. 08.06.2023 надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 щодо письмових заперечень ОСОБА_1 на касаційну скаргу, поданих 20.02.2023 та 25.05.2023.

37. 21.09.2023 надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 щодо питань, які виникли у судовому засіданні 11.09.2023. ОСОБА_2 вказує, зокрема, таке:

- ОСОБА_2 перед укладенням Договору дарування пересвідчився про те, що ОСОБА_3 є належним власником спірної частки та у останнього відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем за спірну частку;

- про існування додаткового договору до Договору купівлі-продажу, згідно якого змінено ціну продажу спірної частки, ОСОБА_2 стало відомо під час розгляду справи №910/16800/20, тобто після укладання Договору дарування (22.10.2020);

- достовірно знаючи, що ОСОБА_3 у строк, визначений додатковим договором до Договору купівлі-продажу, не оплатив вартість спірної частки, позивач протягом більш ніж 1 року і 3 місяців ніяких дій щодо повернення частки або стягнення її вартості не вчиняв; тільки після того, як йому стало відомо, що ОСОБА_3 подарував частку ОСОБА_2, 14.06.2021 звернувся з письмовим повідомлення про розірвання Договору купівлі-продажу в односторонньому порядку;

- позивач не звертався до ОСОБА_3 щодо оплати боргу за додатковим договором до Договору купівлі-продажу; суди не встановлювали, чи спроможний ОСОБА_3 сплатити позивачу цей борг;

- ОСОБА_2 фактично зобов`язався сплатити борг ОСОБА_3 перед ОСОБА_4 за договором позики від 02.08.2019 №1, оскільки у разі його несплати ОСОБА_4 має право стягнути на свою користь спірну частку;

- Договір дарування не є фраудаторним правочином, а є звичайним правомірним правочином, що укладений з врахуванням положень статей 6, 627 ЦК;

- позивач так і не надав відповіді на поставлені судом запитання: 1) на підставі якої норми права потрібно визнати недійсним акт приймання-передачі та скасувати реєстраційну дію від 05.08.2019 №10701050012056184, оскільки ці вимоги не можуть бути похідними від розірвання Договору купівлі-продажу; 2) на підставі якої норми права позивач просить суд витребувати спірну частку: ст. 387 ЦК (з чужого незаконного володіння) чи ст. 388 ЦК України (від добросовісного набувача), або ж застосувати ст. 1212 ЦК.

Рух касаційної скарги

38. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.12.2022 для розгляду справи №910/16754/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.

39. Верховний Суд ухвалою від 09.01.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 22.02.2023 та надав строк для надання відзиву на касаційну скаргу до 30.01.2023.

40. Вища рада правосуддя рішенням від 21.02.2023 №87/о/15-23 звільнила суддю ОСОБА_8 з 21.02.2023 у зв`язку з поданням нею заяви про відставку. Учасників справи в телефонному режимі повідомлено, що розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 22.02.2023 не відбудеться, а про дату та час наступного судового засідання буде повідомлено додатково.

41. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2023 для розгляду справи №910/16754/21 визначено колегію суддів у складі: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.

42. Верховний Суд ухвалою від 27.02.2023 повідомив учасників справи, що її розгляд відбудеться 29.03.2023, ухвалою від 29.03.2023 оголосив перерву в судовому засіданні до 19.04.2023, ухвалою від 19.04.2023 - до 24.05.2023, а ухвалою від 24.05.2023 - до 14.06.2023.

43. 14.06.2023 Верховний Суд з огляду на обставини та складність справи №910/16754/21 дійшов висновку про збільшення кількісного складу колегії для розгляду справи до семи суддів та передав справу на автоматизований розподіл.

44. Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 31.08.2023 визначено склад колегії суддів: Кібенко О. Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Губенко Н.М., Кондратова І.Д., Кролевець О.А., Студенець В.І.

45. Ухвалою від 01.09.2023 справу призначено до розгляду на 11.09.2023.

46. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023 визначено склад колегії суддів: Кібенко О. Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Вронська Г.О., Губенко Н.М., Кондратова І.Д., Кролевець О.А.

47. Верховний Суд ухвалою від 11.09.2023 оголосив перерву в судовому засіданні до 16.10.2023.

48. Суддя Вронська Г.О. перебувала на лікарняному з 12.10.2023 до 16.10.2023. Відповідно до протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2023 автоматичний розподіл у справі №910/16754/21 не відбувся, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи. Учасників справи в телефонному режимі було повідомлено, що розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 16.10.2023 не відбудеться, а про дату та час наступного судового засідання їх буде повідомлено додатково.

49. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.10.2023 визначено склад колегії суддів: Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М., Вронська Г.О., Губенко Н.М., Кондратова І.Д., Кролевець О.А.

50. Верховний Суд ухвалою від 18.10.2023 повідомив учасників справи, що її розгляд відбудеться 30.10.2023.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо наслідків одностороннього розірвання Договору купівлі-продажу

51. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували ст. 653 ЦК без врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.06.2021 у справі №910/17653/19: розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання. Наголошує, що усі правочини, які були вчиненні у період дії Договору купівлі-продажу, є правомірними.

52. Суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що є підстави для задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання недійсним акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" в силу наявності підстав для повернення у власність продавця частини частки, вказаної в п.1.1 Договору купівлі-продажу.

53. Як встановили суди попередніх інстанцій, 02.08.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали Договір купівлі-продажу, на підставі якого ОСОБА_3 став власником частини частки у розмірі 45% у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд". В цей самий день уклали додатковий договір до нього та акт прийому-передачі частини частки за ним.

54. 22.10.2020 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали Договір дарування та підписали акт прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" за цим договором.

55. Усі вказані документи сторони підписали до моменту, коли ОСОБА_1 направив ОСОБА_3 лист про розірвання Договору купівлі-продажу (14.06.2021) та коли було проставлено відмітку про його невручення (23.06.2021), тобто до моменту розірвання Договору купівлі-продажу (29.06.2021).

56. У ст. 653 ЦК передбачені правові наслідки розірвання договору.

57. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч.3 ст. 653 ЦК).

58. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.4 ст. 653 ЦК).

59. Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у справі №910/17643/19 (скаржник послався на постанову від 15.06.2021 у справі №910/17653/19, що очевидно є опискою) вказав, що на відміну від визнання договору недійсним, розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/667/18, Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №916/3904/19.

60. Суди цього не врахували, не дослідили наслідків одностороннього розірвання Договору купівлі-продажу, і дійшли помилкових висновків про те, що внаслідок розірвання договору відпала правова підстава для переходу частки 45% у власність ОСОБА_3, а відтак помилково застосували ст. 1212 ЦК при вирішенні цього спору.

61. Таким чином, суди попередніх інстанцій, встановивши факт розірвання договору в односторонньому порядку, мали вирішити спір щодо правових наслідків такого розірвання, зокрема право позивача вимагати повернення йому спірної частки.

Щодо права продавця вимагати повернення частки покупцем

62. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 692 та 694 ЦК, вказує, що такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний з боку продавця, який передав товар (частку), і частково виконаний з боку покупця, який прийняв товар (частку), і не здійснив її оплату та в подальшому відчужив її третім особам, не направлений на відновлення порушеного майнового права продавця, оскільки повернення товару відповідно до правил ч.4 ст. 694 ЦК є неможливим у зв`язку з відсутністю товару (частки) у власності покупця; належним та ефективним способам захисту у цій справі є позов про стягнення неотриманих коштів.

63. Верховний Суд частково погоджується з цими доводами скаржника.

64. У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 07.10.2021 у справі №925/1382/19 Верховний Суд зробив висновки, що якщо договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства передбачає відстрочення або розстрочення платежу, то такий договір є договором купівлі-продажу товару (частки) в кредит і до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статей 651 та 694 ЦК. Право вимагати повернення товару, проданого у кредит та неоплаченого покупцем, прямо передбачене законом (ч.4 ст. 694 ЦК), тому продавець частки у статутному капіталі товариства, яка була продана з відстроченням платежу та не була оплачена покупцем, має право вимагати її повернення. З урахуванням особливостей, встановлених Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (2275-19) у такому випадку позивач має заявляти позовну вимогу про розірвання договору купівлі-продажу, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників/витребування частки, а не про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування реєстраційної дії.

65. Водночас у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 06.06.2022 у справі №902/66/20 зроблено висновки щодо обрання способу захисту цивільного права продавця у випадку несплати (неповної оплати) покупцем вартості придбаної частки в статутному капіталі господарського товариства, яка в подальшому частково була відчужена третім особам, застосування статей 651, 692, 694 ЦК при вирішенні такого спору, наявності у продавця частки права вимагати розірвання договору купівлі-продажу частки і повернення проданої частки, з врахуванням постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів від 07.10.2021 у справі №925/1382/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №916/667/18.

66. Зокрема, Верховний Суд у цій постанові вказав, що такий спосіб захисту як розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, що вже виконаний з боку продавця, який передав товар (частку), і частково виконаний з боку покупця, який прийняв товар (частку), здійснив її часткову оплату (основну частину) і в подальшому відчужив її третім особам, не направлений на відновлення порушеного майнового права продавця, оскільки повернення товару відповідно до правил ч.4 ст.694 ЦК є неможливим у зв`язку з відсутністю товару (частки) у власності покупця та, відповідно, є неналежним способом захисту. Способу захисту, який належним чином захистить право продавця на отримання коштів, відповідає позовна вимога про стягнення недоотриманих коштів.

67. Враховуючи, що на момент розірвання Договору купівлі-продажу продавцем (29.06.2021) спірна частка вже не знаходилася у власності покупця, а була подарована ОСОБА_2, тобто ще 22.10.2020 перейшла у власність третьої особи, то продавець втратив право вимагати повернення йому такої частки внаслідок розірвання договору купівлі-продажу через невиконання покупцем умов щодо оплати частки.

68. Водночас Верховний Суд звертає увагу на те, що у справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій також задовольнили вимогу позивача і визнали недійсним Договір дарування як фраудаторний і саме цим мотивували рішення про витребовування частки у нового власника - ОСОБА_2 . Тобто суди, витребовуючи спірну частку, вважали, що частка перейшла у власність до ОСОБА_2 без належних правових підстав.

Щодо фраудаторності Договору дарування

69. Суди попередніх інстанцій вказали про наявність підстав для визнання Договору дарування недійсним, оскільки встановили відсутність легітимної мети при його укладенні, а також невідповідність критеріям добросовісності, справедливості та недопустимості зловживання правами. Зазначили, що Договір дарування є фраудаторним правочином.

70. Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статті 3, 13 ЦК, оскільки саме лише посилання на наявність у договорах ознак фраудаторних правочинів не свідчить про їх недійсність; застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц та Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, від 31.08.2021 у справі №914/2252/20).

71. Верховний Суд погоджується з такими доводами скаржника з огляду на таке.

72. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст. 3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

73. Згідно із частинами 2, 3 ст. 13 ЦК при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

74. Зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1-3, 5 ст.203 ЦК).

75. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК (ч.1 ст.215 ЦК).

76. Положення ст.215 ЦК передбачають необхідність додержання встановлених вимог саме в момент вчинення певного правочину.

77. На підставі встановлених обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при укладенні Договору дарування відповідачі діяли недобросовісно та зловживали правами щодо позивача, а відтак цей правочин є фраудаторним.

78. Фраудаторним може виявитися будь-який правочин (договір), укладений між учасниками цивільних відносин, який не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що визначені ст.203 ЦК, зокрема: зміст правочину суперечить ЦК, актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (власність використовується на шкоду іншим); волевиявлення боржника як учасника правочину є неправомірним, внутрішня воля націлена на обман, "на зло" іншій особі (кредитору); правочин не є реальним, не має економічної мети, правові наслідки є зловживанням правами та викликають порушення прав кредиторів.

79. У постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №908/3468/13 зазначено, що наразі вже сформована усталена судова практика про можливість оскарження (фраудаторного) правочину особою (не стороною правочину), чиї майнові інтереси порушує такий правочин, якщо вона доведе, що особа, яка уклала договір та відчужила за ним майно, свідомо погіршила свій майновий стан, з метою уникнення відповідальності перед кредитором (зокрема, відповідно до ст. 20 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства).

80. У постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №922/1903/18 зазначено, що боржник, який вчиняє дії, пов`язані зі зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення суми позики, діє очевидно недобросовісно і зловживає правами стосовно кредитора. Водночас будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

81. У постанові від 07.10.2020 у справі №755/17944/18 Верховний Суд зазначив, що договором, який вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний правочин (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність чи відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

82. Позивач обґрунтовував фраудаторність тим, що грошові зобов`язання ОСОБА_3 за Договором купівлі-продажу є невиконаними в повному обсязі, відчуження ним спірної частки призвело до відсутності у боржника майна за рахунок якого можливо погасити заборгованість, укладенням договору дарування створено негативні наслідки для позивача.

83. Суди попередніх інстанцій встановили, що 22.10.2020 ОСОБА_3 подарував частину частки у розмірі 45% у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд" ОСОБА_2, тобто до моменту, коли ОСОБА_1 направив ОСОБА_3 лист про розірвання Договору купівлі-продажу (14.06.2021).

84. Крім того, суди встановили, що дарування частки відбулося за згодою заставодержателя за договором застави корпоративних прав від 02.08.2019, ОСОБА_4, справжність підпису якого засвідчено 22.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №6311.

85. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оспорюваний Договір дарування не відповідає критеріям добросовісності, справедливості та недопустимості зловживання правами.

86. Втім, суди попередніх інстанцій не вказали, в чому саме виявлялася невідповідність критеріям добросовісності, справедливості та недопустимості зловживання правами при укладенні Договору дарування, а також не встановили наявність чи відсутність у ОСОБА_3 обмежень на розпорядження (відчуження) часткою у статутному капіталі товариства. Суди не дослідили обставин обтяження часки заставою, тоді як ОСОБА_2 стверджував, що ОСОБА_3 передав корпоративні права у заставу ОСОБА_4 у якості забезпечення виконання зобов`язань за договором позики, а після укладення Договору дарування було укладено договір про заміну сторони в договорі застави, чим фактично ОСОБА_2 взяв на себе борг ОСОБА_3 за договором позики (т.1, а.с.89, 129, 135, 138, 248; т.2, а.с.92).

87. Зокрема, суди не вказали у чому виражається спрямованість оспорюваного правочину на шкоду позивачу, не дослідили характер взаємовідносин між контрагентами Договору дарування, його мету (зокрема економічну), не встановили втрату платоспроможності покупця за Договором купівлі-продажу (дарувальника за Договором дарування) внаслідок укладення оспорюваного правочину.

88. Суди також не встановили, чи наявне у ОСОБА_3 інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором після відчуження спірної частки у статутному капіталі ТОВ "Еко-Буд-Трейд".

89. Відтак, висновки судів попередніх інстанцій про фраудаторність та недійсність Договору дарування є передчасними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Відповідно до ч.1 ст. 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

91. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст. 287 ГПК.

92. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно встановити й дослідити фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема, щодо наявності підстав для визнання Договору купівлі-продажу розірваним (нездійснення оплати за ним), невідповідності Договору дарування критеріям добросовісності, справедливості та недопустимості зловживання правами, належності та ефективності обраних позивачем способів захисту, а також розглянути наведені сторонами доводи, надати їм належну правову оцінку з урахуванням викладеного в цій постанові та на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.