916/2715/21 Про визнання недійсним та скасування рішення позачергової конференції обласної організації ВСА, оформленого протоколом; визнання недійсним статуту ГО "Обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів"; зобов`язання ГО "ОООА" привести свій статут до редакції, що відповідатиме положенням попередньої редакції статуту - 25.07.2023 Прийняття

3. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що Одеська обласна організація автомобілістів "Автолюбитель УРСР" була створена у 1973 році, тобто раніше, ніж ВСА, і діє по цей день. Статути ГО "ОООА" від 1995, 2000 та 2001 років містили відомості, що обласна організація є місцевим осередком. Такі відомості були включені внаслідок обману керівництва ВСА, яке користувалось своїм авторитетом та статусом всеукраїнської організації. Зміни до статуту в 2008 році були зареєстровані на виконання рішення суду. Все майно набуто відповідачем не від ВСА, а за рішенням органів місцевого самоврядування.

4. Відповідач заявив про пропуск позивачем строку позовної давності. Зазначає, що принаймні з 12.10.2016 позивач знав про існування статуту в новій редакції, був ознайомлений з його змістом, що підтверджується постановою президії Центральної ради ГО "ВСА" № 46 від 12.10.2016, в якій є посилання на зміни та доповнення до статуту від 07.10.2016 з аналогічним змістом, що оскаржується.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Щодо створення Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів і Обласної ради товариства "Автомотолюбитель УРСР" та їх статус

5. На виконання рішення Одеської обласної ради трудящих від 31.05.1973 № 236 Виконком Одеської міської Ради депутатів трудящих прийняв рішення "Про організацію Одеського міського добровільного товариства автомотолюбителів" від 19.07.1973 № 433, згідно із яким вирішено: 1) організувати Одеське міське добровільне товариство автомотолюбителів, що діє на основі повної самоокупності; 2) затверджено організаційний комітет з підготовки і проведення міської конференції зі створення Одеського міського добровільного товариства автомотолюбителів; 3) доручено Організаційному комітету провести організаційну конференцію товариства в серпні 1973 року.

6. 30.10.1973 проведено Обласну Установчу конференцію "Автомотолюбитель УРСР", про що складено протокол. В установчий конференції брали участь 117 делегатів (фізичних осіб) і постановлено: 1) одноголосно обрати до складу Обласної ради товариства "Автомотолюбитель УРСР" 48 осіб; 2) обрати ревізійну комісію Обласної ради у складі 5 осіб; 3) одноголосно обрати делегатів на Установчий Республіканський з`їзд "Автомотолюбитель УРСР" у кількості 14 осіб.

7. 30.01.1974 було засновано Українське республіканське добровільне товариство автомотолюбителів (лист Міністерства юстиції України від 21.02.1994 № 11-65-44).

8. Постановою Ради Міністрів УРСР "Питання Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів" від 16.04.1974 № 193 був затверджений Статут Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів.

9. Відповідно до положень пункту 4 цього статуту Добровільне товариство "Автомотолюбитель УРСР" та його обласні, районні і міські організації користуються правами юридичної особи, мають печатку і штамп з своїм найменуванням і несуть відповідальність по своїх зобов`язаннях в межах власних засобів і майна, за винятком майна, на яке за законом не може бути звернене стягнення.

10. Внаслідок змін, внесених постановами Ради Міністрів Української РСР від 15.01.1980 № 35 та від 20.05.1987 № 195, пункт 4 статуту викладено у наступній редакції: "Обласні, районні, міжрайонні і міські організації добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР", підприємства, учбові заклади користуються правами юридичної особи, мають печатку та штамп з своїм найменуванням і несуть відповідальність по своїх зобов`язаннях в межах власних засобів і майна, за винятком майна, на яке за законом не може бути звернене стягнення".

11. Відповідно до пункту 25 розділу IV "Місцеві організації товариства" статуту в областях, містах Києві і Севастополі створюються обласні, Київська і Севастопольська міські організації добровільного товариства "Автомотолюбитель УРСР", з наступним їх затвердженням Президією Республіканської ради Товариства.

12. Постановою Ради міністрів Української РСР від 26.09.1990 № 290 зареєстровано Статут Української республіканської спілки автомобілістів, затверджений з`їздом Української Республіканської спілки автомобілістів 08.12.1989, а також визнано такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР від 16.04.1974 № 193 "Питання Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів".

13. У пункті 1 статуту Української республіканської спілки автомобілістів в редакції 1989 року, як й у пункті 4 статуту в редакції 1974 року було передбачено наявність статусу юридичної особи у її організацій.

Щодо створення Всеукраїнської спілки автомобілістів

14. 26.11.1992 на підставі Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України Про об`єднання громадян від 16.06.1992 № 2461-XI" Українська республіканська спілка автомобілістів перереєструвалася в Міністерстві юстиції України, як всеукраїнська громадська організація із внесенням термінологічних змін у назву, а саме - Українська республіканська спілка на Всеукраїнську спілку автомобілістів.

15. 26.11.1992 Міністерство юстиції України зареєстровало нову редакцію Статуту ВСА.

16. Відповідно до пункту 1.1 Статуту в редакції 1992 року Всеукраїнська спілка автомобілістів є громадською організацією, що об`єднує на добровільних засадах громадян власників особистих автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян любителів автомототехніки.

17. У пункті 1.3 Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів у редакції 1992 року зазначено, що Спілка та її регіональні організації є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банку; мають свої печатки, штампи і символіку, зразки яких затверджуються Президією Центральної ради та реєструються в установленому законом порядку; мають бланки із своїм найменуванням. Регіональні організації в своїй діяльності керуються своїми статутами (положеннями), які не суперечать Статуту Спілки і реєструються в установленому порядку.

18. Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів у редакції 1992 року, Спілка діє на основі індивідуального членства. Членами Спілки є громадяни України, які досягли 16 років, визнають Статут Спілки, беруть участь у роботі однієї з її первинних організації та сплачують членські внески.

19. Пунктом 5.1 Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів у редакції 1992 року передбачено, що місцевими організаціями Спілки є первинні, міські і районні організації. Вони входять до складу обласних, Київської та Севастопольської міських організації, які після реєстрації у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи.

20. Відповідно до пункту 5.2 Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів у редакції 1992 року вищим керівним органом обласних, міських і районних організацій є обласні і районі конференції, які обирають ради і ревізійні комісії строком на п`ять років у кількості, встановленій конференціями. Рада місцевої організації обирає зі свого складу строком на п`ять років президію, голову, заступника голови, відповідального секретаря і членів президії. Кількість членів президії визначається радою. Ревізійна комісія обирає зі свого складу строком на п`ять років голову, заступника голови і секретаря. В період між конференціями вибулі з різних причин члени обласних, міських і районних рад Спілки, а також Ревізійних комісій можуть замінюватись новими на пленумі відповідної ради за пропозицією президій рад Спілки і голів Ревізійних комісій.

21. 10.08.2007 Департаментом легалізації та регулювання діяльності бюро кредитних історій Міністерства юстиції України (наказ № 608/5) зареєстровано Статут Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі - Статут ВСА в редакції 2007 року) /т. І а.с. 105-113/.

22. У пункті 1.1 Статуту ВСА в редакції 2007 року зазначено, що Всеукраїнська спілка автомобілістів (надалі Спілка) є всеукраїнською громадською організацією, що об`єднує громадян власників автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також громадян учасників дорожнього руху та любителів автомототехніки. Скорочена назва Всеукраїнської спілки автомобілістів Спілка автомобілістів, абревіатура ВСА.

23. Згідно з пунктами 4.1, 4.2 Статуту ВСА в редакції 2007 року, Спілка будується за територіальним принципом. Місцевими осередками Спілки є первинні, районні, міські, обласні та Кримська республіканська організації. Усі вони у своїй діяльності керуються Статутом Спілки. Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські організації керуються також своїми статутними документами, які приймаються відповідними конференціями, не суперечать Статуту Спілки, затверджуються президією Центральної ради реєструються у встановленому порядку, а міські, районні та первинні організації положеннями, які затверджуються президіями вищих рад.

24. У пункті 4.3 Статуту ВСА в редакції 2007 року вказано, що Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міські організації мають статус юридичної особи, самостійний баланс, рахунки в банківських установах, свої печатки і штампи, зразки яких затверджуються президією Центральної ради, і користуються символікою Всеукраїнської спілки автомобілістів, зареєстрованою Міністерством юстиції України.

25. Згідно з пунктом 5.9 Статуту ВСА в редакції 2007 року Президія Центральної ради Спілки затверджує статутні документи Кримської республіканської, обласних, Київської і Севастопольської міських організацій ВСА.

26. Пунктом 7.3 Статуту ВСА в редакції 2007 року встановлено, що кожен член Спілки не має право на долю майна Спілки. Власником майна є Спілка в цілому. Кримська республіканська, обласні, Київська та Севастопольська міську організації, створені Спілкою госпрозрахункові установи, навчальні заклади та підприємства використовують майно Спілки на правах оперативного управління.

27. Відповідно до пункту 7.4 Статуту ВСА в редакції 2007 року від імені Спілки розпорядження та управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в оперативному управлінні Кримської республіканської, обласних, Київської і Севастопольської міських організацій, госпрозрахункових установ, організацій і підприємств, не може бути вилучене президією Центральної ради без згоди керівних органів відповідних організацій. Управління та розпорядження майном, яке згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) відноситься до 2, 3 та 4 груп основних фондів, здійснюють президії Кримської республіканської, обласних, Київської і Севастопольської міських рад.

28. Згідно з пунктом 9.2 Статуту ВСА в редакції 2007 року, ліквідація Кримської республіканської, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій здійснюється за рішенням відповідної конференції, затвердженим президією Центральної ради, а у випадках самоліквідації за рішенням президії Центральної ради.

Щодо створення Одеської обласної ради Спілки автомобілістів України

29. Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 26.01.1993 №42/93 зареєстровано Статут Одеської обласної ради Спілки автомобілістів України, затверджений Постановою Пленуму Одеської Обласної ради Спілки автомобілістів від 18.12.1992 /т. ІІ а.с. 95-99/.

30. Також Одеською обласною державною адміністрацією видано свідоцтво про реєстрацію громадського об`єднання від 26.01.1993 № 49-42/93, яким підтверджено реєстрацію Статуту Одеської обласної ради спілки автомобілістів України /т. ІІ а.с. 94/.

31. Згідно з пунктом 1.1 Статуту в редакції 1992 року Одеська обласна рада Спілки автомобілістів України (надалі Спілка) є громадською організацією, що об`єднує на добровільних засадах громадян власників особистих автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян любителів автомототехніки.

32. У пункті 1.3 Статуту Одеської обласної ради Спілки автомобілістів України у редакції 1992 року зазначено, що Спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в банку; має свої печатки, штампи і символіку, зразки яких затверджуються Президією Центральної ради та реєструються в установленому законом порядку; має бланки із своїм найменуванням.

33. Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Статуту Одеської обласної ради Спілки автомобілістів України у редакції 1992 року, Спілка діє на основі індивідуального членства. Членами Спілки є громадяни України, які досягли 16 років, визнають Статут Спілки, беруть участь у роботі однієї із первинних організацій та сплачують членські внески.

34. Пунктом 4.1 Статуту Одеської обласної ради Спілки автомобілістів України у редакції 1992 року, передбачено, що організаційна структура Спілки будується за територіальним принципом. Первинні організації Спілки створюються за місцем роботи і навчання, за місцем проживання і організації зберігання транспортних засобів. Первинні організації об`єднуються в районні організації за територіальністю. Районні організації Спілки входять в обласні організації, які становлять Спілку.

35. Згідно з пунктом 5.1 Статуту Одеської обласної ради Спілки автомобілістів України у редакції 1992 року, місцевими організаціями Спілки є первинні і районі організації. Вони входять до складу обласної організації.

Щодо створення Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів

36. 26.08.1995 Управлінням юстиції в Одеській області зареєстровано Статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів зі змінами та доповненнями прийнятими VIII конференцією Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів 14.12.1994 та погодженими із Центральною радою Всеукраїнської спілки автомобілістів 18.07.1995 (далі Статут в редакції 1995 року). Вказані зміни внесені до Статуту Одеської обласної ради спілки автомобілістів України, зареєстрованого Одеською обласною державною адміністрацією 26.01.1993. /т. І а.с. 15-28/.

37. Також Управлінням юстиції в Одеській області видано Свідоцтво про реєстрацію об`єднання громадян від 31.08.1995 № 81, відповідно до якого зареєстровано Одеську обласну організацію Всеукраїнської спілки автомобілістів з центральним статутним органом об`єднання Президією обласної ради, діяльність об`єднання поширюється на територію Одеської області. /т. ІІ а.с. 105/.

38. Відповідно до пункту 1.1 Статуту в редакції 1995 року Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є структурним підрозділом зазначеної Спілки, яка об`єднує на добровільних засадах громадян-власників особистих автомобілів та мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних засобів, а також громадян любителів автомототехніки.

39. Пунктом 1.3 Статуту в редакції 1995 року встановлено, що Обласна організація Спілки є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, має свою печатку, штамп, зразки яких затверджуються президією Центральної ради Всеукраїнської Спілки автомобілістів реєструються в установленому законом порядку, має бланки зі своїм найменуванням. Структурні підрозділи в своїй діяльності керуються своїми Статутами і Положеннями, які не суперечать Статутам Всеукраїнської і обласної організації Спілки і реєструються в установленому порядку, після їх затвердження президією обласної ради Всеукраїнської Спілки автомобілістів, Статут Одеської обласної організації після затвердження президією Центральної Ради Всеукраїнської Спілки автомобілістів реєструється в Управлінні юстиції в Одеській області.

40. Згідно із пунктом 6.4 Статуту в редакції 1995 року, усі будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби, оборотний капітал, цінні папери та інше майно, що знаходиться на балансі обласної організації Спілки, є власністю Всеукраїнської спілки автомобілістів. Обласна організація спілки користується зазначеними засобами на правах повного господарського відання.

Право власності Всеукраїнської спілки автомобілістів реалізує її вищий Статутний орган з`їзд, в порядку. Передбаченому законодавством України. Усі питання, що пов`язані з реалізацією права власності на майно, що знаходиться на балансі обласної організації Спілки, вирішуються Всеукраїнською спілкою автомобілістів.

Засоби і майно, що знаходяться на балансі обласної організації Спілки, у тому числі й тих госпрозрахункових установ, організацій і створених підприємств, які ліквідуються, не можуть перерозподілятися між їх членами і використовуються для виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду переходять в дохід держави.

41. Відповідно до розділу VII Статуту в редакції 1995 року, зміни і доповнення до цього Статуту має право вносити конференція обласної організації Спілки з наступним затвердженням Центральною радою.

42. Згідно з пунктами 8.1, 8.2 Статуту в редакції 1995 року Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів припиняє свою діяльність за рішенням конференції обласної організації Спілки, президії Центральної Ради або суду. Усе майно, яке залишається після ліквідації Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів використовується відповідно до рішення президії Центральної Ради Всеукраїнської спілки автомобілістів або суду.

43. 30.01.2000 Управлінням юстиції в Одеській області зареєстровано Статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів зі змінами та доповненнями, внесеними IX конференцією Одеської обласної організації і VI з`їздом Всеукраїнської спілки автомобілістів 17.05.2000 та затвердженими постановою президії Центральної ради від 21.11.2000 № 32 (далі Статут в редакції 2000 року).

44. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Статуту в редакції 2000 року Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів є місцевим осередком всеукраїнської громадської організації спілки Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі ВСА), що на добровільних засадах об`єднує громадян-власників особистих автомобілістів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних засобів, інших громадян любителів автомототехніки. Обласна організація Спілки здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про об`єднання громадян" (2460-12) , чинного законодавства, Статуту ВСА, і цього Статуту, діє на основі добровільності, рівноправності членів Спілки, самоврядування та гласності, самофінансування та самоокупності.

45. Пунктом 1.3 Статуту в редакції 2000 року визначено, що обласна організація Спілки у своїй діяльності керується своїм статутом, який не суперечить Статуту ВСА, і реєструється у встановленому порядку після його затвердження президією Центральної ради. Вона несе відповідальність по своїм зобов`язанням в межах коштів і майна, що знаходиться в її господарському віданні. Діяльність обласної організації Спілки поширюється на територію всієї Одеської області.

46. Згідно з пунктом 1.4 Статуту в редакції 2000 року, обласна організація Спілки є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок у банку, бланки із своїм найменуванням, свою печатку і штампи, зразки яких затверджуються президією Центральної ради, і користується символікою Всеукраїнської спілки автомобілістів, зареєстрованою Міністерством юстиції України.

47. Відповідно до пункту 6.4 Статуту в редакції 2000 року, кожен член Спілки не має права власності на долю майна Спілки. Власником майна є Спілка у цілому. Обласна організація Спілки, створені Спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління. Від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в господарському віданні обласної організації Спілки, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів обласної організації Спілки.

48. Пунктом 7 Статуту в редакції 2000 року передбачено, що зміни і доповнення до цього Статуту має право вносити конференція обласної організації Спілки з наступним затвердженням Центральною радою Спілки.

49. Згідно з пунктами 8.1, 8.2 Статуту в редакції 2000 року Обласна організація Спілки припиняє свою діяльність за рішенням конференції обласної організації, затвердженим президією Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів, або суду. Кошти та майно, що залишаться після ліквідації обласної організації Спілки, в тому числі і тих госпрозрахункових установ, організацій і заснованих підприємств, що ліквідуються, не можуть перерозподіляти між її членами і використовуються за рішенням президії Центральної ради на виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в дохід держави.

50. 23.05.2001 Управління юстиції в Одеській області зареєструвало Статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів зі змінами та доповненнями прийнятими X конференцією Одеської обласної організації і затвердженими постановою президії Центральної ради від 16.05.2001 № 18 (далі Статут в редакції 2001 року) /т. І а.с. 40-50/.

51. Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Статуту в редакції 2001 року Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі обласна організація Спілки) є місцевим осередком всеукраїнської громадської організації спілки Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі ВСА), що на добровільних засадах об`єднує громадян-власників особистих автомобілістів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, інших громадян любителів автомототехніки. Обласна організація Спілки здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України "Про об`єднання громадян" (2460-12) , чинного законодавства, Статуту ВСА, і цього Статуту, діє на основі добровільності, рівноправності членів Спілки, самоврядування та гласності, самофінансування та самоокупності.

52. У пункті 1.3 Статуту в редакції 2001 року зазначено, що обласна організація Спілки у своїй діяльності керується своїм статутом, який не суперечить Статуту ВСА, і реєструється у встановленому порядку після його затвердження президією Центральної ради. Вона несе відповідальність по своїм зобов`язанням в межах коштів і майна, що знаходиться в її господарському віданні. Діяльність обласної організації Спілки поширюється на територію всієї Одеської області.

53. Відповідно до пункту 1.4 Статуту в редакції 2001 року, обласна організація Спілки є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок у банку, бланки із своїм найменуванням, свою печатку і штампи, зразки яких затверджуються президією Центральної ради, і користується символікою Всеукраїнської спілки автомобілістів, зареєстрованою Міністерством юстиції України.

54. Згідно з пунктом 6.4 Статуту в редакції 2001 року, кожен член Спілки не має права власності на долю майна Спілки. Власником майна є Спілка у цілому. Обласна організація Спілки, створені Спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно Спілки, що знаходиться в їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління. Від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Майно, яке знаходиться в господарському віданні обласної організації Спілки, створених спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів обласної організації Спілки.

55. Пунктом 7 Статуту в редакції 2001 року передбачено, що зміни і доповнення до цього Статуту має право вносити конференція обласної організації Спілки з наступним затвердженням Центральною радою Спілки.

56. Згідно з пунктами 8.1, 8.2 Статуту в редакції 2001 року Обласна організація Спілки припиняє свою діяльність за рішенням конференції обласної організації, президії Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів, або суду. Кошти та майно, що залишаться після ліквідації обласної організації Спілки, в тому числі і тих госпрозрахункових установ, організацій і заснованих підприємств, що ліквідуються, не можуть перерозподіляти між її членами і використовуються за рішенням президії Центральної ради на виконання статутних завдань або на благодійні цілі, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за рішенням суду спрямовуються в дохід держави.

Щодо створення Громадської організації "Одеська обласна організація автомобілістів"

57. 26.09.2008 було проведено ХV (позачергову) конференцію Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, про що складено протокол.

58. Як вбачається зі змісту протоколу від 26.09.2008 до порядку денного конференції було внесені питання: 1) про приведення у відповідність з чинним законодавством змін і доповнень у Статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів; 2) організаційні питання: а) довибори у склад обласної ради ВСА; б) довибори делегата на Х (позачерговий) з`їзд ВСА.

59. По першому питанню порядку денного ХV (позачерговою) конференцією шляхом постатейного обговорення та голосування одноголосно було прийнято рішення про внесення змін до Статуту Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, а фактично викладено його у новій редакції та змінено найменування на Громадська організація Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів.

60. По другому питанню порядку денного ХV (позачерговою) конференцією Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів одноголосно прийняті рішення: про відновлення чисельності обласної ради до 29 осіб; про виведення із складу обласної ради ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ; про обрання членами обласної ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ; про виведення ОСОБА_3 зі складу делегатів на з`їзд ВСА; про обрання ОСОБА_10 делегатом на Х позачерговий з`їзд ВСА.

61. Статут ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" в редакції 2008 року було подано до Головного управління юстиції в Одеській області для проведення реєстрації змін.

62. Наказом Головного управління юстиції в Одеській області від 20.10.2008 № 561-о/д було відмовлено в реєстрації змін до статутних документів Одеської обласної організації ВСА.

63. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 у справі № 2а-2193/09/1570 було скасовано наказ від 20.10.2008 № 561-о/д і зобов`язано Головне управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України зареєструвати нову редакцію Статуту ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації ВСА від 26.09.2008.

64. На виконання постанови суду Головне управління юстиції в Одеській області прийняло наказ "Про реєстрацію змін до статутних документів Громадської організації Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" від 27.03.2009 № 174-о/д, яким наказано зареєструвати зміни до статуту Громадської організації "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", а також внести відповідні зміни до Реєстру об`єднань громадян та здійснити заміну свідоцтва /т. І а.с. 87-88/.

65. 02.04.2009 було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, зміни найменування юридичної особи (номер запису 15561050003009967), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формування від 13.09.2021 щодо ГО "ОООА" (код ЄДРПОУ 05508766). /т. ІІ а.с. 51-57/.

66. У пункті 1.1 Статуту, зі змінами та доповненнями, прийнятими ХV (позачерговою) конференцію Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів 26.09.2008 (далі Статут ГО "ООО ВСА" в редакції 2008 року) вказано, що ГО "Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" є об`єднанням громадян власників автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян учасників дорожнього руху та любителів автомототехніки.

67. Також у цьому пункті Статуту зазначено, що Одеська обласна організація Добровільного товариства автомотолюбителів була створена згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 11 травня 1973 року та рішенням виконкому Одеської обласної ради народних депутатів від 31 травня цього ж року. 30 жовтня 1973 року відбулась перша (установча) конференція Одеської обласної організації товариства автомотолюбителів, на якій були сформовані її керівні та робочі органи, обрані делегати на перший установчий з`їзд Українського добровільного товариства автомотолюбителів. В зв`язку з прийняттям Закону України "Про об`єднання громадян в червні 1992 року, 26 січня 1993р. Одеською обласною державною адміністрацією був зареєстрований статут громадської організації Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. В подальшому 14 грудня 1994 та 21 квітня 2000 до Статуту вносились зміни та доповнення, які затверджувались президією Центральної ради та погоджувались в Управлінні юстиції Одеської області. При цьому рішення про ліквідацію однієї організації та створення нової не приймались. Всі вищенаведені назви належать одній і тій же організації Одеській обласній організації ВСА.

68. Згідно з пунктом 1.2 Статуту ГО "ООО ВСА" в редакції 2008 року, обласна організація є самостійною юридичною особою відповідно до законодавства України, є самостійним учасником цивільних відносин, не перебуває у організаційній, фінансовій, господарській чи будь якій іншій юридичній залежності від інших юридичних осіб, має самостійний баланс та рахунки у банках. За організаційно-правовою формою обласна організація є самостійною громадською організацією.

69. У пункті 1.3 Статуту ГО "ООО ВСА" в редакції 2008 року зазначено, що обласна організація здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України (254к/96-ВР) , Закону України Про об`єднання громадян, чинного законодавства і цього Статуту, діє на основі добровільності, рівноправності членів Обласної спілки самоврядування та гласності, самофінансування та самоокупності.

70. Відповідно до пункту 1.4 Статуту ГО "ООО ВСА" в редакції 2008 року обласна організація у своїй діяльності керується Статутом, реєструється в органах юстиції у встановленому порядку і набуває статусу юридичної особи. Несе відповідальність за своїми зобов`язаннями у межах коштів і майна, що знаходяться в її приватній власності та господарському віданні, управлінні та розпорядженні. Діяльність Обласної організації поширюється на територію Одеської області.

71. У пункті 6.4 Статуту ГО "ООО ВСА" в редакції 2008 року вказано, що власником майна є Обласна організація у цілому.

72. Пунктом 7.1 Статуту в редакції 2008 року передбачено, що зміни і доповнення до цього Статуту вносяться Конференцією обласної організації.

73. 28.10.2016 XVIII рішенням позачергової конференції ГО Одеська обласна організація автомобілістів затверджено нову редакцію Статуту організації (т.2, а.с. 121-127), в якому зазначено, що обласна організація є самостійною юридичною особою відповідно до законодавства України, самостійним учасником цивільних відносин, не перебуває у організаційній, фінансовій, господарській чи будь-якій іншій залежності від інших юридичних осіб, має самостійний баланс та рахунки у банках (п. 1.2. Статуту відповідача у редакції 2016 року).

74. Відповідно до п.п. 6.1., 6.6. Статуту у редакції 2016 року обласна організація для здійснення своїх статутних цілей та завдань має право на власне рухоме та нерухоме майно, набуття якого не забороняється чинним законодавством України, зокрема має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та майном, яке відповідно до закону, договору або іншого правочину належить їй на праві власності. Власником майна є Обласна організація вцілому.

75. Згідно з п.п. 8.1., 8.2., 8.3. Статуту у редакції 2016 року зміни та доповнення до цього Статуту, затвердження його у новій редакції здійсняються Конференцією. Рішення Конференції про внесення змін до Статуту або затвердження нової редакції Статуту вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більшість присутніх на засіданні Конференції делегатів. Зміни до Статуту підлягають державній реєстрації в порядку і строки відповідно до вимог чинного законодавства України.

76. Надалі на ХХ позачерговій конференції ГО "Одеська обласна організація автомобілістів" від 21.05.2021 затверджено нову редакцію Статуту (т.2, а.с. 128-133).

77. У п.п 1.2., 6.1., 6.6., 8.1., 8.2., 8.3. Статуту у редакції 2021 року містяться аналогічні положення, як у Статуті 2016 року, зокрема щодо того, що відповідач є самостійною юридичною особою, є власником майна та зміни до Статуту вносяться Конференцією.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

78. Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.06.2022 позов задоволено частково:

- визнано недійсним та скасовано рішення ХV (позачергової) конференції Одеської обласної організації ВСА, що оформлене протоколом від 26.09.2008, про внесення змін до статуту Одеської обласної організації ВСА;

- визнано недійсним статут ГО "ООО ВСА" в редакції від 2008 року, що була затверджена протоколом XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації ВСА від 26.09.2008;

- відмовлено в задоволенні позову в частині визнання недійсними та скасування рішень ХV (позачергової) конференції Одеської обласної організації ВСА, що оформлене протоколом від 26.09.2008, а саме: про відновлення чисельності обласної ради до 29 осіб; про виведення із складу обласної ради ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_4 ; про обрання членами обласної ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ; про виведення ОСОБА_3 зі складу делегатів на з`їзд ВСА; про обрання ОСОБА_10 делегатом на Х позачерговий з`їзд ВСА;

- відмовлено в задоволені позову в частині вимоги про зобов`язання ГО "ОООА" (колишня назва - ГО "ОООВСА") привести свій статут до редакції, яка відповідатиме положенням статуту ВСА від 2007 року.

79. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано так:

- відповідач функціонував як місцевий осередок громадського об`єднання із статусом юридичної особи;

- статут ГО "ООО ВСА" в редакції 2008 року не відповідає статуту ВСА в редакції 2007 року, не був затверджений президією Центральної ради ГО "ВСА";

- рішення ХV (позачергової) конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, оформлене протоколом від 26.09.2008, в частині внесення змін до статуту Одеської обласної організації ВСА, а також Статут ГО "ООО ВСА" в редакції 2008 року, порушують права контролю позивача над відповідачем і управління ним, як місцевим осередком всеукраїнської громадської організації, який діє зі статусом юридичної особи, оскільки позбавляють ГО "ВСА" можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю внаслідок зміни правового статусу цього осередку та припинення правового зв`язку з ним.

- цим рішенням було порушено законний інтерес позивача, як громадського об`єднання з всеукраїнським статусом, на здійснення своєї діяльності на території певної адміністративно-територіальної одиниці - Одеської області, оскільки внаслідок зміни правового статусу відповідача та припинення правового зв`язку з ним, ГО "ВСА" фактично була позбавлена свого місцевого осередку в цьому регіоні.

- положення статуту щодо зміни виду речового права на майно порушує законний інтерес позивача щодо належного оформлення (державної реєстрації) права власності та іншого речового права на конкретне індивідуально визначене майно;

- внаслідок зміни правового статусу обласної організації та припинення правового зв`язку з нею, порушується й законний інтерес позивача щодо отримання від відповідача, як свого місцевого осередку, щоквартальних відрахувань;

- позивач дізнався про оскаржуване рішення 09.07.2021, а зі змістом статуту ознайомився 13.07.2020, тому не пропустив трирічний строк позовної давності.

80. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 14.03.2023 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалив нове рішення про відмову в позові.

81. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним:

- реєстрація змін до статуту ГО "ООО ВСА" була здійснена на виконання рішення суду від 25.02.2009 року в адміністративній справі № 2а-2193/09/1570;

- вимога про визнання недійсним статуту не є ефективним способом захисту права позивача, оскільки не призведе до відміни (скасування) державної реєстрації змін та доповнень до статутних документів відповідача;

- належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є оскарження рішення, яким зареєстровано нову редакцію статуту ГО "ООО ВСА", затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008"

- позивач позовні вимоги про скасування реєстрації змін до статутних документів ГО "ООО ВСА" не заявляв, проте оскаржив судове рішення в адміністративній справі № 2а-2193/09/1570. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2022 у справі №2а-2193/09/1570 постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 скасовано, а справу направлено для продовження її розгляду до суду апеляційної інстанції;

- з огляду на предмет заявлених позовних вимог та спрямованість захисту позивачем порушеного права, яке, зокрема, полягає у невизнанні внесених відповідачем змін до редакції оспорюваного статуту від 2008 року, яким на думку позивача припинено правовий зв`язок між ГО "ООО ВСА", як відокремленим підрозділом зі статусом юридичної особи, з громадським об`єднанням - ГО "ВСА", належним та ефективним способом захисту порушеного права є оскарження реєстрації таких змін до статуту, що й було здійснено позивачем у межах справи №2а-2193/09/1570, яка перебуває на розгляді апеляційного адміністративного суду;

- задоволення вимоги про визнання недійсним статуту відповідача від 2008 року не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки наразі діє редакція статуту відповідача, що була затверджена 21.05.2021 на ХХ позачерговій конференції ГО "ОООА". Статут у новій редакції містить аналогічні положення, з якими фактично не погоджується позивач;

- обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові;

- суд не розглядає заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, оскільки відмовляє у позові через необґрунтованість.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

82. 07.04.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням уточнення касаційної скарги) просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.

83. Підставою касаційного оскарження судового рішення скаржник визначив пункти 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України.

84. Касаційна скарга обґрунтована наступним:

- реєстрація статуту ГО "ОООА" в новій редакції від 2016 року, яким припинено дію статуту ГО "ОООА" в редакції від 2008 року, не впливає на вирішення спору, оскільки факт державної реєстрації є визнанням державою внесених змін до статуту. На підставі цих змін до Статуту ГО "ОООА" зареєструвала право власності на все належне їй нерухоме майно;

- задоволення позовних вимог дозволить поновити позивачеві права та повернути місцевий осередок, щоквартальні внески та нерухоме майно, що було втрачено в результаті оскаржуваного рішення XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації ВСА, оформленого протоколом від 26.09.2008 року;

- позов у справі спрямовано на відновлення становища, що існувало до прийняття оскаржуваного рішення;

- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статті 55 Конституції України, статті 16 ЦК України без урахування висновків, що викладені у постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі № 910/48/21, від 15.06.2022 у справі № 910/6685/21, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, оскільки не визначився, які саме права або законні інтереси позивача були порушені;

- внаслідок неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм статей 4, 5 ГПК України, статті 55 Конституції України, статті 16 ЦК України громадська організація обмежена в захисті своїх прав. Висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм у правовідносинах, що виникають між громадською організацією та її місцевим осередком, відсутній.

85. Відповідач подав заяву про закриття касаційного провадження у справі, оскільки висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними: у справі N 910/48/21 суд вирішував питання предметної юрисдикції у спорах між фізичною особою - членом громадської організації та громадською організацією щодо визнання недійсним рішення загальних зборів щодо припинення повноважень одного з органів управління цією організацією; у справі N 910/6685/21 - суд розглядав корпоративний спір про визнання недійсними рішень наглядової ради; у справі № 910/12787/17 - суд розглядав спір про визнання окремих пунктів кредитних договорів.

86. Відповідач також зазначив, що спір у справі не є спором між громадською організацією та її місцевим осередком, а є спором між двома самостійними юридичними особами, громадськими організаціями. Одеський окружний адміністративний суд у постанові від 25 лютого 2009 року у справі № 2а- 2193/09/1570 встановив, що позивач (ГО "ОООА") є самостійною юридичною особою, відповідно до реєстраційних документів не має ніякого підпорядкування будь-яким іншим юридичним особам. Тому, оскільки в судовому порядку вже була надана оцінка обставинам щодо твердження, що цей спір виник між громадською організацією та її місцевим осередком, тому відсутні підстави касаційного оскарження, що встановлені в пункті З частини другої статті 287 ГПК України.

87. 21.07.2023 представник позивача, адвокат Стадник П.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на зайнятість в іншій справі № 522/6701/20, що буде розглядатися в Приморському районному суді міста Одеса 25.07.2023 об 11:50. В судовому засіданні представник просив клопотання залишити без розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

88. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

89. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ГПК України).

90. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

91. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)).

92. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 (пункт 9.13).

93. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати.

94. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

95. Ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18 (пункт 98)).

96. Зміни до установчих документів юридичної особи підлягають державній реєстрації і з цього моменту набирають чинності для третіх осіб (частина третя статті 89 ЦК України). Якщо таку реєстрацію скасував уповноважений на те державний орган або суд визнав недійсними рішення вищого органу управління товариством, якими затверджені відповідні редакції статуту останнього, визнання додатково недійсними і самих цих редакцій не є ефективним способом захисту прав та інтересів (пункт 98 постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18 (пункт 110)).

97. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову в частині вимоги про визнання недійсним статуту ГО "ООО ВСА" в редакції від 2008 року, що була затверджена протоколом XV (позачергової) конференції Одеської обласної організації ВСА від 26.09.2008, який втратив чинність внаслідок прийняття та державної реєстрації змін до статуту в 2016 та 2021 роках. Вимога про визнання статуту, що втратив чинність, не є ефективним способом захисту прав та інтересів, на захист якого подано позов, оскільки не призведе до відміни (скасування) державної реєстрації змін та доповнень до статутних документів відповідача.

98. Аргументи позивача, що положення статуту щодо зміни виду речового права на майно порушують його право власності, аргументовано не бралися до уваги судом апеляційної інстанції. Обраний позивачем спосіб захисту (визнання недійсним статуту, що втратив чинність) не відповідає змісту порушення його прав, на захист якого подано позов (права власності на майно). Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України, що відповідає сталій позиції Великої Палати Верховного Суду.

99. Щодо оскарження рішення конференції Одеської обласної організації ВСА від 26.09.2008 про затвердження статуту ГО "ООО ВСА" в новій редакції, відповідно до якого Одеська обласна організація ВСА змінила правовий статус і стала самостійною юридичною особою та визначила себе власником майна, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки державна реєстрація змін до статуту ГО "ООО ВСА" була здійснена на виконання рішення суду від 25.02.2009 року в адміністративній справі № 2а-2193/09/1570, який встановив відсутність порушень при створенні ГО "ООО ВСА".

100. На сьогодні таке судове рішення є чинним. Тому визнання недійсним та скасування судом рішення конференції Одеської обласної організації ВСА від 26.09.2008, що стало підставою для реєстрації ГО "ООО ВСА", зі спливом значного часу (через 13 років) з підстав порушення порядку прийняття такого рішення та наявності у позивача інтересу на отримання членських внесків суперечитиме принципу "res judicata" (остаточності рішень суду), як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, а також становитиме втручання у реалізацію права на свободу об`єднань, що гарантовано статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

101. Верховний Суд вважає аргументованими доводи відповідача у відзиві на касаційну скаргу, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними: у справі N 910/48/21 суд вирішував питання предметної юрисдикції у спорах між фізичною особою - членом громадської організації та громадською організацією щодо визнання недійсним рішення загальних зборів щодо припинення повноважень одного з органів управління цією організацією; у справі N 910/6685/21 - суд розглядав корпоративний спір про визнання недійсними рішень наглядової ради; у справі № 910/12787/17 - суд розглядав спір про визнання окремих пунктів кредитних договорів.

102. Тому в цій частині суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

103. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення суду апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

104. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судові рішення, переглянуті в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

105. З огляду на наведені вище висновки, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 в оскаржуваній частині - без змін.

106. Водночас, як уже зазначалося, оскільки підстава для касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою в цій частині на підставі пункту 5 частини першої статті 296 цього Кодексу.

107. Судові рішення в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними та скасування рішень ХV (позачергової) конференції Одеської обласної організації ВСА, що оформлене протоколом від 26.09.2008, а саме: про відновлення чисельності обласної ради до 29 осіб; про виведення із складу обласної ради ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_4 ; про обрання членами обласної ради ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ; про виведення ОСОБА_3 зі складу делегатів на з`їзд ВСА; про обрання ОСОБА_10 делегатом на Х позачерговий з`їзд ВСА, а також про зобов`язання ГО "ОООА" (колишня назва - ГО "ОООВСА") привести свій статут до редакції, яка відповідатиме положенням статуту ВСА від 2007 року, не оскаржується, тому не переглядається.

Розподіл судових витрат

108. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 287, пунктом 5 частини першої статті 296, статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 916/2715/21 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Громадської організації "Всеукраїнська спілка автомобілістів" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 916/2715/21 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.