910/8137/19(910/21166/21) Про покладення субсидіарної відповідальності в межах справи про визнання боржника банкрутом - 11.07.2023 Прийняття

представник кредитора - Коломієць Є.В. - керівник (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.)

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" в особі ліквідатора Пічугіна Ігоря В`ячеславовича

на рішення Господарського суду м. Києва

у складі судді: Пасько М.В.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Остапенка О.М., (головуючий), Сотнікова С.В.,

Пантелієнка В.О.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд" в особі ліквідатора Пічугіна Ігоря В`ячеславовича

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріан Фуд Технолоджис"

про покладення субсидіарної відповідальності

в межах справи № 910/8137/19 за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний центр харчових технологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ Компаунд"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/8137/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БМБ КОМПАУНД" (далі - боржник, ТОВ "БМБ КОМПАУНД").

2. Ухвалою суду від 18.06.2020 визнано грошові вимоги низки кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника на суму 69 909 499, 31 грн.

3. Постановою Господарського суду міста Києва від 21.07.2020 ТОВ "БМБ компаунд" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Пічугіна І.В.

4. В межах зазначеного провадження у справі про банкрутство, ТОВ "БМБ КОМПАУНД" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря В`ячеславовича (далі - арбітражний керуючий Пічугін І.В.) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 (далі - ОСОБА_7 ), ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріан Фуд Технолоджис" про покладення субсидіарної відповідальності в межах справи № 910/8137/19.

4.1. Арбітражний керуючий зазначив, що органами управління боржника на неодноразові звернення ліквідатора із відповідними запитами не передано йому бухгалтерську та іншу документацію, печатки та штампи, товарно-матеріальні цінності підприємства, що зробило неможливим стягнення дебіторської заборгованості. При цьому майно боржника (у тому числі заставне) приховується, автотранспортні засоби знаходяться у розшуку з 2020 року, а судами у справі № 910/8137/19 (910/13186/20) встановлено факт невжиття відповідальними особами боржника заходів щодо збереження нерухомого майна за іпотечним договором.

4.2. Крім того, арбітражний керуючий зазначив, що починаючи з 2014 року підприємство-боржник не розраховувалось за зобов`язаннями за банківським кредитом та з податкових зобов`язань, що підтверджується відповідними судовими рішеннями Окружного адміністративного суду міста Києва, а керівництвом боржника не вжито заходів щодо погашення такої заборгованості, в тому числі і перед ініціюючим кредитором, зокрема, за рахунок стягнення дебіторської заборгованості.

4.3. Також ліквідатор доводив, що керівництвом боржника та його засновниками не вчинено жодних дій щодо продовження терміну дії знаку для товарів і послуг, що є предметом застави за укладеним з банком договором застави № 248 від 29.12.2011, а також для заміщення предмету застави (товарів в обороті) за договором застави № 134 від 31.08.2011. Додатковою підставою для притягнення відповідачів до субсидіарної відповідальності позивачем зазначено невжиття керівництвом боржника та його засновниками заходів щодо виведення ТОВ "БМБ компаунд" з кризового стану або припинення його діяльності (ліквідації) в установленому законом порядку.

Короткий зміст рішення місцевого суду

5. Рішенням від 01.11.2022 Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову повністю.

5.1. Суд зазначив, що з огляду на предмет судового розгляду, доводи сторін та подані письмові заперечення необхідним є вирішення питань щодо змісту та умов застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство до суб`єктів субсидіарної відповідальності та ефективності обраного ліквідатором способу захисту інтересів боржника та кредиторів тощо.

5.2. При цьому суд дійшов висновку, що, оскільки задоволення позову про покладення субсидіарної відповідальності на відповідачів не призведе до позитивних наслідків для боржника та кредиторів у справі про банкрутство, то належним способом захисту є подання заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство в порядку частини другої статті 61 Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) з одночасним стягненням з винних осіб, а не подання позову в порядку ГК України (436-15) .

Короткий зміст рішення апеляційного суду

6. Постановою Північного апеляційного суду від 14.03.2023 апеляційну скаргу ТОВ "БМБ компаунд" в особі ліквідатора Пічугіна І.В. залишено без задоволення;

апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Аграріан Фуд технолоджі" задоволено;

рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/8137/19 (910/21166/21) змінено, його мотивувальну частину викладено у редакції цієї постанови;

в решті рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 у справі № 910/8137/19 (910/21166/21) залишено без змін.

6.1. Апеляційний господарський суд зазначив, що Господарський суд міста Києва правильно прийняв позовну заяву до розгляду у межах справи № 910/8137/19 за правилами загального позовного провадження, що у повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства. Разом з тим, маючи для цього весь необхідний інструментарій, місцевий суд помилково обмежився на те, що належним способом захисту в цьому випадку є подання заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство в порядку частини другої статті 61 КУзПБ. Суд зауважив, що при розгляду цієї справи місцевому господарському суду слід було тлумачити норми права на користь ліквідатора, що заявляє вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

6.2. Суд апеляційної інстанції встановив, що окрім зазначення про невірний спосіб захисту оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить оцінки наявних у справі доказів, доводів сторін, викладених у заявах по суті спору, а також обставин справи, на які посилались позивач та відповідачі. З тексту місцевого суду також не вбачається встановлення судом першої інстанції обставин наявності або відсутності таких складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона правопорушення, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) суб`єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).

6.3. Суд визнав безпідставними та необґрунтованими вимоги ліквідатора Пічугіна І.В. про скасування судового рішення і направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю (для розгляду відповідно до вимог КУзПБ у межах справи про банкрутство).

6.4. Апеляційний суд, з посиланням на частини 2, 5 статті 61 КУзПБ, зазначив, що заява про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, винних у доведенні підприємства до банкрутства, подається ліквідатором лише після реалізації належного цьому підприємству на праві власності або господарського відання майна, яке підлягає включенню до складу ліквідаційної маси, що в свою чергу спростовує доводи арбітражного керуючого про те, що положення КУзПБ не встановлюють момент подання такої заяви.

6.5. При цьому суд встановив, що ухвалою суду від 18.06.2020 до реєстру вимог кредиторів окремо включено відомості про майно та майнові права, які належать боржнику та є предметом застави, а саме:

- адміністративна нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 ;

- складські приміщення ТОВ "БМБ Компаунд" загальною площею 831,1 кв.м. (розташовані за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, 11/4);

- обладнання за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, 11/4;

- лінія по формуванню шоколадних крапель та пластин зворотного типу зі сталевою стрічкою шириною 600 мм за адресою: Київська область, Броварський р-н, с. Шевченкове, вул. Польова, 2;

- товари в обороті (згідно Додатку № 1 до договору застави товарів в обороті) за адресою: Київська область, м. Бровари, провулок Тупий, 6;

- знак для товарів та послуг "bmb Compound".

6.6. Також апеляційний господарський суд встановив, що до подання позовної заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, винних у доведенні підприємства до банкрутства (21.12.2021), ліквідатором за згодою суду реалізовано активи боржника, а саме:

- складські приміщення ТОВ "БМБ Компаунд", загальною площею 831,1 кв. м. (протокол проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-09-30-000076-1 від 20.10.2021);

- адміністративна нежитлова будівля за адресою: Київська область, м. Бровари, провулок Тупий, 7 (протокол проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-10-25-000141-1 від 08.11.2021).

6.7. Разом з тим, апеляційний господарський суд встановив, що в матеріалах справи відсутні докази реалізації належного боржнику майна за адресою: Київська область, Броварський р-н, смт. Калинівка, вул. Чернігівська, 11/4, а також лінії по формуванню шоколадних крапель та пластин зворотного типу зі сталевою стрічкою шириною 600 мм за адресою: Київська область, Броварський р-н, с. Шевченкове, вул. Польова, 2.

6.8. Суд визнав необґрунтованим твердження ліквідатора про те, що зазначене майно ліквідатору не передано та за зазначеними у договорі адресами відсутнє, оскільки вони не спростовують обов`язки ліквідатора вчинити належні заходи щодо пошуку, виявлення та повернення на користь ТОВ "БМБ Компаунд" майна з метою подальшої реалізації у передбаченому КУзПБ порядку.

6.9. Також суд встановив, що 05.04.2021 ліквідатором до суду заявлено клопотання про витребування у колишнього директора боржника - Попелянського О.В. технологічного обладнання ТОВ "БМБ Компаунд", однак Господарський суд міста Києва повідомив ліквідатора про відсутність підстав для розгляду такого клопотання по суті, оскільки чинним законодавством України, зокрема КУзПБ, не передбачено витребування майна від третіх осіб у формі клопотання. Разом з тим ліквідатором не вжито подальших заходів щодо звернення до суду з належно оформленою заявою (позовною заявою) про витребування зазначеного майна на користь боржника.

6.10. Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що за наявною у листі Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві від 03.09.2019 № 31/26-1286 інформацією за ТОВ "БМБ Компаунд" на праві власності зареєстровані п`ять транспортних засобів, які на підставі ухвали господарського суду міста Києва 16.09.2020 оголошено у розшук (з 29.09.2020 перебувають у розшуку). При цьому суд визнав помилковими твердження ліквідатора про те, що зазначений лист підтверджує тільки факт реєстрації, а не наявність транспортних засобів, тому, з урахуванням статті 62 КУзПБ, ці транспортні засоби арбітражним керуючим помилково не включено до ліквідаційної маси.

6.11. На підставі наявного у справі Акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 20.11.2018 суд встановив, що належний боржнику автомобіль SKODA FABIA 1.4 (2001) вилучено працівниками поліції та з 20.11.2018 перебуває на штрафному майданчику за адресою: Баришівський р-н, село Семенівка. Разом з тим передбачені КУзПБ заходи щодо пошук, виявлення та повернення на користь боржника належного йому майна, зокрема, технологічного обладнання та транспортних засобів, ліквідатором не вчинено, докази таких дій в матеріалах справи відсутні.

6.12. Суд апеляційної інстанції зауважив, що питання про списання зазначеного майна у зв`язку із неможливістю його пошуку, виявлення та повернення на користь боржника ліквідатором на обговорення комітету кредиторів ТОВ "БМБ компаунд" не ставилось і, відповідно, комітетом кредиторів такого рішення не приймалось.

6.13. Крім того, судом встановлено, що вже після подання позовної заяви у справі №910/8137/19 (910/21166/21) ліквідатором виявлено, на підставі рішення комітету кредиторів прийнято на баланс боржника та реалізовано майно, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься протокол №5 засідання комітету кредиторів боржника від 12.01.2022, а також протоколі проведення електронного аукціону від 30.01.2022 № UA-PS-2022-01-14-000113-1 та від 31.01.2022 № UA-PS-2022-01-14-000114-1.

6.14. З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про передчасність подання ліквідатором позову про покладення субсидіарної відповідальності, оскільки за відсутності доказів вжиття ліквідатором всіх можливих заходів щодо пошуку, виявлення та повернення всього майна боржника, яке підлягає включенню до складу ліквідаційної маси, а також продажу такого майна у передбаченому КУзПБ порядку з метою погашення визнаних та включених до реєстру вимог кредиторів, у суду відсутні підстави однозначно стверджувати про наявність вини у керівників та засновників ТОВ "БМБ Компаунд" та доведення зазначеного товариства до банкрутства, а оцінка і дослідження таких обставин є передчасним.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

7. ТОВ "БМБ Компаунд" в особі ліквідатора Пічугіна І.В. 03.04.2023 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/8137/19 (910/21166/21).

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8137/19 (910/21166/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2023.

9. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2023 відкрито касаційне провадження, за касаційною скаргою ТОВ "БМБ Компаунд", датою проведення судового засідання визначено 20.06.2023.

10. Ухвалою від 20.06.2023 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги ТОВ "БМБ Компаунд" в особі ліквідатора Пічугіна І.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі № 910/8137/19 (910/21166/21) на 11.07.2023, 11:45 год.

11. У зв`язку із перебуванням судді Білоуса В.В. у відпустці автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8137/19 (910/21166/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Васьковський О.В., Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023.

12. Від ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджис" та Іваній Л.Б. надійшли відзиви на касаційну скаргу ТОВ "БМБ Компаунд", в яких зазначені учасники справи просили у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржені судові рішення залишити без змін.

13. Враховуючи Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" (2630-19) від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX, Верховний Суд розглядає справу № 910/8137/19 (910/21166/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

13.1. В судовому засіданні 11.07.2023 арбітражний керуючий ліквідатор ТОВ "БМБ Компаунд" Пічугіна І.В., а також уповноважені представники відповідача - 1 - Іваній Л.Б., відповідача - 8 - ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджис" надали пояснення по суті вимог і доводів касаційної скарги, а також заперечень на неї. Також з дозволу суду пояснення надав керівник кредитора у справі про банкротство.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ТОВ "БМБ Компаунд" в особі ліквідатора Пічугіна І.В.)

14. Скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки, викладені Верховним Судом складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21), а також викладені у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18, від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18, від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 17.11.2021 у справі № 911/1810/18 (911/3398/20), від 09.12.2021 у справі № 916/313/20, від 16.10.2018 у справі № 903/1061/14.

14.1. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до вимог пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України. Водночас апеляційний суд не надав оцінки доказам ліквідатора та не витребував у місцевого суду для дослідження матеріали справи.

14.2. Зосередившись на пошуку недоліків у роботі арбітражного керуючого, апеляційний господарський суд не дав жодної оцінки діям/бездіяльності керівників і учасників боржника. При цьому ліквідатор зазначив, що судом не надано оцінки тому, що відповідачі не мали наміру розраховуватись за кредитом ПАТ "Банк Перший", оскільки погашення кредиту не здійснювалося, не відбувалася сплата податків. Також відповідачі не вчиняли дій щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи - боржника. Крім того, на думку скаржника, апеляційним судом не надано оцінки факту пов`язаності посадових осіб структур через які виводилося майно банкрута, що підтверджується матеріалами справи №910/8137/19 (910/13186/20).

14.3. Арбітражний керуючий звернув увагу, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження дій (бездіяльності) ліквідатора щодо неповного виявлення майнових активів боржника, оскільки ліквідатор звітується письмово перед членами комітету кредиторів і Господарським судом міста Києва щомісяця.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

18. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 14 - 14.3. описової частини цієї постанови.

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

19. Предметом розгляду у ці справі є вирішення питання щодо покладення субсидіарної відповідальності в межах справи № 910/8137/19 на керівників та учасників боржника - ТОВ "БМБ Компаунд".

Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів враховує таке.

20. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (436-15) (далі - ГК України (436-15) ), Цивільним кодексом України (435-15) (далі - ЦК України (435-15) ), Кодексом України з процедур банкрутства (2597-19) (далі - КУзПБ).

21. Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

21.1. При цьому умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

22. Частиною першою статті 619 ЦК України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

23. Застосування субсидіарної відповідальності як одного з інструментів погашення кредиторських вимог у справах про банкрутство передбачено частиною другою статті 61 КУзПБ, в якій зазначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

23.1. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

23.2. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

23.3. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

23.4. Отже, у диспозиції статті 61 КУзПБ закріплено складові субсидіарної відповідальності у процедурах банкрутства, до яких входять: недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

24. Колегія суддів звертає увагу, що державою встановлено режим нетерпимості до доведення до банкрутства у формі кримінальної відповідальності за статтею 219 КК України, а також у формі спеціальної відповідальності за статтею 61 КУзПБ. При цьому, якщо стаття 219 КК України передбачає у якості суб`єктивної сторони умисел та корисливий мотив, то для кваліфікації дій за статтею 61 КУзПБ форма вини та мотив мають факультативне значення. Про зазначене свідчить усвідомлений вступ на посаду керівника підприємства-боржника і обов`язок усвідомлення керівником та учасниками юридичної особи відповідальності за свої дії чи бездіяльність (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.06.2023 у справі № 923/1054/15).

25. Визначені частиною другою статті 61 КУзПБ обставини, за наявності яких засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися судами шляхом встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

25.1. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

25.2. Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки.

25.3. Суб`єктами правопорушення є особи, визначені частиною другою статті 61 КУзПБ. Так, аналіз положень частини другої статті 61 КУзПБ свідчить, що суб`єктами субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства є: 1) засновники (учасники, акціонери); 2) керівники боржника; 3) інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії.

25.4. Водночас для визначення статусу особи як відповідача за субсидіарною відповідальністю за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд, розглядаючи заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясовуючи наявність підстав для покладення на цих осіб такої відповідальності, - дослідити сукупність правочинів та інших операцій, здійснених під впливом осіб, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію фактичного банкрутства боржника.

25.5. Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

26. Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності щодо покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суд має відмежовувати дії суб`єктів відповідальності, які належать до ризиків підприємницької діяльності, від винних дій таких суб`єктів, що мали наслідком настання неплатоспроможності боржника та відсутність активів на задоволення вимог кредиторів (стаття 42 Господарського кодексу України).

27. Спростовуючи доводи ліквідатора щодо наявності підстав для покладення на особу субсидіарної відповідальності, особа, яка притягується до відповідальності, має право довести свою добросовісність (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 911/3554/17 (911/401/21)).

27.1. Особа вправі протиставити будь-які аргументи на користь відсутності умислу або необережності у її діях з метою спростування наявності підстав для покладенні на неї субсидіарної відповідальності. Ненадання контраргументів може свідчити про усвідомлення особою наслідків та про відсутність додаткових критеріїв, які б могли впливати на об`єктивну оцінку обставин справи.

27.2. Якщо дії третьої особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника, викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не спричинені використанням нею своїх можливостей з метою вчинення діяльності боржника на шкоду кредиторам боржника. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, наявність яких з посиланням на конкретні документи доводить процесуальний опонент. За статтею 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

27.3. Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за наявності підтвердження вини відповідних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. А підставою для застосування такої відповідальності є встановлення судом таких складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Щодо суті касаційної скарги

28. Зі змісту рішення місцевого суду вбачається, що суд відмовив у задоволенні заяви ліквідатора, оскільки дійшов висновку, що задоволення позову про покладення субсидіарної відповідальності на відповідачів на підставі положень статті 215 ГК України не матиме позитивних наслідків для боржника та кредиторів у справі про банкрутство, а належним способом захисту є подання відповідної заяви у справі про банкрутство в порядку частини другої статті 61 КУзПБ.

28.1. При цьому суд не досліджував докази та обставини справи, оцінку доводам та запереченням ліквідатора, а також доводам та запереченням інших учасників справи по суті спору не надав.

29. Зі змісту постанови апеляційного суду вбачається, що суд визнав висновок місцевого суду про неправильно обраний ліквідатором спосіб захисту передчасним та зазначив, що місцевий суд, за наявності необхідного інструментарію, необґрунтовано не розглянув заяву ліквідатора ТОВ "БМБ Компаунд".

29.1. Верховний Суд вважає такий висновок апеляційного суду правильним, оскільки обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з обставин, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

30. Також колегія суддів вважає правильним посилання апеляційного суду на те, що в цьому випадку підлягають застосуванню положення статей 7, 61 КУзПБ.

31. Разом з тим ні місцевий, ні апеляційний суд, який однією з підстав зміни мотивувальної частини рішення місцевого суду зазначив саме відсутність дослідження судом першої інстанції складових господарського правопорушення, не дослідили об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт і суб`єктивну сторону правопорушення, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) визначених ліквідатором суб`єктів відповідальності та негативних наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).

32. Висновок апеляційного суду про те, що таке дослідження є передчасним колегія суддів вважає необґрунтованим, з огляду на таке

33. Верховний Суд неодноразово зазначав, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

33.1. Зокрема, на необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень (див. постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

33.2. Разом з тим колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що невід`ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, з огляду на частину другу статті 61 КУзПБ, також є вирішення питання покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства (такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17).

33.3. При цьому аналіз змісту частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про те, що звернення ліквідатора до господарського суду про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є правом ліквідатора, а не безумовним обов`язком.

33.4. Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ підставами для звернення ліквідатора із відповідною заявою є:

- наявність підтвердженої відповідними доказами вини засновників боржника (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб;

недостатність майна (ліквідаційної маси) боржника для повного погашення вимог кредиторів.

33.5. Разом з тим диспозиція зазначеної норми жодним чином не пов`язує можливість подання ліквідатором заяви про покладення субсидіарної відповідальності на відповідачів саме з реалізацією належного боржнику на праві власності або господарського відання майна, яке підлягає включенню до складу ліквідаційної маси. Також зазначена норма не пов`язує можливість подання ліквідатором відповідної заяви із іншими діями ліквідатора, передбаченими положеннями КУзПБ.

33.6. Також аналіз диспозиції зазначеної статті дає підстави для висновку про те, що сама по собі наявність рухомого/нерухомого майна та включення такого майна до ліквідаційної маси не є безумовною підставою для відмови у розгляді заяви про покладення субсидіарної відповідальності у порядку положень статті 61 КУзПБ, оскільки в цьому випадку має значення визначення різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

33.7. Отже, висновок апеляційного суду про те, що заява про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, винних у доведенні підприємства до банкрутства, повинна подаватися ліквідатором лише після реалізації належного цьому підприємству на праві власності або господарського відання майна, яке підлягає включенню до складу ліквідаційної маси, є необґрунтованим.

34. Крім того, колегія суддів також звертає увагу, що предметом розгляду цієї справи не є розгляд ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора або скарга на дії/бездіяльність ліквідатора, тому оцінка дій ліквідатора при розгляді заяви про покладення субсидіарної відповідальності на підставі статті 61 КУзПБ повинна здійснюватися судом лише в контексті доведення ним у порядку, передбаченому положенням статей 74, 76 - 77 ГПК України, наявності/відсутності вини відповідачів та достатності/недостатності майна (ліквідаційної маси) боржника для повного погашення вимог кредиторів у межах різниці між ліквідаційною масою та заявленими кредиторськими вимогами.

34.1. Зі змісту позовної заяви ліквідатора вбачається, що у цій справі ліквідатором (з урахуванням заяви про уточнення заявлених вимог) було визначено суб`єктів субсидіарної відповідальності, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджис".

34.2. Разом з тим статус зазначених осіб щодо боржника та обставини наявності/відсутності вини у їх діях судами попередніх інстанцій не досліджувалися, надані сторонами докази та наявні матеріали справи не досліджувалися. При цьому апеляційний суд зазначив в обґрунтуванні оскаржуваної постанови суперечливі висновки, оскільки, обґрунтовуючи зміну мотивувальну частину постанови місцевого суду, сам зазначив про необхідність дослідження у цьому випадку складових елементів господарського правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення), однак такого дослідження не зробив, оцінки наявним в матеріалах справи доказам та доводам учасників справи в контексті визначеного ним предмету спору не надав.

35. Також зі змісту апеляційного суду вбачається, що суд встановив наявність обставин щодо реалізації належного боржнику майна, а також наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів. При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що зареєстровані за боржником транспортні засоби підлягають включенню до ліквідаційної маси боржника та подальшій реалізації з метою погашення вимог кредиторів.

35.1. Разом з тим судом не встановлено чи зареєстровані транспортні засоби, а також інше рухоме та нерухоме майно боржника наявні в натурі, яка вартість такого майна, а також чи покриває вартість такого майна різницю між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою за умови включення такого майна до ліквідаційної маси боржника.

36. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

36.1. При цьому судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки усім доказам у справі у їх сукупності та не спростовано доводи арбітражного керуючого, викладені у позовній заяві, тому оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам, встановленим статтями 86, 236, 238 ГПК України.

36.2. Отже, у цій справі суди попередніх інстанцій неповно дослідили дії/бездіяльність ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ТОВ "Аграріан Фуд Технолоджис", причинно-наслідковий зв`язок між такими діями/бездіяльністю і наслідками для боржника, а також дослідили належним чином наявність/відсутність різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою за встановлення обставин наявності майна, тому колегія суддів дійшла висновку про неповне дослідження судами попередніх інстанцій усіх складових елементів, які підлягають дослідженню у порядку застосування статті 61 КУзПБ.

37. З огляду на зазначене та з урахуванням обмежень щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених положеннями статтею 300 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "БМБ Компаунд" в особі ліквідатора Пічугіна І.В. та скасування прийнятих у справі ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду із направленням цієї справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Висновки за результатами касаційного провадження

38. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

39. Частиною шостою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і передачі справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

40. Згідно із частиною четвертою статті 304 ГПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

41. Враховуючи викладене касаційна скарга ТОВ "БМБ Компаунд" в особі ліквідатора Пічугіна І.В. підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат

42. У зв`язку із частковим задоволенням касаційної скарги та направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України не здійснюється.