920/473/22 Про визнання недійсними результатів публічної закупівлі та договору закупівлі за державні кошти - 25.07.2023 Прийняття

1. У липні 2022 року Керівник Охтирської окружної прокуратури Сумської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі позивачів Охтирської міської ради Сумської області (далі - Позивач-1) та Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі - Позивач-2) із позовними вимогами до Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради (далі - Відповідач-1, Скаржник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" (далі - Відповідач-2) про визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформлених протоколом уповноваженої особи Скаржника від 22.09.2021 щодо визнання переможцем публічної закупівлі робіт з реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення Чоловічої гімназії (охор. № 65-См) з пристосуванням під корпус гімназії - Товариства з обмеженою відповідальністю " Класика Комфорту"; визнання недійсним договору від 12.10.2021 №192, який укладено між Відповідачами, за результатами процедури публічної закупівлі на суму 46 120 952,30 грн (далі - Договір).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами аналізу інформації та документів в електронній системі закупівель установлено, що зазначена закупівля була проведена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" (922-19) під час оцінки тендерних пропозицій учасників, що призвело до безпідставного відхилення найдешевшої тендерної пропозиції Приватного підприємства "Техно АРК" (далі - Третя особа). Відповідно Договір було укладено з учасником торгів Відповідачем-2, цінова пропозиція якого була значно, а саме, на 2 857 517 грн 90 коп., дорожчою. При цьому, до моменту звернення з даним позовом, ані Позивачем-1, ані Позивачем-2 не вживалось заходів щодо оскарження результатів вищевказаної закупівлі в судовому порядку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.11.2022 у справі №920/473/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Ухвалюючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з такого:

- Третя особа не зверталась до замовника на підставі ч. 3 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації та не оскаржувало підстави відмови, при цьому у поданих поясненнях останнє зазначало, що підстави відмови тендерної пропозиції підприємству були відомі та зрозумілі, у зв`язку з чим підприємство не зверталось до замовника з вимогою про надання додаткової інформації щодо причин невідповідності.

- порушень статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" при розгляді тендерної пропозиції Відповідача-2 виявлено не було, останній відповідав всім кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям установленим як законом так і тендерною документацією;

- ключ, яким Третьою особою було підписано пропозицію не містив кваліфікованого сертифікату, тобто накладений електронний підпис не може вважатися кваліфікованим, оскільки він не відповідав вимогам пункту 1 розділу 3 тендерної документації замовника;

- учасник закупівлі Відповідач-2 надав усі документи та інформацію, які вимагалися замовником, його обґрунтовано визнано переможцем процедури закупівлі, відтак укладення в подальшому Договору узгоджується з вимогами законодавства і підстав для визнання його недійсним не встановлено.

5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 у справі №920/473/22 рішення Господарського суду Сумської області від 15.11.2022 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом уповноваженої особи Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради від 22.09.2021 щодо визнання переможцем публічної закупівлі робіт з реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення "Чоловічої гімназії (охор. № 65-См)" з пристосуванням під корпус гімназії - Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту". Визнано недійсним договір №192 від 12.10.2021, який укладено між Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту", за результатами процедури публічної закупівлі на суму 46 120 952, 30 грн.

6. Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що єдиною підставою для відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції слугувала невідповідність, на думку уповноваженої особи, вимог щодо підписання документів електронним цифровим підписом. Зокрема, замість кваліфікаційного електронного підпису (далі - КЕП) документи засвідчено удосконаленим електронним підписом (далі - УЕП). Документи у складі тендерної пропозиції учасника ПП "Техно АРК", який запропонував найбільш економічно вигідну пропозицію були підписані удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікаційному сертифікаті відкритого ключа та на момент вчинення дії (підписання тендерної пропозиції) відповідав положенням норм діючого законодавства, був чинним, мав відповідний сертифікат і юридичний статус (містив дані щодо підписанта, РНОКПП, назви організації та інших даних, що були відображені в протоколі № 50 від 21.09.2021). Відхилення Позивачем-1 тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі з найбільш економічно вигідною пропозицію, на підставі накладення ним удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису, за умови законодавчого забезпечення використання удосконаленого електронного підпису до 05.03.2022, містить ознаки дискримінації та надання незаконних переваг одним учасникам процедури закупівлі перед іншими. За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсними результатів оспорюваної публічної закупівлі, адже, останні проведені з порушенням статей 29 та 31 Закону України "Про публічні закупівлі", та відповідно, для визнання недійсним Договору про закупівлю робіт, що укладений Відповідачами за результатами зазначеної публічної закупівлі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

7. Відповідач-1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення першої інстанції.

8. Підставою касаційного оскарження судового рішення за змістом касаційної скарги Скаржник визначив відповідно до частини другої статті 287 ГПК України:

пункт 1: суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.03.2023 №640/26603/21;

пункт 3: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування підпункту 1 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" (193-2020-п) у подібних правовідносинах.

9. Прокурор надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову апеляційного суду.

10. Інші учасники справи у встановлений Судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. 02 квітня 2021 року Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради на веб-порталі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель Prozorro, ідентифікатор закупівлі: UA-2021-09-02-005165-b було оприлюднено оголошення про проведення 20 вересня 2021 року відкритих торгів на закупівлю робіт з реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення Чоловічої гімназії (охор. № 65-См) з пристосуванням під корпус гімназії по вулиці Сумській, 4 у місті Охтирка Сумської області) - ДК 021:2015: 45453100-8 очікуваною вартістю 46 656 344,00 грн.

12. Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися дві юридичні особи: ПП "Техно АРК" (Третя особа) з ціновою пропозицією 43 263 434,41 грн та ТОВ "Класика Комфорту" (Відповідач-2) з пропозицією 46 120 952,30 грн.

13. Тендерною комісією за результатами проведення аукціону 21 вересня 2021 року пропозицію Третьої особи відхилено, про що уповноваженою особою складено протокол № 50 від 21.09.2021, оскільки пропозиція не відповідала вимогам абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

14. 22 вересня 2021 року відбувся розгляд тендерної пропозиції Відповідача-2 та комісією встановлено, що пропозиція Відповідача-2 відповідає критеріям, умовам/вимогам тендерної документації та відсутні підстави для її відхилення, а тому уповноваженою особою прийняте рішення визнати Відповідача-2 переможцем процедури (протокол засідання тендерного комітету №51 від 22.09.2021).

15. В подальшому 12 жовтня 2021 року між Управлінням капітального будівництва та житлово-комунального господарства Охтирської міської ради (Відповідачем-1) та ТОВ "Класика комфорту" (Відповідачем-2) було укладено договір № 192 про закупівлю робіт за рахунок бюджетних коштів. Предметом договору є виконання будівельних робіт відповідно до проектної документації по об`єкту будівництва: реставрація пам`ятки місцевого значення Чоловічої гімназії (охр. № 65- См) з пристосуванням під корпус гімназії по вулиці Сумській, 4 у місті Охтирка Сумської області - ДК 021:2015:45453100-8 - Реставраційні роботи) (Договір).

16. Відповідно до п. 3.1. Договору договірна ціна визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною Договору та складає 46 120 952,30 грн.

17. Пунктом 18.1 Договору передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2022.

18. Сумською обласною прокуратурою було направлено лист начальнику управління Північно-Східного Офісу Держаудитслужби в Сумській області від 11.02.2022 № 15/2-81вих-22 щодо ініціювання проведення моніторингу публічної закупівлі робіт з реставрації пам`ятки архітектури місцевого значення - Чоловічої гімназії (охор. № 65-См) з пристосуванням під корпус гімназії по вул. Сумській, 4 у м. Охтирка Сумської області".

19. Листом № 201831-17/517-2022 від 18.02.2022 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області надало інформацію, що підстав для прийняття рішення щодо початку моніторингу даної процедури закупівлі відсутні.

20. Охтирською окружною прокуратурою 05.05.2022 №52-813вих-22 на адресу Охтирської міської ради та 11.05.2022 №52-862вих-22 на адресу Північно-східного офісу Держаудитслужби спрямовано листи щодо виявлених порушень законодавства та вжитих Позивачами заходів до захисту порушених інтересів держави.

21. У зв`язку з відсутністю відповідей на зазначені листи, Охтирською окружною прокуратурою повторно направлено листи від 23.05.2022 №52-960вих-22 на адресу Охтирської міської ради та від 09.06.2022 №52-1201вих-22 на адресу Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо виявлених порушень законодавства та вжитих Позивачами заходів до захисту порушених інтересів держави.

22. 31 травня 2022 року до Охтирської окружної прокуратури надійшла відповідь Охтирської міської ради, в якій повідомлялось про те, що Охтирська міська рада не вживала заходів для відновлення порушених інтересів держави, до суду щодо визнання недійсною публічної закупівлі, визнання недійсним Договору не зверталась.

23. 16 червня 2022 року від Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області надійшла відповідь на лист Прокурора, в якій зазначено, що Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області теж не здійснювало контрольні заходи стосовно зазначеної процедури закупівлі, порушення не виявлялися, заходи щодо їх усунення не вживалися.

24. Охтирська окружна прокуратура на адресу Позивачів 12 липня 2022 року спрямувала повідомлення про намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсними результатів оспорюваної публічної закупівлі та Договору.

25. У висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-09-02-005165-b, що затверджений 07 жовтня 2022 року та опублікований в системі Прозорро та у протоколі створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 12.10.2022, зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону зі змінами, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання Договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов Договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до Договору та своєчасності оприлюднення повідомлення про внесення змін до Договору про закупівлю, надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі порушень не було установлено.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

26. Конституція України (254к/96-ВР)

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. …

27. Цивільний кодекс України (435-15)

Стаття 11, частина 1, пункт 1 частини 2, частина 3

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 15. Право на захист цивільних прав та інтересів

1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

2) визнання правочину недійсним; …

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. …

Стаття 202. Поняття та види правочинів

1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 204. Презумпція правомірності правочину

1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 215. Недійсність правочину

1. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

… Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин)..

Стаття 216. Правові наслідки недійсності правочину

1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. …

28. Закон України "Про прокуратуру"

Стаття 23. Представництво інтересів громадянина або держави в суді

3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. …

4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. …

29. Закон України "Про публічні закупівлі" (922-19) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

5) договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;

9) замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків…

18) предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом;

31) тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

32) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації;

Стаття 3. Сфера застосування Закону

1. Цей Закон застосовується:

1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень;

3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті.

Стаття 29. Розгляд та оцінка тендерних пропозицій/пропозицій

1. Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.

Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

2. У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

3. Критеріями оцінки є:

2) вартість життєвого циклу; або

3) ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.

Стаття 31. Відхилення тендерних пропозицій

1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

2. Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

3. У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні та протоколі розгляду тендерних пропозицій, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов`язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через п`ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.

30. Господарський процесуальний кодекс України (1798-12)

1. Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

2. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

3. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. …

3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. …

5. … У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

31. Суд зазначає, що у випадках, визначених законом, на прокуратуру покладені функції представництва інтересів громадянина або держави в суді (стаття 131-1 Конституції України).

32. Так, відповідно до частини третьої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

33. Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

34. Суд виходить з того, що прокурор при поданні позову повинен довести порушення або загрозу порушення відповідачами інтересів держави, при цьому недоведеність факту порушення інтересів держави є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора.

35. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

36. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

37. Зміст статей 3, 15, 16 ЦК України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Такі висновки, викладені також у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі №920/1771/14 та постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17.

38. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

39. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17), саме тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пункти 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

40. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Така правова позиція викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18.

41. Виходячи із змісту статті 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

42. В якості способу захисту інтересів держави у цій справі Прокурор обрав визнання недійсними результатів публічної закупівлі та визнання недійним договору, укладеного за результатом такої публічної закупівлі, в свою чергу, порушеним правом Прокурор вказав те, що порушення процедури державних закупівель унеможливлює раціональне та ефективне використання бюджетних коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам держави та територіальної громади у вигляді неефективного використання бюджетних коштів.

43. Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

44. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

45. У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

46. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

47. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

48. Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

49. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

50. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі" (922-19) , метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

51. З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі" (922-19) , та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

52. Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

53. Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину.

Аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15.

54. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів.

Такий правовий висновок викладено в пунктах 80 - 82 постанови судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №925/1276/19.

55. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

56. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.

Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24).

57. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію.

Такий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63).

58. Суд зазначає, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України.

Аналогічні висновки сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

59. Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини 1 статті 216 ЦК України).

60. Суд зауважує, що позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

61. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

62. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

63. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.05.2023 у справі №905/77/21

64. Зі змісту заявленого позову вбачається, що його подано на захист порушених, на думку Прокурора, матеріальних інтересів держави, з підстав необґрунтованого відхилення Відповідачем-1 тендерної пропозиції Третьої особи, яка була найбільш економічно вигідною, а отже, задоволенню такого позову мало б передувати доведення Прокурором щонайменше суми збитків, понесених державою внаслідок укладення Відповідачами оспорюваного правочину на визначених сторонами умовах, та встановлення їх невигідності для держави.

65. В зв`язку з наведеним судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити, яке з вищенаведених ймовірних порушень прав держави відновлює обраний Прокурором спосіб захисту.

66. Відповідно до письмових пояснень Третьої особи, які були надані в суді першої інстанції, у разі задоволення позову Третя особа на даний час не взмозі виконати ті роботи, які були заявлені на відкритих торгах та є предметом оспорюваного Договору, оскільки не має необхідної кількості робітників для виконання заявлених робіт, а також з огляду на значне здорожчення будматеріалів на даний час.

67. З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що строк дії Договору закінчився, Суди попередніх інстанцій повинні були дослідити питання в якій мірі на даний час виконано зобов`язання за оспорюваним Договором та з`ясувати яким чином будуть відновлені права Позивача-1, зокрема, обставини можливості проведення двосторонньої реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення Відповідачем-2 коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості виконаних робіт, наданих послуг чи понесених збитків, зазначити конкретно в чому полягає відновлення порушеного права держави у випадку задоволення позову.

68. У відзиві на позовну заяву Відповідач-2 зазначав, зокрема, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав того, що на виконання оспорюваного Договору генпідрядником виконано, а замовником прийнято та оплачено роботи на понад 10 млн. грн, що достеменно відомо Прокурору, а тому звертаючись з позовом Прокурор мав би проаналізувати можливість та ефективність застосування реституції та чи будуть у разі задоволення позову дотримані інтереси держави.

69. Так, зокрема, в ухвалі слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 21.01.2022 року про надання тимчасового доступу до речей і документів у справі №583/218/22 зазначається, що станом на 22.12.2021 підрядній організації (Відповідачу-2) Позивачем-1перераховано 10 млн. 657 тис. 843 грн 80 коп на підставі актів виконаних робіт за Договором.

70. Проте, суди першої та апеляційної інстанції розглядаючи справу залишили вищезазначені доводи Відповідача-2 без уваги, не з`ясували чи є оспорюваний Договір на даний час виконаним/частково виконаним, в якій мірі; чи оплачені Позивачем роботи за Договором, на яку суму; чи можливо, у випадку визнання недійсним Договору провести двосторонню реституцію, повторну закупівлю робіт, чи буде це відповідати інтересам держави тощо.

71. Натомість, Прокурор в позовній заяві не вказав розмір неефективно використаних бюджетних коштів та не заявляв вимог про відшкодування державі розміру понесених, на його думку, збитків.

72. При цьому, під час розгляду справи в попередніх судових інстанціях Прокурором взагалі не доводилось обставин щодо невідповідності кількості, вартості або ж якості виконаних виконавцем робіт, розмір збитків тощо.

73. Прокурором також не доведено ні наявність іншого потенційного учасника закупівлі, що міг би задовольнити потреби Відповідача-1 за менші кошти, ні наявність на ринку, більш вигідних цінових пропозицій, незважаючи на те, що вказане є невід`ємною частиною для висновку про порушення та можливість відновлення порушених прав держави.

74. Суди не надали належної оцінки можливому порушенню прав та інтересів сторін Договору про закупівлю, внаслідок оспорення його Прокурором, в тому числі в частині вже витрачених на закупівлю робіт грошових коштів, які є бюджетними.

75. З урахуванням викладеного вище, в контексті доведення Прокурором порушення інтересів держави і суспільства, суди передніх інстанцій також мали дослідити питання щодо визначення пріоритетності інтересів держави з урахуванням таких принципів, як добросовісність, розумність і справедливість та обґрунтувати ймовірне порушення прав держави шляхом неефективного використання бюджетних коштів, на яке посилається Прокурор в позовній заяві.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №905/1870/20.

76. За таких обставин, висновок суду апеляційної інстанції про доведення Прокурором факту порушення або загрози порушення Відповідачами інтересів держави, визнається Судом передчасним.

77. Не з`ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов`язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду даної справи.

78. Переоцінка наявних у матеріалах справи доказів, поданих сторонами на підтвердження обставин наявності чи відсутності факту порушення або загрози порушення Відповідачами інтересів держави, не входить до визначених процесуальним законодавством меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, передбачених статтею 300 ГПК.

79. Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що прийняті у справі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції на новий розгляд.

80. Водночас, оскільки Суд направляє дану справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, а за результатами нового розгляду справи фактично-доказова база в ній може істотно змінитися, адже й сам новий розгляд став наслідком порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі, на даний час відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених Скаржником в касаційній скарзі.