910/5151/22 Про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - 25.07.2023 Прийняття

1. У липні 2022 року Приватне агропромислове підприємство "Дзвін" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (далі - Товариство) про визнання недійсними договорів поставки.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 01.11.2022 відмовив Підприємству у задоволенні позову.

3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у розмірі 87 764,70 грн задоволено частково. Стягнуто з Підприємства на користь Товариства 60 000, 00 грн витрат на правничу допомогу. У іншій частині заяви відмовлено.

4. Підприємство оскаржило вказані судові акти в апеляційному порядку.

5. Північний апеляційний господарський суд постановами від 26.04.2023 залишив апеляційні скарги Підприємства без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 і додаткове рішення від 29.11.2022 - без змін.

6. 30.05.2023 Північний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково, стягнув з Підприємства на користь Товариства 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

7. Підприємство оскаржило додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 до суду касаційної інстанції.

8. Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, зокрема, заявило про судові витрати, які будуть понесені під час розгляду справи в суді касаційної інстанції у розмірі 18 284, 30 грн.

9. Верховний Суд постановою від 11.07.2023 касаційні скарги Підприємства залишив без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 у справі № 910/5151/22 - без змін.

10. Розгляд заяви Товариства про розподіл витрат на професійну правничу допомогу було призначено на 18.07.2023.

11. 12.07.2023 від Підприємства надійшли заперечення щодо визначення розміру судових витрат, які мотивовано таким:

- ухвалення додаткового рішення щодо визначення розміру судових витрат пов`язано із розглядом справи (що, в свою чергу пов`язується саме із пред`явлення позову і стосується саме прийняття рішення по суті спору і їх подальшого апеляційного та касаційного перегляду), а не розгляду заяв про постановлення додаткового рішення, щодо вже розподілених судових витрат;

- звернення із заявами про постановлення додаткового рішення щодо присудження витрат на правову допомогу за наслідками розгляду заяви про постановлення додаткового рішення про присудження витрат на правову допомогу не передбачено ГПК України (1798-12) ;

- визначення витрат на правову допомогу в сумі 18 284 грн за наслідками розгляду касаційних скарг на додаткові рішення є, вочевидь, завищеним. Зобов`язання, які склалися між сторонами договору про надання правової допомоги не є обов`язковими для суду, а тому мають бути зменшені.

12. 14.07.2023 Товариство подало до Верховного Суду клопотання про приєднання доказів. До клопотання долучено: детальний опис наданих послуг; копію акту приймання-передавання наданих послуг; копії веб-сторінок щодо посади адвоката Тетері С.І.; витяг з дослідження "50 провідних юридичних фірм України"; витяг з видання "Benchmark Litigetion Europe".

13. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

14. Розглянувши заяву Товариства про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

15. Товариство і Адвокатське об`єднання "ЕВЕРЛІГАЛ" (далі - Адвокатське об`єднання) уклали договір про надання правової допомоги № 19/05-03 від 28.05.2019 (далі - договір).

16. 07.06.2023 Товариство та Адвокатське об`єднання уклали додаткову угоду № 23/06/07-1, якою договір було доповнено додатком № 23/06/07-1 (далі - додаток).

17. Відповідно до п. 1 вказаного додатку Об`єднання надає Товариству правничу допомогу щодо представництва його інтересів під час касаційного перегляду додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 910/5151/22, що включає зокрема, але не виключно: підготовку та подання від імені клієнта відзиву на касаційну скаргу Підприємства, інших необхідних процесуальних документів, участь у судових засіданнях, вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту правничої допомоги, у межах повноважень, визначених у п. 1.3 договору.

18. Розмір винагороди Об`єднання за надання правничої допомоги, обсяг якої визначено у п. 1 цього додатку до договору, становить грошову суму в національній валюті України (гривні), еквівалентну 500 доларам США (п`ятистам доларам США). Розмір винагороди вказаний без урахування ПДВ та інших податків, які будуть додатково включені до рахунку в разі необхідності (п. 2 додатку).

19. Відповідно до п. 3 додатку до договору Товариство сплачує винагороду Об`єднанню у національній валюті України (гривні) за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день виставлення Об`єднанням рахунку на оплату, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання рахунку Об`єднання.

20. Згідно з актом приймання-передавання наданих послуг № 23/06/07-1 від 11.07.2023 Адвокатське об`єднання надало, а Товариство прийняло послуги правничої допомоги, що передбачені в договорі та додатку № 23/06/07-1 до нього, а саме: аналіз касаційних скарг Підприємства, підготовка та подання відзиву на касаційні скарги, представництво інтересів у судовому засіданні 11.07.2023, підготовка та подання детального опису наданих послуг.

21. Такий же перелік послуг (за виключенням аналізу касаційних скарг) наведено у детальному описі наданих послуг.

22. Відповідно до п. 2 акту приймання-передавання наданих послуг загальна вартість наданих послуг становить 18 284, 30 грн.

23. Отже, Товариство надало докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

24. Підприємство заперечувало щодо розміру заявленої до відшкодування суми на правничу допомогу, оскільки вважає її завищеною.

25. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

26. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

27. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19) .

28. Так, з переліку наданих послуг вбачається, що Адвокатським об`єднанням було надано такі послуги: аналіз касаційних скарг Підприємства, підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу, представництво інтересів у судовому засіданні 11.07.2023, підготовка та подання детального опису наданих послуг.

29. Верховний суд зазначає, що підстави апеляційного оскарження додаткового рішення та касаційного оскарження постанови апеляційного суду, якою переглянуто додаткове рішення, і додаткової постанови фактично є однаковими (справа є нескладною, тому розмір витрат завищено; не надано належних доказів оплати наданих послуг; необхідність врахування критеріїв дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності судових витрат). Заперечення Товариства також не змінювалися (стороною надано підтвердження оплати наданих послуг; такі докази не є обов`язковими; сторонами узгоджено фіксований розмір гонорару; доводи зводяться до переоцінки доказів). Відповідно, складання відзиву на касаційну скаргу не потребувало додаткового часу для формування правової позиції чи її зміни.

30. З урахуванням викладеного, враховуючи критерії реальності та розумності адвокатських витрат, суд касаційної інстанції частково погоджується із запереченнями Підприємства щодо завищення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим вважає за можливе частково зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 10 000, 00 грн.

31. Щодо заперечень Підприємства стосовно того, що норми ГПК України (1798-12) не передбачають можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у разі, коли предметом касаційного перегляду були судові рішення про розподіл судових витрат, то Верховний Суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

32. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

33. Відповідно до частини третьої статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина п`ята статті 244 ГПК України).

34. Оскарження додаткового рішення (постанови) здійснюється в такому ж порядку, як і оскарження рішення (постанови) суду.

35. Нормою статті 295 ГПК України передбачено право учасника справи подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі, в якому, зокрема, наводити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги. Право брати участь у судових засіданнях передбачено пунктом 2 частини першої статті 42 ГПК України.

36. Відповідно до частини першої статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

37. Оскарження судових рішень (додаткового рішення, ухвали або постанови), якими вирішувалося питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, не нівелює права іншого учасника обґрунтувати свої заперечення стосовно заявленої скарги у відзиві на касаційну скаргу або під час судового засідання із залученням відповідного адвоката, адже в іншому випадку це призведе до порушення принципів рівності, змагальності та права на правничу допомогу (стаття 2 ГПК України). Таке право передбачено положеннями процесуального законодавства (стаття 16, пункт 2 частини першої статті 42, стаття 295 ГПК України).

38. Крім того, відповідно до пункту 1 абзацу другого частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

39. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

40. Вирішення питання щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу безпосередньо пов`язане з розглядом справи, оскільки такі витрати обумовлені судовим провадженням (збиранням доказів, формуванням правової позиції, складанням процесуальних документів, тощо).

41. Водночас Підприємство безпідставно ототожнює поняття "розгляду справи" із поняттям "розгляду справи по суті", оскільки розгляд справи є ширшим поняттям ніж розгляд справи по суті.

42. Так, розгляд справи по суті розпочинається з оголошення головуючим судового засідання відкритим (після закриття підготовчого засідання, врегулювання спору за участю судді, проведення підготовчих дій) (частина третя статті 201, статті 270, 301 ГПК України) і закінчується ухваленням рішення або постанови (частина третя, четверта статті 232 ГПК України). Натомість розгляд справи, окрім розгляду справи по суті, охоплює й інші стадії, зокрема, відкриття провадження у справі, відкриття апеляційного, касаційного провадження, проведення підготовчих дій, тощо.

43. Норми частини третьої статті 123, частини третьої статті 124 ГПК України, частини другої статті 126 ГПК України, на які посилається Підприємство, передбачають відшкодування витрат саме за розгляд справи, а не за розгляд справи "по суті". Наведене в повній мірі відповідає змісту інституту відшкодування витрат на правничу допомогу, адже надання такої здійснюється, як до початку розгляду справи (збір доказів, підготовку правової позиції, тощо) так і під час всього розгляду справи (участь у судових засіданнях, подання заяв, клопотань, оскарження судових рішень).

44. При цьому відшкодування витрат на правничу допомогу відбувається за наслідками розгляду справи по суті, оскільки для вирішення питання на кого слід покласти відповідні витрати суд має вирішити, чи підлягають задоволенню позовні вимоги і в залежності від цього в порядку частин четвертої, дев`ятої статті 129 ГПК України визначити, на кого із сторін покласти витрат на професійну правничу допомогу.

45. Суд, за результатами розгляду справи по суті, вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, встановлює, чи пов`язані такі зі справою, у тому числі і витрати, які виникають після вирішення спору по суті. До таких можуть бути віднесені витрати під час оскарження дій державного (приватного) виконавця, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, тощо. Тобто витрати не пов`язані з вирішенням спору по суті, однак пов`язані з розглядом справи.

46. Такі витрати можуть виникати і в разі оскарження однією із сторін додаткових рішень у справі, оскільки інша сторона має право користуватися правничою допомогою на захист своїх інтересів (частина перша статті 16 ГПК України) і на відшкодування понесених судових витрат, що є однією із засад господарського судочинства (стаття 2 ГПК України). А тому доводи Підприємства про можливість відшкодування витрат на правову допомогу тільки за розгляд справи по суті зводяться до помилкового тлумачення норм процесуального права.

47. У справі, яка розглядається, спір по суті було вирішено на користь відповідача (Підприємству було відмовлено у позові). А тому інші судові витрати, у тому числі витрати на правничу допомогу, покладаються на позивача в порядку частини четвертої статті 129 ГПК України. Підстав, передбачених частиною дев`ятою статті 129 ГПК України, суди не встановили. Відповідно, сторона, на користь якої ухвалено судове рішення по суті, має право на відшкодування витрат на правничу допомогу, які вона понесла у зв`язку з оскарженням іншою стороною додаткового рішення чи постанови.

48. Можливість відшкодування витрат на правничу допомогу за результатами перегляду касаційної скарги на додаткове рішення або додаткову постанову також підтверджується усталеною практикою Верховного Суду (додаткові постанови від 11.05.2023 № 910/16174/21, від 06.06.2023 № 910/21424/21, від 07.06.2023 № 910/1963/22, від 02.09.2020 № 927/788/19, від 13.11.2019 № 925/1073/18, від 07.11.2019 № 905/1795/18, від 11.12.2020 № 910/16174/21). А тому доводи Підприємства щодо неможливості відшкодування витрат на правничу допомогу за наслідками розгляду касаційної скарги на додаткове рішення або додаткову постанову визнаються необґрунтованими.

49. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що заява Товариства про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням заперечень Підприємства, підлягає частковому задоволенню у сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Дзвін (48510, Тернопільська обл., Чортківський район, м.с. Звиняч, код ЄДРПОУ 30787900) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луї Дрейфус Компані Україна" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, БЦ "Гулівер" 15 поверх, а/с 49, код ЄДРПОУ 30307207) 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в суді касаційної інстанції.