926/3347/22 Окрема думка у справі про відшкодування збитків - 19.07.2023 Прийняття

1.1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом у даній справі № 926/3347/22 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія") про відшкодування збитків в сумі 3 518 307,60 грн.

1.2. Правовою підставою позову позивач зазначив статті 22, 108 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статті 20, 193, 217, 224- 226 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), абзац 3 пункту 198.6 статті 198, абзац 2 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ).

1.3. Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2023 дану справу № 926/3347/22 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку Палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

1.4. Передаючи дану справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду колегія суддів вважала за необхідне відступити від висновків вказаного суду про те, що: факт вчинення податкового правопорушення у справі про стягнення збитків з платника податків, зокрема за обставин, коли цей платник податків (відповідач, продавець товарів) вніс коригування кількісних і вартісних показників відповідної податкової накладної, може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання; суд господарської юрисдикції у спорі між двома суб`єктами господарювання не може встановлювати факт порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, тобто у відносинах, що виникли між платником податку та державою.

1.5. Отже, колегія суддів у справі № 926/3347/22, як і Палата для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 916/334/22, вважала за можливе захистити права позивача у спосіб, визначений ним у позові у вказаних справах.

1.6. Вважаю, що позивачем у справі № 926/3347/22 обрано неналежний спосіб захисту свого права, що є самостійною підставою для відмови у позові. Отже, саме із цих підстав справу № 926/3347/22 належало передати на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.

2. Суть окремої думки

2.1. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

2.2. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

2.3. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

2.4. Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

2.5. 3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг; дата отримання платником податку товарів / послуг.

2.6. За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

2.7. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

2.8. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

2.9. У даній справі, що має бути переглянута Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, представники сторін зазначали, що продавець товарів / послуг склав податкову накладну не датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг, а датою підписання акта приймання-передачі, зареєстрував її в ЄРПН.

2.10. Отже, законний майновий інтерес покупця в отриманні права на податковий кредит з ПДВ випливає з господарської операції, яку він як платник податку здійснює з іншим платником податку, від дій якого залежить, чи буде цей майновий інтерес реалізовано.

2.11. Цей майновий інтерес не має своїм джерелом окремі спеціальні умови господарського правочину між продавцем і покупцем. Він виникає в силу норм податкового законодавства внаслідок відповідної господарської операції між платниками податку.

2.12. Слід зауважити, що включення в господарські договори положень про відповідальність продавця (виконавця послуг) за порушення обов`язку щодо складання та реєстрації податкової накладної та/або вчинення інших діянь, які можуть призвести до позбавлення покупця (замовника) можливості включити суму податку за відповідну операцію до складу податкового кредиту, є звичайною діловою практикою, що набула поширення у зв`язку зі змінами в податковому законодавстві з 1 січня 2015 року.

2.13. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що оскільки ВП "Імпульс Плюс" в адміністративному процесі змогло запобігти заподіянню КХ "Тальне" 981 680 грн збитків (сума ПДВ за операцію за Договором), які він міг понести через неможливість включити цю суму до складу податкового кредиту, то у спірних правовідносинах не відбулось об`єктивного зменшення майнових благ покупця (пункт 8.68 постанови).

2.14. Із наведеного вбачається, що справи у спорах щодо включення суми до складу податкового кредиту розглядаються в адміністративному процесі за наявності адміністративного позову, а із пояснень, наданих скаржником суду касаційної інстанції, вбачається, що із таким позовом він до адміністративного суду не звертався.

2.15. Крім того, із наведеного вище податкового законодавства вбачається, що визначена у даній справі сума ПДВ обліковуватиметься у відповідних податкових реєстрах.

2.16. Отже, за наявності у спірних правовідносинах податкової накладної, складеної хоч і не датою списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів / послуг, а датою підписання акта приймання-передачі, зареєстрованої в ЄРПН, належним способом захисту є звернення із відповідним позовом до адміністративного суду.

2.17. За вказаних обставин правовою підставою для передачі даної справи № 926/3347/22 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22, належало вказати обрання позивачем неналежного способу захисту свого права, що є самостійною підставою для відмови у позові.